Інформаційна картка учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2024» в номінації «Українська мова та література»
Прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності) | Сербін Катерина Олександрівна | |
Посада (відповідно до запису в трудовій книжці) | Учитель української мови та літератури | |
Місце роботи (повне найменування закладу освіти відповідно до статуту) | Миколаївський ліцей Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області | |
Освіта (найменування закладу вищої освіти, рік закінчення навчання) | Освіта вища, Слов’янський державний педагогічний університет, 2012 рік | |
Самоосвіта (інформація зазначається за останні 3 роки у зворотній хронології) | курси | Онлайн-курс СЕЕН. Комунальний заклад вищої неперервної освіти «ДАНО» Свідоцтво про підвищення кваліфікації за освітньою програмою «Учителі української мови та літератури». Комунальний заклад вищої неперервної освіти «ДАНО» Свідоцтво про підвищення кваліфікації за освітньою програмою «Психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки. Профілактика професійного вигоряння як засіб збереження фізичного та психологічного здоров’я». Базовий курс «Безбар’єрна грамотність». |
вебінари | «Запис власних відео для уроків», «Сучасне шкільне шевченкознавство: міфи, факти, методи вивчення», «Мобільність педагога як запорука ресурсності та стресостійкості», «Сучасна НУШ: освітнє середовище без мобінгу та цькування» | |
конкурси | ||
інше | ||
Педагогічний стаж | 11 років | |
Кваліфікаційна категорія | Спеціаліст | |
Педагогічне звання (за наявності) | ||
Науковий ступінь (за наявності) | ||
Посилання на відеорезюме | ||
Педагогічна ідея У Державному стандарті базової й повної загальної середньої освіти сказано, що він ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного й діяльнісного підходів. Одним із основних напрямків реалізації компетентнісно орієнтованого навчання є формування мовленнєвої компетентності школярів, що полягає в розвитку здатності слухати, читати й розуміти текст; сприймати й відновлювати інформацію; вести діалог; переконувати й відстоювати власну точку зору; висловлювати власні думки й міркування; прищеплювати дітям любов до рідної мови. Учні повинні розуміти, що державна мова України – українська, уміти її активно й правильно використовувати на практиці (говорити, слухати, читати, писати). Тому й обрала проблему «Формування мовленнєвої компетентності в здобувачів освіти на уроках української мови й літератури», над якою активно працюю. Наразі ми живемо в непростий час. Багато викликів стає на шляху вчителів й учнів. Спочатку пандемія Covid-19, тепер – жахлива війна. Усе більше часу здобувачі освіти змушені навчатися дистанційно, і тому нам, учителям, необхідно вдало підбирати методи й прийоми для реалізації своїх цілей. Реалії сьогодення доводять, що мова, як ніколи раніше, стала для нас найголовнішим об’єктом вивчення. Вона є тією зброєю, яка допомагає нам здобувати Перемогу в цій страшній війні. Як сказав Нельсон Манделла: «Освіта – найпотужніша зброя, аби змінити світ». І ми обов’язково змінимо його на краще. Тому формування мовленнєвої компетентності в здобувачів освіти – це запорука успішного входження в систему соціальних, економічних, політичних та культурних відносин. На уроках української мови й літератури проводжу різнопланову діяльність, щоб зацікавити, умотивувати здобувачів освіти до вивчення предмета шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі. Інтерактивні вправи, рольові ігри, диспути сприяють формуванню мовленнєвої культури здобувачів освіти. Адже сьогодні проблема культури мовлення є надзвичайно актуальною, і вирішення її великою мірою залежить від учителів української мови та літератури. Саме тому спрямовую творчі зусилля на створення системи активних форм і методів навчання, а саме:
Для усвідомлення необхідності засвоєння навчального матеріалу та застосування його в повсякденному житті використовую прийом створення проблеми. Також мотивації сприяють використання життєвих ситуацій, опори на досвід дітей. На етапі актуалізації знань пропоную дітям підготувати повідомлення на запропоновану тему, різноманітні вікторини, літературні й цитатні диктанти за попередньо вивченими творами. Наприклад, диктант «Упізнай героя» (діти слухають цитату, визначають і записують персонажа твору). Для перевірки диктантів використовую взаємо- і самоперевірку, взаємо- і самооцінювання. Це дає змогу учням порівняти відповіді, глибше осмислити завдання, визначити недоліки й переваги, об’єктивно оцінити свою роботу. Також проводжу евристичну бесіду з метою пригадати, над чим працювали на попередньому уроці, використовуючи прийом «Мозковий штурм». Для розвитку творчої фантазії під час побудови зв’язних висловлювань ефективно використовую прийом «Фантастичне перевтілення». Під час вивчення великих за обсягом творів складаємо з дітьми «сюжетний ланцюжок». Проводжу мінідиспути. Наприклад, «Хто ж такий Чіпка – новий Робін Гуд, народний месник-правдошукач чи дикий розбійник, злочинець?». Використовую літературні ігри. Наприклад, «Хто останній назве професії І. Карпенка-Карого». Застосовую роботу в парах: учні переказують одне одному біографію письменника. Пропоную різні види досліджень, а саме: спостереження, аналіз, порівняння, реконструювання. Під час опрацювання літературного твору зосереджую увагу на усвідомленому сприйнятті учнями тексту, тому приділяю значення виразному емоційному читанню вголос, що дає змогу формувати мовленнєву компетентність школярів. Перед прочитанням тексту ставлю випереджальне запитання, потім питання після прочитання частини тексту, формую вміння ставити запитання, добирати цитати з нього на підтвердження думки, ділити текст на смислові частини, добирати до них заголовок, заповнювати таблиці. Перед цим проводжу словникову роботу, а саме: тлумачу слова, фразеологічні сполуки, крилаті вислови, географічні назви. Практикую роботу в парах, малих групах, що сприяє зацікавленості у вивчені теми. Невід’ємною складовою уроку є ігри. За допомогою гри розвиваю розумову діяльність учнів. Саме в ній діти засвоюють громадські функції, норми поведінки, усебічно розвиваються. Роль гри на уроках української мови й літератури величезна. Вона є способом активізації лексики, граматики, відпрацювання вимови, розвитку навичок усного мовлення. Граємо з дітьми не лише на уроках, а й під час перерв. Важливе місце у формуванні мовленнєвої компетентності здобувачів освіти відводжу розвитку навичок діалогічного мовлення. Робота над діалогом передбачає два етапи: 1) відтворення, розігрування діалогу з прослуханого чи прочитаного тексту; 2) складання діалогу за ситуативним малюнком, словесно описаною ситуацією, опорою на допоміжний матеріал, а також самостійно, дотримуючись правил етикету, культури спілкування. Наголошую, що вимогою до мовлення є його логічність: послідовність, обґрунтованість викладу думок, відсутність повторів, наявність висновків. Практикую різні за характером діалогічні висловлювання. Для успішного формування мовленнєвої компетентності проводжу нестандартні уроки. Вони є одним із засобів підвищення інтересу школярів до навчального предмета, сприяють активізації пізнавальної й творчої діяльності , розвитку ініціативи, формують уміння працювати з різними джерелами знань, розвивають і вдосконалюють комунікативні навички, передбачають самостійний пошук засобів і способів розв’язання завдань, пов’язаних із реальними навчальними й життєвими ситуаціями. Такі уроки є актуальними, оскільки в підлітковому віці спостерігаються потреба в створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві.
Уся робота дає свої результати: діти поглиблено вивчають рідну мову, беруть участь у літературних і мовленнєвих конкурсах, олімпіадах, творчих проєктах. Формування мовленнєвої компетентності в здобувачів освіти на уроках української мови й літератури, безумовно, підвищує інтерес до предмета, розкриває потенційні можливості учнів, уміння самостійно, усвідомлено розв`язувати життєві проблеми, забезпечує творчий аспект освіченості. Переконана, що кожна дитина від природи талановита, а вчитель повинен лише допомогти їй розвинути цей талант. Володіння мовою – це і є талант. Чим більше ми спілкуємось українською, тим більше України в наших серцях. | ||
