Інформаційно-методична збірка "Науково-методичний супровід атестації педагогічних працівників" (управлінський аспект)

Опис документу:
В даній інформаційно-методичній збірці зібрані деякі матеріали діяльності освітнього закладу з питань науково-методичного супро-воду організації та проведення атестації (управлінський аспект).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Департамент з гуманітарних питань Камянської міської ради

Методичний кабінет

Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-академічний ліцей № 15»

Камянської міської ради

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД

АТЕСТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

(УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ)

Камянське -2017

Автори – упорядники:

Ващенко Валентина Андріївна, завідуюча методичним кабінетом

департаменту з гуманітарних питань Камянської міської ради

Коваленко Тетяна Олександрівна, методист методичного кабінету департаменту з гуманітарних питань Камянської міської ради

Ніколаєнко Лариса Петрівна, директор комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-акаде-мічний ліцей № 15» Кам’янської міської ради

Андрушко Ірина Анатоліївна, заступник директора з науково-методичної роботи НВК-академічний ліцей № 15

ЗМІСТ

  1. Вступ

  2. Типове положення про атестацію педагогічних працівників із змінами та доповненнями (зміни внесено відповідно до наказу Мініс-терства освіти і науки, від 08 серпня 2013 року №1135, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2013 року за №1417/23949)

  3. Організаційно-методичний супровід вчителя під час атестації.

  4. Параметри комплексного оцінювання педагогічної діяльності педагогів.

  5. Діагностика професійної діяльності педагогів.

  6. Управління самоосвітнюю діяльністю вчителів.

  7. Діяльність експертної групи.

  8. Вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів.

  9. Словник понять.

ВСТУП

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Робота з кадрами — один із напрямів діяльності заступника директора навчального закладу. І саме він має підтримувати прагнення педагогів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізувати на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкривати фахові здібності.

Конкретні, чіткі обов'язки, виконання яких спрямовані на реалізацію завдань атестаційного періоду в навчальному закладі, мають бути визначені у посадовій інструкції методиста.

Зокрема, такі обов'язки як:

-   вивчення та оцінка рівня кваліфікації, результатів педагогічної діяльності педагогів, які атестуються;

-   створення оптимальних умов для активізації творчої діяльності педагогів;

-   виявлення, вивчення, узагальнення, поширення найкращого досвіду роботи педагогів;

-   моніторинг професійного зростання педагогів, які атестуються;

-   розроблення заходів щодо підвищення професійної майстерності педагогічних працівників закладу;

-   ведення документації, передбаченої нормативно-правовими актами;

-   оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);

- проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів;

-   внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних працівників у процесі атестаційного періоду, щодо проведення позачергової атестації (за потреби) ;

-   внесення питань атестації педагогів у план методичної роботи.

Проведення атестації передбачає ведення цілої низки документів, оформлення яких, як правило, покладається на заступника. Зокрема, у науково-методичному центрі впорядковані такі матеріали щодо атестації:

-    законодавчі і нормативні документи з питань атестації педагогічних працівників;

- перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників;

-    перспективний план атестації педагогічних працівників;

-    графік проведення атестації педагогічних працівників;

-   пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються;

-   матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;

-   аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності вчителів;

-   аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (методична та діагностична картки педагога тощо);

-   результати психолого – педагогічного дослідження;

-   портфоліо педагога.

В даній інформаційно-методичній збірці зібрані деякі матеріали діяльності освітнього закладу з питань науково-методичного супро-воду організації та проведення атестації (управлінський аспект).

2. Типове положення про атестацію педагогічних працівників із змінами та доповненнями

Зміни внесено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, від 08 серпня 2013 року №1135, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2013 року за №1417/23949

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Зелений колір – доповнено (замінено).

І. Загальні положення.

1.1. Це Типове положення визначає порядок атестації керів-ників, їх заступників (далі – керівні кадри), інших педагогічних праців-ників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професій-но-технічних, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації неза-лежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних праців-ників закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники (далі – навчальні та інші заклади).

1.2. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

1.3. Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безпе-рервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефек-тивності навчально-виховного процесу.

1.4. Основними принципами атестації є відкритість та колегіа-льність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного праців-ника, повнота, об’єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

1.5. Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов’язковою.

1.6. Призначенню на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів має передувати їх атестація.

1.7. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п’ять років.

1.8. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.

1.9. Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після присвоєння попередньої.

Позачергова атестація керівних кадрів проводиться за по-данням керівника відповідного органу управління освітою при належному виконанні посадових обов’язків.

1.10. Центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є навчальні та інші заклади, на підставі цього Типового положення за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти можуть розробляти свої положення про атестацію педагогічних працівників, в яких визначаються умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних звань з ураху-ванням особливостей і специфіки їх роботи.

ІІ. Порядок створення та повноваження атестаційних комісій.

2.1. Для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії І, ІІ і ІІІ рівнів.

2.2. Атестаційні комісії І рівня створюються у дошкільних, загаль-ноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих нав-чальних закладах І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпо-рядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров’я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники.

2.3. Атестаційні комісії ІІ рівня створюються у відділах освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адмі-ністрацій, інших підрозділах місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, у підпорядкуванні яких перебувають навча-льні та інші заклади.

2.4. Атестаційні комісії ІІІ рівня створюються в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту, Автономної Республіки Крим, органах управління освітою обласних, Київської та Севасто-польської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади.

2.5. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковано навчальні та інші заклади, створюють атестаційні комісії у відпо-відних міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади або делегують свої повноваження атестаційним комісіям ІІІ рівня.

2.6. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються у складі: голови, заступника голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Го-ловою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу або відповідного органу управління освітою. Про створення атестаційної комісії та затвердження її складу видається наказ.

Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п’яти осіб.

2.7. Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників відповідних профспіл-кових органів, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій, об’єднань громадян (за згодою).

2.8. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються на один рік до формування нового складу атестаційноїкомісії. Персональний склад атестаційних комісій протягом року може змінюватися.

2.9. Педагогічні працівники, які входять до складу атестаційної комісії, атестуються на загальних підставах та не беруть участі у го-лосуванні щодо себе.

2.10. Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить менш як 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями І рівня, визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями ІІ рівня.

2.11. Атестація педагогічних працівників притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, центрів медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я, соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок) здійснюється атестацій-ними комісіями ІІ рівня за місцезнаходженням цих установ.

2.12. Атестаційні комісії І рівня мають право:

1) атестувати педагогічних працівників на відповідність зай-маній посаді;

2) присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціа-ліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям);

3) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями ІІ, ІІІ рівнів (якщо навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших струк-турних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атес-таційними комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, про присвоєння педагогічним пра-цівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії») та про присвоєння педагогічних звань, про відповідність раніше присвоєним педагогічним званням.

2.13. Атестаційні комісії ІІ рівня мають право:

1) атестувати на відповідність займаній посаді керівних кадрів навчальних та інших закладів методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів), працівників районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти (далі – працівники районних (міських) кабінетів (центрів)), завідувачів та консультантів районних психолого-медико-педагогічних консультацій, педагогічних працівників навчальних зак-ладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії та осіб, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позаш-кільних навчальних закладів;

2) присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спе-ціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) працівникам районних (міських) кабінетів (центрів);

3) присвоювати кваліфікаційні категорії, педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) педагогічним працівникам навчальних закладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії;

4) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєній квалі-фікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати педа-гогічні звання за клопотанням атестаційних комісій І рівня;

5) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями ІІІ рівня про присвоєння педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічного звання «практичний психолог-методист» (для практичних психологів цих кабінетів (центрів) або відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, педагогічному званню);

6) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій І рівня.

2.14. Атестаційні комісії ІІІ рівня мають право:

1) атестувати на відповідність займаній посаді керівні кадри навчальних та інших закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Авто-номної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, завідувачів та консультантів республіканської (Автономна Республіка Крим), обласних, Київської та Севастопо-льської міських психолого-медико-педагогічних консультацій;

2) атестувати осіб, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, що пере-бувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських дер-жавних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади;

3) атестувати на відповідність займаній посаді педагогічних працівників навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) психологічної служби системи освіти, професійно-тех-нічної освіти, навчальних закладів культури і мистецтв Автономної Республіки Крим та відповідних обласних, Київського та Севас-топольського міських навчально-методичних (науково- методичних) центрів (кабінетів), присвоювати їм кваліфікаційні категорії (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям), педагогічне звання «практичний психолог-методист» (атестувати на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «практичний психолог-методист»);

4) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) (атестувати на відповідність раніше присвоєній квалі-фікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати прак-тичним психологам педагогічне звання «практичний психолог-методист» (атестувати на відповідність раніше присвоєному педаго-гічному званню «практичний психолог-методист») за поданням атес-таційних комісій ІІ рівня;

5) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфі-каційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням) педагогічним працівникам навчальних закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади за клопотанням атестаційних комісій цих закладів;

6) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій І та ІІ рівнів.

2.15. Для об’єктивного оцінювання професійної діяльності педа-гогічних працівників атестаційні комісії всіх рівнів можуть ство-рювати експертні групи.

ІІІ. Організація та строки проведення атестації

3.1. Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).

Списки керівних кадрів навчальних та інших закладів, які атестуються, складають і подають до атестаційних комісій керів-ники відповідних органів управління освітою.

3.2. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педа-гогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації.

Рішення про перенесення атестації може прийматися атеста-ційними комісіями і в інші строки.

Працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком про-ведення атестації під підпис.

3.3. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атес-туються, шляхом відвідування уроків (навчальних занять), поза-урочних (позанавчальних) заходів, вивчення рівня навчальних досяг-нень учнів, студентів, курсантів, слухачів, вихованців (далі – учні) з предмета (дисципліни), що викладає педагогічний працівник, озна-йомлення з навчальною документацією щодо виконання педаго-гічним працівником своїх посадових обов’язків, його участі у роботі методичних об’єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов’я-заних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

3.4. У процесі вивчення професійної діяльності керівних кадрів навчальних та інших закладів атестаційна комісія з'ясовує:

- виконання програми розвитку навчального закладу та результати інноваційної діяльності;

- стан організації навчальної та виховної роботи, додержання вимог державних освітніх стандартів;

- результати державної атестації навчального закладу;

- результати перевірок, проведених Державною інспекцією навчальних закладів, місцевими органами управління освітою та іншими органами державного нагляду (контролю);

- додержання вимог щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання учнів;

- підсумки моніторингу роботи з педагогічним колективом та іншими працівниками навчального закладу; ефективність взаємодії з громадськими організаціями та органами шкільного самоврядування; - додержання педагогічної етики, моралі;

- звіти керівника про свою роботу на загальних зборах (конфе-ренціях) колективу навчального закладу;

- аналіз розгляду звернень громадян.

3.5. Керівник навчального та іншого закладу до 1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період.

Характеристику на керівника навчального та іншого зак-ладу подає до атестаційної комісії керівник відповідного органу управління освітою.

Характеристика на керівника районного (міського) методичного кабінету (центру) подається до атестаційної комісії керівником відповідного органу управління освітою за погодженням із зак-ладом післядипломної педагогічної освіти.

Характеристика повинна містити оцінку виконання педа-гогічним працівником посадових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціа-тивність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об’єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.

Характеристика керівних кадрів додатково має містити відомості про ставлення до підлеглих, здатність організувати педагогічний колектив для досягнення певних завдань, вміння приймати відповідальні рішення.

Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до про-ведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис.

3.6. На особу, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, ке-рівник відповідного органу управління освітою направляє до атестаційної комісії подання про атестацію цього працівника з метою призначення на посаду.

3.7. При атестації особи, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального зак-ладу, атестаційною комісією враховуються рівень її професійної освіти, стаж роботи на педагогічних, науково-педагогічних та ке-рівних посадах у сфері освіти, володіння інформаційно-кому-нікаційними технологіями, професійні знання та навички, набуті до призначення на посаду.

3.8. Атестація педагогічних працівників здійснюється атеста-ційними комісіями у такі строки: комісіями І рівня – до 1 квітня, ІІ рівня – до 10 квітня, ІІІ рівня – до 25 квітня.

3.9. Під час атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів атестаційна комісія з'ясовує якість виконання ними по-садових обов'язків.

3.10. Засідання атестаційної комісії проводиться як правило у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

За рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності працівника, якщо він не з’явився на засідання атестаційної комісії з об’єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді.

У разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з’я-сування причин неявки може провести атестацію за його відсутності.

3.11. Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атеста-ційної комісії.

Члени атестаційної комісії можуть у письмовій формі викласти окрему думку щодо рішення атестаційної комісії, яка додається до протоколу.

3.12. Засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів. Рішення атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі однакової кількості голосів “за” і “проти” приймається рішення на користь працівника, який атес-тується.

3.13. За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення:

1) педагогічний працівник відповідає займаній посаді;

2) присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

3) педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої кате-горії»);

4) присвоїти педагогічному працівнику педагогічне звання («викладач- методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор- методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач», «старший учи-тель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І ка-тегорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії»);

5) порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та/або педагогічного звання або про відповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», та/або відповідність працівника раніше присвоє-ному педагогічному званню;

6) педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєному педагогічному званню;

7) педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

8) педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.

3.14. За результатами атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів, а також осіб, які претендують на зайняття посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, атестаційні комісії ухвалюють такі рішення:

- керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді;

- керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

- керівник (заступник керівника) не відповідає займаній посаді;

- рекомендувати для призначення на посаду керівника;

- рекомендувати для зарахування до кадрового резерву.

3.15. Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис.

На кожного педагогічного працівника, який атестується, офор-млюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис.

3.16. Педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо:

1) має освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти;

2) виконує посадові обов’язки у повному обсязі;

3) пройшов підвищення кваліфікації.

3.17. У разі виявлення окремих недоліків у роботі педагогічного працівника, які не вплинули на якість навчально-виховного процесу, атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність пра-цівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією.

3.18. Особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді.

3.19. На час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду – до досягнення дитиною шестирічного віку) за педагогічними працівниками зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.

Час перебування у таких відпустках не враховується при виз-наченні строку чергової атестації.

3.20. Атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або при переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. За такими працівниками до наступної чергової атестації зберігаються встановлені попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.

3.21. Чергова атестація педагогічних працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю, за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання. Присвоєні їм попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання зберігаються до чергової атестації.

3.22. За педпрацівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні кате-горії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється, не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.

3.23. Педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах.

При суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.

Атестація педагогічних працівників, які за основним місцем роботи та у навчальних закладах, де вони працюють за суміс-ництвом, обіймають однакові посади, здійснюється за основним місцем роботи.

3.24. Педагогічним працівникам іноземних держав, яких прийнято на роботу до навчальних та інших закладів, за наявності відповідних міжнародних договорів між Україною та іноземними державами, з яких вони прибули, атестаційні комісії приймають рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії, яка відповідає категорії, встановленій їм за попереднім місцем роботи.

3.25. Вчителі та викладачі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження.

Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

3.26. Особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навча-льними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.

3.27. За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфі-каційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації.

За педагогічними працівниками, які переходять на посади мето-дистів, вихователів-методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста або вихователя- методиста.

При переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади до навчального закладу за ним зберігається присвоєна раніше кваліфікаційна категорія до наступної атестації.

3.28. Педагогічні працівники, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені або присвоєно вчені звання, атестуються без попереднього проходження підвищення кваліфікації, якщо їх діяльність за профілем збігається з присудженим науковим ступенем або присвоєним вченим званням.

3.29. Контроль за додержанням порядку проведення атестації педагогічних працівників здійснюється керівниками навчальних та інших закладів, органів управління освітою, де створено атестаційні комісії.

3.30. Кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, при-своєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії.

IV. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій

4.1. Атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів та викладачів усіх спеціальностей, а також щодо вчителів-дефектологів, методистів, вихователів, вихователів-методистів, соціальних педагогів, практи-чних психологів, логопедів, вчителів-логопедів, завідувачів логопеди-чними пунктами, педагогів- організаторів, концертмейстерів, худож-ніх керівників, музичних керівників, інструкторів з фізкультури, праці та слухових кабінетів, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (далі – повна вища освіта), зокрема:

вчителі – повну вищу педагогічну освіту з предметів, які викладають;

вчителі початкових класів – повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю початкова освіта, початкове навчання або які мають дві освіти, одна з яких – вища педагогічна за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” (у редакції Закону України від 23.03.96 № 100/96-ВР) – середня спеціальна освіта) (далі – неповна вища освіта) або вищу педагогічну з цієї самої спеціальності за освітньо- кваліфікаційним рівнем бакалавра (далі – базова вища освіта) та повну вищу педа-гогічну освіту за іншим фахом;

вчителі-дефектологи (логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, олігофренопедагоги) – повну вищу педагогічну освіту зі спеціаль-ності дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);

викладачі професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації – повну вищу педагогічну освіту або іншу повну вищу освіту та пройшли спеціальну педа-гогічну підготовку;

соціальні педагоги – повну вищу педагогічну освіту зі спеціа-льності соціальна педагогіка;

педагоги-організатори – повну вищу педагогічну освіту незалежно від спеціальності;

методисти методичних кабінетів (центрів), інститутів після-дипломної педагогічної освіти, професійно-технічних, позашкі-льних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації – повну вищу педагогічну або іншу фахову освіту з напряму мето-дичної роботи;

практичні психологи – повну вищу освіту зі спеціальності прак-тична психологія, психологія;

завідувачі логопедичними пунктами,

логопеди – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності корек-ційна освіта;

вихователі груп продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів, вихователі шкіл-інтернатів та професійно-технічних навча-льних закладів – повну вищу педагогічну освіту;

вихователі-методисти, вихователі дошкільних навчальних закладів – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дошкільна освіта, дошкільне виховання або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища педагогічна або базова педагогічна з цієї самої спеціальності, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

викладачі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), концертмейстери – повну ви-щу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна ви-ща фахова або базова фахова освіта, а друга – повна вища педагогічна освіта відповідного спрямування;

художні керівники – повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища або базова освіта з цієї самої спеціальності, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

музичні керівники дошкільних навчальних закладів – повну вищу музично-педагогічну освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища або базова музична освіта, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

інструктори з фізкультури дошкільних навчальних закладів – повну вищу фахову педагогічну освіту (для дошкільних навчаль-них закладів – повну вищу фахову педагогічну освіту або які мають повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дошкільна освіта);

інструктори слухових кабінетів навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом – повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дефектологія (сурдопедагогіка) або корекційна освіта (за нозо-логіями);

інструктори з праці – повну вищу фахову педагогічну освіту.

4.2. За результатами атестації педагогічним працівникам присвою-ються кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст другої кате-горії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії».

4.3. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагог-гічним працівникам з повною вищою освітою, які раніше не атес-тувалися й діяльність яких характеризується: здатністю забез-печувати засвоєння учнями, студентами, курсантами, слухачами, вихованцями (далі – учні) навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних техно-логій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі.

Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали пов-ну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлювати квалі-фікаційну категорію «спеціаліст».

4.4. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціа-ліст», та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авто-ритетом серед колег, учнів та їх батьків.

4.5. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та які використовують методи компетентно орієнтованого компетентнісно- орієнтованого підхо-ду до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом.

4.6. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; засто-совують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації навча-льно-виховного процесу, що забезпечують максимальну самос-тійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

4.7. Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.

Педагогічні працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних предметів; переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно- технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади, мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

4.8. Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння квалі-фікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої кате-горії» – не менше восьми років.

За педагогічними працівниками. Які отримали другу повну вищу освіту й перейшли на посаду за отриманою спеціальністю, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на іншу посаду.

4.9. Спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, а також науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні посади, атестуються на присвоєння можуть атестуватися не раніше, ніж через рік після початку роботи на посаді педагогічного працівника. Для присвоєння таким працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» стаж роботи на виробництві або у сфері послуг має становити за наявності не менше двох років стажу на виробництві, у сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності; «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.

4.10. Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності Законами України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту” працювали й продовжують безперервно працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.

4.11. Педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, а також керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи, працівникам, які працюють на посадах майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора; екскурсовода; інструк-тора з туризму; помічника директора з режиму, старшого чергового з режиму, чергового з режиму у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; консультанта психолого-медико- педагогічної консультації, незалежно від рівня здобутої ними освіти за результатами атестації встановлюються тарифні розряди. При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.

V. Умови та порядок присвоєння педагогічних звань

5.1. За результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач- методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор- методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії».

5.2. Педагогічні звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог- організатор-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвою-ватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка-методист» – найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково- методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих нав-чальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти. Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвою-ватися музичним керівникам та інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів.

5.3. Педагогічні звання «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

5.4. Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь- методист» (для вихователів дошкільних навчальних закладів) (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший учи-тель», «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.

5.5. Педагогічне звання «майстер виробничого навчання І категорії» може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які на високому професійному рівні володіють методикою практичного навчання, ефективно застосовують її у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 8 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

5.6. Педагогічне звання «майстер виробничого навчання ІІ категорії» може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які добре володіють методами і прийомами виробничого навчання, майстерно застосовують їх у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 5 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

5.7. Педагогічні звання присвоюються безстроково.

VI. Рішення атестаційних комісій та порядок їх оскарження

6.1. У разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення керівник закладу або органу управління освітою протягом п’яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань.

Наказ у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією).

6.2. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія у встановлений нею строк, але не більше одного року, проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.

6.3. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді керівником навчального чи іншого закладу або органу управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю.

Розірвання трудового договору за таких підстав допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі (установі).

Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами атестації може бути видано лише після розгляду його апеляцій (у разі їх подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про працю.

6.4. Педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня.

6.5. Апеляція на рішення атестаційної комісії І рівня подається до атестаційної комісії ІІ рівня. Апеляція на рішення атестаційних комісій І та ІІ рівнів може бути подана до атестаційної комісії ІІІ рівня.

6.6. Рішення атестаційних комісій можуть бути оскаржені до суду.

6.7. Апеляція подається у письмовій формі безпосередньо до атестаційної комісії вищого рівня або направляється рекомендованим листом.

В апеляції на рішення атестаційної комісії має бути зазначено: найменування атестаційної комісії, до якої подається апеляція; прізвище, ім’я, по батькові та посада (місце роботи) особи, яка подає апеляцію, її місце проживання; у чому полягає необґрунтованість рішення атестаційної комісії, що оскаржується; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; дата подання апеляції. Апеляція підписується особою, яка її подає.

До апеляції додається копія атестаційного листа.

6.8. Атестаційні комісії, до яких подаються апеляції, розглядають їх у двотижневий строк та приймають такі рішення:

1) про відповідність працівника займаній посаді та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

2) присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

3) присвоїти відповідне педагогічне звання та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

4) залишити рішення атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення.

6.9. Апеляції на рішення атестаційних комісій розглядаються за участю осіб, які їх подали, крім випадків, коли вони у письмовій формі відмовилися від особистої участі у розгляді апеляцій або не з’явилися на її засідання.

6.10. Питання атестації педагогічних працівників, не врегульовані цим Типовим положенням, вирішуються атестаційними комісіями ІІІ рівня відповідно до чинного законодавства України.

Директор департаменту загальної

середньої та дошкільної освіти О.В. Єресько

3. Організаційно – методичний супровід атестації вчителя

Дата

Атестаційні дії (вчитель)

Супровідні дії

(заступник директора)

До 20 вересня

Ознайомлення працівників з Типовим положенням про атестацію.

Презентація моделі Типового положення про атестацію педагогічних працівників

23 вересня – 10 жовтня (п.п.1.9, 3.20, 3.21.)

Прийом заяв:

- щодо чергової та позачергової атестації з метою підвищення категорії;

- щодо перенесення чергової атестації строком на 1 рік

Зразки заяв відповідно до вимог Типового положення

23 вересня – 08 жовтня

Аналіз виконання педаго-гічними працівниками, які атестуються, плану про-ходження курсів підвище-ння кваліфікації в міжатестаційний період

База даних курсової перепід-готовку вчителів, внесення коректив щодо проходження курсів підвищення кваліфіка-ції вчителями, які атестують-ся, дотримання вчителями вимог проходження курсів відповідно до Типового положення

До 15 жовтня

Складання індивідуальних планів проходження атестації.

Співбесіди з педагогічним працівниками

До 8 листопада

Створення експертних комісій

Затвердження вчителів, які атестуються за представника-ми експертної комісії

1 листопада – 15 березня

Вивчення професійної дія-льності атестантів,вико-нання заходів графіка ро-боти атестаційної комісії

  1. Науково-методичний супровід вчителя під час вивчення його професійної діяльності (консультації, тести, зразки аналітичних матеріалів тощо)

18 листопада – 11 березня

Діяльність експертних груп (за окремим планом)

  1. Академтека для вчителів, які атестуються «Параметри вив-чення й оцінювання резуль-тативності педагогічного працівника експертною групою».

Грудень-січень

Засідання атестаційної комісіїз питань

-про хід вивчення системи роботи вчителів, які атестуються, членами атестаційної комісії.

- звіт вчителів про виконання післякурсового завдання.

- про результати самооцінки відповідності кваліфікаційним вимогам.

1. Супровідна програма щодо дій щодо задоволення індиві-дуальних творчих інтересів вчителя з дослідження науко-во-методичної проблеми.

2. Діагностична картка (самооцінка) «Діяльність вчителя відповідно до кваліфікаційних вимог».

Лютий

Засідання атестаційної комісії з питань:
- про результати вивчення роботи педагогічних працівників, які атестуються;

Звіт на основі відомостей про відвідані уроки, позакласні заходи, даних анкетування серед учнів, батьків, вчителів, висновки циклових кафедр про наслідки педагогічної діяльності атестуємих вчите-лів у міжатестаційний період.

Березень

Засідання атестаційної комісії з питань:

-звіти вчителів, які атесту-ються, та розгляд атеста-ційних матеріалів педаго-гів;

- розгляд атестаційних матеріалів педагогічних працівників і ухвалення рішень за підсумками атестації.

1.Зразки звітів для вчителів, які атестують (протягом атес-таційного періоду) – атеста-ційне порт фоліо.

2. Творчий звіт вчителів «Від алмазу можливостей до діа-манту досягнень» (підготовка до творчого звіту проходить протягом атестації на Інтернет –порталі школи).

Циклограма

управління атестацією педагогічних працівників

з/п

Напрями

освітньої діяльності

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

1.

Відкриті уроки

2.

Позакласні заходи

2.1.

Предметно-методичні тижні

2.2.

МАН

2.3.

Олімпіади

2.4.

Конкурси

3.

Презентація науково-методичних проектів

4.

Виступи під час засідань педагогічної ради

5.

Представлення атестаційних портретів

6.

Участь дослідно-експериментальній діяльності

7.

Презентація досвіду роботи на різних рівнях

8.

Творчий звіт

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор школи ___________

План роботи

атестаційної комісії І рівня НВК- академічний ліцей № 15

Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальний

1.

Створення атестаційної комісії, видання наказу по навчальному закладу.

До 09.09.16

Ніколаєнко Л.П.,

Голова атестаційної комісії,
Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії

2.

Опрацювання законодавчої, правової та нормативної документації з питань атестації педагогічних працівників.

Вересень 2016

Ніколаєнко Л.П., голова атестаційної комісії,

члени атестаційної комісії

3.

Поновлення атестаційного куточка

Вересень

2016

Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії

4.

Уточнити списки педагогічних працівників, які підлягають атестації із зазначенням резуль-татів попередньої атестації

До 10.10.16

Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії

5.

Прийняти заяви педагогічних працівників про чергову (поза-чергову) атестацію з відповід-ним записом в журналі реєстра-ції заяв

До 10.10.16

Ніколаєнко Л.П., голова атестаційної комісії

6.

Прийняти заяви педагогічних працівників про перенесення строку атестації.

До 10.10.16

Ніколаєнко Л.П., голова атестаційної комісії

7.

Підготувати подання керівника закладу про присвоєння (підтер-дження) працівникові кваліфі-каційної категорії, педагогі-чного звання

До 10.10.16

Ніколаєнко Л.П.,

голова атестаційної комісії,
Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії

8.

Зібрати посвідчення про про-ходження курсової перепід-готовки

До 10.10.16

Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії

9.

Затвердити списки педагогічних працівників, які атестуються у 2017 році

До 20.10.2016

Атестаційна комісія

10.

Затвердити графік роботи атестаційної комісії

До 20.10.16

Атестаційна комісія

11.

Ухвалити рішення щодо перенесення строку чергової атестації

До 20.10.16

Атестаційна комісія

12.

Ознайомити з графіком атестації вчителів, що атестуються

До 20.10.16

Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії

13.

Вивчати педагогічну діяльність осіб, які атестуються згідно ви-мог Положення про атестацію

До 15.03.2017

Атестаційна комісія

14.

Ознайомитися з даними про участь педагогічного праців-ника в роботі методичних об'єднань, циклових кафедр

До 15.03.2017

Атестаційна комісія

15.

Ознайомитися з даними про участь педагогічного праців-ника у фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-вихов-ної роботи

До 15.03.2017

Атестаційна комісія

16.

Підготувати атестаційну характеристику діяльності педагогічного працівника в між атестаційний період

До 01.03.2017

Атестаційна комісія

17.

Ознайомити педагогічних працівників, які атестуються з характеристикою під підпис

До 01.03.2017

Атестаційна комісія

18.

Зібрати, оформити та система-тизувати в науково-методично-му центрі матеріали з досвіду роботи вчителів, які атестують-ся у 2017 році

Жовтень 2016- березень 2017

Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії, заступник директора з НМР

19.

Засідання атестаційної комісії по розгляду матеріалів з питань атестації педагогічних праців-ників

Грудень 2016,

Лютий,

2017

Ніколаєнко Л.П., голова атестаційної комісії, члени атестаційної комісії

20.

Засідання атестаційної комісії по ухваленню рішення про від-повідність педагогічним праців-ником займаній посаді, при-своєння кваліфікаційних кате-горій, відповідність раніше присвоєній категорії (педаго-гічного звання)

23.03.2017

Ніколаєнко Л.П., голова атестаційної комісії, члени атестаційної комісії

21.

Оформлення атестаційних листів педагогічних праців-ників, які атестуються

До 01.04.2017

Ніколаєнко Л.П., голова атестаційної комісії, члени атестаційної комісії

22.

Ознайомлення педагогічних працівників, які атестуються, з атестаційними листами

До 10.03.2017

Ніколаєнко Л.П.,

голова атестаційної комісії,
Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії

23.

Підсумкове засідання атестаційної комісії у формі творчого звіту

23.03.2017

Ніколаєнко Л.П.,

голова атестаційної комісії

24.

Остаточне оформлення атеста-ційних листів за підсумками засідання атестаційної комісії, протоколу засідання комісії

До 04.04. 2017

Ніколаєнко Л.П.,

голова атестаційної комісії, члени атестаційної комісії

25.

Видання наказу "Про підсумки атестації педагогічних праців-ників у 2017 році"

До 10.04.2017

Ніколаєнко Л.П.,голова атестаційної комісії

26.

Підготовка та надання звітної документації за підсумками атестації поточного навчаль-ного року до департаменту з гуманітарних питань Камян-ської міської ради

До 01.04.2017

Андрушко І.А.,

секретар атестаційної комісії

Планові дії

щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників

у 2016-2017 навчальному році

з/п

Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальні

особи

І. Організація направлення вчителів на курси підвищення кваліфікації

1.

Скласти річний план атестації педагогічних працівників на 2016-2017 навчальний рік.

До

05 вересня

Голова атестаційної комісії,
секретар

атестаційної комісії.

2.

Уточнити план з урахуванням змінюваності педагогічного колективу станом на 01 вересня.

До

01 вересня

Голова атестаційної комісії,
секретар

атестаційної комісії.

3.

Скласти поточний план проходження курсової перепідготовки вчителя з метою підвищення кваліфікації.

Відповідно

до потреб зак-ладу під час планування роботи

Секретар

атестаційної комісії.

4.

З’ясувати взаємозв’язок періо-ду підвищення кваліфікації з термінами атестації педагогічних працівників.

2016-2017 н.р.

Секретар

атестаційної комісії.

5.

Організувати навчання вчителів на кваліфікаційних курсах, тренінгах з урахуванням особистих побажань, на основі письмових заяв.

Відповідно до розкладу проходження курсової перепідготовки

Секретар

атестаційної комісії.

6.

Здійснювати еквівалентну заміну педагогів, оптимально розподіляючи педагогічне навантаження і функціональні обов’язки на весь період навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації.

«- »

Заступники директора з навчально-виховної роботи

7.

Узгодити розклад курсо-вої перепідготовки з ура-хуванням руху педагогі-чних кадрів (звільнення, прийом на роботу) та осо-бистого бажання педаго-гічних працівників атес-туватись, підвищувати кваліфікацію за особисто обраною формою.

За потребою закладу та особистої заяви вчителя

Голова атестаційної комісії

8.

Подавати в департамент з гуманітарних питань Камянської міської ради заявку на підвищення кваліфікації педагогічних працівників у наступному навчальному році.

До

01 квітня

Секретар

атестаційної комісії.

9.

Повідомляти департамент з гуманітарних питань Кам’янської міської ради про кадрові зміни, які при-вели до зменшення або збільшення кількості на-правлень на підвищення кваліфікації згідно спеціа-льностей і посад.

До

01 квітня

Секретар

атестаційної комісії.

10.

Своєчасно заповнювати електронну базу курсової перепідготовки

Постійно

Секретар

атестаційної комісії.

ІІ. Реалізація творчих можливостей педагогів

1.

Готувати направлення в ДОІППО для проходже-ння курсової пере підго-товки з визначенням рівня кваліфікаційної категорії.

2016-2017 н.р.

Секретар

атестаційної комісії.

2.

Залучати педагогів до обміну інформацією, яка була отримана під час курсової перепідготовки та є корисною для інших.

Протягом навчального року

Секретар

атестаційної комісії.

3.

Враховувати результати дослід-жень науково-мето-дичної теми під час виз-начення відповідності вчителя певній кваліфіка-ційній категорії, певному педагогічному званню.

2016-2017 н.р.

Голова атестаційної комісії,
секретар

атестаційної комісії.

Погоджено Затверджено

Голова профспілкового Директор НВК-АЛ № 15

комітету

___________ ( О.П.Чехута) __________ ( Л.П.Ніколаєнко)

«_____»______________ 20___р. «______»____________ 20__р.

План

індивідуальної підготовки

( посада, повна назва закладу або установи)

( прізвище, ім'я, по батькові )

до атестації у 20 ____ - 20____ навчальному році

з/п

Зміст роботи

Терміни

Відмітка

про виконання

1.

Ознайомлення з Типовим положенням про атес-тацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МО Н України від 06.10. 2010р. № 930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 груд-ня 2010 року за № 1255/18550, з наказом МОНмолодьспорту України від 20.12.2011 р. № 1473, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10 січня 2012 року за № 14/20327 «Про затверд-ження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників»

Жовтень, 2016

виконано

2.

Ознайомлення з кваліфікаційними харак-теристиками педагогічних працівників, для яких встановлені кваліфікаційні ка-тегорії ( відповідно до посади і кваліфіка-ційною категорією)

3.

Консультація з представником атеста-ційної комісії щодо порядку атестації:

  1. Технології самоосвіти.

2.

Листопад, 2016

виконано

4.

Відвідування уроків представниками атестаційної комісії:

Тема уроку:

Тема уроку:

5.

Відвідування позакласних заходів:

Тема заходу:

6.

Виступ на засідання Ради педагогічного колективу за темою:

7.

Виступ на засіданні шкільного (міського) методичного об'єднання, циклової кафедри за темою:

1.

2.

8.

Складання авторської програми за темою:

9.

Участь в методичних заходах різних рівнів

10.

Розробка методичних рекомендацій за темою:

Підпис педагогічного працівника _______________ (_________________)

Дата складання плану _______________

Методичні рекомендації до складання характеристики діяльності в міжатестаційний період

ПІБ____________________________________________________, вчителя…. /предмет, кваліфікаційна категорія, звання,повна назва навчального закладу/

К/к

Вимоги до кваліфікаційної кате-горії

Як забезпечені в діяльності вчителя протягом 5 років

Що треба вив-чити у атеста-ційний період

(до графіка ате-стації педагога)

"спеціаліст"

повна вища освіта

здатність забезпечувати засвоєння учнями, навчальних програм

знання основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології

знання теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають

використання інформа-ційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у нав-чально-виховному процесі

вміння вирішувати педагогічні проблеми

вміння установлювати контакт з учнями (вихо-ванцями), батьками, коле-гами по роботі

додержання педагогічної етики

"спеціаліст другої категорії"

постійно вдосконалюють свій професійний рівень

використовують диферен-ційований та індивідуаль-ний підхід до учнів

володіють сучасними освітніми технологіями

методичними прийомами

педагогічними засобами

різними формами поза-урочної (поза навчальної) роботи та їх якісним засто-суванням

застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі

знають основні норматив-но-правові акти у галузі освіти

користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків

"спеціаліст першої категорії"

використовують методи компетентнісно орієнто-ваного підходу до органі-зації навчального процесу

володіють технологіями творчої педагогічної діяль-ності з урахуванням особ-ливостей навчального ма-теріалу і здібностей учнів

впроваджують передовий педагогічний досвід

формують навички самос-тійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці

уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал

вміють аргументувати свою позицію

володіють ораторським мистецтвом

"спеціаліст вищої категорії"

володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх вико ристовують та по-ширюють у професійному середовищі

володіють широким спектром стратегій навчання

вміють продукувати ори-гінальні, інноваційні ідеї

застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять)

активно впроваджують форми та методи органі-зації навчаль-новиховного процесу, що забезпечують максимальну самостій-ність навчання учнів;

вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в нав-чальному закладі.

"учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист","керівник гуртка-методист"

мають кваліфікаційну ка-тегорію "спеціаліст вищої категорії" (для педагогі-чного звання "керівник гуртка-методист" – най-вищий тарифний розряд та повну вищу освіту)

здійснюють науково-мето-дичну і науково-дослідну діяльність

мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методи-чними установами закладів післядипломної освіти

"старший учитель", "старший вихователь"

мають кваліфікаційні категорії "спеціаліст вищої категорії" або "спеціаліст першої категорії"

досягли високого професіоналізму в роботі

систематично викорис-товують передовий педагогічний досвід

беруть активну участь у його поширенні

надають практичну допо-могу іншим педагогічним працівникам.

  1. Діагностика професійної діяльності педагогів.

Застосування діагностики професійної діяльності педагогів в першу чергу дозволяє забезпечити науковий підхід до організації методичної роботи, а крім того дає можливість оцінити рівень професійної підготовки вчителя під час вивчення системи його роботи.

Проведення діагностування та, особливо, самодіагностування педагогічної діяльності ми намагаємось спрямувати на оволодіння кожним учителем навичок самоаналізу, самооцінки, що дозволяє не тільки перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування, а також реалізувати одну із функцій методичної роботи стосовно конкретного педагогічного працівника – аналітично оцінювальну.

Як свідчить практика, діагностика дозволяє знизити педагогічні труднощі вчителя щодо самооцінки та заступника директора щодо оцінки діяльності вчителя.

Поряд з анкетами та діагностиками щодо визначення рівня педагогічної майстерності вчителів, повну картину про діяльність вчителя в між атестаційний період допомагають відтворити анкети, які розкривають готовність вчителя до інноваційної діяльності в рамаках дослідно-експериментальної роботи освітнього закладу, ступінь розвитку соціальних компетеностей учнів та вчителя в рамках обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»

Атестація - це характеристика фахових знань і ділових якостей, яка передбачає комплексне оцінювання рівня кваліфікації, педагогічного професіоналізму та результативності діяльності працівників освітніх установ. Підставою для оцінки, мірилом рівня професійної діяльності є критерії.

Глибоке і всебічне вивчення, узагальнення, об’єктивне оціню-вання результатів професійної діяльності педагогів сприяє підвищенню рівня навчально-виховного процесу, баченню перспек-тиви подальшого розвитку школи.

КАРТА САМООЦІНКИ

професійної діяльності вчителя ________________________________

_____________________________________________

(Прізвище,імя, по батькові вчителя)

з визначенням напрямків професійного вдосконалення

к/к «спеціаліст» к/к «спеціаліст ІІ категорії»

Поле проблем: Поле проблем:

к/к «спеціаліст вищої категорії» к/к «спеціаліст І категорії»

Поле проблем: Поле проблем:

2012-2013 н.р. -

2013-2014 н.р. -

2014-2015 н.р. -

2015-2016 н.р. -

2016-2017 н.р. -

Вимоги

кваліфікаційних категорій педагогічних працівників

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст»

  1. Має повну вищу освіту.

  2. Здатність забезпечувати засвоєння учнями навчальної програми.

  3. Знання основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології.

  4. Знання теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета.

  5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі.

  6. Вміє вирішувати педагогічні проблеми.

  7. Вміння установлювати контакт з учнями, батьками, колегами по роботі.

  8. Додержується педагогічної етики.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії».

  1. Постійно вдосконалює свій професійний рівень.

  2. Використовує диференційований та індивідуальний підхід до учнів.

  3. Володіє сучасними освітніми технологіями, методичним прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та їх якісним застосуванням.

  4. Застосовує інноваційні технології у навчально-виховному процесі.

  5. Знання основних нормативно – правових актів у галузі освіти.

  6. Користується авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії».

  1. Використовує методи компетентнісно- орієнтованого підходу до організації навчального процесу.

  2. Володіє технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів.

  3. Впроваджує в практику роботи передового педагогічного досвіду.

  4. Розвиває навички самостійно здобувати знання і використовувати їх на практиці.

  5. Вміє лаконічно, образно і виразно подати матеріал.

  6. Вміє аргументувати свою позицію та володіє ораторським мистецтвом.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».

  1. Володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовує та поширює у професійному середовищі.

  2. Володіє широким спектром стратегій навчання.

  3. Вміє продукувати оригінальні інноваційні ідеї.

  4. Застосовує нестандартні форми проведення уроку.

  5. Активно впроваджує форми і методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів.

  6. Вносить пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу у навчальному закладі.

ДІАГНОСТИЧНА КАРТКА

щодо виконання вчителем ________________

_______________________________________

( П.І.Б.вчителя)

загальних вимог кваліфікаційних категорій

0 балів - відсутній показник

1 бал - показник проявляється інколи

2 бали - показник проявляється чітко і якісно

з/п

Вимоги кваліфікаційної категорії

0

1

2

І. Кваліфікаційна категорія «Спеціаліст» - 14 балів

1.1.

Здатність забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм

1.2.

Знання основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології

1.3.

Знання теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який викладає вчитель

1.4.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі

1.5.

Вміння вирішувати педагогічні проблеми

1.6.

Вміння установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі

1.7.

Додержання педагогічної етики

ІІ. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» - 12 балів

2.1.

Постійне вдосконалення професійного рівня

2.2.

Використання диференційованого та індивідуального підходів до учнів

2.3.

Володіння сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами поза-урочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням

2.4.

Застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі.

2.5.

Знання основних нормативно-правових актів у галузі освіти

2.6.

Користується авторитетом серед колег, учнів та їх батьків

III. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» - 12 балів

3.1.

Використання методів компетнтнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу

3.2.

Володіння технологіями творчої педагогічної діяльності з ура – хуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів

3.3.

Впровадження передового педагогічного досвіду

3.4.

Формування навичок самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці

3.5.

Уміння логічно, образно і виразно подавати матеріал

3.6.

Вміння аргументувати свою позицію та володіти ораторським мистецтвом.

IV. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» - 14 балів

4.1.

Володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями

4.2.

Активно використовує та поширює у професійному середовищі інноваційні освітні технології й методики навчання

4.3.

Володіє широким спектром стратегій навчання

4.4.

Вміє продукувати оригінальні, інноваційні ідеї

4.5.

Застосовує нестандартні форми проведення уроку

4.6.

Активно впроваджує форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів

4.7.

Вносить пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі

Таблиця узагальнених результатіввиконання вчителем

_________________________________________________

( навчальний предмет,прізвище, ім'я, по батькові вчителя)

загальних вимог кваліфікаційних категорій

показника

Показник

Оцінна

шкала-

ідеал

Реальнийрезультат

20__-20___

20__-20___

20__-20___

20__-20___

20__-20___

I.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст»

14 балів

26,9 %

II.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії»

12 бали

23 %

ІІІ.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії»

12 балів

23 %

IV.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»

14 балів

26,9 %

Всього

52 бали

100%

Ключ

щодо експертної оцінки виконання вчителем

загальних вимог кваліфікаційних категорій

до 25% - початковий рівень, что відповідає займаній посаді та

к/к «спеціаліст»

26 – 50% - середній рівеньчто відповідає займаній посаді та

к/к «спеціаліст другої категорії»

51 – 75% - достатній рівень, что відповідає займаній посаді та

к/к «спеціаліст першої категорії»

76 – 100% - високий рівень, что відповідає займаній посаді та

к/к «спеціаліст вищої категорії»

Висновки експерта: Я, _________________________________________, вчитель__________

(прізвище, імя, по батькові )

___________________________________, провівши само експертизу, встановив (ла), що

моя професійна діяльність відповідає кваліфікаційній категорії:

спеціаліст ________________________________ «_____» _______________ 20___р.

спеціаліст ________________________________ «_____» _______________ 20___р.

спеціаліст ________________________________ «_____» _______________ 20___р.

спеціаліст ________________________________ «_____» _______________ 20___р.

спеціаліст ________________________________ «_____» _______________ 20___р.

ДІАГНОСТИЧНА КАРТКА

щодо визначення рівня професійної компетеності

вчителя_______________________________________

_______________________________________

( П.І.Б.вчителя)

0 балів - відсутній показник

1 бал - показник проявляється інколи

2 бали - показник проявляється чітко і якісно

з/п

Складові професійної компетеності

0

1

2

І. Інформаційна компетентність - 14 балів

1.1.

Володіння інформаційними технологіями

1.2.

Уміння опрацьовувати різні види інформації

1.3.

Уміння й навички роботи з друкованими джерелами

1.4.

Уміння здобувати інформацію з інших джерел, переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу.

1.5.

Усвідомлення особистої відповідальності за дотримання норм і правил ергономічної безпеки з метою збереження здоров'я та підвищення ефективності діяльності.

1.6.

Здатність застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп’ютерних технологій до роботи з інформацією і розв’язання різноманітних задач.

1.7.

Виявлення, створення та прогнозування можливих технологі-чних етапів переробки інформаційних потоків

ІІ. Комунікативна компетентність - 12 балів

2.1.

Вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень

2.2.

Здатність сприймати навколишнє без суб’єктивних спотворень і “систематизованих білих плям” (стійких упереджень щодо тих чи інших проблем);

2.3.

Усвідомлення своїх можливостей у розумінні норм і цінностей інших соціальних груп і культур

2.4.

Готовність сприймати нове в зовнішньому середовищі

2.5.

Усвідомлення власних цінностей та ціннісних потреб

2.6.

Вміння розуміти інших (учнів, вчителів, батьків)

III. Продуктивна компетентність–4 бали

3.1.

Вміння працювати, отримувати результат

3.2.

Вміння ухвалювати рішення та відповідати за них

IV.Автономізація на компетентність - 6 балів

4.1.

Здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення

4.2.

Здатність до самоосвіти

4.3.

Конкурентоспроможність особистості

V. Моральна (етична) компетентність –6 балів

5.1.

Готовність, спроможність і потреба жити за традиційними моральними нормами.

5.2.

Самовизначення в спектрі моральних цінностей.

5.3.

Здатність морально діяти в різних життєвих ситуаціях.

VІ. Психологічна компетентність– 16 балів

6.1.

Здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності.

6.2.

Можливості вчителів саморозв'язувати проблеми й конфлікти, що виникають у професійній діяльності та особистому житті.

6.3.

Створювати творчу атмосферу під час уроку.

6.4.

Стимулювати інтерес до власного предмету.

6.5.

Вирішувати конфлікти між учителем і учнем.

6.6.

Адекватно поводитися в колективі під час спілкування з батьками, адміністрацією, учнями.

6.7.

Оперувати знаннями з вікової психології.

6.8.

Застосовувати новітні методики керування конфліктами

VІІ. Діагностична компетентність –4 бали

7.1.

Аналізувати досягнення учнів під час навчання.

7.2.

Здійснюватимоніторинг, проміжне діагностування, електронне тестування, прогнозування тощо (підкреслити).

VІІІ. Предметна компетентність –8 балів

8.1.

Володіння певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність).

8.2.

Стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому.

8.3.

Уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності.

8.4.

Володіння методикою і навичками викладання.

Таблиця узагальнених результатів вчителя

__________________________________________________________________

( навчальний предмет,прізвище, ім'я, по батькові вчителя)

показника

Показник

Оцінна

шкала-

ідеал

Реальний

результат

I.

Інформаційна компетентність

14 балів

8 балів

22%

12%

II.

Комунікативна компетентність

12 балів

18%

ІІІ.

Продуктивна компетентність

4 бали

6%

IV.

Автономізація на компетентність

4 бали

6%

V.

Моральна (етична) компетентність

6 балів

9%

VІ.

Психологічна компетентність

16 балів

23,5%

VІІ.

Діагностична компетентність

4 бали

6%

VІІІ.

Предметна компетентність

8 балів

12%

Всього

68 балів

100%

Ключ

щодо експертної оцінки виконання вчителем

до 25% - початковий рівень професійної компетентності

26 – 50% - середній рівеньпрофесійної компетентності

51 – 75% - достатній рівень професійної компетентності

76 – 100% - високий рівеньпрофесійної компетентності

Висновки експерта

1.Вчитель успішно реалізує _______________________ експертні показники.

2. Вчитель має утруднення в реалізації ____________________експертних показників.

Дата проведення експертизи Експерт

''_____ '' _____________ 20_____р _________________ ( ______________)

Дата ознайомлення

« _____» ____________ 20___ р. _______________ ( _______________)

Технологічна карта вивчення діяльності

вчителя ____________________________________________

_______________________________________________________

(прізвище, імя, по батькові вчителя )

Мета: Здійснити оцінювання науково-теоретичної, психолого-педагогічної підготовки, навчально-виховного та громадсько-педагогічного аспектів у діяльності вчителя.

з/п

Критерії оцінювання

Учитель

ЗДНВР

Директор

Експертна група

Загальний бал

1.

Досить добре знає свій предмет, зміст державного освіт-нього стандарту

3

2

2

2

9

2.

Викладає матеріал чітко, доступно, намагається добива-тись розуміння його учнями

3.

Домагається глибоких і міцних знань зі свого предмета, співвідносить їх із державним освітнім стандартом

4.

Формує міцні вміння, навчає застосовувати знання та вміння на практиці

5.

Формує зацікавленість учнів своїм предметом

6.

Показує загальноосвітню й практичну значущість знань зі свого предмета

7.

Формує навички навчання й самоосвіти

8.

Формує пізнавальну активність і самостійність

9.

Розвиває мислення й творчі здібності учнів

10.

Виховує відповідальність за результати своєї праці

11.

До кожного учня знаходить свій підхід, часто викорис-товує індивідуальні завдання (особистісно-орієнтований підхід до навчання )

12.

Виявляє доброзичливість і тактовність у стосунках з учнями

13.

Виявляє зацікавленість в успіхах учнів, завжди готовий прийти їм на допомогу

14.

Працює з обдарованими дітьми

15.

Індивідуальна робота з учнями, які мають початковий рівень НДУ, прагнуть перейти на більш вищий рівень начання

16.

Співпрацює з батьками учнів, залучає їх до вирішення педагогічних завдань

17.

Знає загальну вікову психологію

18.

Застосовує знання психології на практиці

19.

Теоретично і на практиці володіє сучасними освітніми технологіями:

  • Проблемне навчання

  • Розвивальне навчання

  • Діалогово-дискусійне навчання

  • Ігрове навчання

  • Блочна система навчання

  • Навчання з використанням опорних конспектів і сигналів

  • Навчання на основі випередження

  • Інтегроване навчання

  • Диференційоване навчання

  • Рейтингова система навчання

  • Комп'ютерна підтримка уроку

20.

Володіє системою вимірювання навчальних досягнень учнів (прийомами контролю знань і вмінь):

  • Індивідуальне опитування

  • Фронтальне опитування

  • Взаємне опитування учнів

  • Графічний диктант

  • Предметний твір

  • Термінологічний диктант

  • Опитування за картками

  • Ігрове опитування

  • Тестове опитування

21.

Знає критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, завжди їх дотримується

Оцінка результатів:

  • Високий – 4 бали

  • Достатній – 3 бали

  • Середній – 2 бали

  • Низький – 1 бал

Висновок:

  • 164-125 – творчий рівень

  • 124-83 – оптимальний рівень

  • 82 – 41 – допустимий рівень

  • 40 – 0 – критичний рівень

Кількість балів за підсумками вивчення діяльності вчителя становить ________ балів, що свідчить про _________________ рівень педагогічної діяльності

Ознайомлений:Вчитель ____________________ (_______________________)

Експертиза (саморефлексія)

«Рівень виконання вимог сучасного уроку»

вчителем _________________________________________________________

(навчальний предмет)

____________________________________________________________________________________________

(прізвище, імя, по батькові вчителя)

0 балів – показник відсутній

1 бал - показник проявляється частково

2 бали - показник проявляється постійно

«_____»_____________ 20___р. «_____»_____________ 20___р.

«_____»_____________ 20___р. «_____»_____________ 20___р.

з/п

Показники-критерії

Оцінний бал

0

1

2

І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку 

1.1.

Чітке формулювання освітніх завдань (освітньої, розвивальної, виховної)

1.2.

Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів. 

1.3.

Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах. 

1.4.

Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю.

1.5.

Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів. 

1.6.

Створення умов для успішного навчання учнів. 

II. Психологічні вимоги до уроку 

2.1.

Психологічна мета уроку: 

2.1.1

Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку. 

2.1.2

Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі. 

2.1.3

Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів. 

2.2.

Стиль уроку:

2.2.1

Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваю-чого навчання: 

співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення; 

визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності; 

планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя,з підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку; 

виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує); 

облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів; 

співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викли-кають позитивні почуття в зв'язку з проблемною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації).

2.2.2

Особливості самоорганізації вчителя: 

підготовленість до уроку — головне усвідомлення психологічної мети і внутрішня готовність до її здійснення; 

робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність, співнастроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці); 

педагогічний такт (випадки прояву); 

психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і т. ін.).

2.3.

Організація пізнавальної діяльності учнів: 

2.3.1

Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів: 

планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення; 

використання установок у формі переконання; 

планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів; 

вправи. 

2.3.2

Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь: 

визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкрет-

но-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки); 

опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової діяльності й уяви учнів; 

планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-еврис-тичного вирішення задач, вико -ристання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльно-го, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і фор-муванням умінь міркувати й робити висновки; 

використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети робо-ти, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а та-кож обробці результатів і оформлення роботи). 

2.3.3

Закріплення результатів роботи: 

формування навичок шляхом вправ; 

навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.

2.3.4

Організованість учнів: 

ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку. 

урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці. 

2.3.5

Врахування вікових особливостей учнів: 

планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів. 

проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів. 

диференційований підхід до сильних і слабких учнів. 

III. Гігієнічні вимоги до уроку 

3.1.

Температурний режим 

3.2.

Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання і т. п.). 

3.3.

Освітлення 

3.4.

Попередження втоми і перевтоми. 

3.5.

Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт)

3.6.

Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок, вправ для очей, валеопауз.

3.7.

Дотримання правильної робочої пози учня 

3.8.

Відповідність росту школяра класних меблів

IV. Вимоги до техніки проведення уроку 

4.1.

Урок емоційний, викликає інтерес до навчання, і виховує в учнів потребу в знаннях. 

4.2.

Темп і ритм уроку оптимальні, дії вчителя й учнів - завершені.

4.3.

Повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, дотримання педагогічного такту.

4.4.

Домінування атмосфери доброзичливості й активної творчої праці на уроці.

4.5.

Змінність видів діяльності учнів, оптимально сполучені різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездаттності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку. 

4.6.

Дотримання єдиного орфографічного режиму. 

Поле проблем ( саморефлексія)

Досвід вчителя

Поле проблем (експертна оцінка)

Досвід вчителя

Вчитель _______________ (__________________)

Експерт _______________ (__________________)

Рівні професійної компетентності вчителя

Протягом міжатестаційного періоду представниками атестаційної комісії, адміністративної ради вивчається рівень професійної компе-теності вчителя, який атестується. Педагог проводить саморефлексію з даного питання, яка допомагає визначити орієнтири для створення супровідної програми під керівництвом представника атестаційної комісії – куратора педагога, який атестується.

Адаптивний рівень професійної компетентності педагога, або низький, характеризується:

  1. Відтворенням засвоєних способів діяльності, при цьому комбінуючи, трансформуючи й обираючи відповідно до конкретної навчальної ситуації.

  2. Учитель вирішує дидактично-методичні задачі не тільки за теоретичним еталоном, а й враховуючи конкретні умови навчання – об’єкти навчальної ситуації, які він самостійно виявляє в процесі аналізу.

  3. Невміння аналізувати динамічні ситуації на уроці, форму-лювати й оперативно вирішувати нові дидактично-методичні задачі.

  4. Може успішно вирішувати практичні задачі, залишаючи поза увагою питання прогнозування розвитку й виховання учнів.

  5. Планування діяльності здійснюється на основі безсистемного аналізу суб’єктного досвіду учнів, результатів попередньої діяльності, неглибоких знань на рівні підготовленості учнів до сприй-няття нового.

  6. Педагог упроваджує, але без успіху, нові форми й методи організації занять з учнями.

  7. Не розширює знань, задовольняючись тим, що отримав під час навчання в педагогічному закладі.

  8. Учитель практикує, але без успіху, активні форми навчання; погано володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу.

  9. Мету й структуру уроку обирає адекватно до рівня розвитку учнів, проте не варіює методи навчально-пізнавальної діяльності.

  10. На уроці переважають пасивна та активна моделі навчання.

  11. Знання учнів оцінює не завжди обґрунтовано, тобто педа-гогові властива недостатня методично-програмова обізнаність.

Локально-моделювальний рівень, або середній рівень профе-сійної компетентності, передбачає

  1. Вміння вчителя ефективно вирішувати дидактично-методичні задачі, щоб досягти мети – поєднати в навчальному процесі прак-тичний, освітній, розвивальний та виховний аспекти, максимально.

  2. Нормативні документи, основні форми організації занять; методична підготовка дозволяє досягти хороших результатів, нехай не завжди оптимальними методами.

  3. Педагог виконує державні навчальні програми, озброюючи учнів міцними знаннями, уміннями, навичками, установками.

  4. Запроваджує елементи оптимізації навчально-виховного процесу.

  5. Планування роботи здійснюється на основі неґрунтовного аналізу суб’єктного досвіду учнів, рефлексії діяльності.

  6. Учитель удосконалює традиційну методику викладання, за необхідності шукає нові форми й методи організації занять з учнями.

  7. Зростання педагогічної майстерності обмежується потребами сьогоднішнього дня. Мета і завдання діяльності обґрунтовані, але не визначені рівні засвоєння учнями бази знань і відповідних форм та методів роботи.

  8. Бачить можливості для морального виховання учнів.

  9. Переважають традиційні методи і прийоми навчально-пізнавальної діяльності

Системно-моделювальний рівень, або високий рівень професійної компетентності.

  1. Учитель володіє стратегією навчання учнів певним компе-тентностям.

  2. Мету, завдання і структуру уроку обирає з урахуванням суб’єктного досвіду учнів, ролі навчального матеріалу, міжпред-метних зв’язків.

  3. Моделює індивідуальну траєкторію розвитку кожного учня, рівень засвоєння з теми, форми й методи навчально-пізнавальної діяльності.

  4. На уроці переважають проблемно-пошукові методи навчання, що відповідають потребам, мотивам та інтересам учнів.

Творчий рівень професійної компетентності, або дуже високий.

  1. Педагог-інноватор, самомотивований не на репродукцію, а на експеримент, дослідження, новаторство, постійний педагогічно-методичний пошук.

  2. Професійні знання, педагогічна креативність, потреба в професійній самоактуалізації, творча позиція уможливлюють здатність учителя змінювати досвід методичної діяльності, що перестав бути продуктивним за певних педагогічних обставин, упроваджувати в практику оригінальні засоби і способи навчальної взаємодії з учнями для їхнього творчого розвитку.

  3. Уміє модифікувати передовий педагогічний досвід, переком-біновувати вже відомі елементи, прийоми, методи навчальної діяльності, створювати об’єктивно нові, оригінальні форми, прийоми і засоби навчання та їх нестандартні комбінації, нові педагогічні технології, що забезпечують високу результативність та якість навчально-виховного процесу.

  4. Здатність до педагогічної імпровізації в ході втілення педа-гогічного задуму; мобільно регулює і коригує педагогічний процес.

  5. Методична підготовка дозволяє вчителю легко змінювати форми проведення занять.

  6. Характер планування визначається самоустановкою на досягнення оптимальних результатів.

  7. Враховує результати попередньої діяльності; чітко й логічно визначає шляхи закріплення та подальшого розвитку досягнутого; передбачає послідовне усунення недоліків.

  8. Учитель використовує стратегії перетворення свого предмета як спосіб формування особистості учня.

  9. Використовує диференційований та особистісно зорієнтова-ний підходи до організації навчального процесу.

  10. Вибір форм позаурочної діяльності учнів має цілеспрямований характер, що відповідає інтересам суспільства в цілому й колективу зокрема.

  11. На уроці переважають методи кооперативного, активного та інтерактивного навчання, методи критичного мислення.

Для визначення рівня професійної компетеності педагога про-понується провести векторне оцінювання в діагностичному квадраті. Найбільша кількість обраних тверджень за відповідним рівнем дає можливість визначти рівень професійної майстерності вчителя та поле проблем педагога.

Результати діагностики експерта – представника атестаційної комісії та саморефлексії педагога дають можливість для порівняння та визначення співвідношення результатів, орієнтирів супровідної про-грами.

І. Адаптивний рівень (низький)

ІІ. Локально –моделювальний (середній)

ІІІ. Системно-моделювальний (високий)

IV. Творчий рівень (дуже високий)

Висновок експерта:

За результатами діагностики (саморефлексії) визначено, що педа-гог має _______________________________ рівень професійної ком-петентності.

Експерт (вчитель) _______________ (_____________________)

5.Параметри комплексного оцінювання педагогічної діяльності

та її результативності в ході атестації

Нормативне підґрунтя

«Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання» (п. 1.2)

«Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого без перерв-ного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу» (п. 1.3).

«Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предмета, ознайомлення з даними про участь педагогічного працівника в роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо». (п. 3.3)

Параметри вивчення педагогічної діяльності

На підставі вимог до кваліфікаційних категорій (п.п. 4.3-4.6) атестаційна комісія визначає параметри вивчення, підбирає й застосовує засоби та інструментарій оцінювання міжатестаційної педагогічної діяльності педагога:

  • Аналіз результатів вивчення рівня організації навчального процесу:

  • володіння необхідними методичними прийомами, педаго-гічними засобами,

  • вміння працівника вирішувати педагогічні проблеми,

  • використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі,

  • володіння сучасними освітніми технологіями,

  • володіння різними формами позаурочної роботи та якісним їх застосуванням,

  • використання методів компетентнісно орієнтованого підходу до організації навчального процесу,

  • володіння інноваційними освітніми методиками й технологіями,

  • володіння широким спектром стратегій навчання;

  • застосовування нестандартних форми проведення уроку; активно впроваджують форм та методів організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів.

  • Рівень навчальних досягнень учнів:

  • Аналіз результатів поточних та підсумкових контрольних робіт,

  • аналіз результатів моніторингу навчальних досягнень учнів,

  • аналіз результатів державної підсумкової атестації,

  • аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання (за наявністю),

  • визначення рівня взаємної кореляції зазначених резу-льтатів,

  • відслідкування динаміки (або стабільності) результатів.

Опосередковано про рівень навчальних досягнень свідчать також підсумки участі учнів у предметних конкурсах та олімпіадах, отже в даному розділі необхідно вивчати також і відповідні результати, показані учнями впродовж міжатестаційного періоду вчителя.

  • Участь працівника в методичній роботі:

  • Участь у роботі предметних міських методичних обєднань (від навчального закладу до міських, регіональних та обласних),

  • впровадження передового педагогічного досвіду,

  • володіння технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів

  • поширення інноваційних освітніх методик у професійному середовищі,

  • вміння продукувати оригінальні, інноваційні ідеї,

  • здатність вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі,

Стосовно педагогічних працівників, щодо яких постає питання про присвоєння педагогічного звання, комісія у відповідності з пунктами 5.2-5.3 додатково враховує наступні параметри:

  • систематичне використання та поширення передового педагогічного досвіду працівником,

  • надання педагогом практичної допомоги іншим педаго-гічним працівникам,

  • здійснення науково-методичної і науково-дослідницької діяльності та отримані в міжатестаційний період результати,

  • наявність власних методичних розробок працівника, результати їх апробації та розгляду науково-методичними установами (обов’язково).

Визначені параметри оцінювання ще до початку атестації обговорюються на першому засіданні атестаційної комісії з участю працівників, які атестуються і враховуються при складанні планів атестаційної роботи на контрольно-оцінювальному етапі (в період з 1 листопаду до 15 березня).

Вивчення педагогічної діяльності працівника, який атестується, доцільно проводити за наступними параметрами:

Параметри оцінювання навчально-виховного процесу

1

Рівень організації навчальних занять

1.1

Аналіз, самоаналіз уроків

1.2

Проведення відкритих занять

1.3

Реалізація особистісно-орієнтованого навчання

2

Участь у методичній та дослідницько-пошуковій роботі

2.1

Проведення активних форм роботи (майстер-класів тощо)

2.2

Кооперативна творча діяльність

2.3

Заходи щодо презентації педагогічного досвіду

3

Безперервна освіта

3.1

Планування та реалізація індивідуальної освітньої траєкторії

3.2

Участь у міжкурсових заходах різних рівнів

3.3

Самоосвіта

Параметри оцінювання результатів педагогічної діяльності

1

Результати навчально-педагогічної діяльності

1.1

Навчальні досягнення учнів з предмету

1.1.1

Результати моніторингу навчальних досягнень учнів, відслідкування динаміки змін

1.1.2

Результати річного оцінювання, державної підсумкової атестації

1.1.3

Результати зовнішнього незалежного оцінювання

1.2.

Підсумки роботи з обдарованими учнями

1.2.1

Підсумки участі учнів в олімпіадах

1.2.2

Підсумки участі учнів у конкурсі МАН

1.2.3

Підсумки участі в інших конкурсах, змаганнях

2

Результати участі педпрацівника в методичній роботі

2.1.

Участь у заходах поширення передового педагогічного досвіду

2.1.1

В конкурсі "Учитель року", "Кращий працівник року"

2.1.2

В науково-практичних конференціях, виставках, форумах тощо.

2.2

Підготовлені продукти науково-методичної, дослідницько-пошукової діяльності

2.2.1

Власні методичні розробки, апробовані та схвалені науково-методичними установами ( в тому числі, у складі авторського колективу)

2.2.2

Статті у виданнях, збірках матеріалів науково-методичних конференцій

2.2.3

Публікації в періодичних виданнях

2.2.4

Виступи на засіданнях педради, методоб'єднаннях

3.

Рівень і зростання професійно-особистісної компетентності

3.1.

Результати діагностування професійно-особистісного рівня

3.1.1

Психолого-педагогічна підготовка

3.1.2

Науково- методична підготовка, володіння ІКТ

3.1.3

Особистісні характеристики, змотивованість до самовдосконалення

3.2.

Результати підвищення кваліфікації в міжатестаційний період

3.2.1

Результати проходження курсів підвищення кваліфікації

3.2.2

Результати участі в заходах міжкурсового періоду безперервної освіти

3.2.3

Отримання другої вищої освіти, навчання в аспірантурі

4.

Додаткові результати

4.1

Результати позакласної роботи з предмету

4.2

Участь у роботі над проблемою закладу освіти

Рекомендації голові та членам атестаційної комісії щодо оформлення атестаційного листа

1. Прізвище, ім'я, по батькові працівника, який атестується, необхідно зазначати повністю відповідно до запису у паспорті.

2. Під час заповнення графи «Дата народження» слід звірити запис із даними паспорта працівника, який атестується.

3. У графі «Посада, яку займає педагогічний працівник, стаж роботи на займаній посаді на час атестації» назву посади потрібно вносити відповідно до запису у трудовій книжці, зазначаючи повну назву навчального закладу.

4. Стаж роботи на займаній посаді варто звірити із записами у трудовій книжці.

5. Заповнюючи графу «Освіта», необхідно робити запис відповідно до диплома про здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

6. У графі «Підвищення кваліфікації протягом останніх 5 років (з якої спеціальності, номер та дата видачі документа, що підтверджує підвищення кваліфікації)» слід обов'язково зазначати повну назву навчального закладу, у якому педагогічний працівник пройшов курси підвищення кваліфікації відповідно до даних, що містяться у свідоцтві про підвищення кваліфікації.

7. Характеристика діяльності педагогічного працівника, який атестується, має давати повне уявлення про рівень його кваліфікації та результативність роботи, морально-етичні якості, виконання посадових обов'язків із зазначенням його професійних досягнень.

6.Управління самоосвітньою діяльністю педагога.

Тільки знання, здобуті добровільно мають найбільшу ефективність.

Одним з найважливіших напрямків сучасного менеджменту освіти повинно бути ефективне управління самоосвітою педагогічних кад-рів. Сьогодні керування самоосвітою вчителя – запорука своєчасної модернізації педагогічного колективу.

Згадаймо, що самоосвіта – це процес свідомої самостійної пізнавальної діяльності, який здійснюється добровільно, планується, керується й скеровується самим педагогом. Однак людина не завжди здатна самостійно вибирати напрямок самоосвіти, зробити це якомога точніше та в результаті отримати найнеобхідніший результат. До ефективної самоосвіти педагог має бути підготовлений. Одним з основних завдань методичної служби школи є надання допомоги педагогам у формуванні й удосконаленні навичок самоосвітньої діяльності, що передбачає такі види роботи, як систематичне консультування з питань організації самоосвіти; допомога педагогові у визначенні різних позицій (сильних і слабких) з метою подолання труднощів; постійне інформування педагогів про новий педагогічний досвід; підготовка й надання методичних рекомендацій щодо актуальних проблем теорії та практики.

Традиційно самоосвітня діяльність учителя включає:

-науково-дослідницьку роботу з предмета, роботу над проблемною темою;

- вивчення науково-методичної та навчальної літератури;

- участь у колективних і групових формах методичної роботи;

- вивчення досвіду своїх колег;

- теоретична й практична апробація власних матеріалів.

Одним з основних питань самоосвітньої діяльності педагога є рівень володіння провідною індивідуальною темою самоосвіти, над якою працював вчитель. Цю тему, як правило, обирають у результаті самоаналізу професійної педагогічної діяльності.

Крім того, розвиток творчої активності в самоосвітній діяльності тісно пов'язаний з проблемою активної життєвої позиції. В цьому аспекті важливу роль відіграє аналітичний підхід педагога до своєї діяльності, вміння самостійно оцінити результати власної праці. Самооцінка як чинник самоосвіти виступає в подвійній ролі: як внутрішній стимул спонукання до постійного поповнення знань, необхідних у педагогічній діяльності, і як один з об’єктів самопіз-нання й пізнання.

З метою формування завдань для самоосвітньої діяльності педагога, необхідно провести професійне діагностування, яке допоможе визначити тему самоосвіти. Проводитись воно може у різній формі: співбесіда, за підсумками атестації, відвідування уроків. Головне – це мотивованість вибору теми самоосвіти. Кожному вчи-телю може бути представлена анкета на виявлення теми самоосвіти, індивідуальна діагностична картка, яка визначає коло питань, що потребують удосконалення й додаткового опрацювання. Після вибо-ру теми складається індивідуальний план самоосвіти. Тема повинна бути комплексною: мати професійну, виховну та психологічну складові.

В процесі самоосвітньої роботи педагоги поглиблено освоюють комплексну навчально-виховну програму, яка містить у собі цикли: «Профільне навчання учнів», «Обдаровані діти», «Впровадження інноваційних технологій навчання учнів» тощо.

Алгоритм роботи вчителя над індивідуальною

науково-методичною темою

Відповідно до обраної теми вчитель складає перспективний та річний плани самоосвіти, визначаються напрями самоосвіти:

Слід зауважити, що до напрямків самоосвіти можна віднести:

  • Професійний (консультації досвідченого спеціаліста з предме-та);

  • психолого-педагогічний(скоректовується шкільним психоло-гом, соціальним педагогом або заступником директора);

  • психологічний ( виникають труднощі у створенні власногоімід-жу, а в спілкуванні не завжди своєчасно приходить уміння впливати на учнів);

  • методичний ( методична служба школи може спрямовувати са-моосвіту педагога);

  • інформаційно-комп’ютерні технології ( оволодіння навичками роботи на персональному комп’ютері, користування мультимедій-ними проекторами тощо);

  • гуманітарний ( у цьому напрямку вдосконалюються естетичні, істо-ричні, правові знання або вивчаються іноземні мови);

  • особистісний ( стосується здоров’я, а також інтересів, хобі педа-гогів).

В процесі роботи над науково-методичною темою ( проблемою) вчитель повинен всебічно ознайомитись із вирішенням обраної ним теми ( проблеми) в науці, зіставити особистий досвід викладання з досвідом, висвітленим в літературі. Це дуже важливий етап індивідуальної роботи вчителя над науково-методичною темою

(проблемою), оскільки в зіставленні свого досвіду з досвідом, нагромадженим у педагогічній науці, криється суть самоосвіти. На цьому етапі вчителеві доцільно проаналізувати різні точки зору на вирішення тієї чи іншої проблеми, визначити особисту позицію. Порівняння особистого досвіду викладання з накопиченим в науково-методичній літературі ідеями, методами, прийомами надасть учителеві можливість визначити, що він знає й може робити з даної теми, що принципово нове міститься в його досвіді, в чому він може піти далі, порівняно з тим, що зафіксовано в книгах і статтях і врешті, чого йому не вдалося освоїти в практичній роботі. Необхідний етап індивідуальної роботи над науково-методичною темою – вироблення нового досвіду на основі кращих досягнень науки й практики викладання, а також перевірка його ефективності, аналіз отриманих результатів викладання.

З п’яти етапів роботи над індивідуальної темою:

І етап, як вже було сказано, пов'язаний із перспективним та річним плануванням.

ІІ етап – знаходження та опрацювання літератури та матеріалів передового педагогічного досвіду (теоретичний етап вивчення проблеми)

ІІІ етап – аналітичний (аналіз опрацьованої літератури, планування практичного застосування)

ІV етап – практичний (активне практичне застосування набутих знань)

V етап – узагальнюючий ( оцінка досягнень учителя)

У роботі молодих педагогів над індивідуальним дослідженням можна використати три етапний цикл:

І – підготовчий;

ІІ – творчий;

ІІІ – аналітико-узагальнюючий.

Керувати й сприяти самоосвіті педагога можна й треба на кожному з визначених етапів.

Так, на теоретичному етапі питання, пов’язані з темою само-освіти одного вчителя можна винести на засідання науково-методичної кафедри. Вчитель матиме можливість викласти суть проблеми, а обговорення даної проблеми у вигляді конференції, семінару-практикуму дозволить вчителеві збагатитися теоретично-практичним досвідом колег з кафедри, які знають проблему краще й можуть поділитися власним досвідом. Аналогічно можна винести обговорення цього питання на засідання педагогічної ради. Але при цьому потрібно залучити вчителя до роботи динамічної групи з підготовки до засідання педагогічної ради й таким чином здійснити обговорення набутих знань серед усіх членів педагогічного колективу. Однак рівень володіння обраною проблемою залишиться лише репродуктивним.

Вже на етапі практичної реалізації проблеми можуть використовуватися такі види роботи з педагогом як проведення декади відкритих уроків, семінарів-практикумів з демонстрацією практичного досвіду вчителя. Якщо ж вчитель виявить творчий, раціональний підхід до вирішення поставлених завдань, можливе проведення майстер-класів, організація творчої лабораторії вчителя. Отже, діяльність педагога з питання самоосвіти можна оцінювати на репродуктивному, практичному або ж творчому рівні. А оцінку давати сумарну з оцінки, здійсненої членами науково-методичної кафедри, заступниками директора, директором, учнівським та батьківським колективом.

Наслідки індивідуальної роботи вчителя над обраною науково-мето-дичною темою (проблемою), що випливає із завдань загально-шкільної теми, доцільно оформлювати в письмовому вигляді.

Практиками доведено, що вчителі практикують наступну форму зві-ту-реферату, структура якого може бути такою:

1. Обґрунтування доцільності вибору індивідуальної теми(пробле-ми), виходячи із завдань загальношкільної науково-методичної теми (проблеми).

2. Короткий аналіз літератури з теми (проблеми).

3. Опис особистого досвіду роботи в межах обраної теми ( проблеми)

4. Вплив роботи над темою(проблемою) на наслідки й результати навчально-виховної роботи з предмета.

5. Висновки за результатами роботи над науково-методичною темою, рекомендації щодо використання у практиці іншими членами педаго-гічного колективу.

Підсумки самоосвітньої діяльності педагога можуть підводитись у формі:

  • доповіді, виступи на семінарі, засіданні педагогічної ради, засі-данні науково-методичної кафедри;

  • реферату;

  • розробленої програми;

  • випуску методичного бюлетеня, посібника;

  • написання статті до фахового журналу;

  • розробки дидактичного матеріалу;

  • науково-методичної розробки;

  • створення блогу, сайту за темою самоосвітньої діяльності;

  • створення проекту тощо.

Крім того, вчителі працюють над постійним оновленнямпортфоліо педагогічної діяльності вчителя, що допомагає здійсню-вати керівництво самоосвітньою діяльністю вчителя й водночас є ефектив-ним стимулом в організації самоосвітньої діяльності. Портфоліо педагога має такі складові:

  • візитка педагога, його педагогічне кредо;

  • самоосвітня діяльність педагога щодо обраної проблемної теми;

  • участь у методичній роботі школи, міста;

  • публікації, власні розробки, оригінальний дидактичний матеріал;

  • результативність роботи з обдарованими учнями;

  • моніторинг навчальних досягнень школярів.

Самоосвіта буде ефективною, якщо адміністрація школи активно сприятиме процесу самоосвіти, надаватиме педагогу постій-ну допомогу, створюватиме необхідні умови, всебічно підтриму-ватиме ініціативу та використовуватиме на практиці перспективний педагогічний досвід. Учителі освітнього закладу планують самоос-вітню діяльність й як етап підготовки до атестації, якій передують творчі звіти педагогів, проведення методичних тижнів, тощо.

Адміністрація школи, на нашу думку, може здійснювати такі види контролю за самоосвітньою діяльністю педагога:

  • попередній контроль ( наприклад, на початку навчального року у формі порад, рекомендацій за підсумками співбесіди, проведеного анкетування педагогічного колективу);

  • поточний (аналіз уроків, контрольних робіт, в ході якого адміністрація допомагає осмислити й обґрунтувати вдалі моменти в роботі та виявити недоліки, труднощі, причини їх появи).

Однак не слід забувати, що є фактори, які стоять на заваді індивідуального розвитку особистості вчителя:

  • особиста інертність, яка дає змогу вчителю «капітулювати» раніше, ніж він використає свій потенціал;

  • розчарування, пов’язане з деморалізацією особистості від перших невдач, її переконання, що «тут нічого не можна зробити»;

  • неадекватний зворотній зв'язок.

Тому перед адміністрацією загальноосвітнього навчального зак-ладу стоять наступні завдання:

  • створення сприятливого мікроклімату в педагогічному колекти-ві;

  • забезпечення методичними та матеріальними ресурсами (здій-снення щорічної підписки на фахові видання);

  • інформатизацію навчально-виховного процесу, сучасне оснаще-ння кабінетів тощо;

  • проведення діагностикиатестуємих вчителів з метою визначе-ння напрямків самоосвітньої діяльності кожного вчителя.

Отже, процес самоосвіти є оптимальним шляхом формування професійної компетентності педагогів за умови, що вона – не самоціль педагогів, а сходинка для досягнення вищого покликання вчителя - учити дитину. Тож можна зробити висновок, що самоосвіта вчителя посідає особливе місце в системі формування професійної компетентності педагогів. А завдання методичної служби школи полягає у подальшому стимулюванні мотивації самоосвіти педагогів і постійному оновленні знань, забезпеченні умов для розкриття педагогічного потенціалу педагогів, їхньої професійної компетент-ності.

Департамент з гуманітарних питань Камянської міської ради

Комунальний заклад «Навчально- виховний комплекс

«Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів- академічний ліцей №15»

План роботи над темою післякурсового завдання

вчителем _______________________________________________________

(навчальний предмет, прізвище, імя, по батькові вчителя )

за темою________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

з/п

Етапи

дослідження

Термін

дослідження

Зміст

Організаційно-методичне забезпечення

1.

Підготовчий етап

2012-2013

навчальний рік

Дослідження проблеми,
обґрунтування її актуальності

1. Створення інформаційного поля з метою визначення актуальності теми.

2. Знайомство з досвідом вчителів держави, області, міста.

3. Аналіз навчально-методичної літератури з даної проблеми.

4. Створення плану роботи над індивідуальною науково-методи-чною проблемою.

2.

Організаційний етап

2013-2014

навчальний рік

Створення умов для реалізації даної проблеми

1. Визначення шляхів роботи над моделлю даної проблеми.

2. Порівняльна характеристика традиційних та інноваційних методів навчання.

3. Участь у науково-методичних заходах різних рівнів.

4. Створення порівняльного аналізу матричної основи навчальних програм.

5. Участь в кафедральному методи-чному мості “ Позитивні зміни в освітній діяльності вчителя під час роботи над науково-методичною проблемою”.

6. Самоосвітня діяльність вчителя з визначеною проблеми.

3.

Практичний етап.

2014-2015

навчальний рік

Відстеження процесу, практичне використання

1. Практичне використання іннова-ційних технологій в рамках проблеми .

2. Діагностична діяльність освітньої діяльності учнів.

3. Участь в науково-практичній діяльності різних рівнів з питань реалізації після курсового завдання

4. Академспілккування з вчителями міста, які працюють над даною проблемою.

5.Відстеження результатів впровад-ження інноваційних технології в межах реалізації теми науково-методичної проблеми..

4.

Узагальнюючий етап.

2015-2016

навчальний рік

Обробка даних, аналіз результатів, корекція.

1.Створення методичного супровід-ника, інформаційно-методичного збірника за темою завдання тощо

СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ

самоосвітньої діяльності педагога в рамках

роботи над науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»

Характеристики самоосвітньої діяльності відповідно до педагогічного стажу, сформованого досвіду та

особливостей творчої активності

(за підсумками анкетування) 

Групи педагогів

Запит щодо науково-методично-го супроводу педагога

"Педагоги-початківці"

(1-5 років педагогічного стажу)

Організація допомоги у виборі актуальної теми самоосвітньої діяльності, у складанні плану са-моосвітньої діяльності, в доборі необхідної методичної та науко-во-методичної літератури.

"Педагоги-реконструктори" 

(5-10 років педагогічного стажу)

Проведення системи індивідуаль-ного консультування з теми само-освіти, з вибору форм організації (відкриті заходи, майстер-класи, педагогічні читання, семінари) та оформлення звіту про результати самоосвітньої діяльності.

"Педагоги-майстри"  (10-15 років педагогічного стажу) 

Мають потреби в тьюторському супроводі самоосвіти, співбесідах з теми самоосвіти, підготовці ква-ліфікаційних робіт, в узагальне-нні власного педагогічного досві-ду як методичного посібника, авторської програми тощо. На думку цієї групи педагогів, актив-на робота над авторським проек-том, в основі якої – зацікавлення певною проблемою, забезпечує досягнення високих результатів у професійній діяльності, безперер-вність процесу професійної освіти.

"Педагоги-новатори" (більше 15 років педагогічного стажу)

Існує потреба в розкритті теоре-ичних основ психології творчості, проведенні майстер-класів, трені-нгів з метою засвоєння ними ролі наставника для молодих спеціалі-стів. Педагоги даної групи наголо лосили, що завдяки ефективній організації самоосвітньої діяльно-сті постійно вдосконалюється професійна майстерність учителя і, як наслідок, підвищується якість освіти, формується автори-тет педагога серед учнів, батьків, колег.

Вчителі-інноватори «Креативні педагоги» (різні показники стажу педагогічної діяльності)

Світогляд цих учителів відріз-няється новими підходами до самоосвіти, яка переважає в освіті та способах діяльності. Їм подо-бається спілкування з колегами; вони відкриті до впровадження нового, зокрема інноваційних технологій навчання, застосу-вання засобів ІКТ, проведення майстер-класів, створення порт-фоліо та реалізують це у власній діяльності. Педагоги зазначили, що важливими є такі форми активізації самоосвітньої діяль-ності вчителів: обмін думками у формі семінарських занять, "круг-лих столів"; міжшкільна  мереже-ва взаємодія за фахом, комп’ю-терний моніторинг індивідуальної самоосвіти, Інтернет-конференції з актуальних психолого-педагогі-чних питань.

Анкета самоосвітньої діяльності педагога

 

Шановні колеги! З метою вивчення проблеми активізація само-самоосвітньої діяльності в системі післядипломної освіти просимо Вас відповісти на питання:

1. Зазначте кваліфікаційну категорію, яку Ви маєте.

2. Зазначте стаж педагогічного досвіду.

3.  Назвіть тему самоосвітньої діяльності, над якою Ви працюєте.

4. Сформулюйте назву вашої творчої групи щодо складу педагогів за рівнем їхньої самоосвітньої компетентності.

5. Виділіть пріоритетні функції самоосвітньої діяльності у фор-муванні вашого професійного досвіду роботи.

6.Укажіть форми організації самоосвітньої діяльності в системі післядипломної освіти, яким Ви надаєте перевагу.

7.  Охарактеризуйте поняття "самоосвітня діяльність педагога".

  

Характеристика поняття "самоосвітня діяльність", її функції, форми активізації самоосвітньої діяльності вчителів

Групи слухачів

Визначені пріо-ритетні функції само освітньої діяльності

Форми самоосвіт-ньої діяльності в системі післядип-ломної освіти

Характеристика поняття "самоос-вітня діяльність"

Група 1

"педагоги-початківці"

Екстенсивна.

Орієнтувальна.

Компенсаторна

Управлінське сприяння у виборі теми, плану, в ре-комендованих джерелах методи-чної та науково-методичної літе-ратури

Особлива форма ініціативної твор-чо-пізнавальної діяльності, що здійснюється са-мостійно чи за підтримки мето-дистів департа-менту з гуманітар-них питань або заступниками директора ЗНЗ

Група 2

"педагоги-реконструктори

Компенсаторна.

Саморозвивальна.

Методологічна

Система індивідуа-льного консульту-вання з теми само-освіти, форм звіту щодо самоосвітньої діяльності (відкриті заходи, майстер-класи, виступи на семінарах, педаго-гічних читаннях тощо).

Інтегральна якість особистості фахів-ця, що допомагає накопиченню но-вих знань, розвит-ку професійних умінь та набуттю нового продуктив-ного досвіду

Група 3

"педагоги-майстри"

Комунікативна.

Співтворча.

Тьюторський суп-ровід самоосвіти, підготовки каліфі-каційних робіт, уза-гальнення досвіду

Процес цілеспря-мованої взаємодії фахівця з навко-лишнім середови-щем, у якому кон-кретизована осо-бистісно-освітня потреба, що відо-бражає відноше-ння особистості до світу і безносе-редньо відповідає самоосвітній меті.

Група 4

"педагоги-новатори»

Психологічна

Геронтологічна

Проектувальна

Індивідуальний та диференційований підхід до розкриття психології творчо-сті, проведення майстер-класів, тренінгів, семінарів з наставництва для молодих спеціаліс-тів.

Продуктивна сис-тема індивідуаль-ної  самоосвітньої діяльності, в ос-нові якої – пошук, генерація та пре-зентація ідей, ін-формації з індиві-дуальної теми самоосвіти.

Група 5

"креативні педагоги"

Геронтологічна.

Проектувальна.

Моделювальна

 Інтернет-форум учителів, круглий стіл "Незалежна думка", міжобласна шкільна мережева взаємодія за фахом, індивідуальний мо-ніторинг самоосві-ти, Інтернет-конфе-ренції з актуальних питань.

Компонент систе-ми безперервної професійної під-готовки, що за -безпечує потребу в самоактуалізації та самореалізації професіонала.

Алгоритм індивідуальної програми самоосвіти педагога

Мотиваційно-ціннісний компонент самоосвітньої діяльності

Самодіагностика готовності педа-гога щодо роботи над проектом, визначення рівня психологічної культури, мотивів професійної діяльності та особистісного само-розвитку (самооцінка, рейтинг

учителя; актуалізація мотивів у професійно-особистісному само-розвитку). Створення можливос-тей для особистісного та профе-сійного зростання педагогічних працівників у процесі роботи над проектом.

Емоційно-вольовий компонент

самоосвітньої діяльності

Позитивне сприйняття себе як пе-дагога; поглиблене вивчення ме-тодичної, психологічно-педагогі-чної літератури із саморозвитку; тренінги саморегуляції. Вибір змісту і способів саморозвитку у сфері педагогічної діяльності; участь в інноваційній діяльності

Інформаційно-комунікативний

компонент самоосвітньої

діяльності

Оволодіння знаннями й досвідом педагогічної діяльності та особис-тісного саморозвитку (вивчення

досвіду вчителів з питань освітніх стратегій соціалізації особистості, розвитку соціальної компетеності вчителя та учня, участь у науко-во- дослідній роботі з питань со-ціалізації). Організація спілкуван-ня, взаємодії з учнями, набуття навичок співробітництва, пози-тивного розв’язання конфліктів, підтримки загальної безпеки. Оволодіння технологіями діалогу культур, толерантної поведінки в інформаційному просторі.

Організаційно-рефлексивний

компонент самоосвітньої діяльності

Використання методик самодіаг-ностики професійно-особистісно-го розвитку, аналіз ситуацій

самореалізації, самоствердження, самовизначення.

Умови самоосвіти в рамках роботи над проектом

  • Вибір педагогом індивідуальної траєкторії самоосвіти;

  • створення нових організаційних умов, можливостей для вибору і забезпечення їх фахових потреб та інтересів;

  • упровадження різних форм активізації самоосвітньої діяльності педагогів;

  • створення для педагогів можливостей постійно працювати в мережі Інтернет;

  • використання засобів стимулювання неперервного навчання та формування відповідних мотивацій (індивідуальний навчальний план, залікова книжка на термін навчання за кредитно-модульною системою післядипломної педагогічної освіти тощо);

  • розробка й запровадження різних форм моніторингу успішності навчання педагогів у системі неперервної освіти;

  • реалізація проблемного підходу, що має на меті поступовий розвиток особистості на основі вдосконалення її професійної діяльності;

Технології самоосвіти (типи самоосвітньої технології)

      1. Комп'ютерна, що характеризує перехід самоосвіти на якісно інший рівень, коли вона стає фактором матеріального і духовного виробництва. Розвиток техніки і технології інформаційного суспі-льства сприяє формуванню такого типу соціальних відносин, при яких людина, позбавляючись від економічної залежності і різних форм соціального придушення, реалізує в самоосвіті свій творчий потенціал, виходячи на новий рівень духовної свободи. 

      1. Технологія роботи з різноманітними текстами, система віднов-лення, розширення і поглиблення раніше отриманих знань, засіб вторинної соціалізації, індивідуалізації, саморозвитку, самоконст-руювання, самовдосконалення і самореалізації особистості.

      2. Технологія само проектування.

Здійснення технологій самопроектування включає характеристику ціннісно-смислових утворень, рівень інтелектуального, мотивацій-ного, емоційного, вольового, соціального, предметно-практичного розвитку індивідуальності.

Орієнтований план технології самопроектування

Технологія само проектування

Самодіагностика

Проблемний аналіз власної діяльності, фіксація проблем

та їх причин

Формування концепції

"Я – професіонал"

вибір стратегії саморозвитку, са-мовдосконалення перехід у но-вий стан, проектування основних напрямків роботи над собою в рамках проекту (відповідно до етапів)

Конкретизація найближчих цілей

очікувані результати цілей, визначених в рамках роботи над етапами проекту

Конкретизація найближчих завдань

очікувані результати вирішення завдань

Укладання плану реалізації

цілей та завдань

орієнтована індивідуальна про-грама самоосвіти вчителя в рам-ках проекту

Реалізація

здійснення індивідуальної програми самоосвіти вчителя

Педагогічна рефлексія

аналіз результатів самопроекту-вання

Технологія організації самоосвіти педагогів-предметників може бути представлена у вигляді наступних п’яти етапів:

Перший етап — установчий, передбачає створення певного настрою до самостійної роботи; вибір мети роботи, виходячи з науково-мето-дичної теми (проблеми) школи; формулювання особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності своїх дій.

Другий етап — навчаючий, на якому педагог знайомиться з психолого-педагогічною та методичною літературою з обраної проблеми освіти.

Третій етап — практичний, під час якого відбувається нагро-мадження педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи, постановка експериментів. Практична робота продовжує супроводжуватися вивченням літератури.

Четвертий етап — теоретичне осмислення, аналіз і узагальнення нагромаджених педагогічних фактів. На даному етапі доцільно організувати колективне обговорення прочитаної педагогічної літератури; творчі звіти про хід самоосвіти на засіданнях циклової кафедри, методичних об’єднаннях; відвідування з наступним обговоренням відкритих уроків з образної проблеми та інші колек-тивні форми роботи.

П’ятий етап — підсумково-контрольний, на якому педагог має підбити підсумки своєї самостійної роботи, узагальнити спостере-ження, оформити результати. При цьому головним виступає опис проведеної роботи й установлених фактів, їх аналіз, теоретичне обгрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі.

Форми самоосвіти

Форми смоосвітнньої діяльності

Зміст

Форми реалізації

Очно-заочне навчання

На особливу увагу заслуговує практика самовдосконалення за очно-заочною формою навчання в спе-ціальних навчальних цент-рах та інститутах. Навчання про-ходить з періодичним звільнен-ням від роботи для участі в ко-роткотермінових сесіях. В інтер-валі між сесіями люди, які навча-ються, виконують самостійні завдання. Така форма передбачає достатньо тривалий термін навча-ння.

Курси підвище ння кваліфіка-ції за вказаною формою навча-ння, написання дос-лідної роботи з питань науко-во-дослідної роботи тощо.

Дистанційне навчання

Отримання знань через Інтер-нет- ресурси на базі навчального закладу. Перевагою даної форми є приватність, адаптивність, можливість самостійного плану-вання самонавчання, наявність зво-ротного зв’язку. Дистанційне навчання, вміння користуватись ресурсами мережі – ознака сучасної, цивілізованої, освіченої людини.

Створення бло-гів вчителів, порталів, плат-форм для отри-мання відповід-ної інформації в рамках проекту, проведення Ін-тернет-конфе-ренцій, методи-чних мостів, діалогів тощо.

Самовдосконалення за індивідуальним планом або осо-бистою програмою

Ця форма навчання сприяє ста-новленню особистості каліфіко-ваного спеціаліста, стимулює прояви його власної активності, розвиває творчі можливості у по-шуках шляхів реалізації профе-сійних намірів.

Створення суп-ровідної програ-ми самоосвіти від-повідно до вимог проекту,
розробка про-грами щодо дос-лідження після курсового завдання

Отримання знань через інформаційні джерела

Потребує постійного відстежува-ння книжкових новинок за те-мою регулярного перегляду професійних періодичних видань, вивчення навчальних методик, інструкцій, методичних матеріалів.

Для цього необ-хідно:підписатися на спеціальну пе-ріодику;придбати відповідні інфор-маційні бюлетені та інші довідкові видання, які мож-на оперативно отримувати елек-тронною поштою вивчати освітні сайти з метою отримання інфор-мації про нові форми і методи навчання.

Засоби самоосвіти

Педагогічна самоосвіта здійснюється різними засобами: систематичне вивчення новинок художньої, спеціальної і педагогічної літератури, при цьому робляться нотатки, складаються конспекти або тези. Багато вчителів мають спеціальні картотеки, які допомагають використовувати необхідний матеріал. Самоосвіта дає ефективні результати у тому випадку, коли вона здійснюється цілеспрямовано, рівномірно й систематично. Корисно скласти індивідуальний план самоосвіти. Як показує досвід, учитель в змозі виділити на підвищення кваліфікації 7-9 год. на тиждень (виключаючи безпосередню підготовку до уроків). В ці години входить і відвідування циклових кафедр, лекторіїв, музеїв, екскурсій, диспути, практикуми, проблемні семінари та інші види колективної й індивідуальної роботи, спрямованої на вивчення наукової літератури і передового педагогічного досвіду кращих учителів.

Основним із засобів підвищення професійної компетентності вчи-теля може бути програма педагогічного самоменеджменту на підставі рефлексії особистісної діяльності та моніторингу професійного зростання. Головною метою програми є всебічний розвиток особистості педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання учнів в умовах розбудови грома-дянського суспільства.

Супровідна програма дій

щодо самоосвітньої діяльності вчителя

( орієнтовна програма)

Етапи

Зміст роботи

Форми роботи,

очікуваний результат

І етап

Інформаційно-

аналітичний

Збирання та аналіз інформації про вчителів

Кадровий паспорт

циклової кафедри

(методичного

об'єднання)

Визначення рівня про-

фесійної компетентності

вчителів

Діагностика

«Рівень професійної

компетентності вчителя»

Стан самоосвітньої діяль-ності вчителів кафедри

Експертиза стану

самоосвітньої діяльності

ІІ етап

Потреби та запити вчителів

Визначення професійних запитів і об'єктивних потреб учителів щодо професійно-го самовдосконалення

Діагностика,
академспілкування,
моніторинг,
опитування,
спостереження....

З'ясування потреб щодо

різних форм підвищення кваліфікації, зокрема,
самоосвіти

Банк форм підвище-ння педагогічної майстерності;

актуальний мікро-фон «Самоосвітня компетентність:скла-дові, підґрунтя»

Етапи

Зміст роботи

Форми роботи,

очікуваний результат

ІІІ етап

Мета-прогноз

результатів

самоосвіти

Постановка мети та прог-нозування результатів самоосвітньої діяльності

Дерево «Мета –про-гноз власної самоос-вітньої діяльності»

Визначення індивідуальної мети-прогнозу вчителя (за запитом)

Карта самоосвітньої діяльності вчителя в роботі над науково-методичною пробле-мою

Модель «Мета- прогноз самоосвітньої діяльності»

Рекомендації щодо створення моделі «Від до результату самоосвітньої діяль-ності»

ІV етап

Супровідна

програма

Створення супровідної програми заступника дирек-тора з питань самоосвіти вчителів кафедри, методич-них об'єднань, конкретно

вчителів

Матрична основа особистісної супро-відної програми в роботі над індивідуа-льною темою

Переведення загальної мети -прогнозу в на рівень конк-ретних завдань особистісно-го і кафедрального супро-воду

Круглий стіл «Від програми кафедри до особистісної програ-ми самоосвіти»

V етап

Реалізація супровідної

програми

Реалізація супровідної програми на всіх етапах

Аналіз попередніх результатів

Супровід планування та дія-льності циклових кафедр, методичних об'єднань

Структурна модель

самоосвітньої діяль-ності кафедри.

Програма дій щодо самоосвітньої діяльності кафедри.

Етапи

Зміст роботи

Форми роботи,

очікуваний результат

VІ етап

Корекція

супровідної

програми

Індивідуальна робота з вчи-телем за підсумками адміні-стративного супроводу, участі в науково-методичних заходах різних рівнів

Аналіз та внесення змін в супровідну программу

Корекція індивідуальних планів роботи вчителів над темою науково-методичного

дослідження

Портфоліо вчителя

«Самоосвіта»

VІІ етап

Аналіз ефективності

супроводу

Виявлення позитивного в супровідних програмах педагогів та колективу

Дерево

«Досвід та орієнтири самоосвіти»

Узагальнення досвіду роботи з питань самоосвітньої діяльності колективу і педагогів

Збірка «Супровідна програма – шлях до професійної майстер-ності»

Науково-методичний супровід вибору теми самоосвітньої діяльності вчителя. Як правильно вибрати тему самоосвіти?

І частина

(основна частина: проблема )

ІІ частина

(зв’язуючи компонент між І та ІІІ частинами)

ІІІ частина

(аспект, через який буде вирішуватися проблема)

Вдосконалення…

Формування…

Інтеграція…

Розвиток…

Организація…

Здійснення…

Застосування…

Використання…

Управління…

Підвищення…

Розробка…

Реалізація…

Створення…

як засіб…

як умова…

аспект…

фактор…

основа …

механізм…

розвиток …

вдосконалення…

активізації…

підвищення…

ефективності…

реалізації…

Зразки тем самоосвітньої діяльності вчителя в між атестаційний період:

  • Формування універсальних навчальних умінь на уроках (нав-чальний предмет) засобами використання принципів діяльнісного підходу

  • Організація пізнавальної діяльності учнів початкових класів як фактор розвитку соціальних компетентностей

  • Проектні технології як засіб реалізації загальнокультурної ком-петентності

  • Розвиток соціальної компетентності через впровадження інтерактивних технологій

  • Використання технології діяльного підходу до навчання в розвитку освітніх компетенції молодших школярів.

7.Діяльність експертної групи.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ

при атестаційній комісії І рівня НВК-академічний ліцей № 15

з оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

І. Загальні положення

1.1. Експертна група створюється відповідно до п.2.15 Положення про атестацію педагогічних працівників для якісної організації та проведення роботи з вивчення досвіду педагогічних працівників, які атестуються, з метою дотримання основних принципів атестації і для більш якісного та об'єктивного вивчення досвіду педагогів.

1.2. Експертна група створюється при атестаційній комісії відділу освіти. Персональний склад експертної групи та її голова, узгоджується на засіданні атестаційної комісії І рівня, затверджується наказом керівника освітнього закладу.

1.3. До складу експертної групи входять висококваліфіковані, досвідчені педагогічні працівники, які працюють у відповідній галузі. 1.4. Кількісний склад експертної групи визначається за потребою, створюється на один рік. Персональний склад протягом року може змінюватися.

1.5. Якщо до складу експертної групи входить безпосередній керівник того працівника, який атестується, то він не бере участі в його оцінюванні.

1.6. Педагогічні працівники, які входять до складу експертної групи та атестуються, не беруть участі в оцінюванні своєї діяльності.

1.7. У своїй роботі експертна група керується законодавчою та нормативно-методичною документацією з питань освіти. 1.8. На підставі проведеної експертизи експертна група готує висновок про результати діяльності педагогічного працівника, який атестується. 1.9. Рішення за результатами експертизи про відповідність чи невідповідність педагогічного працівника вимогам певної кваліфікаційної категорії ухвалюється на засіданні атестаційної комісії.

ІІ. Завдання та функції експертної групи

Експертна група:

2.1. Організує та проводить вивчення досвіду роботи та наданих матеріалів у відповідності з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України.

2.2. Надає до атестаційної комісії І рівня висновки про рівень професійної діяльності педагогічних працівників.

2.3. Проводить консультації для педагогічних працівників, які атестуються з питань оформлення атестаційних матеріалів.

ІІІ. Вимоги до членів експертної групи.

3.1. Професійні вимоги:

3.1.1. Стаж педагогічної роботи не менше 5 років.

3.1.2. 3нання нормативно - правової бази в галузі освіти та з атестації педагогічних працівників.

3.1.3. Високий рівень психолого- педагогічної компетентності.

3.1.4. Володіння формами та методами діагностування, аналізу та узагальнення інформації в межах компетенції.

3.1.5. Ґрунтовні знання щодо впровадження інноваційних освітніх методик та технологій, володіння навичками їх застосування.

3.2. Комунікативні вимоги:

3.2.1. Уміння реалізовувати на практиці гуманістичні особистісно - орієнтовані стосунки у ситуаціях професійної діяльності.

3.2.2. Наявність установки на реалізацію здібностей педагогічного працівника; уміння створювати комфортний мікроклімат під час експертизи.

3.2.3. Готовність до співпраці.

3.2.4. Володіння методами розв'язання конфліктних ситуацій.

3.2.5. Висока мовна культура.

3.2.6. Дотримання норм професійної педагогічної етики.

IV. Права та обов'язки експертної групи

4.1. Експертна група має право:

4.1.1. Залучати до вивчення матеріалів з досвіду роботи педагогічних працівників, які атестуються, у якості консультантів вчителів-методистів.

4.1.2. Відвідувати уроки (заняття), інші заходи, які проводять педагогічні працівники, що атестуються, з метою вивчення їхнього досвіду роботи.

4.1.3. Отримувати необхідну інформацію в межах своєї компетенції.

4.1.4.Проводити різні форми психолого- педагогічного діагносту-вання з педагогічним працівником, батьками дітей, членами педаго-гічного колективу, громадськістю.

4.2. Члени експертної групи зобов'язані:

4.2.1. Керуватися вимогами до рівня професійної підготовки та кваліфікації педагогічних працівників при присвоєнні їм кваліфікаційних категорій, педагогічних звань, визначеними Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників.

4.2.2. Використовувати та коригувати матеріали, необхідні для атестації педагогічного працівника ( анкети, тести, опитувальники тощо).

4.2.3. Забезпечувати об'єктивність висновку, зробленого за резуль-татами експертної оцінки.

4.2.4. Керуватися принципами відкритості, колегіальності, систем-ності та цілісності експертних оцінок, що забезпечують об'єктивне, доброзичливе ставлення до педагогічного працівника.

4.2.5. Здійснювати експертне оцінювання у визначені терміни.

V.Організація роботи експертної групи

5.1. Експертна група здійснює свою діяльність у безпосередньому контакті з атестаційною комісією відділу освіти.

5.2. Експертна група працює згідно з планом роботи атестаційної комісії відділу освіти.

5.3. Питання, що стосуються діяльності й компетенції експертної комісії, розглядароться на її засіданнях, які проводяться за потребою. Проведені засідання оформляються протоколом.

5.4. Результати роботи експертної групи у вигляді експертних висновків розглядаються на засіданні атестаційної комісії відділу освіти і враховуються при прийнятті рішення щодо атестації працівника.

5.5. Члени експертної групи готують та підписують обґрунтований висновок щодо професійної діяльності педагогічного працівника за визначеним напрямком. Голова експертної групи узагальнює комплексний висновок експертної оцінки, який підписують усі члени експертної групи.

Циклограма

роботи експертної групи НВК-академічний ліцей № 15

в період атестації педагогів у 2017 році

з/п

Показники-критерії

X

XI

XII

I

II

III

І. Підготовчий етап

1.1.

Вивчення документів, представлених педагогом, який атестується

1.2.

Узгодження термінів проведення експертизи з педагогічним працівником

ІІ. Етап вивчення педагогічної діяльності працівників

2.1.

Експертиза професійної діяльності вчителя:

2.1.1.

відвідування уроків

2.1.2.

відвідування позакласних заходів

2.1.3.

аналіз виконання навчальних програм

2.2.

Експертиза результативності педагогічної діяльності працівників:

2.2.1.

діагностика НДУ (результатів «зрізів знань», контрольних робіт, моніторингів тощо)

2.2.2.

Аналіз динаміки рівня НДУ у між атестаційний період вчителя

2.2.3

Результати участі учнів в олімпіадах, всеукраїн-ському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН, змаганнях, конкурсах тощо.

2.2.4.

Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету та його розвиток

2.3.

Експертиза методичної та дослідницько-експериментальної діяльності педагогів:

2.3.1.

участь у предметних тижнях (декадах)

2.3.2.

участь у дослідницькій діяльності

2.3.3.

участь в експериментальній діяльності

2.3.4.

апробація підручників та оновлених навчальних програм

2.3.5.

участь у науково-методичних заходах різних рівнів

2.3.6.

презентація досвіду у фахових виданнях

2.4.

експертиза професійної культури педагога:

2.4.1.

анкетування учнів

2.4.2.

психолого-педагогічне тестування

ІІІ. Підсумковий етап

3.1.

Систематизація отриманих результатів та їх об-роблення. Оформлення експертного висновку. Доведення експертного висновку до відома педагогів, які атестуються.

План

роботи експертної групи НВК-академічний ліцей № 15

у 2016-2017 навчальному році

Підготовка

засідання

Дата

проведення засідання

Планові заходи

Відповідальні

особи

15.10.2016р.

Закріплення вчителів за членами експертної групи

В.В. Величко
керівник експертної групи,

І.А.Андрушко,
секретар атестаційної комісії.

18-20.11.

2016р.

Узгодження графіків експертизи

Представники експертної комісії

Листопад-грудень

Вивчення досвіду роботи вчителів (за циклограмою)

«-»

29.01.2017р.

Надання експертам атестаційних мате-ріалів педагогів, які атестуються

І.А.Андрушко,
секретар атестаційної комісії.

29.01.-07.02.

2017р.

Вивчення атестацій-них матеріалів, під-готовка й оформле-ння попередніх висновків

В.В. Величко,
керівник експертної групи,

представники експертної групи.

13.02.2017р.

Виведення первин-ної експертної оцінки

«-»

14-28.02.

2017р.

Доопрацювання атестаційних матері-алів та експертних висновків

«-»

06.03.2017р.

Оформлення екс-пертних висновків щодо атестаційних матеріалів педагогі-чних працівників

В.В. Величко,
керівник експертної групи.

06-14.03.

2017р.

Ознайомлення з експертними вис-новками педагогі-чних працівників, які атестуються

«-»

До 15.03.2017р.

Надання експертних висновків до атеста-ційної комісії

В.В. Величко,
керівник експертної групи.

ПАМ’ЯТКА ЕКСПЕРТУ

з вивчення атестаційних матеріалів щодо діяльності педагогічного працівника в міжатестаційний період.

1. Експертиза атестаційних матеріалів проводиться з метою визначення відповідності результатів фахової діяльності педагогічних працівників вимогам до кваліфікаційної категорії або педагогічного звання.

2. Результативність діяльності вчителя оцінюється за період часу, який пройшов від попередньої атестації, з урахуванням динаміки навчальних досягнень учнів, результатів їхньої участі в конкурсах і олімпіадах та рівня власного професійного становлення вчителя.

3. Питання щодо присвоєння педагогічного звання працівникові розглядається з урахуванням матеріалів з результативності мето-дичної роботи.

4. Після вивчення результатів необхідно зробити висновок щодо їхнього рівня і відповідності вимогам до кваліфікаційної категорії. Орієнтовні критерії для визначення рівнів результативності фахової діяльності в міжатестаційний період та рівня професіоналізму вчителя згідно з вимогами до кваліфікаційних категорій (п.п. 5.1-5.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України) наведені в додатку 1. Ці критерії носять суто рекомендаційний характер і можуть бути уточнені або доповнені. Для зручності аналізу пропонуємо заповнити Картки результативності (додаток 2).

5. За підсумками оцінки атестаційних матеріалів експерти готують Експертний висновок (додаток 3), в якому зазначають ступінь відповідності результатів діяльності вчителя вимогам до певної кваліфікаційної категорії або педагогічного звання. У висновку експерти визначають доцільність і обґрунтованість встановлення тієї чи іншої кваліфікаційної категорії (педагогічного звання) працівникові: («Вважаємо доцільним присвоїти…», або «Вважаємо необґрунтованою пропозицію щодо встановлення…»). Висновок має бути аргументованим.

6. Експертні висновки за підписами експертів та голови експертної групи після ознайомлення з ними педпрацівників до 10 березня надаються до атестаційної комісії, яка приймає рішення щодо.

Результативність роботи вчителя в міжатестаційний період

  1. Прізвище, ім’я та по батькові вчителя_______________________________

__________________________________________________________________

2. ЗНЗ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Спеціальність за фахом___________________________________________

__________________________________________________________________

  1. Яку категорію та педагогічне звання має ____________________________

__________________________________________________________________

  1. Який предмет викладає в школі ____________________________________

__________________________________________________________________

  1. Проходження курсової перепідготовки _____________________________

_______________________________________________________________

  1. Проведення відкритих уроків на міському рівні (дата, тема) ___________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Проведення позакласних заходів на шкільному, міському, обласному, Все-українському рівнях (дата, назва заходу)_______________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Участь у міських методичних об’єднаннях (доповіді, дидактичний матеріал, методичні розробки, обмін досвідом тощо) ____________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Участь у міських, обласних семінарах, конференціях, фестивалях________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Участь у виставці ППД (дата, тема)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Участь в МАН (дата, тема, результати) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

12. Участь у конкурсі «Учитель року» __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Друк у фахових виданнях, інтернет ресурсах

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14. Результати учнів у міських олімпіадах __________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15. Результати учнів в обласних олімпіадах __________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

16. Власні методичні розробки (дата, тема, рівні апробації) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Наявність узагальнених матеріалів, вивчення системи роботи вчителя

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. На яку категорію і педагогічне звання претендує _______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Перелік матеріалів, підготовлених атестуючим

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вчитель: __________________________________________________

Висновки членів експертної групи:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Члени експертної групи: _______________________

8.Вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів.

Комплексне оцінювання роботи педагогічного працівника включає основний блок (самоатестацію) та коригуючі блоки оцінювання професійної діяльності, яке здійснюють психолог, адміністрація школи, циклова кафедра (методичне об'єднання), учні та батьки.

блок — самоатестація за анкетами. Цей вид оцінювання спрямовує адміністрація школи. Самоатестація має на меті визначити внесок окремих учителів у загальну реалізацію завдань, що стоять перед школою; кожний учитель оцінює себе за трьома рівнями (високий, достатній, низький).

Експертна оцінка

власного досвіду роботи

Тема досвіду

Носій досвіду (ПІБ)

Місце роботи

Посада

Кваліфікаційна категорія, розряд

Педагогічне звання

  1. Актуальність

    1. Розкрийте сутність проблеми Вашого досвіду, над якою працюєте. Визначте основну суперечність, яка слугувала поштовхом до її розробки.

    2. Яку мету і конкретні практичні завдання Ви намагаєтесь розв’язати?

  1. Теоретична база досвіду

    1. Зробіть перелік опрацьованої науково-методичної літератури з проблеми, яку Ви досліджували.

Автор

Назва джерела

    1. Яка з перерахованих Вами публікацій стала орієнтиром пошуку ефективних шляхів вирішення проблеми.

    2. Коротко схарактеризуйте рівень розробленості теоретичної ідеї, яка слугувала науковою основою досвіду. Зверніться до опрацьованої літератури.

    3. Дайте визначення основних теоретичних понять, які розкривають сутнісне ядро досвіду.

  1. Провідна ідея досвіду

    1. Визначте провідну ідею власного досвіду.

    2. Якими шляхами Ви намагались реалізувати цю ідею на практиці?

  2. Технологія власного досвіду

    1. Визначте мету і завдання персонал-технології.

4.2. Визначте основні етапи персонал-технології власного досвіду та розкрийте технологічну логіку етапів досвіду за допомогою алгоритму.

Зверніть увагу, що алгоритм дій методиста, педагога передбачає визначення виду діяльності (що я роблю? для чого я це роблю та з якою метою?).

Основні технологічні етапи І - ІV

Модель технології

  1. Прогнозування результату

    1.     Визначте результативність досвіду. Вам вдалося досягти поставленої мети. реалізувати на практиці намічені завдання?

    2.    Ґрунтуючись на власному досвіді роботи, визначте методичні рекомендації ефективного вирішення проблеми, що розроблялася.

    3.     Чи обговорювалися Ваш досвід роботи, методичні рекомендації на засіданнях методичних об’єднань, школи передового педагогічного досвіду, педагогічній раді? Які поради від колег Ви отримали?

  2. Експертна оцінка

    1.    Спробуйте дати самооцінку змодельованого досвіду. Яка його прогнозована ефективність?

    2.   Що Ви плануєте зробити для поширення власного педагогічного досвіду?

Вивчення та впровадження

перспективного педагогічного досвіду

1

Вивчаю досвід

2

Впроваджую елементи досвіду

3

Експериментую

// блок — оцінювання роботи педагога психологом школи. Завдання психолога — виявити, як учитель забезпечує психологічні основи навчально-виховного процесу, створює комфортні умови для навчання та розвитку особистості школярів.

Співпраця психолога і вчителя за програмою психологічного супроводу атестації відбувається за таких умов: спостереження та аналіз психологічних аспектів навчальної діяльності вчителя на уроці (оцінювання за анкетами «Психологічна культура вчителя», «Психологічна компетентність вчителя»), індивідуальна психодіаг-ностика якостей особистості вчителя (заповнення індивідуальної картки психологічного самоконтролю); індивідуальне консуль-тування з проблем педагогічного спілкування і формування професійно вагомих якостей особистості; соціально-психологічний тренінг за програмою розвитку комунікативно-особистісної сфери вчителів.

Анкета "Психологічна культура вчителя"

  1. Чи задоволені ви як шкільний учитель своєю психологічною підготовкою?

    • Повністю

    • Частково.

    • Дуже мало.

    • Зовсім незадоволений.

    • Інші відповіді.

  1. Як часто у вас виникають сумніви щодо правильності власних психолого-педагогічних дій та вчинків?

    • Ніколи не виникають.

    • Майже ніколи.

    • Іноді.

    • Часто.

    • Постійно.

  2. З ким вам легше спілкуватись? (Вкажіть пріоритетність.)

    • З учнями та їхніми батьками ( ).

    • З колегами і адміністрацією ( ).

    • Із своїми дітьми, близькими людьми ( ).

    • З малознайомими людьми ( ).

  3. Якими психологічними методами ви часто користуєтесь у своїй педагогічній діяльності?

    • Самооцінка.

    • Спостереження.

    • Бесіда.

    • Експеримент.

    • Анкетування.

    • Тестування.

    • Соціометрія.

    • Тренінг.

    • Інше.

  4. Якими психологічними методами ви бажаєте оволодіти?

6. Недостатність яких психологічних знань ви гостро відчу-ваєте?

7. Яким чином ви намагаєтесь компенсувати дефіцит психо-логіних знань?

Тест-опитувальник

Психологічна компетентність педагог

  1. Що старша дитина, то важливіші для неї слова, знаки уваги й підтримка дорослих.

  2. У дітей зароджуються комплекси, коли їх з кимось порівнюють.

  3. Емоції дорослих, незалежно від їхньої волі, бажань, впливають на стан дітей, передаються їм, викликаючи відповідну реакцію.

  4. Підкреслюючи помилки дитини, ми тим самим рятуємо її від них.

  5. Негативна оцінка не шкодить благополуччю дитини.

  6. Дітей необхідно виховувати сурово, щоб вони виросли нормальними людьми.

  7. Дитина ніколи не повинна забувати про те, що дорослі - старші, освіченіше, розумніше.

  8. Дитина, оточена турботою й увагою, - не обтяжена неприемними переживаннями тривоги й страху.

  9. Негативні реакції дітей необхідно зупиняти для їхнього ж блага.

  10. Дітей не повинні цікавити емоції та внутрішні переживання дорослих.

  11. Якщо дитина не хоче, її завжди можна змусити.

  12. Дітей потрібно вчити, спираючись на приклади слухняності.

  13. Дитина будь-якого віку для емоційного благополуччя необхідні дотик, жести, погляд, які виражають любов і схвалення дорослих.

  14. Дитина постійно повинна бути предметом симпатіїї й уваги.

  15. Якщо дитина щось робить, вона повинна постійно усвідомлювати, добре чи погано вона чинить з погляду дорослого.

  16. Спільна діяльність із дітьми(спів, малювання, творча робота) – означає бути “на рівних”.

  17. Неслухняними бувають діти, які не звикли до слова “треба”.

  18. Примусові методи примножують порушення прав особистості й не бажені форми поведінки.

  19. Я ніколи не змушував учнів робити щось проти їхньої волі.

  20. Дитина не боїться помилок і невдач, якщо знає, що дорослі її розуміють.

  21. Я ніколи не кричу на дітей.

  22. Я ніколи не говорю дітям “Я не маю часу, відчепись”, коли вони ставлять мені запитання.

  23. Якщо в учня виникли труднощі в чомусь, його завжди можна переключити на інше.

  24. У мене ніколи не виникає неприємного почуття, коли ставлю низький бал заслужено.

  25. У мене ніколи не виникає почуття тривоги при спілкуванні з учнями.

  26. Не потрібно нав’язувати учням того, чого вони не хочуть, краще подумати, може, я сам роблю щось не так.

  27. Учень завжди правий. Неправий може бути тільки дорослий.

  28. Якщо учень не працює на уроці, то він або лінується, або погано почувається.

  29. Я ніколи не роблю зауважень дітям у жорсткій і грубій формі.

  30. В учнів ніколи не буває правильних або неправильних учинків, вони завжди проявляють себе так, як можуть або хочуть.

Інтерпретація результатів

У=Х 30*100,де У- психологічна компетентність (норма), Х – кількість збігів із ключем. Показник норми -80% та більше.

Ключ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

+

+

+

-

+

-

-

+

-

-

-

+

+

+

-

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

+

+

+

+

+

+

+

+

-

+

+

+

-

+

+

Методика «Психологическая компетентность учителя»

Если Вы согласны с утверждением теста, то поставьте рядом с номером утверждения «да» или «+»; если Вы с утверждением не согласны, то поставьте рядом с его номером «нет» или «-».

1.Чем старше ребенок, тем важнее для него слова как знаки внимания и поддержки взрослых.

2.У детей зарождаются комплексы, когда их с кем-то сравнивают.

3.Эмоции взрослых независимо от их воли влияют на состояние детей, передаются им, вызывая ответные чувства.

4.Подчеркивая ошибки ребенка, мы избавляем его от них.

5.Отрицательная оценка вредит благополучию ребенка.

6. Детей необходимо воспитывать в строгости, чтобы они выросли нормальными людьми.

7. Ребенок никогда не должен забывать о том, что взрослые старше, умнее и опытнее его.

8. Ребенок окружен повсеместной симпатией и вниманием, отягощен неприятными переживаниями раздражения, тревоги и страха.

9. Негативные реакции детей надо подавлять для их же пользы.

10. Детей не должны интересовать эмоции и внутренние переживания взрослых.

11. Если ребенок не хочет, всегда можно его заставить.

12. Детей надо учить, указывая на подходящие примеры.

13. Ребенку любого возраста для эмоционального благополучия необходимы прикосновения, жесты, взгляды, выражающие любовь и одобрение взрослых.

14. Ребенок должен постоянно быть предметом внимания и симпатии взрослых.

15. Делая что-то, ребенок должен отдавать себе отчет в том, хороший он или плохой, с точки зрения взрослых.

16. Сотрудничать с детьми – это значить быть с ними «на равных», в том числе, петь, играть, рисовать, ползать на четвереньках и сочинять вместе с ними.

17. Отказы бывают обычно у детей, не привыкших к слову «надо».

18. Насильственные методы умножают дефекты личности и нежелательные формы поведения.

19. Я никогда не заставляю учеников что-то делать насильно.

20. Ребенок не боится ошибок и неудач, если знает, что он всегда будет принят и понят взрослыми.

21. Я никогда не кричу на детей, в каком бы настроении ни был.

22. Я никогда не говорю детям: «Мне некогда», если они задают вопрос.

23. При возникновении трудностей в одном всегда можно переключить ученика на что-то другое.

24. Я никогда не испытываю неприятных ощущений, когда ставлю ученикам отметки «2» заслуженно.

25. Я никогда не испытываю чувства тревоги в общении с учениками.

26. Не стоит навязывать себя ученикам, если они чего-то не хотят, лучше подумать, вдруг я сам(а) что-то делаю не так.

27. Ученик всегда прав. Неправым может быть только взрослый.

28. Если ученик не работает на уроке, значит он или ленится, или плохо себя чувствует.

29. Я никогда не делаю замечаний своим ученикам в жесткой форме.

30. У учеников не бывает правильных или неправильных действий, дети всегда проявляют себя как могут и как хотят.

Если «да» («+») по шкале компетентности (вопросы: 2; 3; 5; 8; 13; 16; 18; 20; 23; 26; 27; 30;), то присваивайте за каждый ответ «да» по 1 баллу.

Если «нет» («-») по шкале компетентности (вопросы: 1; 4; 7; 9; 10; 11;12; 14; 15; 17; 24; 28;), то присвойте себе за каждый ответ «нет» по 1 баллу.

Шкала лживости: (вопросы: 6; 19; 21; 22; 25; 29). Если «да» на 4 и более ответов, то Вы отвечали неискренно. Поэтому Ваши результаты могут быть ненадежны.

Подсчитайте общее количество баллов по 1-ой и 2-ой шкалам.

Чем ближе к 24 баллам, тем выше психологическая компетентность учителя.

До 12 баллов – некомпетентен,

От 12 до 18 баллов – малая степень компетентности,

От18 до 24 баллов – достаточная степень компетентности.

/// блок об'єктивне, всебічне, якісне оцінювання діяльності працівників, яке здійснює адміністрація школи. Проводиться тематичний, оперативний і підсумковий педагогічний аналіз. Значна увага надається тематичному аналізу (вивчається організація та здійснення навчально-виховного процесу). Адміністрація школи забезпечує відвідування уроків (епізодичне і систематичне), виховних та інших заходів з учнями, проводить індивідуальні співбесіди з атесто-вуваними, аналізує якість їхньої роботи як членів методичних осеред-ків, педагогічної ради школи, вивчає систему роботи з підвищення кваліфікації та професійної майстерності (участь у науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, семінарах тощо). Далі проводиться атестаційний консиліум. 

IV блок — оцінювання діяльності педпрацівників, яке здійснює шкільний методичний осередок за розробленими стандартними анкетами. Основна увага звертається на науково-теоретичну і методичну підготовку педагогів. Реалізації принципів колегіальності, гласності, об'єктивності сприяють такі форми вивчення діяльності атестовуваних і методичної роботи: тестування з визначення рівня професійної компетентності; звіти про результативність педагогічної діяльності; збір та узагальнення відгуків про відвідані уроки та інші форми навчально-виховного процесу педпрацівників освітнього закладу, представників районних методичних служб і колег з інших навчально-виховних закладів; проведення фестивалів, ярмарків педагогічних ідей, днів (тижнів) відкритих дверей, участь атестовуваних у науково-практичних конференціях; захист досвіду роботи, обмін досвідом роботи на засіданнях циклових кафедр, методичних об'єднань; висвітлення передового досвіду роботи атестовуваних у пресі.

Отже, забезпеченню ефективності атестації сприяє розгляд її як складової системи контролю та методичної роботи.

На передостанньому засіданні атестаційної комісії керівниики циклових кафедр подають до атестаційної комісії подання щодо результатів роботи педагога в між атестаційний період, яка заслуховується на засіданні структурного підрозділу.

Комунальний заклад

«Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад
І-ІІ ступенів – академічний ліцей №15» Кам’янської міської ради

П о д а н н я до атестаційної комісії І рівня

про участь Синишиної Ірини Іванівни,

вчителя початкових класів в міжатестаційний період 2012 – 2017 рр.

Протягом міжатестаційного періоду Синишина Ірина Іванівна працювала над науково-методичною проблемою «Формування клю-чових компетентностей Державного стандарту початкової освіти – шлях до результативного засвоєння змісту початкової освіти», досвід роботи вчителя презентувався на науково-методичних заходах різних рівнів.

Всеукраїнський рівень:

  • Участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Філософія, теорія та практика випереджаючої освіти для сталого розвитку», ДОІППО, 26.11.2015 р.

  • Участь у Всеукраїнському конкурсі для педагогів «Сталий розвиток – наш вибір». Диплом Лауреата І (заочного) туру у номінації «Розробка позакласного заходу, свят та розваг», 12.04.2016р.

  • Публікація розробки «Уроки для сталого розвитку» на сайті «Методичний портал», дата публікації 2015-06-08, сертифікат №35462

http://metodportal.com/node/35462

  • Публікація «Урок для сталого розвитку «Вода – життєдайна сила»(2-8 класи) на сайті «Методичний портал», дата публікації 2015-11-15, сертифікат №38216, http://metodportal.com/node/38216

  • Публікація «Студія соціальних реклам «Шанс» на сайті «Методичний портал», дата публікації 2016-04-17, сертифікат №45808,

http://metodportal.com/node/45808

  • Публікація «Мій рідний край – куточок України» на сайті «Методичний портал», дата публікації 2016-07-22, сертифікат №46891,

http://metodportal.com/node/46891

  • Курси підготовки вчителів до роботи в класах, які працюють за Всеукраїнським науково-педагогічним проектом «Інтелект України», червень 2016 р.

Обласний рівень

  • Курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, ДОІППО, 2017 р.

  • Курси за програмою Microsoft «Основи ІКТ», ДОІППО, лютий 2012 р.

  • Участь в обласній науково-практичній конференції «Практика освіти для сталого розвитку на Дніпропетровщині: здобутки та труднощі», ДОІППО, жовтень 2014 р.

  • Участь в обласному науково-методичному семінарі на тему: «Інноваційний досвід шкіл випереджаючої освіти для сталого розвитку, моделі та кращі практики», ДОІППО, 18.08.2015р.

  • Навчальні курси за програмою «Теорія та методика викладання курсу за вибором «Уроки для сталого розвитку у 1-2 класах», ДОІППО, березень 2016

Міський рівень:

  • Семінар-практикум вчителів світової літератури на тему: «Духовні домінанти часу: мотивація, інновація, креативність» (17.12.2014 р.)

  • Семінар-практикум заступників директорів шкіл з НВР на тему: «Роз-виток креативного мислення вчителя – основа науково-методичної роботи освітнього закладу» (26.02.2015 р.)

  • Участь в семінарі-практикумі вчителів хімії на тему «Інноваційна культура вчителя як система засвоєних особистістю педагогічних засобів, що забезпечує інноваційний спосіб діяльності» (07.04.2015 р.)

  • Участь в міському огляді-конкурсі шкіл та позашкільних закладів в межах Фестивалю-конкурсу дитячої творчості «Віват, таланти!», номінація «Деко-ративно-ужиткове мистецтво» та «Образотворче мистецтво». Нагороджена грамотою Управління освіти і науки Дніпродзержинської міської ради Синишина Ірина Іванівна, керівник гуртка «Світлиця самоцвітів» (вироби з солоного тіста).

  • Семінар - практикум вчителів обслуговуючої праці «Інноваційні під-ходи до формування здоров'язбережувальної культури на уроках обслуговуючої праці (30.11.2016 р.)»

  • Участь в міському турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2017» у номінації «Початкова школа». Нагороджена Почесною грамотою Департа-менту з гуманітарних питань Кам'янської міської ради за ІІІ місце (жовтень-грудень, 2016)

  • Нагороджена грамотами Управління освіти і науки Дніпродзержинської міської ради за ефективне впровадження в навчально-виховний процес сучасних інноваційних технологій та за підсумками атестації 2012 року, за реалізацію освітянських програм (2015 р.).

Висновки – пропозиції:

Вийти з пропозицією до атестаційної комісії І рівня при НВК- академічний ліцеї № 15 про відповідність займаній посаді, клопотати перед атестаційною комісією ІІ рівня про присвоєння Синишиній Ірині Іванівні кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Дана пропозиція - висновок затверджена на засіданні кафедри початкової освіти.

« 10 » лютого 2017 р.

Керівник кафедри ___________ Лобода Н.М.

V блок — визначення рейтингу педагогів серед учнів і батьків. Адміністрація вважає важливими чинниками успішної роботи вчителя його вміння виховувати у школярів стійкий пізнавальний інтерес до знань, співпрацю з батьками. Для оцінювання використовується спеціальна анкета.

Оцінка діяльності

вчителів кафедри суспільно - гуманітарної освіти

під час атестації 2017 року

з/п

Питання

ПЫБ

ПЫБ

ПЫБ

ПЫБ

ПЫБ

1.

Чи досягнуто взаєморозуміння вчителя з колегами кафедри?

+

2.

Чи здійснюється взаємний обмін педагогічним досвідом ?

_

3.

Чи звертаєтесь Ви за кваліфікованою допомогою (супроводом) до колеги ?

4.

Ваша думка щодо участі колеги в колективних творчих справах кафедри?

5.

Чи можете Ви сподіватися на підтримку колеги в будь-якій ситуації?

6.

Чи змінилося що-небудь в роботі кафедри під впливом в роботі кафедри під впливом досвіду колеги?

АНКЕТА

оцінювання педагогічної діяльності вчителя

_____________________________________

учнями ________ класу в 2016-2017 навчальному році

з/п

Питання

Оцінний бал

0

1

2

1.

Уміння педагога цікавоорганізувати вивчення предмета, який він викладає.

2.

Глибина знань, які дає вчитель

3.

Ерудиція педагога (глибина знань з певних галузей)

4.

Свідома дисципліна педагога на заняттях

5.

Справедливість педагога стосовно учнів та оцінювання їх діяльності

6.

Авторитет педагога в учнівському середовищі

Окрема думка:

Зібрані матеріали узагальнює атестаційна комісія за всіма блоками оцінювання професійної діяльності. Як видно, основу атестації вчителя складає комплекс оцінювання рівня його кваліфікації, загальної культури, результативність професійної дія-льності, матеріали творчого звіту вчителів.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТВОРЧОГО ЗВІТУ 


Творчий звіт педагога, що атестується,

на підсумковому засіданні атестаційної комісії І рівня

НВК-академічний ліцей № 15

____________________________________________________________
(ПІБ учителя)

Протягом звітного періоду з __________р. по __________р. викладав (ла ) в _________________________________(назва закладу) ________

____________________________________________________________

(назва навчальних предметів)

За цей період було виконано таку роботу:

Навчально-методична:

• методичні розробки (назви тем);

• відкриті уроки;

• навчально-методичне забезпечення предмету;

• інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних, та лабораторних робіт;

• завдання та методичні рекомендації для самостійної роботи учнів тощо;

• матеріали контролю знань (моніторингові дослідження);

• тести контролю знань; (допускається продовження, коригування).

Дослідно-експериментальна робота:

методичні бюлетені (назва теми, рік);

активні форми роботи в рамках:

      • експериментальної роботи (форма проведення, рік)

      • роботи над міським науково-методичним проектом «Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії особистості в умовах розбудови громадянського суспільства» (форма роботи, рік);

участь в конкурсах відповідно до теми експерименту, науково-методичних проектів різних рівнів.
2. Результати роботи:
• навчальна робота в ____________ р. (порівняти з минулими роками, якісний показник знань у формі діаграми).
3. Позакласна робота:
• участь в олімпіадах різних рівнів;
• конкурсах МАН;
• ЗНО;
• інших конкурсах;
• робота гуртків, факультативів (допускається продовження, коригування).
4. Підвищення кваліфікації:
• індивідуально-творча робота в межах курсів підвищення кваліфікації (назва, термін проходження);
• післякурсова самоосвітня діяльність;
• робота над індивідуальною науково-методичною темою.
5. Участь в науково-методичних заходах різних рівнів (методичні форми):
• на рівні міста;
• на обласному рівні;
• на Міжнародному, Всеукраїнському рівнях.
6. Розвиток навчально-технічної бази навчального кабінету.
7. Перелік публікацій та методичних матеріалів, представлених педагогом до атестації.
8. Виконання програм та іншого педагогічного навантаження.

Вчитель _______________ (__________________)

(підпис) (Прізвище, ініціали)

Підсумки атестації щорічно підбиваються на підсумковому засіданні атестаційної комісії, в якому беруть участь вчителі, які атестуються, представники атестаційної комісії, працівники методичного кабінету департаменту з гуманітарних питань Кам’янської міської ради. Голова атестаційної комісії І рівня оприлюднює результати атестації, висвітлює найцікавіше з досвіду атестованих учителів. Керівники методичних осередків представ-ляють їхні методичні розробки, а самі вчителі демонструють найяскравіші досягнення своєї педагогічної діяльності.

 Проведення атестації педагогічних кадрів за наведеною технологією дає змогу:

  • із психологічної точки зору: розвивати те, що оцінюється (ІІ блок);

  • із методичної: виявити сильні та слабкі сторони в роботі учасників навчально-виховного процесу, вносити певні корективи у професійну, діяльність учителя, підвищувати ефективність управління (для керівника це основа прийняття рішень (І, III блоки));

  • із соціальної: мотивувати діяльність педагогічного працівника, виявляти систему взаємовідносин учасників навчально-виховного процесу, сприяти створенню доброзичливого мікроклімату в колективі, підвищувати авторитет освіти, вчителів.

Глибоке, всебічне вивчення діяльності атестовуваних, узагальнення результатів їхньої професійної діяльності, об'єктивне оцінювання сприяє баченню перспективи подальшого розвитку школи, допомагає педколективу підвищувати рівень навчання та виховання учнів. Залучаючи вчителя і весь колектив до самооцінювання професійної діяльності, можна одержати різнобічну інформацію про діяльність школи. Це формує почуття причетності і відповідальності кожного педагога за результати діяльності школи, розширює можливості впливу на якість навчально-виховного процесу.

9.Словник понять.

Автономізація на компетентність - це здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність. Адже вчитель перш за все вчиться сам, це вічний учень.

Атестація педагогів – комплексна перевірка, що здійснюється спеціальною атестаційною комісією з метою визначення рівня кваліфікації педагога, що дає їм змогу претендувати на присвоєння більш високого кваліфікаційного рівня.

Вивчення перспективного педагогічного досвіду - це виявлення тих об'єктивних факторів, істотних зв'язків, які обумовлюють високу результативність і об'єктивність, визначення основних умов його успіху, узагальнення типових рис, виділення характерних зв'язків і властивостей для розробки висновків педагогічної науки та практики.

Діагностична компетентність допомагає вчителям-предметникам аналізувати досягнення учнів під час навчання.

Загальнонаукова компетентність передбачає здатність вчителя-предметника отримувати необхідну інформацію щодо наукових відкриттів, відслідковувати нові розробки вчених, прогнозувати можливості застосування у навчально-виховному процесі, також разом з учнями брати участь у проектній діяльності, отримувати результати і доповідати про них на наукових конференція.

Індивідуальна освітня траєкторія персональний шлях реалізації особистісного потенціалу вчителя і учня. Індивідуальна освітня траєкторія реалізується через складання індивідуальної супровідної програми.

Індивідуальна самоосвіта, яка передбачає безпосередньо самостійне опрацювання джерел інформації та колективні форми самоосвіти (робота на різноманітних курсах, підготовка до семінарів, конференцій і т.д.).

Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає здатність вчителя-предметника орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства.

Компетентний педагог – це такий фахівець, який володіє ґрунтов-ними знаннями з будь-якого предмета шкільного курсу навчання.

Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших (учнів, учителів, батьків).

Курси підвищення кваліфікаціїце спеціально організовані заходи для розширення та поглиблення знань, умінь та професійних навичок працівників певної спеціальності; передбачають ознайомлення та освоєння нових технологій і сучасних методів тощо. Основна мета: поглиблення та розширення знань педагогів із психології, теорії і методики  середньої освіти; ознайомлення з досягненнями педагогі-чної науки; вивчення нормативних, програмних та мето-дично-інструктивних документів; створення умов для досягнення високого рівня професіоналізму, набуття навичок творчої діяльності тощо.

Математична компетентність - спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, дослід-жувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

Методичний супровідсистема взаємопов'язаних функцій, дій, процедур, методів, технік, що реалізується через різноманітні форми та технології, заходів що потребують надання кваліфікованої допо-моги педагогу, за активної його участі, протягом усього професійного життя.

Методичний супровід - діалогічна взаємодія, спрямована на розв'язання педагогічних проблем в умовах пізнання вчителем своєї творчої індивідуальності, народження продуктивних освітніх моде-лей, технологій, де вчитель та учень здобувають досвід позитивних внутрішніх змін внутрішніх моделей зовнішнього світу.

План самоосвіти вчителя повинен містити: перелік літератури, яку планується опрацювати; визначені форми самоосвіти; термін завершення роботи; передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні методоб’єднання, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звіту тощо).

Педагогічна діагностика – система технологій, процедур, засобів, методик і методів отримання інформації про стан та розвиток педа-гогічних систем, яка виконує взаємоповязані функції вивчення і оцінювання стану чи рівня та навчальну функцію.

Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

Портфоліо – форма атестації, піч час якої педагог надає матеріали, що підтверджують його професійність, у вигляді структурованого накопичувального документу (папка досягнень). Портфоліо може бути надане в паперовому вигляді, на електронних носіях (мультимедійні презентації) та ін.

Предметно-орієнтована компетентність – це здатність учителя-предметника гармонійно поєднувати готові електронні продукти у своїй професійній діяльності.

Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них.

Психологічна компетентність - це здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності.

Професійна компетентність як певний психічний стан, що дозволяє діяти самостійно й відповідально, як оволодіння людиною здатністю й уміннями виконувати визначені професійні функції (А. Маркова), як професійна готовність та здатність суб’єкту праці до виконання задач і обов’язків щоденної діяльності (К. Абульханова); як наявність спеціальної освіти, глибокої загальної й спеціальної ерудиції, постійне підвищення власної науково-професійної підготовки (В. Зазикін та А. Чернишова); як потенційну готовність розв’язувати задачі зі знанням справи (П. Симонов).

Робота вчителя над науково-методичною темою (проблемою) – індивідуальна форма пошукової роботи щодо вирішення актуальної психолого-педагогічної проблеми.

Самоосвіта - є потреба творчого і відповідальної людини будь-якої професії, тим більше для професій з підвищеною моральною і соціальною відповідальністю, якою є професія вчителя. Самоосвіта - процес свідомої самостійної пізнавальної діяльності. Ось як визначає поняття «самоосвіта» педагогічний словник: «САМООСВІТА ~ цілеспрямована пізнавальна діяльність, керована самою особистістю; придбання систематичних знань у якійсь галузі науки, техніки, культури, політичного життя і т.п. В основі самоосвіти - інтерес займається в органічному поєднанні з самостійним вивченням матеріалу ».Самоосвіта вчителя є необхідна умова професійної діяльності педагога.

Система самоосвітньої роботи вчителя передбачає: поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та способів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного педагогічного досвіду; поступове освоєння методів дослідницької та експеримен-тальної діяльності.

Технологічна карта – форма конструювання педагогом роботи над науково-методичною темою (проблемою) на рівні проектування і конструювання, включаючи опис дій заступника директора й педа-гога в ході супроводу.

Творчий звіт – це форма атестації, під час якої педагогічний працівник презентує цілісну систему своєї роботи, яка дозволяє оптимально вирішувати педагогічні, психологічні та соціальні проблеми. Може міститися в доповідях, презентаціях різних методичних розробок по своїй педагогічній діяльності (науковій, практичній), що претендує на новизну, оригінальність за своєю суттю і формою, а також її результатах, що ілюструють діяльність педагогів-новаторів. Презентуються методичні розробки вчителя, що забезпечують навчально-виховний процес з предмету: робочі програми курсів (спецкурсів); календарно-тематичне планування; конспекти уроків; контрольно-вимірювальні матеріали; наочні посібники та дидактичні матеріали; творчі завдання для учнів; матеріали виступів, публікацій, відгуки. Додаються роботи учнів, що висвітлюють систему роботи вчителя (робочі зошити; зошити для контрольних робіт; творчі роботи; матеріали позаурочних занять з предмета; матеріали, що підтверджують участь в олімпіадах, конкурсах, змаганнях; матеріали виступів учнів на семінарах, конференціях; науково-дослідницькі роботи і проекти учнів.

Узагальнення досвіду – це завжди певна ідеалізація реального педа-гогічного процесу, тобто абстрагування від випадкових, неістотних елементів і конкретних умов педагогічної діяльності та відділення суттєвого у ньому – провідної ідеї чи системи у чистому вигляді.

Управлінська культура науково-методичної роботи – це цілісна система діяльності керівників ЗНЗ і педагогів, що базується на досяг-неннях педагогічної науки і культури, пер-спективного педагогічного досвіду та забезпечує зростання рівня кваліфікації, майстерності керівників і педагогів, підвищення творчого потенціалу і культури педагогічного колективу навчального закладу загалом, а в оста-точному підсумку – поліпшення якості культури і знань учнів, їх вихованості та розвитку.

Управлінська науково-методична культура - це властивість при-таманна керівникам і педагогам як особистостям, але виявляється вона в усіх царинах їх діяльності як професіоналів, тому може бути розглянута як одна із характеристик особистостей керівників і педа-гогів; це міра та спосіб творчої самореалізації особистостей керівника і педагога в різноманітних видах управлінської діяльності, спря-мованої на засвоєння, передачу та створення цінностей, технологій, технологій в управлінні і діяльності ЗНЗ.

10.Список використаних джерел:

  1. Висоцька О. Є. Освіта для сталого розвитку: Науково – методичний посібник. – Дніпропетровськ, 2011. – 200 с.

  2. Кононенко, О.Є. Атестація педагогічних працівників ∕ О.Є. Кононенко, 2-е видання, перероблене. – Х. : Вид. група «Основа», 2013, - 224 с.

  3. Малишева, О.П. Про атестацію педагогічних працівників [Текст] О.П. Малишева, коментар ∕∕ Інформаційний збірник та коментарі міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. - 2013.-№7/8.– С.73-95.

  4. Педагогічний словник / за ред. дійсного члена НАПН України

М. Д. Ярмаченка. – К. : Педагогічна думка, 2001. – 516 с.

5. Покроєва Л. Д. Як розвивається освіта : збірник наукових і науково - методичних статей / Л. Д. Покроєва. - Харків, 2009. - 408 с.

6. Типове положення про атестацію педагогічних працівників із змінами та доповненнями (зміни внесено відповідно до наказу Мініс-терства освіти і науки, від 08 серпня 2013 року №1135, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2013 року за №1417/23949).

7. Інтернет ресурси:

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти: www. cippe. edu-ua. net

http://atesta.ucoz.ua/ - сайт Центру атестації педагогічних працівників.

http://atesta.ucoz.ua/faq/ - віртуальний Консультаційний пункт Центру.

http://app.startexam.com/Center/Web/atesta - Центр дистанційної самоатестації педагогічних та керівних працівників.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
0
міс.
2
9
дн.
1
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!