У Концепції національного виховання зазначено: ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально розвинена й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення .
У народі кажуть: «Якщо твої плани розраховані на рік — сій жито, якщо на десятиліття — саджай дерево, якщо на віки — виховуй дітей». А належно виховати можна лише тоді, коли пам'ятаємо про своє минуле, коли звертаємося до духовної скарбниці свого народу, до мудрості народного слова. Народне слово, як пташка, перелітає із століття в століття, від одного покоління до наступного, передає знання, радість, правду, працьовитість. Художня довершеність народного слова робить його зразком образної, чіткої мови, прозорої і чистої, в якій нема нічого зайвого.
Таким чином, немає мудріших учителів, ніж народ, як писав Максим Рильський.
Логопедична робота з дітьми дошкільного віку також неможлива без народного слова, колисанки, приказки, казки.
