У статті розглядається роль ігрової діяльності як ефективного засобу подолання порушень розвитку у дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано теоретичні основи проблеми, охарактеризовано види порушень розвитку та визначено значення гри у формуванні психічних процесів і соціальних навичок дитини. Особливу увагу приділено практичним підходам до використання різних видів ігор у навчально-корекційній роботі. Висвітлено вплив ігрової діяльності на розвиток мовлення, мислення, емоційної сфери, а також на зниження тривожності та підвищення мотивації до навчання. Зроблено висновок про доцільність і ефективність систематичного використання ігор у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
