Надані джерела висвітлюють складні дипломатичні та військові взаємини між Гетьманщиною та Османською імперією у другій половині XVII століття. Основна увага зосереджена на діяльності гетьмана Петра Дорошенка, який прагнув об’єднати українські землі та здобути незалежність через прийняття турецького протекторату. Ключовими етапами цього процесу стали Корсунська угода 1669 року, що закріпила статус України як союзної держави, та Бучацький мирний договір 1672 року, який офіційно зафіксував існування української державності на міжнародному рівні. Документи детально описують умови цих союзів, зокрема гарантії релігійної свободи, звільнення від данини та право вільного обрання гетьмана. Водночас матеріали аналізують трагічні наслідки воєнних дій на Поділлі та подальшу відмову польського сейму визнавати умови миру. Загалом тексти підкреслюють значення суб'єктності України в тогочасній європейській політиці та роль східного вектора в державницьких змаганнях козацької еліти.




















