Групове консультування педагогічних працівників “Адаптація до дитячого садка”.

Опис документу:
Мета: розглянути теоретичні відомості про адаптацію та визначити особливості діяльності працівників дошкільного навчального закладу під час адаптаційного періоду. Розглядаються терміни "адаптація", "фізіологічна адаптація", "психічна адаптація", "дезадаптованість", "дезадаптація", 3 фази адаптаційного процесу, особливості діяльності працівників ДНЗ - адміністрації, практичного психолога, вихователів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Групове консультування

педагогічних працівників

Адаптація до дитячого садка”.

І.Вступ.

Вступ дитини до дошкільного навчального закладу – це подія, яка потребує особливої уваги з боку працівників дошкільного закладу та батьків. Це важливий етап в житті дитини, який супроводжується зміною звичної обстановки, режиму дня, розлукою з близькими людьми.

ІІ. Теоретичні відомості про адаптацію.

Адаптація – це термін, який використовується в біології, медицині, соціології, філософії та психології.

Адаптація – це складний процес призвичаєння, який протікає на різних рівнях.

Фізіологічна адаптація – це динамічний процес, завдяки якому рухливі системи живих організмів, незважаючи на мінливість умов, підтримують стійкість, необхідну для існування, розвитку і продовження роду.

Фізіологічна адаптація дитини до умов ДНЗ забезпечується перебудовою організму дитини на новий ритм роботи.

Адаптаційний процес торкається всіх рівнів організму: від молекулярного до психічної реакції діяльності. В цьому процесі важливу роль відіграє психічна адаптація.

Психічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища і активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх потреб і реалізацію значимих ланцюжків. Процес взаємодії особистості і середовища полягає в пошуку і використанні адекватних засобів і способів задоволення своїх основних потреб. Адекватна форма поведінки при задоволенні потреби – це така форма поведінки, яка не перешкоджає можливості задоволення іншої основної потреби. До основних потреб належать: потреба в безпеці, їжі, сні, відпочинку, прийнятті, любові, визнанні, повазі, самоствердженні, самовираженні, розвитку.

Дезадаптованість – стан, який виникає від незадоволення основних потреб у результаті використання неадекватних способів поведінки. При цьому виникає невроз або психопатія, що характеризується незбалансованістю на органічному рівні в системі “особистість-середовище. Саме тому адаптаційний процес починається із ситуації незадоволення основних потреб і закінчується ситуацією їх задоволення.

Дезадаптація- порушення пристосування організму до умов існування, в першу чергу до умов соціального середовища.

Основними критеріями дезадаптованості є: нервово-психічне напруження, стан підвищеної тривоги, негативне ставлення до себе та оточуючих, зміни у протіканні фізіологічних процесів (здоров’ї, сні, їжі), діяльності та спілкуванні (настрої, поведінці, комунікабельності, мовленні, навичках), особистісному розвиту.

В ході комплексного дослідження, яке проводилось в різних країнах, було виділено три фази адаптаційного процесу:

1.Гостра фаза – супроводжується різноманітними коливаннями в соматичному та психічному станах, що призводить до зниження ваги. Більш частішим респіраторним захворюванням, порушенню сну, зниженню апетиту, регресу в мовному розвитку. В середньому ця фаза триває 1 місяць.

Розрізняють 3 форми адаптації ( 3 ступені тяжкості проходження гострої фази адаптації):

1)Тяжка адаптація має 2 форми перебігу:

а)У більшості дітей спостерігаються стійкі розлади емоційного стану (негативні емоції), різке зниження всіх видів активності (мовної, ігрової, рухової тощо). Порушується сон, апетит, вегетативні розлади – в результаті захворювання дитини (2-3 тижні) з ускладненнями (бронхіт, пневмонія, отит). Загальний стан нормалізується лише через 2-3 місяці.

б)Часті простудні захворювання за відсутності яскравих змін психічного стану;

Адаптація триває до 3 місяців.

2)Середня важкість адаптації. Нестабільність емоційного стану 1-2 тижні. Значно занижені різні види активності. Протягом першого місяця перебування в ДНЗ виникає захворювання, яке перебігає (7-10 днів) без ускладнень. Повна адаптація здійснюється лише до кінця першого місяця відвідування ДНЗ.

3)Легка адаптація. Діти спокійно спілкуються з незнайомими людьми, виконують нескладні вимоги та інструкції дорослих, емоційно врівноважені.

2.Підгостра фаза – характеризується адекватною поведінкою дитини, тобто всі зміни зменшуються та регіструються лише за окремими параметрами, на фоні уповільненого темпу розвитку, особливо психічного, порівняно із середніми віковими нормами. Фаза триває 3-5 місяців.

3.Фаза компенсації – характеризується прискоренням темпу розвитку і діти до кінця навчального року долають вказану вище затримку в розвитку.

ІІІ. Особливості діяльності працівників ДНЗ під в адаптаційний період.

Адаптаційний період триває від 14 днів до 6 місяців ( іноді – до 9 місяців ). Тому в цей період необхідно забезпечити сприятливі умови для протікання цього процесу. Дошкільний навчальний заклад має дотримуватись суто специфічних, обов’язкових правил у процесі прийому новачків до дитячої групи.

1.Адміністрація ДНЗ забезпечує такі умови:

  • Новачка приймає той вихователь, який буде з ним потім працювати. Недопустимо щодня міняти вихователя дитини, що адаптується тому, що дитина не може пристосуватись щодня до різних вимог, стилю спілкування тощо.

  • Протягом тижня приходить в групу 1-2 нові дитини ( в крайньому випадку 3 ) з інтервалом в 1-2 дні та ще й у різні години.

2.Практичний психолог забезпечує такі умови:

  • Діагностує спільно з вихователями особливості протікання

адаптації дитини до умов ДНЗ, надає рекомендації.

  • Діагностує індивідуальний психологічний розвиток дитини за

анкетою “Історія індивідуального психологічного розвитку дитини” Смілянської Н.П.

  • Проводить вступну бесіду з батьками новоприбулих дітей, проводить індивідуальне консультування працівників та батьків дітей, що адаптуються, з проблем адаптації.

  • Проводить групові консультації та психологічну просвіту

педагогічних працівників та батьків по проблемам адаптації.

  • Проводить заняття з дітьми з метою адаптації до ДНЗ.

3.Вихователі забезпечують такі умови:

  • Організують психологічний комфорт через максимальне

наближення атмосфери дитячого закладу до домашніх умов. З цією метою необхідно простежити, щоб у дитини на підхваті були улюблені іграшки, знайомі речі, використовувати ігри, які приносять радість та стимулюють бажання увійти в дитяче середовище.

  • Організація умов для виникнення потреби в змістовній

діяльності, організація ігрового середовища в ігровій кімнаті таким чином, щоб діти не нудьгували, щоб у них був вибір дій, щоб вони гралися, малювали, ліпили, дивилися малюнки, книжечки, доглядали за рослинами, задовольняти прагнення дитини побути самій наодинці.

- Поступове вироблення у дитини звички дотримуватися

певного режиму дня, забезпечення гнучкого режиму.

  • Формування навичок самообслуговування: вміння самостійно

їсти, одягатися, складати іграшки тощо.

  • Забезпечення змістовної діяльності з урахуванням

індивідуальних особливостей, вікових можливостей, інтересів.

  • Розвиток ігрових навичок, мовлення.

  • Організація позитивного емоційного спілкування дитини з вихователями та персоналом дитячого садка.

  • Поступове збільшення часу перебування в ДНЗ: спочатку тільки прогулянка, гра, потім – прогулянка, обід, через кілька днів – прогулянка, обід, сон і т.д.

  • Забезпечення індивідуального підходу до батьків та

особистісно-орієнтованого підходу до дітей.

  • Співпрацювати з персоналом ДНЗ.

За умови співпраці працівників ДНЗ та сім’ї, адаптація дитини протікатиме значно швидше та легше.

Список використаних літературних джерел:

1.Опанасенко Л. Адаптація малюка в дитячому садку. // “Психолог” №25-26 (121-122) 2004р., с.12-14.

2.Мушинський В. Особливості адаптації дітей до умов дитячого закладу. // “Психолог” № 25-26 2004р., с.3-12.

3.Плескач О. Особливості адаптації до школи. “Психолог на батьківських зборах”/ Упоряд. О.Плавник. – К.Редакції загально педагогічних газет, 2003. – 112 с. – ( Б-ка “Шкільного світу”, с.57-60.

4.Матеріали навчально-методичного об’єднання практичних психологів “Особливості психолого-педагогічного підходу до дітей, які вступають в ДНЗ”

5.Педагогічний колектив ДНЗ №148 м. Київ. Допоможіть дитині разом. // “Дитячий садок” №17 (305) 2005р., с.29-30.

6.Каралашвілі О., Малахова Н. Організація роботи з адаптації дітей до дошкільного закладу. // “Вихователь-методист дошкільного закладу” №6 за 2013р., с.35-47.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!