• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Медицина
  • Гармонізація психосоціального розвитку дитини, принципи запобігання затримки емоційного та розумового розвитку дітей

Гармонізація психосоціального розвитку дитини, принципи запобігання затримки емоційного та розумового розвитку дітей

Опис документу:
Гармонізація психосоціального розвитку дитини, принципи запобігання затримки емоційного та розумового розвитку дітей та різні періоди формування.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Гармонізація психосоціального розвитку дитини, принципи запобігання затримки емоційного та розумового розвитку дітей

період формування стосунків у системі «мати-дитина»
(І період психосоціального розвитку (0 – 5 міс.))

Перший сенситивний період, коли мати міцно прив’язується до малюка (і, навпаки, малюк до матері) настає відразу ж після народження. Ранні контакти дозволяють батькам і дітям краще настроїтися на сигнали один одного, що складає суть цієї стадії відносин між ними.

У перші тижні життя діти можуть обмінюватися з дорослими тільки мімікою і різноманітними звуками. Із самого моменту народження немовлята, мабуть, генетично «запрограмовані» на спілкування з тими, хто їх доглядає, чуйно відгукуючись всіма своїми на звуки голосів дорослих.

Хоча перші жести, нехитра міміка і звукові «відповіді» рефлекторні і їх ще не можна назвати спілкуванням у повному розумінні цього слова, вони, проте, дуже важливі для становлення відносин між батьками і дитиною. Деякі вчені називають перші прояви зв’язку між матір’ю і дитиною за допомогою звуків «зрощенням», оскільки звукові сигнали дитини впливають на голос і мову матері, і навпаки, її мова – на звуки малюка.

ПЕРІОД стрімкого РОЗВИТКУ РУХОВИХ НАВИЧОК
(ІІ період психосоціального розвитку (5-12 міс.))

Розвиток кори головного мозку у другому віковому періоді проявляється в тому, що діти починають здійснювати довільні рухи – перекочуватися і перевалюватися з боку на бік, сідати, повзати, тобто пересуватися за допомогою великих м’язів рук і ніг. Всі ці рухи відносяться до так званої грубої моторики.

Однак, крім таких рухів, діти можуть взяти щось великим і вказівним пальцями, використовуючи малі м’язи пальців рук і ніг, тобто розвивається тонка моторика. Оволодіваючи контролем над грубою моторикою, діти переходять до локомоторних рухів – такому переміщенню в просторі, коли задіяні всі частини тіла. Тонкі і складні рухи стають можливими внаслідок розвитку координації рухів очей і рук, але в основному вдосконалення тонкої моторики відбувається значно пізніше.

Уміння і навички, що набуваються малюком з перших місяців життя, включаючи уміння перекочуватися з місця на місце, перекидатися, сидіти за підтримкою дорослого, переповзати і навіть стояти за допомогою сторонніх, перебирати ніжками, як при ходьбі, коли вони торкаються твердої поверхні, – усе це моменти психічного розвитку малюка, що готують його до ходьби. Формування координації «очі – руки» також проходить ряд стадій – від чисто рефлекторного хапання, властивого дітям з моменту народження, до зорового цілеспрямованого в 5 місяців і використання великого і вказівного пальців у 7-9 місяців.

ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ ФРАЗОВОГО МОВЛЕННЯ
(ІІІ період психосоціального розвитку (1-2 роки))

Період від року до двох багато хто називає «ходячим» дитинством. У цей час удосконалюються загальні і специфічні рухливі навички (тонка і груба моторика). Діти краще управляють тілом. З’являється домінування при використовуванні правої або лівої руки, удосконалюється координація рухів.

Вслід за фізичними змінами починають змінюватися і форми повсякденної активності дітей, що проявляються в оволодінні навичками охайності, туалету і «самогодування».

Однак самою помітною особливістю цього періоду є формування фразового мовлення.

Багате мовне середовище стимулює у дитини розвиток її мови: розширення словникового запасу формує культуру спілкування. Збіднене мовне середовище стримує ці процеси.

Мова грає важливу роль у розширенні об’єму пам’яті і розвитку здібностей дитини. Знання мови дозволяє дитині задавати хитромудрі питання, заявляти про свої бажання і наміри, приймати або відкидати чиїсь пропозиції, демонструвати свої знання. За допомогою мови діти можуть передавати свої емоції оточуючим їх людям і впливати таким чином на характер соціального спілкування.

Наведемо основні «надбання» дитини цього вікового періоду:

1. Починає говорити фразами ( 5-е диво!).

2. Запитує «Хто?, «Що?» – в 1 рік; «Хто це?, «Що це?» – у 2 роки. (Відповідаючи на ці запитання, батьки сприяють первинній орієнтації дитини в навколишньому світі).

3. Засвоює навички охайності і туалету.

ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМИН З ОДНОЛІТКАМИ
(IV
період психосоціального розвитку (2-3 роки))

У цьому віковому періоді малюки все більше часу проводять без батьків і періоди їх безпосереднього спілкування з дорослими скорочуються, у них з’являється можливість більш широкого спілкування з однолітками. Наприклад, дворічна дитина скоріше стане гратися з однолітком, ніж з матір’ю, хоча обоє знаходяться поряд.

Контакти, що виникають між дітьми з приводу якихось іграшок або предметів, – це перша форма соціального спілкування.

Вступаючи у соціальні відносини між собою, спілкуючись один з одним на зрозумілій їм мові слів і жестів, діти засвоюють деякі загальні правила поведінки: вони хвалять або лають один одного, діляться іграшкам і щиро співчувають, якщо товариш по грі впаде або вдариться. Діти, які виховуються в гармонійній сім’ї, які не відчувають страху при розлученні з батьками, – кращі партнери у стосунках з однолітками.

Взагалі діти за своєю натурою чуйні і здатні до співчуття, особливо якщо їх оточують авторитетні і доброзичливі дорослі.

Коли батьки переконують дитину в необхідності виявляти турботу про тих, хто в ній має потребу, допомагати людині, яка відчуває біль чи горе, можна сміливо стверджувати, що дитина виросте дбайливою і чуйною.

Крім того, батьки, прагнучи виховати дитину, здатною до переживання чужого болю, самі повинні надавати допомогу тим, хто її потребує.

Таке виховання необхідне протягом усього дитинства. Як показують дослідження, діти, які вміють піклуватися про інших у ранньому дитинстві, виявляють цю якість і надалі.

Наведемо основні «надбання» дитини цього вікового періоду:

1. Діти грають один з одним (6-е диво!).

2. Ставить питання: «Де?, «Куди?, «Звідки?, «Коли?» (відповідаючи на них, батьки орієнтують дитину в просторі, розширюючи межі пізнання).

3. Вчиться не тільки говорити, але і слухати (8-е диво!). Мовчання – велике джерело сили.

4. Малюк знає, що він хлопчик або дівчинка, і яких форм поведінки у зв’язку з цим від нього чекають.

5. Робить важливе для себе відкриття: а) він багато що може, б) може зробити те, що хоче; в) з ним стали рахуватися.

ПЕРІОД САМОСТВЕРДЖЕННЯ АБО ПЕРІОД «УПЕРТОСТІ»
(V період психосоціального розвитку (3-6 років))

У дітей віком від 3 до 6 років помітно збільшується сила і швидкість рухів, поліпшується координація – найважливіші компоненти будь-якого виду рухової активності. У ці роки діти вчаться виконувати рухи з більш швидкою реакцією. Успішно освоюється біг, стрибки. Діти вміють підтримувати рівновагу.

У віці від 3 до 6 років удосконалюється сприйняття деталей і частин об’єктів, причому виявляється ця здатність специфічно. Трирічні діти більше помічають виступаючі частини предмета, швидко досліджують їх, як правило, супроводжуючи цей момент пізнання елементами гри. Загальний розумовий розвиток дитини стає успішним в тому випадку, коли дитина швидко опановує вибірковою і систематичною увагою, вмінням не відволікатися на незначну інформацію або ту, що не стосується справи.

У цей період дитина починає засвоювати навички читання, а трохи пізніше – і письма. В основі здібностей до читання і писання лежать пам’ять, навички усного мовлення, вміння слухати і слідкувати очима зліва-направо, впізнавати слова по перших звуках і буквах, розрізняти предмети і не плутати різні букви. Ці вміння і навички формуються в процесі повсякденного спілкування дітей з однолітками і дорослими.

У віці 3-х років дитина починає усвідомлювати себе особистістю і намагається домогтися незалежності від дорослих. Однак, продовжуючи освоювати навколишній світ, ініціативність маленького «дослідника», його власне прагнення до незалежності, все більш вступає в суперечність з необхідністю підкорятися вимогам дорослих. Так виникає вікова криза трьох років (див. нижче). І від того, чи зуміють дорослі мудро вирішити діалектичне протиріччя між бажанням дитини бути самостійною (дитина завжди хоче більше, ніж може) і полем її діяльності (батьки часто дозволяють їй менше, ніж вона може) буде залежати подальше її благополуччя.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
4
міс.
0
8
дн.
1
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!