Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Критика і розвиток. Як не знищити мотивацію
»
Взяти участь Всі події

Гарячі напої та їх значення в житті людини. Сервірування столу до сніданку.Ознайомити з професіями кухаря, офіціанта.

Опис документу:
Гарячі напої та їх значення в житті людини. Сервірування столу до сніданку.Ознайомити з професіями кухаря, офіціанта.Правила користування столовими приборами.Правила безпечної праці при роботі на кухні/ Напої, приготування гарячих напоїв.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Гарячі напої та їх значення в житті людини. Сервірування столу до сніданку.

Мета Дати загальні поняття про чай, каву, какао, про їхню поживну цінність. Ознайомити з правилами безпечної праці при роботі з гарячими рідинами.

Навчити правильно готувати гарячі напої, сервірувати стіл до сніданку.

Сформувати і учнів уміння чітко організовувати свою практичну діяльність.

Розвивати творче мислення, художній естетичний смак під час оформлення готових страв, сервіруванню столу.

Виховувати свідоме виконання правил техніки безпеки на кухні

Ознайомити з професіями кухаря, офіціанта.

Матеріали, інструменти, обладнання: вода, чай, чорна кава, какао-порошок, цукор, чайник, заварник, ситечко, самовар, кавник, чайні та кавові чашки з блюдцями, мілкі тарілки, ложечки чайні, серветки, скатертина, щипчики для цукру.

Наочність: ілюстрації Чай", "Кава". "Какао", таблиці "Напої, приготування гарячих напоїв", "Правила безпечної праці при роботі на кухні", "Сервірування столу", "Правила користування столовими приборами", інструкційні картки "Приготування чаю", "Приготування какао", "Приготування чорної кави", картки-завдання , комп'ютерна презентація, ілюстрований інформаційний матеріал.

Міжпредметні зв’язки: біологія, географія

Тип уроку: урок мандрівка

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка готовності учнів до уроку

Смеркалось. На столе блистая

Шепел вечерний самовар,

китайский чайник нагревая

Под ним клубился легкий пар

Разлитый Ольгиной рукою,

По чашкам темною струею

Уже душистый чай бежал

И сливки мальчик подавал

А.С.Пушкин

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Троє учнів працюють з картками ( додаток 1), а інші дають відповіді на питання:

  1. Що означає слово бутерброд у перекладі? (З німецької воно означає хліб з маслом, Butter - масло, Brot - хліб).

  2. До якого виду страв відносять бутерброди? (До холодних страв).

  3. На якому хлібі краще готувати бутерброди з жирними продуктами? (На житньому).

  4. Які види бутербродів ви знаєте? (Відкриті, закриті, комбіновані. Відкриті поділяються в свою чергу на прості і складні).

  5. Якої товщини повинен бути нарізаний хліб для відкритих і закритих бутербродів? (Для відкритих -1-1,5 см, для закритих - 0,5 см).

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

Діти, сервіруючи стіл до сніданку, ми обов'язково подаємо гарячі напої. Тому тема сьогоднішнього уроку "Гарячі напої та їх значення в житті людини. Сервірування столу до сніданку". Запишіть її в зошити. Ми познайомимося з вами з різними видами гарячих напоїв, навчимося правильно їх готувати. Ви завжди зможете приготувати їх на сніданок, обід чи вечерю собі і членам вашої родини. Також ми розглянемо, як правильно сервірувати стіл до сніданку, адже це потрібно знати кожній господині. За гарно і правильно сервірованим столом приємно вживати їжу, це збуджує апетит, розвиває естетичний смак.

ІУ. Постановка завдань перед уроком

Знати: поняття про чай, каву, какао, про їхню поживну цінність, як правильно

Уміти: готувати гарячі напої, сервірувати стіл до сніданку.

У. Вивчення нового матеріалу

Вчитель

- Які види напоїв ви знаєте?

Учитель знайомить учнів із видами напоїв, залучаючи їх до дання схеми.

Види напоїв

Холодні

Гарячі

Соки, компоти, квас, молоко, молочнокислі напої (йогурт, кефір, кисляк, коктейлі, киселі)

Чай (зелений, чорний із додаванням жасмину, смородини тощо), трав'яний чаї, какао, кава, гарячий шоколад і кавові напої (із цикорієм, ячменем)

До гарячих напоїв належать чай, кава, какао. Вони містять речовини, які надають людині бадьорості та енергії. Напої з цих продуктів збуджують нервову систему людини, підсилюють виділення травних соків, що сприяє засвоєнню основної їжі. Крім цього, ці напої мають приємний запах і смак.

Чай - це листки вічнозеленого чайного куща, які проходять спеціальну обробку. Батьківщина чаю - Китай. Китайською моиою слово "Тцай-йе" - молодий листок. Чай найкращої якості складається з однорідних, добре скручених листків чорного кольорк. Він містить в собі вітаміни С, Р, РР, В і , В2.

Учні повідомляють інформацію з історії

Учениця 1 Батьківщиною чайного дерева вважається Китай. Саме китайці звернули увагу на здатність відвару з листя надавати тонізуючої дії на організм людини і першими почали вирощувати цю рослину. Перші згадування про чай зустрічаються в китайських рукописах, вік яких близько 5000 років. У 18 столітті був створений славнозвісний «Трактат про чай». Його автор Лу Юй вважає, що першим по гідності оцінив властивості чайного листя предок китайців Шень Нун.

Він вивчав різні рослини і приймав безліч отруйних речовин, а чай був для нього протиотрутою. Гіркий настій, який він використовував, згодом назвали зеленим чаєм. В давнину китайці вважали його ліками від 72 отруйних речовин і застосовували тільки для лікування хворих. Пізніше почали використовувати листя чайного дерева в релігійних обрядах. У часи від періоду Західної Хань до початку епохи Троєцарствія настій подавали при дворі імператора. В епоху розквіту буддизму чай став більш популярним серед простих китайців. Його поширювали ченці-буддисти, подаючи його до столу під час бесід з учнями замість традиційного вина. Мудреці створили цілу Філософію-Дао чаю. Даоси вірили, що відвар допомагає глибше проникнути у внутрішній світ людини, освідомити місце людства у взаємодії Землі і Неба, Простору і Часу. Напій полюбили по всьому Китаю. У 3-4 століттях нашої ери чайне дерево стали вирощувати на плантаціях. Надалі, щоб легше було збирати листя, з високого дерева в наслідок селекції одержали кущ. Китайські закони 8 століття встановили чіткі вимоги до заварювання чаю. Після чайних реформ 10 століття чаїнки спочатку розтирали в порошок, змішували один до одного з гарячою водою, збивали вінечком з бамбука і тільки потім заварювали. Одночасно з появою цього способу приготування напою в Китаї винайшли білий фарфоровий посуд, глазурований зсередини. У такій чашці можна добре роздивитись колір напою і легко відмітити залежність смаку і аромату від кольору настою. Китайці стали уважніше стежити за зміною забарвлення чайного листа під час виробництва. Це викликало удосконалення у виробництві чаю. У 18 столітті було відомо понад сто сортів, він став найпопулярнішим напоєм в Китаї. В наші дні гостям під час чаювання китайці говорять: « Пробуючи смак справжнього Чаю, ви пробуєте смак самого Життя»

Вчитель Чай буває байховий, чорний, зелений, жовтий і червоний, І, ІІ, III сортів (демонструю ілюстрації "Чай").

Чай має тонізуючі властивості завдяки кофеїну, що міститься в ньому. Кофеїн - цє збуджуюча речовина, кількість якої в чаї дуже мала (2 - 3%). Він підвищує розумову працездатність, стимулює роботу серця і нирок, сприяє травленню. Ця речовина в малих дозах не шкідлива для людського організму У чаї також містяться ефірні масла, які зумовлюють його приємний запах.

Учениця 2 Традиції англійського чаювання

В Англії культура чаювання відіграє таку ж роль, що і кодекс самурая у Японії.

Культ чаю панує майже в кожній англійській родині, і дотепер чаювання є однією з національних традицій англійців. Ось чому з повним правом можна говорити про англійський спосіб пити чай. У світі англійське чаювання по праву вважається еталоном правильного чаювання.
       Англійська чайна церемонія - дивовижне поєднання історії, етикету, мистецтва, філософії та національних особливостей. І найголовніше ньому ній - зовсім не манірність і флегматичність. Бездоганне виконання і повага до традицій - ось наріжні камені, на яких будується англійське чаювання.

Англійці п'ють чай шість разів на день, причому кожній годині дня відповідає певний сорт чаю і певні традиції чаювання.
       Першу чашечку, early morning cuppa, випивають о 6 годині ранку. Чай повинен бути міцним, щоб остаточно прокинутися, підбадьоритися і скинути з себе вогкість англійського клімату.
      Другий сніданок - lunch - зазвичай теж закінчується чаєм, трохи більш ароматним і м'яким, ніж за сніданком (наприклад, цейлонським).
       Обідають в Англії пізно, тому майже щогодини влаштовуються короткі перерви на чай з невеликими закусками - «tea breaks» або «low tea». Це святе право англійця, і жоден начальник не наважиться позбавити його своїх співробітників.

Ближче до надвечір’я вас чекає найвідоміший полуденок – «five-o-clock», що складається із чашечки чаю з легкими, зазвичай підігрітими, закусками.
       Увечері родина збирається за круглим столом у вітальні біля каміна. Чай за щедрим вечірнім обідом о 21-22 годині називають «high tea». Після пізньої вечері, незадовго до сну, англійці можуть собі дозволити ще одну чашку чаю без кофеїну.
       Краще всього пити чай, який тільки заварили, бо речовини, які надають напою гарний аромат і колір, дуже летучі і при повторному накривані спарюються. Тому істинний смак напою пізнають лише ті, хто звик пити його після заварювання.

Важко уявити, що був час, коли англійці не знали смаку чаю. З того часу, як в 1664 році Ост-індська компанія подарувала королю Карлу Другому два фунти сухого "китайського листа", англійці в повному обсязі оцінили терпкий смак, приємний аромат і цілющі властивості чаю Сер Уїльям Гладсон, відомий афоризмами, підкреслив в свій час: "Якщо холодно, чай Вас зігріє. Якщо Вам жарко, він Вас охолодить, якщо у Вас настрій зіпсований - він Вас підбадьорить, якщо збуджені - заспокоїть".

Давній напій став часткою незмінного розкладу дня, згідно з котрим стара добра Англія живе з ранку і до вечора. Самі британці жартують "Легше уявити Британію без Королеви, ніж без чаю", і цей жарт - не таке вже велике перебільшення.

Учениця 3. Традиції київське чаювання.

Про чай у древньому Києві відгукувалися по-різному. Одного літнього ранку десь напере­додні війни 1812 р. злодії вночі пограбували міський провіант­ський магазин (склад) на розі Ан­дріївської та Братської вулиць на Подолі, розбили й викинули на вулицю кілька ящиків з якимсь незнайомим їм зіллям. Зібрався натовп. Зілля терли пальцями, нюхали. Хтось нарешті сказав, що це та трава, від якої «пани гладшають». Подолянам така версія сподобалася, і кожен взяв собі до кишені жменю заморської травиці. Але згодом городяни дізналися, що це справді добра трава - чай - і що вельможне панство п'є її задля задоволення.

Перша київська чайна цере­монія влаштовувалася довкола великої полив'яної миски, в якій спочатку розчиняли мед або до­рогий колоніальний цукор, а потім вкидали чайне листя. Го­товий напій черпали, як зби­тень, кухлями або чашками. Такою була монастирська чайна церемонія, розрахована на гос­тей і тривалу бесіду за столом (заварюється чай по-монас-тирському). У дворянських ро­динах чай пили частіше, а аристократи — щодня перед сном. Чай запарювала сама господиня, не довіряючи таку відповідальну справу служницям. Вона ж відчи­няла особливу (часом з прозоро­го скла) скриньку-цукорницю ключиком, який носила при собі, й роздавала скалочки «цукрової голови» чи відміряла спеціаль­ною чайною ложечкою, яку та­кож носила при собі, брунатний чи жовтий французький цукор-пісок. інші члени родини таких ложечок не мали, та й не було в них потреби, бо господиня сама розмішувала кожному чай.

Тривалий час ставлення до чаю городян було негативним — як до неприпустимої для добро­порядної людини розкоші, мар­нотратства, поганої та згубної звички, запозиченої у «божевіль­ної Європи». У 1830—1840 рр. в Україні з'являється своя цукрова промисловість. Український цукор одразу почали робити рафі­нованим, білим. Цукор подешев­шав, чаювання стало доступні­шим для людей середнього до­статку.

Якщо Т.Шевченко, жартуючи, посміювався над модою на чаю­вання, що видно з його вислову «Проклятий кохвей той і чай!», то його старший сучасник, відомий колись київський поет і військо­вий лікар Євстафій Рудиковсь-кий, ще 1843 р. таврував і викри­вав цю згубну пристрасть киян цілком серйозно:

Везуть до нас усеньке

морем, —

Проклятий кохвей той і чай!

А ми аж крехчем собі з горем,

Та знай! З кабзи все утрачай!..

Де ділась наша варенуха,

Вишнівка, мед наш варенець?

Ох, ох, Україна-старуха! —

Прийшов враз з цукром

твій кінець!

Київська чайна церемонія була цікавою ще й сроєю здатніс­тю трансформуватися в інші фор­ми гостинності. Людині, яка з'являлася з візитом на порозі дому, пропонували чашку чаю з цитриною або з булочкою чи тіс­течком. Нерідко «розширена» чи «поглиблена» чайна церемонія перетворювалася на імпровізо­ваний бенкет. Прочитайте, як приймають гостей у «київських» оповіданнях і повістях І.Нечуя-Левицького. У них часто згаду­ються різні частини сценарію «розгорнутої» київської чайної церемонії.

Учениця 4. Традиції китайського чаювання

Затримало гостя горнятко

з «весняною росою»,

Вип'є два—відчує свіжий вітер,

Кілька—захоче стати

безсмертним.

Вань Юаньгуань, китайський поет

Церемонія наділяє чай де­сятьма корисними властивостями:

  1. Чай є поживним продуктом і вгамовує голод.

  2. Чай утамовує спрагу під час спеки.

  3. Чай освіжає організм і проганяє сонливість.

  4. Чай заспокоює, знімає стрес.

  5. Чай покращує травлення.

  6. Чай виводить з організму шкідливі речовини.

  7. Чай продовжує життя.

  8. Чай поліпшує розумові здібності.

  9. Чай сприяє зниженню ваги.

  10. Чай знімає головний біль і втому.

Традиція чаювання в Китаї іс­нує вже не одне тисячоліття. За цей час було розроблено безліч способів приготування чаю. Так з'явилось не лише чаювання на кожен день, а й вишукані спосо­би для виняткових випадків. Ос­кільки чаювання породжували в людині особливі піднесені та на­віть святкові почуття, на Заході їх стали називати церемонією.

Китайською ж це чайне дійс­тво звучить так ГУН-ФУ ЧА, при­чому ГУН-ФУ означає «вища майстерність» або «вище мистецтво», а ЧА — «чай». Виходить, що ГУН-ФУ ЧА — це вища майстерність чаювання. Під час ГУН-ФУ ЧА на­солоджуєшся усіма чотирма особливостями чаю: формою чайного листя, кольором настою, ароматом і смаком. Цікаво, що під час китайської церемонії на­солоджуються саме чаєм, без до­даткових страв, солодощів, цук­ру, до яких так звикли ми.

ГУН-ФУЧА вимагає особливої атмосфери та спеціального на­строю, досягнути якого не так вже й важко. Предмети, які оточують під час чаювання, мають бути приємні для очей, ніжна музика має радувати слух, все довкола має бути гармонійним, оскільки всі п'ять стихій приймають участь у чайному дійстві. Відповідно, щоб правильно пройшло чаюван­ня, велике значення має осо­бистість ведучого. Дивовижним чином його роль і непомітна, і го­ловна одночасно, оскільки веду­чий відчуває стан, який створює чай, та реагує на будь-які зміни. У кожного майстра ГУН-ФУЧА є свої напрацювання, своє тонке вміння, свої прийоми. Можна сказати, що чай створює атмосферу, а майстер її шліфує.

Для чайної церемонії вико­ристовують спеціальний посуд. Спочатку чай, призначений для заварки, насипають у чайну ко­робочку ча-хе. За її допомо­гою учасники церемонії мають змогу побачити, який чай вони питимуть. Для кожної людини виставляють дві чашки, які нази­вають чайною парою: висока вузька чашка призначена для сприйняття аромату, а низька широка чашка для насолоди ко­льором і смаком чаю. Найчасті­ше чашки ставлять на маленький піднос-підставку. Це зручно для наливання чаю та формує ком­позиційну єдність чашок. Під час проведення чайної церемонії, крім чайника, застосовують та­кож ча-хай, що означає «море чаю». За формою він нагадує глечик для молока, який використо­вують для чаювання в Європі.

Вода, яку використовують для приготування чаю, є чи не найважливішим компонентом напою. Для запарювання чаю ви­користовують виключно дже­рельну воду. її варять на відкри­тому вогні, причому важливо точно вловити момент готов­ності окропу. Другу та наступні порції заливають у заварник в міру того, як випивають чай, а настій переливають у ча-хай. З цього глечика чай розливають у високі чашки, які тут же накрива­ють широкими чашечками. Цю конструкцію перевертають і пе­редають учасникам чаювання. Піднявши високу чашку, її підно­сять до носа та повільно скон­центровано вдихають аромат, насолоджуючись ним. Потім п'ють чай, відкриваючи в собі новіше или та дивовижну легкість.

Учениця 5. Традиції галицького чаювання

Відчиню своє віконце, хай зай­де до хати сонце

Зілля вже несуть дівчата будем разом чаювати!

Традиції галицького чаювання запровадили ще наші пра-прабабусі і ми продовжуємо їх, не нада­ючи особливого значення цере­монії приготування чаю. Ми не будемо говорити про чорний чи зелений чай, а спробуємо підняти рівень українського карпатсько­го чаю до рівня світового.

Українці не вирощували чай­ні кущі на плантаціях, не приво­зили заморські чайні листочки, а використовували те, що щедро давала їм матінка-природа.

«На самому початку травою різноманітною і свіжою зеленню всюди розкрилась земля у до­статку, задзвеніли долини квітучим барвистим покровом» Лукрецій. Про природу речей

І справді, природа щедро об­дарувала нас травами та пахучи­ми листочками. А целистя смо­родини, м'ята, чебрець, верес, гі­лочки вишні, звіробій, ромашка, нагідки, липовий цвіт.

Для заварювання чаю вико­ристовували глиняний посуд який має здатність дчвго зберігати теп­ло, від чого чай ставав насиченим і пахучим. Готували чай з метою лікування. Чаєм тамували спрагу, а листочком любистку, покладеним у горнятко, намагалися приво­рожити хлопця. У пошані були люди травники, які варили цілющі чаї, поєднуючи у горнятку задоволення для здорових і ліки для хворих. Щоб переконати вас у цьому, спробуємо запропонувати вам чай з чебрецю, що зростав на гірських просторах Карпат (зава­рюється чебрецевий чай).

Галичани традиційно чаюва­ли у вихідні та святкові дні. За­прошення на чай розуміли як за­прошення на гостину. До чаю подавали пиріжки з маком, ка­пустою чи картоплею, печені пи­роги з яблуками чи вишнями або різноманітні тістечка. Пізніше чай пили щодня, особливо в хо­лодну пору року, заварюючи його з гілочок вишні, смородини, чебрецю чи липового цвіту як для задоволення, так і для про­філактики простудних захворювань, а то й для лікування. Вважа­лося, що цілющі властивості ма­ють трави, зібрані до сходу сонця у дні великих свят.

До схід сонця, дуже рано

встала Марта на Івана

Босою пішла в долини трав

набрати для дитини.

Де рум'янок, там і волошки,

чебрецю знайти би трошки,

Нагідок візьму для мами,

щоби пила вечорами.

А щоб руки не боліли чай

з хвоща поп'ємо сміло.

Ще нарвала звіробою

від отруєнь і від болю,

Ще любисток, рута-м'ята

щоби хлопців чарувати.

А від кашлю цвіт бузковий

або липовий медовий,

Щоб були рум'яні щічки, чай

з калини для Марічки,

З горобини чи шипшини

все на користь для дитини.

Лист смородини, чорниці

сил добавлять молодиці,

Чай з троянди пелюстків

приготуєм для сватів.

До схід сонця дуже рано

встала Марта на Івана

Трав цілющих назбирати

будем довго чаювати.

Нехай чай з трав дарує вам неповторний запах мальовничо­го Прикарпаття, приносить при­ємні хвилини спілкування, на­повнює енергією та здоров'ям. Смачного чаювання!

Учениця 6 Чай буває найрізноманітніших сортів і навіть кольорів. Зі звичайного чайного листя роблять і зелений, і білий, і навіть жовтий і синій чай. Різниця тільки в ступені ферментації або окислення. Чай найбільш сильної ферментації - чорний, зелений - середньої, а білий зовсім неферментований.
      Незважаючи на різноманіття сортів чаю, найулюбленішим для Англії, як і раніше, залишається міцний чорний чай з особливим «смолистим» (або «бальзамічним») ароматом.
      Особливістю технологічного процесу виробництва чорного чаю є поєднання двох типів ферментації: спочатку чайне листя піддається швидкій ферментації, у ході якої листя стає дуже м'яким. У процесі скручування листя виділяє додатковий сік і олію. Потім листя переносять у великі прохолодні вологі й затемнені приміщення, де його розкладають шарами для повільної ферментації. Чим довше ферментується такий чай, тим більш м'яким стає його смак. Від бродіння й підв’ялювання «вичавленого» чайного соку з'являються характерні аромати чорного чаю - від квіткового до фруктового, горіхового й пряного. Листя сушиться в потоці гарячого повітря під дією високої температури. Чайний сік, що виділився, міцно «прикипає» до поверхні листків і досить довго зберігає свої властивості.
      Чорний чай представлений такими видами: (слайд1)

  • листовий (крупно-, середньо- і дрібнолистовий); 

Варто пам'ятати, що менший розмір чайного листя не позначається на базовій якості чаю, хоча може впливати на деякі характеристики - смак стає сильнішим, а колір - більш насиченим. Серед фахівців чайного виробництва та щирих шанувальників чаю дрібне листя якісної чайної сировини цінується дорожче, ніж велике листя поганої.

  • гранульований;

  • порошковий (розповсюджений на Сході, його кип'ятять прямо в молоці);

Гранульовані й порошкові чорні чаї, в порівнянні з листовими, мають максимальну міцність, терпкість, насичений колір, їх можна приготувати «у похідних умовах» або в офісі.

  • пакетований;
        У пакетованому чаї процес відіграє особливу роль: смак чаю прямо залежить від якості сировини, процесу обробки і якості пакувальних матеріалів. Ось чому важливо, щоб виробник здійснював строгий контроль якості продукту протягом усього виробничого циклу.

  • пресований (у таблетках, плитках, цеглинках - характерний для Китаю). (слайд 2 )

 Учениця 7 Чайне приладдя (слайд 3-15 )

 Учениця 8 Як правильно заварювати чай

Принесіть все необхідне для заварювання зніміть з чайника кришку, поклавши на стіл її вверх дном. Низ кришки не повинен стикатися з поверхнею столу, бо запах лаку, нанесеного на дерево, вбиває смак сподіваючись. Налийте в чайник киплячу воду, киньте туди декілька листів і накрийте чайник кришкою. Витримаєте час, який потрібний для того, щоб зробити три вдихи і три видихи, і налийте чай в чашки, а потім, щоб чай віддав свій аромат воді, вилийте чай назад в чайник. Знову почекайте час достатній для того, щоб зробити три вдихи і три видихи, після чого піднесіть чай гостям. Якщо ви заварюватимете чай таким чином, чай збереже свою свіжість і тонкий аромат, так що пиття чаю доставить задоволення, зніме втому і укріпить душевні сили

Учениця 9 Все про каву

Кава - це зерна (насіння чи боби) кавового тропічного дерева. Існує багато сортів кави, які відрізняються між собою за смаком, ароматом і міцністю. Одним з найкращих сортів кави вважається арабіка, яку отримують з аравійського кавового дерева. Батьківщина кави - Ефіопія.

Продають каву в зернах (сирих або смажених), мелену натуральну і в суміші з цикорієм (демонструю ілюстрацію "Кава"). Для поліпшення смаку й аромату сухі кавові зерна обсмажують до темно-коричневого кольору. Перед споживанням їх розмелюють. Причому якість помолу може бути різною. Так, для приготування кави по-східному, використовують каву дрібного помолу, тому що її не проціджують, подають з гущею.

Натуральна кава містить в собі досить велику кількість кофеїну, тому дітям краще пити кавові напої, до складу яких в основному входять такі продукти, як соя, ячмінь, каштани тощо.

Учениця 10 Інформація із історії кави

Кавовий напій відомий людині з незапам'ятних часів. Про це свідчать розповіді і легенди, що дійшли до наших днів Можна почути про якогось шейха-пустельника, що готував з кавових плодів цілющі відвари і лікував ними стражденних. Ці відвари мали настільки великий успіх, що шейха проголосили святим.

Історія нагадує про мандрівників, що брали в далекий шлях плоди кавового дерева. Відвар з них допомагав переборювати втому, давав бадьорість і силу.

Шлях кавових зерен до нашого столу починається здалеку. У тропічних районах Африки, Америки й Азії ростуть вічнозелені дерева і кущі сімейства маренових. Це сімейство поєднує до 5000 видів. П'ятдесят з них - кавові дерева, плоди яких дозволяють нам насолоджуватися смачним і ароматним напоєм.

Вид кавового дерева і відповідно плодів залежить, безумовно, від сорту, кліматичних умов, ґрунту, способу розведення. Найкращі кавові дерева виростають на пухкому фунті в теплому кліматі зі стійкими температурами і вимагають до 3000 мм опадів на рік. Такі умови на земній кулі характерні для екваторіальної і тропічної зон.

При температурі повітря нижче 8°С кавові дерева можуть загинути. От чому в природних умовах Європи вони не зустрічаються.

Кава - прекрасна домашня рослина, яку можна вирощувати із саджанців. На третьому році життя рослина починає цвісти білими пахучими квітами. У домашніх умовах кавове деревце плодоносить. Від дорослої рослини можна одержати до пів кілограма зелених зерен на рік.

Переважна більшість дерев на кавових плантаціях відноситься до виду кава аравійська, чи арабіка. Висота кавових дерев 4 - 5 м. Спеціально культивують невеликі дерева, щоб полегшити догляд за ними і збір врожаю.

Плоди кавових дерев червоні чи чорно-сині, розміром з велику вишню. Розкривши плід, можна побачити два одягнені в рогову оболонку плоско-опуклих насіння, покритих сріблистою шкірочкою

Фахівці вважають, що число різних сортів кави на земній кулі перевершує тисячу. Залежно від своїх якостей кожен сорт використовується по-різному. Більша частина всіх сортів складається з зерен одного виду - кави аравійської чи арабіки. Вже в нашому столітті був виявлений ще один вид кави, що одержав визнання. Це робуста. Є й інші види, але з різних причин вони не поширені.

Кращі сорти робусти вирощують на Мадагаскарі й у Гвінеї. У цього виду короткі, округлої форми зерна, що при обсмажуванні сильно темніють. Напій з робусти відрізняється гострим, гірким смаком і містить багато кофеїну. Напій з арабіки більш м'який і ароматний. Неважко здогадатися, як складати суміші, що задовольняють найвищі вимоги. Зерна робусти додають каві красивий колір і міцність, а зерна арабіки - аромат І приємний, тонкий смак. Щоб букет мав бажаний відтінок, залишається додати невелику кількість зерен інших сортів.

Кавові плоди знімають з дерева, розсипають на землі і просушують на гарячому сонці. Після цього їх завантажують у лущильні машини, де висушена оболонка плоду відокремлюється від насінь.

Від того наскільки уміло виконано операції з первинної обробки зерна, багато в чому залежить якість кавового напою. На великих фабриках і оптових складах виконується сортування, полірування, змішування різних сортів зерна для одержання потрібного стандарту. Усі ці операції вимагають чималого досвіду, знань і вправності. Необхідно по зернятку перебрати сотні і тисячі мішків кавового зерна Легко зрозуміти, наскільки важка і виснажлива така праця.

Перед тим як перетворитися в напій, кавові зерна повинні пройти ще одну дуже важливу стадію - обсмажування Тільки після цього вони здобувають чудові смакові й ароматичні властивості.

Під час обсмажування під впливом високої температури в кавових зернах відбуваються складні хімічні процеси, секрети яких до кінця ще не розкриті. Деякі речовини руйнуються, на зміну їм з'являються нові.

Обсмажене кавове зерно - продукт дуже делікатний. У такому вигляді кава довго зберігатися не може. При зіткненні з повітрям, особливо вологим, обсмажене зерно швидко втрачає смакові й ароматичні властивості.

Обсмажена кава легко поглинає сторонні запахи.

Найкраще зберігати обсмажені зерна в скляних банках із щільно прилягаючою кришкою. Певною мірою це охороняє каву від занадто швидкої втрати аромату і випадкового придбання сторонніх запахів, і все-таки кожний день, що минає, знижує якість зерна.

Щоб кава була смачною і ароматною, потрібно свіжообсмажене зерно. Операція обсмажування повинна відбуватися якомога ближче до моменту готування кавового напою. З цією метою зелені зерна обсмажують у домашніх умовах.

Залишилася остання операція — помел зерен. Молоти каву рекомендується безпосередньо перед заварюванням.

Кава - тонізуючий напій. Його збудлива дія зв'язана з присутністю кофеїну Випиваючи каву, ми тим самим одержуємо невелику дозу тонізуючих ліків. Чашка кави ранком освіжає, бадьорить, підвищує працездатність.

Вода - не менш ніж сама кава, важливий компонент напою. Для готування кави потрібна абсолютно чиста і свіжа вода. Вона не повинна бути ні занадто жорсткою, ні занадто м'якою.

Температура води повинна бути біля точки кипіння. Однак не потрібно, щоб вода кипіла: каву не варять, а заварюють.

Температура кави повинна бути досить високою. Для того, щоб вона не охолола занадто швидко, попередньо обдайте кавник гарячою водою Щойно приготовлену каву негайно подають до столу ( слайд 16-17)

Учениця 11 Професія «винюхувач кави»

Торгівля кавою давала величезні при­бутки, тому деякі монархи хотіли привлас­нити виключне право торгувати кавою й готувати її. Першому ця ідея спала на думку прусському королю Фрідріхові І (1701 — 1713). Його скарбниця сильно «страждала» від постійних воєн. Сподіваючись її запов­нити, король увів посаду «винюхувача кави». Спеціальні урядові чиновники по­винні були «винюхувати» нелегальні сушар­ки кави. Вони, щоправда, не стільки виню­хували, скільки виглядали. У самому центрі Таллінна піднімається давня, 500-літня вежа Ін-Де-Кек «подивися в кухню». З верхніх поверхів цієї вежі сторожа оглядала колись дахи міських будинків на предмет пожеж і заодно за димом, що виходив із труб, ви­значала, де варять каву. На винних накла­дали великий штраф.

Учениця 12 Інформація із історії какао ( слайд 18-19)

У тропічних лісах Африки і Південної Америки росте невелике красиве дерево з блискучим листям. Це дерево квітне жовтими квітами і плодоносить круглий рік. Примітно, що квіти ростуть прямо на корі стовбура.

Із стовбура звисають також і оранжево-жовті довгасті плоди, схожі на ребристі огірки. Вони досягають 30 см в довжину, 10-12 см в діаметрі і важать від 300 до 600 р. Під дерев′янистою оболонкою плоду знаходиться від 25 до 50 насіння, неправильно званих бобами какао. З одного дерева знімають від 50 до 120 плодів.

Ще стародавні ацтеки, держава яких знаходилася на території нинішньої Мексики, готували з плодів дерева какао своєрідний гострий напій «чокоатль», що в перекладі означає «гірка вода».

Цікава ацтекська легенда про дерево какао. Жив колись в дуже далекі часи садівник-чарівник Квет-цалькоатль, у якого був чудовий сад. Серед інших дерев росло в цьому саду і «шоколадне дерево», з плодів якого люди Робили згаданий напій. Проте Кветцалькоатля охопила гординя і він загордився себе безсмертним. За це він був покараний богами - вони позбавили його розуму.

Божевільний садівник зруйнував весь свій сад, уціліло тільки одне дерево. Це було дерево какао, яке залишалося таким чином єдиним представником чарівних дерев!

Ацтеки готували чокоатль таким чином: у гарячій воді розводили розтерті боби какао і додавали в цю рідину перець і ваніль.

В 1519 р. конкістадори під предводітельством Ернандо Кортеса захопили стародавню столицю Мексики Теноч-тітлан. Палац імператора ацтеків Монтесуми був розграбований. У палацових коморах іспанці виявили великі запаси якихось сушених бобів. З цих бобів, власне, і готували ацтеки згаданий вище напій.

Однако Кортесу цей напій не сподобався. Він віддав перевагу напою, який готували спеціально для царя Монтесуми. Смажені боби какао розтирали разом із зернами кукурудзу у стадії молочної стиглості, до цієї суміші додавався мед і уварений солодкий сік агави, потім все це присмачувалося ваніллю.

Повернувшись до Європи, Кортес привіз іспанському королеві какао-боби і рецепти приготування «чокоатля», з якого і відбувся відомий нам шоколад.

Отже, європейці відкрили дерево какао в першій половині XVI століття. Насіння какао стало вивозити до Іспанії, де були засновані перші фабрики для виготовлення какао і шоколаду.

Какао має високу поживну цінність. У ньому багато жирів і речовин, які стимулюють серцеву діяльність (демонструю ілюстрацію "Какао"). Крім цього какао багате на солі калію і фосфору. З какао порошку готують цінний, поживний і смачний напій - какао, який корисний для дітей.

Вчитель Зберігати чай, каву і какао необхідно в тісно закритих банках, в сухих приміщеннях.

Для приготування гарячих напоїв використовують спеціальний посуд: кавник, чайник, заварник, ситечко, самовар, кавоварку (демонструю цей посуд, таблицю "Напої, приготування гарячих напоїв").

До якості гарячих напоїв ставлять такі вимоги:

1.Напої повинні бути свіжими, готувати їх треба за кілька хвилин до вживання.

2. Напої повинні мати приємний запах.

3. Колір завареного чаю має бути золотисто-коричневим, колір натуральної кави — темно-коричневим, какао з молоком - рожево-коричневим.

(Записують в зошит)

Неабияке значення має обстановка, в якій проходять сніданок, обід, вечеря, правильне сервірування столу. Гарно накритий стіл збуджує апетит і сприяє кращому засвоєнню їжі. (Демонструю таблиці "Сервірування столу", "Правила користування столовими приборами"). Естетичний вигляд столу у значній мірі залежить від скатертини чи серветок, а також від посуду, в якому подають страви. Дуже охайний вигляд має стіл, коли він прикрашений квітами, їх ставлять у низьку вазу для того, щоб букетики не закривали страв. На столі чайник iз вовняним чохольчиком, глечик з окропом, молочник, ситечко на підставці, цукорниця з рафінадом і щипцями. Для кожного гостя - ніж, виделка і чайна ложечка, чашка з блюдцем та серветки.

Тарілки й набір треба розташовувати по прямій лінії від краю столу. Ложки, виделки, ножі розкладають в тому порядку, в якому ними користуватимуться. Ніж кладуть лезом до тарілки справа, виделку зліва, зубцями догори. Якщо подаватимуть першу страву і десерт, то ложки слід класти справа або за тарілкою паралельно до краю столу, ручками вправо і випуклою стороною до столу. Зліва від основної тарілки ставлять пиріжкову тарілку.

Закуски можуть бути подані заздалегідь у багатопорційному посуді: молочнокислі - в склянках, соки, напої - в глечиках. Вершкове масло, печиво, цукор, варення, фрукти тощо ставлять посередині столу. До всіх непорційних страв слід подавати спеціальні ложки, щипчики, лопатки

На підприємствах громадського харчування гарячі напої готують кухарі, столи сервірують офіціанти.

Отже, ми розглянули основні гарячі напої - чай, каву, какао, з'ясували які до них ставлять вимоги і як правильно сервірувати стіл до сніданку (слайд 20)

VІ. Практична робота. Приготування гарячих напоїв

Вступний інструктаж

  1. Повідомлення змісту практичної роботи.

  2. Правила техніки безпеки під час користування електричною плиткою:

    • перед вмиканням перевірити справність шнура живлення;

    • при вмиканні плитки штепсельна вилка повинна щільно до упору входити в гніздо штепсельної розетки, вимикаючи вилку, не можна сіпати за шнур;

    • готуючи їжу на електроплитці, треба користуватися тільки емальованим посудом.

3. Правила безпеки праці при роботі з гарячими рідинами:

  • стежити, щоб при закіпанні рідина не вилилась через край; при сильному кипінні нагрів плити зменшити або виключити зовсім;

  • рідину не доливати в посудину доповна;

кришку гарячого посуду брати рушником або схоплювачем і відкривати від себе.

Інструкційна картка 1

Приготування чаю

Продукти: вода - 1 склянка, чай 1г, цукор.

Послідовність приготування.

  1. Приготувати окріп.

  2. Обполоснути окропом фарфоровий чайник.

  3. Насипати у чайник чай (1 г - на одну порцію) і наповнити його на 2/3 окропом.

  4. Накрити чайник серветкою або рушником і на 5-6 хв. поставити для настоювання.

  5. Долити чайник окропом.

  6. Чайні ложки покласти збоку на блюдця.

  7. Подати цукор у цукорниці.

  8. До чаю можна подати молоко, лимон, варення, тістечка, бутерброди тощо.

  9. Зняти пробу та визначити якість чаю.

Інструкційна картка 2

Приготування чорної кави

Продукти: вода - 1 склянка, кава - 1 чайна ложка, цукор.

Послідовність приготування

  1. Приготувати окріп.

  2. Кавник ополоснути окропом.

  3. Всипати у кавник мелену каву і залити окропом.

  4. Довести напій до кипіння, але не кип'ятити. Зняти з вогню - і дати відстоятися 5-6 хв.

  5. Налити напій у кавові чашки з блюдцями.

  6. До кави подати цукор, лимон, тістечка.

  7. Зняти пробу та визначити якість кави.

Інструкційна картка

Приготування какао

Продукти: молоко - 3/4 склянки, вода - 1/4 склянки, какао-порошок 1 чайна ложка, цукор - 2 чайні ложки.

Послідовність приготування

  1. Закип'ятити воду у чайнику.

  2. Змішати какао-порошок з цукром у сухій чашці.

  3. В отриману суміш влити трохи гарячої води і добре розтерти.

  4. Закип'ятити в каструлі молоко, влити в нього підготовлену масу і розмішати, довести до кипіння.

  5. Відставити каструлю з готовим напоєм.

  6. Налити в чашки і подати на стіл.

  7. До какао можна подати бутерброди, тістечка.

  8. Зняти пробу та визначити якість какао.

VІІ. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

Закріплення нового матеріалу гра "Щасливий випадок"

Вчитель: "Щасливий випадок" - інтелектуальна гра, В неї грає наша класна вся сім'я Знань потрібен всім великий запас, змагайтесь, я підтримаю Вас. У грі беруть участь дві команди (назвати їх).

Починаємо 1-й гейм. "Далі, далі..."

Питання для 1-ї команди:

  • До гарячих напоїв належать.... (Чай, кава, какао).

  • Що таке кава? (Кава - це зерна (насіння, боби) кавового тропічного дерева).

  • Як треба зберігати чай, каву, какао? (В тісно закритих банках, в сухих
    приміщеннях)

Питання для 2ї команди:

  • Види чаю.... (Байховий, чорний, зелений, жовтий, червоний)

  • Внаслідок переробки... отримують какао? (Внаслідок переробки насіння (бобів) тропічного дерева какао (шоколадного дерева)).

  • Батьківщина кави.... (Ефіопія).

Вчитель:

Рахунок у першому геймі………..Попереду команда....

2-й гейм "Заморочки із діжки".

(Капітани дістають із діжки аркуші з запитаннями і відповідають на них).

Капітан 1-ої команди:

  • Ранковий прийом їжі (Сніданок).

  • Батьківщина чаю... (Китай).

  • Чим брати кришку гарячого посуду і як треба її відкривати? (Брати рушником, відкривати від себе).

Капітан ІІ-ої команди:

  • Батьківщина какао.... (Південна Америка).

  • Що зумовлює чаю його приємний запах? (Ефірні масла).

  • Яким посудом треба користуватися готуючи їжу на електроплитці? (Емальованим посудом).

Вчитель:

Після 2-го гейму лідером є команда....

3-ій гейм "Погоня за лідером".

Питання 1-й команді (тій, що відстає):

  • Електроприлад для підсмажування або підсушування шматочків хліба з обох боків (тостер).

  • Пристрій для варіння кави (кавоварка).

  • Закусочні бутерброди величиною не більше сірникової коробки (канапки).
    Питання другій команді:

  • Невеличка конічна каструлька з довгою ручкою для приготування кави (джезва).

  • Зерна кавового тропічного дерева (кава),

  • Батьківщина какао (Мексика).

Вчитель: Поздоровляємо команду....

Фронтальна бесіда з учнями.

- Чим корисний чай? Надає стимулюючу, тонізуючу дію на організм. Містить вітаміни групи В, амінокислоти, ефірні олії та інші речовини.

- Що об'єднує приготування всіх гарячих напоїв? Кип'яток, чай, кава, какао, чайний посуд.

- Чи тільки гарячі напої існують? Холодні напої: соки, компоти, квас, кисіль і ін.

Відгадування кросворду ( Додаток 3)

УІІІ Підведення підсумків уроку

Отже, ми ознайомилися з різ­ними способами вирощування, збирання та приготування чаю,кави, какао , спостерігали за проведенням чайних церемоній.

1. Аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи.

2. Виставлення та мотивація балів.

3. Завдання додому : приготу­вати чай способом, який найбіль­ше сподобався, пригостити ним свою сім'ю і скласти інструкційну карту приготування напою

Корисно знати

Заварку чаю можна використовувати протягом двох годин після приготування

Чай буде ароматнішим, якщо в заварний чайник покласти грудочку цукру і потім вже залити окропом.

Розчинна кава містить в 4-5 разів більше кофеїну, ніж натуральна. Тому треба суворо дотримуватися дозування.

ІХ Прибирання робочих місць

  1. Завдання бригадирам, черговим.

  2. Контроль за прибиранням робочого одягу, робочих місць.

Додаток 1

Картка № 1

  1. Назва прибору, без якого неможливо обійтися під час обіду (ложка).

  2. Приймання їжі в один і той же час. Це. . (режим харчування).

  3. Приміщення, в якому готують їжу, називається... (кухня).

Картка № 2

  1. Для нормальної життєдіяльності організму потрібна... (їжа).

  2. Мистецтво приготування їжі це…(кулінарія).

  3. Скільки разів треба вживати їжу на день? (3 — 4 рази).

Картка З

  1. Варіння, смаження, запікання - це... обробка овочів (теплова).

  2. Прикраса святкового столу …….(квіти).

  3. Дрібні, живі організми це……. (мікроби).

Додаток 2

ОСОБЛИВОСТІ ЗАВАРЮВАННЯ ЧОРНОГО ЧАЮ:

Чай заливають гарячою водою двічі (температура води-95 градусів )

Спочатку на 1/3, через 2хв. - на 2/3 об'єму, залишаючи місце для пінки. Пінка-показник якості чаю. Чайник накривається легкою льняною серветкою (чай не можна запарювати, вкриваючи рушниками і ватяними ляльками). Правильний час заварювання звичайно складає 4-5 хвилин. Після закінчення часу заварювання чайне листя слід видалити з чайника, інакше чай може придбати гіркуватий смак. Чай розливається по чашках і п'ється відразу ж, розбавлення водою - за бажанням і смаку. Ароматичні речовини, що входять до складу чайного листа, летючі, тому чай зберігає свій первинний аромат тільки протягом 10-15 хвилин.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАВАРЮВАННЯ ЗЕЛЕНОГО ЧАЮ:

Чай заливають гарячою водою тричі (температура води - не вище 80,так як листя не можна обшпарювати). Спочатку на 1/3 об'єму чайника і настоюють 1 хвилину, потім на 1/2 чайника, через хвилину заливають утретє на 3/4 об'єму і настоюють ще 2 хвилини. Чай з чайника виливається наполовину, а в частину, що залишилася, додають кип'яток. Зелений чай заварюють 2-3 рази.

Додаток 3

Кросворд

По горизонталі:

2 -  Вид чорного чаю ( Пресований)

3 - Ранковий прийом їжі (Сніданок).

5 - Батьківщина кави (Ефіопія).

7 - Чайне приладдя (Чашка)

8 - Батьківщина какао (Америка)

10 - Батьківщина какао (Мексика)

11- Чайне приладдя ( Самовар)

13 - Батьківщина чаю (Китай).

14 - Чайне приладдя (Чайник)

По вертикалі:

1 - Вид напою (Холодні)

4 - Чайне приладдя (Піала)

6 - Вид чаю за кольором (Зелений)

9 – Прилад для варки кави (Кавоварка)

12 - Види напоїв (Гарячі)

15- Вид напою (Гарячі)

6

12 ч

11с

а

м

О

в

а

р

8 а

м

р

и

9к

а

Р

1 х

А

Н

15г

2 п

р

е

с

О

в

а

Н

й

В

13 к

И

т

а

й

Л

О

й

р

3 с

н

і

д

а

н

О

к

В

я

Д

14 ч

А

й

н

и

к

ч

4 п

Н

Р

і

5 е

ф

І

о

п

І

я

10м

е

К

с

и

к

а

А

а

Л

7ч

а

ш

к

а

Показ слайдів

Слайд 1

Чай буває найрізноманітніших сортів і навіть кольорів. Зі звичайного чайного листя роблять і зелений, і білий, і навіть жовтий і синій чай. Різниця тільки в ступені ферментації або окислення. Чай найбільш сильної ферментації - чорний, зелений - середньої, а білий зовсім неферментований.
      Чорний чай представлений такими видами:

  • листовий (крупно-, середньо- і дрібнолистовий); 

  • гранульований;

  • порошковий (розповсюджений на Сході, його кип'ятять прямо в молоці);

  • пакетований

Слайд 2

Види чаю

Слайд 3 Слайд 4

Чайник-Самовар, XVIII століття.

З піддоном для вугіль. Виготовлений у Росії по типу китайських і японських чайників з жаровнями Хо- Го, цибати. Закипання води завдяки рівному нагріванню спокійне, вода не перекипає.

Самовар, XIX-XX століття.

Російська "чайна машина" з піддоном для попелу, із трубою для вугіль і друзок. Закипання води рівне, але більш швидке, чому в самоварі-чайнику.

Слайд 5 Слайд 6

Сучасний металевий чайник для кип'ятіння води з ебонітовою ручкою. Найбільш удосконалена модель.

Сучасна німецька каструля зі свистком- сигналом

Порцеляновий чайник- глечик для кип'яченої води, що подаємося на стіл

Полоскальниця для зливу води після ополіскування чайника.

Слайд 7 Слайд 8

Стародавній китайський чайник у формі усіченого конуса з накладною кришкою, що защіпається зсередини. Ручка порцелянова. Використовують для заварювання чорних і ароматизованих чаїв.

Сучасний китайський чайник циліндричної форми із вставною бамбуковою ручкою. Використовують для заварювання дешевих зелених чаїв, що вимагають великої експозиції.

Слайд 9 Слайд 10

Японський чайник сферичної (кулястої) форми. Найбільш традиційний. Ручка очеретяна. Кришка заглубленная. Використовують для заварювання всіх видів чаїв.

Російський чайник яйцеподібної форми. Кришка поглиблено-накладна. Ручка порцелянова. Використовують для заварювання всіх видів чаїв

Слайд 10 Слайд 11

Порцеляновий перфорований стаканчик, який вкладають у японські й китайські чайники для більш зручного заварювання чаїв

Гайвань. Китайська чашка для заварювання й питва чаю, із кришкою. Порцеляна. Пунктиром показаний рівень настою чаю, що наливається в гайвань.

Слайд 12 Слайд 13

Піала. Основна посудина для питва чаю на Близькому, Середньому й Далекому Сході. Порцеляна або фаянс. Рідину не доливають до країв на дюйм..


Ормуд. Стаканчик грушоподібної форми, використовуваний для питва чаю в Ірані та Азербайджані. Скло або кришталь. Пунктиром зазначений рівень чаю, що наливається в посудину

Слайд 14

Чашка. Європейська посудина для питва чаю. Уживають й із блюдцем, з якого теж іноді п'ють чай. Винайдена наприкінці XVIII в. у Відні (Австрія). Порцеляна, фаянс.

Слайд15

Слайд 16

Упаковка кави

Слайд 17 Слайд 18

Кавове приладдя

Приладдя для какао

Слайд 19

Тара для какао

Слайд 20

Сервірування столу до сніданку

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.