і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Функції управління як інструмент компетентісно спрямованої освіти

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №BC943225
За публікацію цієї методичної розробки Грунтей Тетяна Іванівна отримав(ла) свідоцтво №BC943225
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Т. І. Грунтей,

Функції управління як інструмент компетентісно спрямованої освіти

У статті проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до класифікації функцій управління навчанням. Акцентовано увагу на тому, що перехід до компетентісно орієнтованої освіти потребує від учителя швидкої адаптації до реальних умов діяльності, а його функції набувають ширшого змісту. Функції управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів автор розглядає як зміст процесу управління, спрямований на взаємодію всіх суб’єктів управління, мотивацію й цільову орієнтацію їх діяльності з досягнення запланованого результату, визначає їх класифікація та зміст на основі компетентісного підходу до навчання. Аргументовано структурно-логічну схему взаємозв’язку управлінських функцій.

Постановка проблеми. Однією з важливих умов модернізації системи освіти в Україні є організація навчального процесу школи у відповідності до компетентісно орієнтованого навчання. Визначення функцій управління навчанням дозволяє говорити про ефективність організації навчального процесу. Проте, як свідчить вітчизняна практика, процес управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів та його вдосконалення відбувається без системного дослідження його сутнісних характеристик. Є. В. Яковлєв зауважує, що центральним моментом управлінської діяльності є її побудова відповідно до визначених закономірностей, принципів і функцій управління [1]. Однак, єдиної думки щодо функцій педагогічного управління, їх класифікації та змісту серед учених немає. Тому, необхідність наукових розробок у цьому напрямку є актуальною, так як без них неможливе запровадження у сучасну шкільну практику нових технологій навчання, що потребують реалізації управлінських функцій вчителя.

Аналіз останніх досліджень. У роботах В. С. Безрукової, Л. М. Карамушки, В. C. Пікельної, Л. Д. Столяренко, Н. Ф. Тализіної, Т. І. Шамової, Е. В. Яковлєва проведено глибокий аналіз управління як соціального явища, висвітлено сутність управління в освіті, обґрунтовано взаємозв’язок функцій управління. Стосовно управління якістю освіти науковці пропонують різні підходи щодо визначення функцій управління. Частина з них (Ю. А. Конаржевський, Г. М. Коджаспірова, Л. П. Крившенко) їх трактують як операції, дії суб’єктів управління [2; 3]. Проводячи класифікацію, дослідники ототожнюють функції управління з видами управлінської діяльності та визнають, що в процесі управління ці функції послідовно змінюють одна одну. Так, Г. М. Коджаспірова визначає цільову, соціально-педагогічну, організаційно-педагогічну, інструктивно-методичну, адміністративно-господарчу функції управління навчально-виховною системою [3]. Взагалі прихильники цього підходу визначають такі провідні функції, як: цільові, мотиваційні, організаційні, оперативні, контрольні.

Інша група науковців, при класифікації функції, виходить з того, що управління – це процес, у результаті якого суб’єктами управління здійснюється цілеспрямована діяльність зі створення умов для досягнення визначених цілей. Таку позицію підтримують Л. Н. Давидова, Л. А. Санкін, Д. В. Татьянченко, П. І. Третьяков, Т. І. Шамова, Є. В. Яковлев, які вважають, що функції управління не можуть бути видами управлінської діяльності, а реалізуються в цих видах діяльності [1; 4]. Тому, метою статті є визначення класифікації функцій управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів і опис їх змісту з орієнтацією на компетентісно спрямоване навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Враховуючи, що розвиток системи шкільної освіти значною мірою визначається тим, наскільки ефективно здійснюється управління всіма її ланками, а навчальний процес є основною ланкою в забезпеченні навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці, важливо, щоб ця ланка була належним чином керована на рівні вчителя. Функції управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів будемо розглядати як зміст процесу управління, спрямований на взаємодію всіх суб’єктів управління, мотивацію й цільову орієнтацію їх діяльності з досягнення запланованого результату. У сучасній літературі існує величезна кількість класифікаційних схем функцій управління. Не дивлячись на наявність загального підходу до проблеми дослідження функцій управління педагогічним процесом, на їх структуру, до теперішнього часу не склалося єдиної точки зору. Так, Ю. А. Конаржевський під функцією управління розуміє частину управлінської діяльності, що "відокремилася, продукт розділення і спеціалізації в управлінні" і сюди включає: 1) педагогічний аналіз; 2) підготовку управлінського рішення; 3) планування; 4) організацію; 5) контроль і регулювання [2]. У роботах Н. В. Кузьміної чимала увага приділяється функціональному складу педагогічної діяльності, але її компоненти прямо стосуються проблеми управління навчанням. Серед основних функціональних компонентів, які відображаються в структурі діяльності вчителя і стають основою для управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів: гностичний (результативий, системоутворюючий), проектувальний, конструктивний, організаторський і комунікативний [5].

Найбільший інтерес викликає система функцій управління, розроблена П. І. Третьяковим і доповнена Е. В. Яковлевим. Зокрема, П. І. Третьяков виділяє наступні функції: інформаційно-аналітичну, мотиваційно-цільову, планово-прогностичну, організаційно-виконавську, контрольно-діагностичну, регулятивно-коректувальну. А Е. В. Яковлев доповнив цей лінійний ряд функцій ще однією – мобілізаційною. Цю функцію він вважає головною, оскільки вона мобілізує всі інші функції управління [6].

Виходячи із загальних підходів управління та враховуючи особливості освітньої діяльності, вважаємо можливим виділити такі функції управління навчально-пізнавальною діяльністю: інформаційно-аналітичну, мотиваційно-цільову, планово-прогностичну, організаційно-виконавську, контрольно-діагностичну, регулятивно-коректувальну. Розглянемо сутність цих функцій управлінської діяльності для формування компетентностей старшокласників.

Інформаційно-аналітична функція спрямована на накопичення, систематизацію та аналітичну обробку отриманої під час контролю й оцінювання інформації про рівень навчальних досягнень учнів. Інформаційно-аналітична діяльність є основним інструментом управління, зазначає Т. І. Шамова, оскільки спрямована на вироблення механізмів регуляції з переходу системи в новий якісний стан [4]. В умовах компетентісно орієнтованої освіти вчителю важливо в аналізі виявити систему підготовки учнів до уроків, рівень володіння ними предметними і ключовими компетентностями та визначити, як саме певний навчальний матеріал можна використати для розвитку в учнів як предметних, так і базових компетенцій. Для цього складається їх орієнтовний перелік, який разом із структурними компонентами компетенції відображається в планах уроків [7: 102]. Крім того, важливим є обґрунтування доцільності і ефективності використовуваних прийомів, виявлення позитивні та негативні фактори для визначення тенденції в розвиткові процесу навчання й відповідних якостей особистості: пізнавальні, творчі, організаторські, комунікативні та рефлексивні, що стануть основою для формування базових компетентностей особистості. Структуру функції можна визначити наступним чином:

  • збір інформації про стан, аналіз якості інформації;

  • планування збору інформації, планування аналізу;

  • організація збору інформації, організація аналітичної діяльності;

  • контроль за збором інформації, контроль за ходом і підсумками аналізу;

  • корекція в зборі й плануванні інформації, у контролі інформаційно-аналітичної діяльності.

Мотиваційно-цільова функція спрямована на формування цілей учасників педагогічного процесу, на основі мотиву їх діяльності. Є. В. Яковлєв відзначає, що завдяки цій функції уточнюються цілі і завдання управління для кожного суб’єкта навчального процесу, створюються умови для їх творчого розв’язання, матеріального та морального заохочення [1]. У процесі реалізації управління навчально-пізнавальною діяльністю вчитель має пам’ятати, що дидактичною домінантою, згідно з поставленими завданнями, є визнання найважливішим в розвитку особистості учня, необхідності створення сприятливих умов для його становлення, успішного входження в життя сучасного суспільства [7: 103]. Тому, відповідно до компетентісного спрямування навчання, важливо:

  • закладати систему знань, яка формується протягом життя;

  • розвивати потреби й інтереси учнів, створювати позитивну мотивацію для подальшого навчання;

  • сприяти виробленню учнями умінь і навичок, необхідних під час самостійного навчання.

Цілком очевидно, що головною метою навчальної діяльності у педагогічній системі компетентнісно орієнтованої загальної освіти є формування життєвої компетентності у широкому розумінні цього поняття, що означає підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних і творчих здібностей, опанування знань, актуалізація вмінь, які затребувані життям (уміння спілкуватись, контактувати з іншими людьми, у тому числі задля розв'язання конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті).

Відмінною рисою мотиваційно-цільової функції є узгодження індивідуальних, групових і колективних цілей, дотримання учасниками педагогічного процесу намічених планів, регламентування навчальної діяльності.

Планово-прогностична функція є початком управлінського циклу. Вона базується на даних глибокого аналізу вихідного стану об’єкта управління та розробки плану дій з досягнення визначених цілей. Так як, основна засада компетентнісно спрямованої освіти полягає в реалізації принципу "навчатись діючи" [7: 76], то важливо щоб в ході навчальної діяльності учнів мали місце:

а) використання конкретних ситуацій життєдіяльності школи як тренажера для відпрацювання ключових компетентностей, формування життєвої стратегії саморозвитку;

б) організація навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі діяльнісного підходу та ігрової педагогіки, використання новітніх технологій (зокрема й самостійно розроблених);

в) практичний та ігровий вишкіл старшокласників, що дає змогу відпрацьовувати прийняття рішень у спеціально змодельованих соціально-економічних ситуаціях.

Користуючись схемою структури освітньої компетенції, С. Е. Трубачева пропонує в план уроку внести такі компоненти:

  • назва навчальної теми;

  • назва компетенції або її елемента;

  • мінімальний досвід діяльності або попередній етап сформованості компетентності;

  • соціальна, особистісна мотивація необхідності подальшого формування компетентностей;

  • знання, вміння, навички, необхідні для подальшого формування компетентності;

  • способи діяльності на певному етапі формування компетентності;

  • рефлексія ефективності отриманого результату [7: 102].

Організаційно-виконавська функція спрямована на організацію необхідних умов досягнення цілей, подолання суперечностей між потребами процесу досягнення цілей та умовами, в яких він відбувається. Експерти наголошують на необхідності забезпечити реальну активність дитини в навчальному процесі, що вимагає розширення можливостей вибору учнів і формування здатності до свідомого вибору (йдеться про вибір елементів змісту, профілю навчання, способу засвоєння, типу навчального закладу, способу подолання труднощів у навчанні). Організація навчальної діяльності має здійснюватись не лише на рівні відтворення знань, умінь і навичок, а й на творчому рівні, що сприятиме формуванню компетентності учнів [8: 104]. В. С. Пікельна вважає, що організація – це певна розробка форм, методів і засобів діяльності, коли передбачається відповідь на запитання "як навчати?" [9]. У реаліях компетентнісного підходу запитання може бути переформульоване: "як навчати, щоб формувати компетентність учнів?".

Контрольно-діагностична функція спрямована на розробку та проведення заходів з вимірювання й оцінювання навчальних досягнень учнів, забезпечує функціонування зворотного зв’язку в системі "вчитель – учень". У нових умовах зросла роль діагностики, самоаналізу, самоконтролю, самооцінки. Важливим стає не наявність в індивіда внутрішньої організації знань, особистих якостей та здібностей, а здатність застосовувати компетентності в житті та навчанні. О. І. Локшина зазначає, що ключові компетентності є змінною величиною, і проблемою в цьому контексті є вимірювання не стільки оволодіння або не оволодіння ключовими компетентностями, а визначення рівня такого оволодіння – починаючи від базового до високого [7: 25]. Експерти зазначають, що знання потрібні у будь-якій діяльності і для будь-якого рівня компетентності, але компетентність не можливо наперед продіагностувати. Її можна діагностувати тільки в процесі діяльності. Якщо у традиційно-орієнтованій системі освіти діагностика навчальної успішності може бути створена за допомогою тестової процедури, тобто екзамену, то діагностика компетентності може проводитися тільки у процесі діяльності. Структуру функції можна визначити наступним чином:

  • визначення попереднього, можливого діагнозу.

  • встановлення уточненого діагнозу з використанням комплексу діагностичних методів.

  • одержання остаточного діагнозу в процесі узагальнення даних у порівнянні з нормативними даними.

Регулятивно-корекційна функція спрямована на поточне регулювання компонентів освітнього процесу й корекцію результатів. Вчитель аналізуючи і виявляючи причини труднощів, продумує оперативні заходи педагогічної допомоги та підтримки для регулювання ситуацій, які склалися в процесі навчання, викликають відхилення від очікуваних і прогнозованих результатів. Ефективність організаційного регулювання вимірюється насамперед тим, наскільки раціонально вдалося здійснити корекцію навчальної діяльності учнів [10: 104]. Однак, ефективність функції коригування залежить від рівня реалізації контрольно-діагностичної та інформаційно-аналітичної функцій, тобто від повноти та об’єктивності зібраної інформації, ґрунтовності її аналізу, чіткості сформованих критеріїв і показників якості навчального процесу. Таким чином, сутність педагогічного управління полягає в оперативному корегуванні способів і методів навчання, які забезпечують учневі успіх в опануванні навчального матеріалу.

Взаємозв’язок функцій управління підкреслюють багато вчених, зокрема, В. С. Пікельна, Т. І. Шамова, Л. Д. Столяренко [9; 10].

Ми погоджуємось з тим, що результативність управління залежить від взаємодії функцій в системі управлінського циклу. Думаємо, що схема їх взаємозв’язку запропонована Т. І. Шамовою може бути застосована до управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів в системі компетентісної освіти, проте пропонуємо внести в неї деякі зміни [4: 35].

Зважаючи на те, що специфіка компетентнісної освіти полягає не у засвоєнні вже "готових знань, а спостереження за умовами появи цих знань" [11: 11], відповідно і змінюються пріоритети в функціях управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів. Тому, інформаційно-аналітичну функцію будемо розглядати як об’єднавчу, оскільки результати її реалізації забезпечують ефективність реалізації інших функцій управління (Рис. 1).

Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок в даному напрямку. Вважаємо, що врахування змісту функцій управління навчанням дозволить більш чітко й організовано спланувати педагогічний процес. Оскільки центром тяжіння стає учень, то важливою функцією управління є сприяння йому в ефективному і творчому засвоєнні інформації та її критичному осмисленні. Роль вчителя при цьому полягає не в передачі знань, а в організації відповідного освітнього середовища, навчання в якому забезпечує для учня розвиток особистісного потенціалу з опорою на відповідну технологію навчання. В цьому плані потребує подальшого розвитку наукова розробка методів управління.

Список використаних джерел та літератури

  1. Яковлева Н. О. Теоретико-методологические основы педагогического проектирования: монография / Н. О. Яковлева М.: Информационно-издательский центр АТиСО, 2002. – 239 с.

  2. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М.; Ростов н/Д : МарТ, 2005. – 448 с.

  3. Конаржевский Ю. А. Проблемы внутришкольного управления / Ю. А. Конаржевский. – Челябинск, 1989. – 154 с.

  4. Шамова Т. И. Управление образовательными системами: учеб. пособие [для студ. высш. пед. учеб. заведений] / Т. И. Шамова. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 384 с.

  5. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования / Н. В. Кузьмина Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. – 172 с.

  6. Яковлев Е. В. Управление качеством образования : учеб-практ. пособ. / Е. В. Яковлев, Н. М. Яковлева. – Челябинск : Изд-во ЧГПУ, 2000. – 147 с.

  7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. І. та ін.]: під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 112 с.

  8. Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошуки відповідей на виклики ХХІ століття : Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції, (Донецьк, 16-17 травня, 2007 р) / Академія пед. наук України, Донецький облІППО. – Донецьк: Донецький облІППО, 2007. – 584 с.

  9. Пикельная В. С. Теория и методика моделирования управленческой деятельности (школоведческий аспект): Дис. … доктора пед. наук: 13.00.01/ Пикельная Валерия Семеновна. – Кривой Рог, 1993. – 374 с.

  10. Крижко В. Теорія і практика менеджменту в освіті / Крижко В. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – 272 с.

  11. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной парадигме / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – №10. – С. 7–13.

REFERENCES (TRASLATED & TRANSLITERATED)

  1. Jakovleva N. O. Teoretiko-metodologicheskie osnovy pedagogicheskogo proektirovanija [Theoretical and methodological basis of pedagogical design]: monografija / N. O. JakovlevaM.: Informacionno-izdatelskij centr ATiSO, 2002. – 239 s.

  2. Kodzhaspirova G. M. Slovar po pedagogike [Glossary by pedagogic] / G. M. Kodzhaspirova, A. Yu. Kodzhaspirov. – M.: MarT; Rostov n/D: MarT, 2005. – 448 s.

  3. Konarzhevskij Ju. A. Problemy vnutrishkolnogo upravlenija [Problem of intra management] / Ju. A. Konarzhevskyi. – Cheljabinsk, 1989. – 154 s.

  4. Shamova Т. I. Upravlenie obrazovatelnymi sistemami [Management of educational systems]: ucheb. posobie [dlja stud. vyssh. ped. ucheb. zavedenij] / Т. I. Shamova. − М.: Akademija, 2002. − 384 s.

  5. Kuzmina N. V. Metody sistemnogo pedagogicheskogo issledovanija [Methods of the system of pedagogical research] /  N. V. Kuzmina. – L.: Izd-vо LGU, 1980. – 172 s.

  6. Jakovlev E. V. Upravlenie kachestvom obrazovanija [Quality management education]: ucheb-prakt. posob. / E. V. Jakovlev, N. M. Jakovleva. – Cheljabinsk : Izd-vo ChGPU, 2000. – 147 s.

  7. Kompetentnisnyi pidxid u suchasnij osviti : svitovyi dosvid ta ukrayins'ki perspektyvy: Biblioteka z osvitnoyi polityky [The Competence-Based Approach in the Modern Education : The World's Experience and the Ukrainian Perspectives] / [pid zah. red. O. V. Ovcharuk]. – K. : "K.I.S.", 2004. – 112 s.

  8. Modeli kompetentnoho vypysknyka 12-richnoyi shkoly: sutnist, priorytety, poshuky vidpovidej na vyklyky XXI stolittja [Models competent graduate 12-year school: nature, priorities, finding answers to the challenges of the XXI century] : Materialy Vseukrayinskoyi naukovo-poshukovoyji konferenciyi, (Doneck, 16-17 travnya, 2007 r) / Akademiya ped. nauk Ukrayiny, Doneckyj oblIPPO. – Doneck: Doneckyj oblIPPO, 2007. – 584 s.

  9. Pikelnaja V. S. Teorija i metodika modelirovanija upravlencheskoj dejatelnosti [Theory and methods of modeling of management] (shkolovedcheskij aspekt): Dys. … doktora ped. nauk: 13.00.01 / Pikelnaja Valerija Semenovna. – Krivoj Rog, 1993. – 374 s.

  10. Kryzhko V. Teoriya i praktyka menedzhmentu v osviti [Teorіya i practice management in osvіtі] / Kryzhko V. – Zaporizhya: Prosvita, 2003. – 272 s.

  11. Bolotov V. A. Kompetentnostnaja model: ot idei k obrazovatelnoj paradigme [Competence model: from idea to the educational program] / V. A. Bolotov, V. V. Serikov // Pedagogika. – 2003. – №10. – S. 7–13.

"__"_________2012 р.

Грунтей Т. И. Функции управления как інструмент компетентисно направлено образования. В статье проанализированы подходы отечественных и зарубежных ученых к классификации функций управления обучением. Акцентируется внимание на том, что переход к компетентисно ориентированного образования требует от учителя быстрой адаптации к реальным условиям деятельности, а его функции приобретают широкого содержания. Функции управления учебно-познавательной деятельностью школьников автор рассматривает как содержание процесса управления, направленный на взаимодействие всех субъектов управления, мотивации и целевую ориентацию их деятельности по достижению запланированного результата, определяет их классификация и содержание на основе компетентисного подхода к обучению. Аргументировано структурно-логическую схему взаимосвязи управленческих функций.

Gruntey T. I. The functions of management as a tool for education competencies. The article analyzes the approaches of national and foreign scientists to the classification of functions of management training. The attention that the transition to competencies based education requires the teacher instantly adapt to the real operating conditions, and its functions become broader meaning. The functions of teaching and learning activities of students by considering how the content management process, focused on the interaction of all business management, motivation and task orientation of their activities to achieve the intended result, determines their classification and content-based competence approach to teaching. Argued structural logic circuit relationship management functions.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
У статті проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до класифікації функцій управління навчанням. Акцентовано увагу на тому, що перехід до компетентісно орієнтованої освіти потребує від учителя швидкої адаптації до реальних умов діяльності, а його функції набувають ширшого змісту.
  • Додано
    26.02.2018
  • Розділ
    Педагогіка
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    124
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    BC943225
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №BC943225
За публікацію цієї методичної розробки Грунтей Тетяна Іванівна отримав(ла) свідоцтво №BC943225
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти