Неможливо уявити належний рівень життєвої компетентності людини без оволодіння мовленням. Мовлення – це особлива форма діяльності дитини, особливий результат її зусиль в освоєнні життєвого простору. Оволодіваючи мовленням, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки – основу її життєвої компетентності, тобто, як влучно висловилася доктор педагогічних наук О. Кононко, «оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших». З огляду на це, проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті, а на сучасному етапі виняткового значення набуває проблема формування мовленнєвої компетентності дошкільників.




















