Реформування сучасної української освіти зумовило переосмислення підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів. У центрі освітнього процесу сьогодні перебуває дитина з її індивідуальними можливостями, освітніми потребами та правом на власну траєкторію розвитку. Відповідно до ідей Нової української школи оцінювання перестає бути лише засобом контролю та перевірки знань. Натомість воно розглядається як інструмент підтримки навчання, розвитку особистості та формування позитивного ставлення до освітньої діяльності. Особливого значення в цьому контексті набуває формувальне оцінювання, яке спрямоване на виявлення індивідуального прогресу учня та допомогу в його подальшому розвитку.
Початкова школа є важливим етапом становлення навчальної мотивації дитини. Саме в молодшому шкільному віці формується ставлення до навчання, віра у власні сили та готовність долати труднощі. Надмірне акцентування уваги на помилках або порівняння дітей між собою можуть негативно впливати на самооцінку та бажання вчитися. Тому особливо важливим є створення такої системи оцінювання, яка допомагає дитині усвідомлювати власні успіхи, бачити перспективи розвитку та отримувати задоволення від процесу навчання.
