Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

«Етика психолого - педагогічного дослідження»

Педагогіка

Для кого: 11 Клас, 12 Клас, Дорослі

08.03.2020

832

31

0

Опис документу:
Іноді психолого – педагогічне дослідження - це нешкідливе, можливо, навіть приємне, переживання, на яке люди дають свою згоду. Іноді дослідники балансують між нешкідливими і аморальними експериментами. У зв'язку з цим постає проблема етики проведення психологічних досліджень. Психологи часто наважуються на ризиковані з етичної точки зору експерименти, щоб отримати результати, максимально наближені до реального життя.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

Львівський Національний Університет імені Івана Франка

Факультет педагогічної освіти

Кафедра спеціальної освіти і соціальної роботи

Реферат на тему:

«Етика психолого - педагогічного дослідження»

Виконала:

студентка I курсу,

групи ФПЛм – 61(з)

Марко В.В.

Перевірила:

доцент кафедри загальної педагогіки

та педагогіки вищої школи

Горук Н. М.

Львів 2019

Зміст

  1. Вступ……………………………………………………………………...3-4

  2. Психолого - педагогічне дослідження………………………………….4-6

  3. Етика психолого -педагогічного дослідження………………………..6-10

  4. Висновки…………………………………………………………………..11

  5. Список використаних джерел....................................................................12

Вступ

Іноді психолого – педагогічне дослідження - це нешкідливе, можливо, навіть приємне, переживання, на яке люди дають свою згоду. Іноді дослідники балансують між нешкідливими і аморальними експериментами. У зв'язку з цим постає проблема етики проведення психологічних досліджень.

Психологи часто наважуються на ризиковані з етичної точки зору експерименти, щоб отримати результати, максимально наближені до реального життя. Поведінка в лабораторії, наприклад, нанесення удару електричним струмом в експериментах по агресії, не обов'язково буде таким же, як у повсякденному житті. Експеримент повинен володіти експериментальним реалізмом, він повинен захоплювати і дивувати учасників. Експериментатори не хочуть, щоб люди свідомо грали ролі або відверто нудьгували; вони хочуть включити реальні психологічні процеси. Наприклад, примушування людей вибрати силу електричного розряду, щоб заподіяти комусь біль, може дати цілком реалістичну картину агресії. Воно функціонально імітує реальну агресію. Щоб досягти експериментального реалізму, часто необхідний обман. Якщо людина в сусідній кімнаті насправді не отримує електричних розрядів, то експериментатор не хоче, щоб учасники знали про це. Це зруйнувало б експериментальний реалізм. Таким чином, майже 1/3 соціально-психологічних досліджень (хоча їх частка зменшується) вимагають обману.

Експериментатори також намагаються приховувати свої прогнози, щоб учасники в своєму прагненні бути "хорошими піддослідними" не робили того, чого від них чекають, чи з почуття протиріччя не робили б усе навпаки. Слова експериментатора, тон його голосу і жести мимоволі можуть викликати бажані реакції. Щоб звести до мінімуму необхідні характеристики - натяки на те, що "потрібно" певну поведінку, - експериментатори зазвичай стандартизують свої інструкції, записуючи їх на папері або використовуючи магнітофон.

Впевненість у тому, що ви кому-то завдаєте біль чи піддаєтеся сильного соціального тиску заради того, щоб дізнатися, чи змінить це вашу думку або поведінку, може викликати тимчасовий дискомфорт. Такі експерименти ставлять питання: чи виправдовує себе мета?

Для психолога-практика особливо важливо пам'ятати про професійну етику при організації діагностики та пред'явлення її результатів самому респондентові, педагогам, батькам. По-перше, психолог повинен пам'ятати про те, що психодіагностичні методи можуть бути ефективними тільки при правильному їх використанні. В іншому випадку вони принесуть шкоду. Тому не можна відступати від стандартної процедури дослідження.

Даючи інструкцію або зачитуючи завдання, психолог повинен брати до уваги швидкість своїй промові, інтонацію голосу, паузи, вираз обличчя. Будучи в ролі експериментатора, важливо слідувати вимогам стандартизації навіть у незначних подробицях; реєструвати будь-які нестандартні умови, що виникають в ході роботи, якими б другорядними вони не здавалися.

Психолого-педагогічне дослідження

Психолого-педагогічне дослідження – (наукове дослідження) систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, у яких використовуються засоби і методи науки і яке завершується формуванням нових знань про об’єкт.

Завдання психолого-педагогічного дослідження: розкриття внутрішніх суперечностей психолого-педагогічних явищ які вивчають дослідження шляхів і способів їх подолання.

Види психолого-педагогічних досліджень:

  • теоретичні та емпіричні (залежить від методів які використовують);

  • комбіновані (коли використовують теоретичні та практичні методи);

  • фундаментальні та прикладні (залежить від запитань, на які дають відповідь);

  • якісні та кількісні (залежать від типу даних у досліджені).

Функції психолого-педагогічного дослідження:

  • пояснювальна;

  • узагальнююча;

  • прогностична;

  • нормативна;

  • перетворювальна;

  • культуростворююча;

  • підтримуюча;

  • накопичувальна;

  • інформаційно-комунікативна.

У психолого-педагогічних дослідженнях виокремлюють такі основні етапи, як:

  1. Вибір суперечності.

  2. Вибір і обгрунтування теми.

  3. Ознайомлення з літературою.

  4. Характеристика термінологічного апарату дослідження.

  5. Формулювання мети та завдань дослідження.

  6. Аналіз стану досліджуваної проблеми за літературними джерелами і даними практики.

  7. Розробка гіпотези дослідження.

  8. Розробка концепції дослідження теоретичні і методологічні дослідження.

  9. Вибір об’єкта дослідження.

  10. Розробка програми дослідження.

  11. Проведення дослідження.

  12. Обробка результатів дослідження.

  13. Апробація результатів дослідження.

  14. Узагальнення результатів.

  15. Формулювання висновків, пропозицій та рекомендацій для подальшого розвитку.

  16. Оформлення результатів.

  17. Втілення чи запровадження результатів.

Найважливіше в завершеному педагогічному дослідженні - це впровадження його результатів у практику. Під впровадженням результатів розуміється цілий комплекс заходів, що реалізуються в певній послідовності, що включають інформування педагогічної громадськості про отримані висновках чи виявлених закономірностях, що дають підставу для внесення будь-яких змін в практику; створення нових навчальних і методичних посібників, які базуються на отриманих даних експериментального дослідження розробка методичних інструкцій та рекомендацій.

Етика психолого -педагогічного дослідження

Ретроспектива розгляду поняття етика, показує, що її предметом є мораль та наука про неї, яка змінювалася впродовж століть. В античні часи етика – це вчення про доброчинність, уміння людини володіти собою та вміння спілкуватися з іншими.

Римський поет, Фланк Квінт Горацій, уважав, що етика – це вимогливість до себе. Перш ніж почнете писати, треба навчитися добре мислити.

У Середньовіччі етика обґрунтовувала критерії добра і зла, описувала моральні закони, установлювала норми.

Етика Нового часу визнавала самоцінність особистості, що поєднується із визнанням незалежності індивіда. У цей період у межах філософського знання етику виокремлюють як науку, теорію моралі. Коло теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із мораллю тієї чи тієї професії, визначало поняття професійна етика.

Французький письменник, Анатоль Франс, наголошував, що справжній вчений не може бути нескромним. Чим більше він зробив, тим ясніше бачить як багато ще залишилося роботи.

Принципи, якими керується вчений у своїй пізнавальній діяльності, поведінці в науковому колективі та в суспільстві загалом, вивчає етика науки.

Психолого-педагогічне дослідження – це завжди робота з людьми. Тому дослідник має бути етичним і коректним. Цілий комплекс особистісних якостей науковця (доброзичливість, терпіння, витримка тощо) є необхідним компонентом етики педагога-дослідника, його психолого-педагогічної культури. Утілення в освітній процес сумнівних, недостатньо продуманих рекомендацій породжує недовіру до наукових висновків, пропозицій, несе шкоду педагогіці та психології.

Оскільки у педагогічних дослідженнях мають справу із людьми, то необхідно враховувати ряд етичих норм і правил. Так, щоб розпочати педагогічне дослідження, насамперед потрібно отримати дозвіл керівника навчального закладу на роботу з науково-педагогічним працівниками та студентами. Щоб отримати зазначений дозвіл, важливо письмово викласти якого характеру, з якою метою і на який відрізок часу потрібний доступ до суб'єктів освітнього процесу. Після проведення дослідження варто відправити короткого листа керівникові навчального закладу з узагальненими результатами виконаного дослідження.

Основні вимоги до науковця-педагога такі:

1. Здатність до інтелектуальної, розумової діяльності з вирішен-ня складних дослідницьких й аналітичних завдань.

2. Любов до істини, пошук якої становить основний зміст науко-вої діяльності.

3. Працьовитість.

4. Творчі здібності, пов’язані зі створенням принципово нового інтелектуального продукту, вирішенням таких завдань, які ще ніхто не вирішував.

5. Допитливість, цікавість, що переростає у прагнення до знань.

6. Широкий науковий кругозір і глибина знань.

7. Воля і завзятість у досягненні мети.

8. Самокритичність, сприйняття критики з боку оточуючих.

9. Строгість і коректність мислення.

10. Інтелігентність, такт і самоконтроль.

11. Здатність приймати рішення.

12. Чесність, справедливість і щирість.

13. Здатність переконувати людей.

Моральний кодекс наукового працівника включає такі моральні норми і правила:

· обов’язок інформувати суспільство про можливі негативні наслідки застосування наукового відкриття чи результатів наукового дослідження;

· недопустимість проведення наукових експериментів, небез-печних для здоров’я людини;

· особиста відповідальність за результати дослідження;

· моральна відповідальність за виховання молодого покоління в дусі гуманізму, наукової чесності та порядності;

· критичне ставлення до особистих досягнень;

· наукова чесність, скромність, коректність;

· недопустимість плагіату;

· обов’язок відстоювати свої ідеї та концепції, не дивлячись на будь-які авторитети та кон’юктуру.

Радянський учений О. Д. Александров сформулював п’ять прин-ципів наукового етикету:

1. Шукай істину й не затьмарюй своєї свідомості упередженими думками, авторитетами й особистісними міркуваннями.

2. Доводь, а не стверджуй. Доказ – у практиці, спостереженні, досвіді,експерименті та в логічному висновку.

3. Те, що доведено, приймай і не спотворюй, а відстоюй.

4. Але не будь фанатиком. Будь готовим переглянути своє навіть засноване на доказі переконання, якщо того вимагають нові аргу-менти з того ж арсеналу засобів доказу.

5. Істина затверджується доказом, а не силою, не наказом, не на-віюванням, нічим, що пригнічує критичну здатність того, кому доводять.

Основним етичними правилами виконання педагогічних досліджень є:

1. Дослідник перш за все виходить з констатації стану ризику, в якому перебуватимуть суб'єкти дослідження.

2. Інформація, отримана про учасників дослідження, є конфіденційною, окрім випадків передбачених законодавством.

3. Якщо результати дослідження публікуються чи про них повідомляється на наукових форумах, вимога щодо анонімності учасників експерименту має бути витримана.

4. Учасники мають право на зворотний зв'язок стосовно отриманих результатів дослідження.

5. До проведення дослідження дослідник вказує учасникам на обов'язки і відповідальність кожного з них і його як дослідника.

6. Дослідник не може нехтувати правом учасника відмовитися від експерименту до його початку чи вийти з нього у будь-який час.

7. Дослідник захищає учасників експерименту від фізичного й психологічного дискомфорту, ушкоджень і небезпеки, що можуть виникнути в процесі дослідження. Якщо такий ризик можливий, то дослідник заздалегідь про це інформує учасників.

Висновок

Знання основних методів ведення педагогічних досліджень необхідно кожному творчо працює вчителю, який повинен знати і вміти застосовувати ці методи, як для вивчення досвіду інших вчителів, так і для організації перевірки на науковій основі своїх власних педагогічних знахідок і відкриттів, що застосовуються в інших умовах.

Виходячи зі сказаного, до професійно важливих якостей педагога-дослідника варто віднести: оптимізм – віру в можливість покращити стан справ, виробити оптимальні варіанти творчого розвитку вихованців та учнів; гуманізм, що припускає доброту, чуйність, сердечність до людей, що уникає злої іронії, образи й приниження людини; справедливість, урівноваженість, терпимість, стриманість, самовладання; уміння вести дослідницьку роботу чесно. Це, так само, припускає вимогливість дослідника до себе й до людей, тобто підпорядкування нормам моралі, сумлінне виконання свого професійного боргу. Істотне значення в дослідницькій роботі має товариськість і комунікабельність педагога-дослідника.

Список використаних джерел

1. Сидоренко В.К. Основи наукових досліджень : [навч. посіб. для вищих педагогічних закладів освіти] / В.К.Сидоренко, П.В.Дмитренко. – К., 2000. – 260 с.

2. Семеног О.М. Культура наукової української мови : [навч. посіб.] / О.М. Семеног. – К. : Видавництво «Академія», 2010. – 216 с.

3. Савчин М.В. Педагогічна психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С. 11-32.

4. Образцов П. И. Методы и методология психолого-педагогического исследования / П. И. Образцов. – СПб. : Питер, 2004. – 268 с.

5. Http://www.ido.edu.ru/psychology/pedagogical_psychology/2.html

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.