Емоційна саморегуляція молодших школярів під час повітряних тривог формується завдяки поєднанню щоденного педагогічного супроводу, довірливих взаємин і практичного засвоєння доступних способів подолання емоційного напруження. Учитель допомагає дитині не приховувати свої почуття, а розуміти їх, приймати та знаходити прийнятні способи реагування. Важливо, щоб кожен учень знав: його переживання не залишаться непоміченими, а прохання про допомогу буде почуте. Саме така атмосфера довіри створює підґрунтя для розвитку емоційної грамотності, внутрішньої стійкості та впевненості у власних можливостях. Навички саморегуляції, набуті за підтримки дорослих, залишаються важливим життєвим ресурсом дитини далеко за межами шкільного укриття.



