у статті розкрито концептуальні засади переосмислення ролі
вчителя початкової школи в умовах реалізації ідей Нової української
школи, орієнтованих на компетентнісне та діяльнісне навчання. Акцент
зроблено на розгляді дитини як активного конструктора знань, здатного
до самостійного пізнання, осмислення навчального досвіду та побудови
індивідуальних освітніх траєкторій. Висвітлено педагогічні механізми
трансформації професійної діяльності вчителя від позиції транслятора
знань до ролі фасилітатора, наставника й організатора навчальної
взаємодії. Проаналізовано практичні аспекти впровадження діяльнісних
методів, проєктної та дослідницької діяльності, навчального вибору та
рефлексії як інструментів формування ключових компетентностей
молодших школярів. Матеріал ґрунтується на сучасних освітніх підходах і
відображає досвід роботи вчителя початкової школи в контексті
реалізації державних стандартів початкової освіти.
