Навчання і виховання дітей історично виникли з розвитком людства. Щоб зберегти себе як вид на Землі, вже первісні люди були зацікавлені в тому, щоб передати молодому поколінню накопичений досвід видобутку їжі, захисту від негоди, досвід полювання, спорудження житла тощо. Це – початкові види навчання і виховання, коли дитина опановувала знаннями, вміннями і навичками в процесі спільної діяльності з дорослими, наслідуючи їм. Нове покоління, сприйнявши досвід предків, використовувало його, додаючи при цьому в нього щось нове, більш досконале. Так поступово, від покоління до покоління формувалася народна культура [72, с. 56].
Розглядаючи питання народної педагогіки як засобу музичного виховання школярів зазначимо, що поряд з терміном «народна педагогіка» вживається термін «етнопедагогіка». Ці поняття є суміжними, оскільки народна педагогіка знаходить конкретний вияв в етнопедагогіці - в педагогічних традиціях того чи іншого народу. Іншими словами кажучи, етнопедагогіка - це народна педагогіка певної етнічної спільності
