Мета:
вчити дітей розрізняти ситуації, у яких вогонь приносить користь і радість, від ситуацій, у яких він є небезпечним і руйнівним; формувати початкові уявлення про правила пожежної безпеки; розуміти, що залишені без догляду свічки, сірники, відкритий вогонь поблизу речей можуть спричинити пожежу;
виховувати обережне ставлення до вогню; бажання дотримуватись правил безпеки; розуміння того, що за вогнем завжди має стежити дорослий;
розвивати вміння аналізувати зображену ситуацію, пояснювати свій вибір; увагу, мовлення, емоційне сприйняття.
Обладнання: два великі картки-символи — усміхнений жовтий вогник («добрий вогонь») і сердитий темно-червоний вогонь («злий вогонь»); картки із ситуаціями: свічки на іменинному торті, затишний камін у кімнаті, вогнище під казанком на природі (добрий вогонь); лісова пожежа, будинок охоплений вогнем, штора яку підпалила залишена свічка (злий вогонь).
Хід гри
Вступна частина
Вихователь показує дітям два символи і запитує:
— Подивіться — ось два вогники. Один усміхається, він жовтий і ласкавий. А другий — сердитий, темний, насуплений. Як ви думаєте, який із них добрий, а який злий? Чому?
Діти висловлюються, вихователь підтверджує: добрий вогник жовтий і веселий, бо він допомагає людям і нікому не шкодить. Злий вогонь темно-червоний і сердитий, бо він виривається на волю і нищить усе навколо.
— Сьогодні ми з вами будемо розкладати картинки і вирішувати: де вогонь — наш помічник, а де — небезпека!
Основна частина
Картки із ситуаціями лежать перевернуті або розкладені на столі. Вихователь бере одну картку, показує дітям і питає:
— Дивіться: тут іменинний торт зі свічками! Вогник горить прямо на торті. Він добрий чи злий?
Діти відповідають. Вихователь разом із ними кладе картку до відповідного символу і пояснює:
— Правильно, добрий! Ці свічки запалив дорослий, вони маленькі, під контролем. Вогник радіє разом із іменинником — і гаснути буде, щойно здмухнуть!
Далі — картка з каміном:
— А тут? Затишна кімната, у каміні горить вогонь. Добрий чи злий? Правильно, добрий — камін зроблений спеціально для вогню, він зігріває всю родину і нікуди не виривається.
Потім — вогнище під казанком:
— Тато розклав вогнище на природі і варить вечерю. Добрий вогонь? Так! Він слухняний, під наглядом дорослого, і допомагає приготувати їжу.
Тепер — картка з лісовою пожежею:
— Ой! Що тут сталося? Горить ліс! Це добрий чи злий вогонь? Злий! Бачите, яке в нього обличчя — сердите, темне. Лісова пожежа — це дуже страшно: гинуть дерева, тварини, птахи. Такий вогонь ніхто не просив горіти — він вирвався сам.
Картка з будинком у вогні:
— А тут? Будинок горить, з вікон валить дим. Як ви думаєте, чому так трапилось? (Діти висловлюються.) Хтось забув вимкнути плиту, або залишив свічку без догляду — і вогонь вийшов з-під контролю, став злим.
Остання картка — штора, яку підпалила свічка:
— Подивіться уважно: хтось залишив свічку на столі біля фіранки. Що сталося? Фіранка зайнялася! Ось чому не можна залишати свічки без дорослих і ставити їх поруч із речами.
Після кожної картки вихователь робить коротке узагальнення: добрий вогонь завжди під наглядом дорослого, він на своєму місці і нікому не шкодить. Злий вогонь — безконтрольний, він руйнує і лякає.
Варіант для 3–4 років — діти просто показують рукою на потрібний символ (на усміхненого або сердитого вогника), вихователь озвучує пояснення сам.
Варіант для 4–5 років — дитина самостійно кладе картку до символу і пояснює своє рішення одним-двома реченнями. Можна запитати: «А що треба зробити, якщо побачив пожежу?» і відпрацювати просте правило: покликати дорослого, не ховатися, не грати з вогнем.
Заключна частина
Вихователь разом із дітьми переглядає два стопки карток і підсумовує:
— Ось бачите: вогонь може бути і другом, і ворогом. Якщо він на своєму місці і поруч є дорослий — він гріє, освітлює, допомагає готувати їжу. А якщо виривається на волю — стає небезпечним. Тому ніколи не можна гратися із сірниками, запальничками та свічками без дорослих. Ви запам'ятали?
