Досвід використання пісочної терапії в практиці роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Опис документу:
У статті висвітлено проблему інклюзивної освіти в Україні та зміст роботи дошкільних навчальних закладів з дітьми з ООП; нормативних документів, що регламентують роботу працівників дошкільної освіти в зазначеній галузі. Надається стислий опис інноваційних засобів роботи в галузі дошкільної інклюзії, зокрема, пісочної анімації: її особливостей, значення, принципів, та наводяться приклади практичного застосування пісочної терапії в практиці роботи з конкретними вихованцями ДНЗ.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

(ЯСЛА-САДОК) №175 КОМБІНОВАНОГО ТИПУ»

КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

50031, м. Кривий Ріг, вул. Яроша, 1а, тел. (056) 4661216, kzdnz175@ukr.net

ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ

ПІСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ

В ПРАКТИЦІ РОБОТИ З ДІТЬМИ

З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ.


Петрова Наталя Володимирівна,

вчитель-дефектолог

 У статті висвітлено проблему інклюзивної освіти в Україні та зміст роботи дошкільних навчальних закладів з дітьми з ООП; нормативних документів, що регламентують роботу працівників дошкільної освіти в зазначеній галузі. Надається стислий опис інноваційних засобів роботи в галузі дошкільної інклюзії, зокрема, пісочної анімації: її особливостей, значення, принципів, та наводяться приклади практичного застосування пісочної терапії в практиці роботи з конкретними вихованцями ДНЗ.

Ключові слова: дитина з особливими освітніми потребами (дитина з ООП), інклюзія, інклюзивне навчання,   інклюзивна освіта (освіта включення), сенсорна інтеграція, пісочна терапія, пісочна анімація.

Сучасний етап інноваційного розвитку суспільства відзначається формуванням нового погляду на освіту й на місце дитини в соціумі. Освіта, в першу чергу дошкільна, з огляду на важливість та унікальність дошкільного періоду дитинства в процесі розвитку та становлення особистості сучасної людини, набуває характеристик загальності, доступності, рівності. У цьому контексті особливо актуальною є проблема задоволення освітніх потреб дітей з особливими потребами, які мають проблеми, пов’язані зі здоров’ям і розвитком.

Актуальність проблеми інклюзивної освіти пов’язана, насамперед, з тим, що число дітей, які потребують корекційного впливу під час виховання та навчання, неухильно зростає. Загалом кількість дітей, що потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, в Україні понад 1 мільйон, що становить 12% від загальної кількості дітей у країні.

Протягом останнього десятиліття вітчизняні науковці, зокрема В. Бондар, А. Колупаєва, Т. Євтухова, В. Ляшенко, І. Іванова, О. Столяренко, А. Шевчук, О. Савченко та інші, - присвячують свої праці дослідженням проблеми залучення дітей з особливими потребами до навчання в навчальних закладах різного типу, їх реабілітації та пристосування до суспільних норм. Значний вплив на розвиток системи спеціальних навчальних закладів, удосконалення їх структури, розробку методик ранньої діагностики психічного розвитку дітей, здійснили роботи Л. Виготського, О. Венгер, О. Запорожця, О. Киричука, Г. Костюка, Б. Корсунської, С. Максименка, Н. Морозової, В. Синьова, П. Таланчука, В. Тарасун, М. Ярмаченка. В них обґрунтовано принципові положення щодо особливостей розвитку психічних процесів у дітей різного віку, ролі корекційного дошкільного виховання у підготовці до шкільного навчання, механізмів формування їх соціально-комунікативної активності в дітей дошкільного віку, тощо.

Інклюзія (від англ. Inclusion-включення)-це процес реального включення дітей з особливостями психофізичного розвитку в активне суспільне життя.  В свою чергу, інклюзивна освіта-це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних освітніх потреб і різних стилів навчання дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивні освітні заклади повинні забезпечити спектр необхідних послуг відповідно до різних освітніх потреб таких дітей.

Як зазначено в Концепції розвитку інклюзивної освіти,-«Інклюзивне навчання-це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей». 

Інклюзивне  навчання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у загальноосвітніх школах за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей-здібностей, особливостей розвитку, типів темпераменту, статі, сімейної культури тощо.

Об’єктом інклюзивного навчання є діти з особливими освітніми потребами, або діти з ООП. Отже, діти з ООП-це діти, які мають певні відхилення психофізичного розвитку внаслідок порушення діяльності одного чи кількох аналізаторів (зорового, слухового, рухового, мовленнєвого), а також внаслідок органічного ураження центральної нервової системи, і потребують забезпечення додаткової корекційної підтримки в навчанні, що може бути надана дитині як в умовах загальноосвітнього дошкільного закладу, так і дошкільного навчального закладу компенсуючого типу. На сьогодні все частіше поряд з поняттям «інклюзивна освіта» використовують інший варіант назви-освіта включення. За цим стоїть надання однакових можливостей кожній дитині стати членом колективу дитячого садка, групи, позашкільної студії або секції.

Відповідно до вимог корекційної програми Т.В. Сак «Віконечко» для дітей з ППР, у кожному дошкільному навчальному закладі комбінованого типу необхідно подбати про створення комфортного, психологічно безпечного середовища, де кожна дитина матиме можливість для вільного самовиявлення та творчого розвитку. Сучасний арсенал обладнання для проведення реабілітації та впровадження корекційної освіти в практику сучасної освіти є надзвичайно різноманітним: інтерактивні дошки, підлоги та кімнати; сухі басейни та м’які модульні конструкції; болдрінги та скеледроми, інтерактивні комплекси та дисплеї, синтезатори мовлення та спеціальні музичні інструменти; проте особливе місце серед них займає саме обладнання для проведення пісочної терапії. Саме пісочна терапія дозволяє розкрити індивідуальні особистісні та творчі ресурси кожної дитини, сприяє її самопізнанню, супроводжує процес соціалізації, стимулює нервову систему, стабілізує збережені психічні процеси, особистісному зростанню.

Поняття «терапії піском» було запропоновано ще Карлом Юнгом-основний її принцип полягає у використанні піску, води і спеціальних атрибутів (дерев’яної пісочниці (50х70х8), з серединою блакитного кольору, що символізує воду і небо, та колекції мініатюрних фігур або предметів. Уперше пісочницю у ігровій психотерапії запровадила англійський дитячий психотерапевт М. Ловенфельд у Лондонському Інституті Дитячої Психології. Дослідниця вважала цілющим тактильний контакт дитини з піском та водою. В ігри включалися різні предмети та іграшки. Діти самі додавали воду у пісок та будували там свій Світ, цю методику було названо «Техніка побудови Світу».

Одним з завдань використання пісочної терапії є забезпечення сенсорної інтеграції дитини в соціум. Важливість такої інтеграції полягає в тому, що вона спочатку стимулює, а потім тренує та надає можливість дитині діяти осмислено, реагувати усвідомлено на будь-яку ситуацію. Така інтеграція стає базою, фундаментом, на якому формується соціальна поведінка дошкільняти. Механізм формування сенсорної інтеграції є наступним: з моменту народження дитини і до семи років її розвиток проходить відповідно до певного циклу, що є практично ідентичним для всіх дітей. Проте, певні відмінності мають місце: неоднаковими є швидкість розвитку та його темп. Одна дитина розвивається швидко, інша-повільно, але шлях і у першої, і у другої один. Період семи років є ключовим: дитина готова до сенсорної інтеграції. Це проявляється у тому, що її мозок сформував чутливість до різних відчуттів і вже вміє їх обробляти, формуючи внутрішній імпульс. Він і стимулює дитину до підвищеної активності і придбання нових навичок. В разі відсутності або недостатньої розвиненості сенсорної інтеграції, цього не помітити не можливо. Хіба що навмисне ігнорувати сигнал, який дає дитина тим, що набагато пізніше своїх ровесників почала тримати голову, самостійно перевертатися, сідати, повзати, брати в руки іграшку та ін. Як правило, це свідчить про порушення сенсорного процесу. А далі дитина не вміє орієнтуватися навіть у обмеженому просторі, її увага розосереджена, проблеми контакту з іншими дітьми. Про порушення сенсорної інтеграції сигналізує й той факт, що дитина не розмовляє, у неї явна затримка мовлення. Все це дає підставу для початку корекційної роботи, спрямованої на розвиток сенсорної інтеграції. Необхідно включити дитину в процес збалансування та розвитку обробки сенсорних стимулів, тобто звернути увагу на нервову систему та працювати над її розвитком.

Значення роботи, занять спрямованих на покращення сенсорної інтеграції надзвичайно велике: це єдиний правильний шлях допомогти дітям, у яких порушені поведінка, мова, мислення, притуплені або, навпаки, зведені до вищого ступеня прояву емоції, стати членом колективу, а пізніше суспільства, які адаптувалися в ньому.

Дітям з особливими освітніми потребами дошкільного віку українським законодавством гарантоване право здобувати освіту в інклюзивних групах, дошкільних навчальних закладах за місцем проживання. У нашому місті активно розвивається напрямок інклюзії у школах та ДНЗ, і наш дошкільний навчальний заклад №175 вже має власні напрацювання та позитивний досвід впровадження певних технологій корекційної роботи з дітьми з ООП та інклюзивної освіти. Використання саме пісочної анімації (винахідник стилю канадська режисер-мультиплікатор Керолін Ліф), дає змогу дітям з ООП спостерігати за результатами своєї праці. Вчитель-дефектолог адаптувала пісочну анімацію (сипуча анімація або техніка порошку) під своїх дітей з ООП. Діти вільно підходять до столика, малюють знайомі зображення, використовуючи шаблони, пензлики, конус; допомагають своїми пальчиками. Малюнки фотографуються і демонструються дітям в вигляді невеличких презентацій, мультфільмів. Було сфотографовано серію малюнків дітей за казкою «Колобок», оброблено в програмі «Фото ШОУ PRO» і презентовано дітям, батькам; на міському методоб’єднанні для вчителів-логопедів та вчителів-дефектологів Покровського району. Презентація здобула позитивні відгуки зі сторони батьків, колег. Батьки активно включаються в спільну діяльність зі своїми дітьми під час показових батьківських зборів, індивідуальних консультацій. Залишають позитивні емоції, підтримують дітей.

Використання пісочної терапії в якості одного з засобів корекційної роботи з дітьми з ООП здійснюється в нашому дошкільному закладі вже понад 5 років, для дітей з різними нозологіями, але найбільш показовими можна назвати два наступних приклади. Данило Л., 4 роки-дитині діагностовано ЗНМ І рівня, моторна алалія, неврологічні порушення. Заняття пісочною терапією проводилися з хлопчиком індивідуально протягом півроку. Початок занять супроводжувався обов’язковими докладними коментарями вчителя-дефектолога; про характер дії самої дитини під час ознайомлення з матеріалом, запропонованим їй для занять. Обов’язковою умовою таких коментарів було наступне: часткове уповільнення темпу вимови дорослого-за для того, аби дитина відповідно до індивідуальних здібностей сприйняття могла комфортно сприймати та засвоювати усне мовлення, подумки дублюючи його. Також важливою була така характеристика як мовлення фахівця-чіткість вимови та артикуляції звуків, що сприяло розвитку та тренуванню фонематичного слуху дитини під час ігор та малювання на скляній поверхні пісочника з підсвіткою. Коментарі стосувалися приємних, емоційно наповнених моментів заняття з Данилом: обмацування ним піску в різному стані (сухому, мокрому, зліпленому докупи або вільно розсипаному). Також впізнавання навпомацки дрібних предметів, захованих в піску (іграшок, ґудзиків, природнього матеріалу- камінців, черепашок, тощо), використання шаблонів, конуса, пензлика. На фоні позитивного настрою дитини під час занять, з радощів від успіхів в грі, хлопчик розкріпачувався, активно спілкувався з педагогом, ділячись з ним враженнями та намагаючись вгадати наперед заховані в піску предмети, вимовити їх назви. Вже на другому місяці занять Данилові вдалося вимовити перші окремі склади, а згодом-слова. В випадку роботи з цією дитиною наявним є позитивний вплив на емоційний стан Данила, позитивна динаміка в розвитку тактильної чутливості; зорово-моторної координації; розвитку фонематичного слуху, а також розвитку мовлення.

Єгор Б., 6 років. Дитина має параутичні прояви в поведінці, йому діагностовано сенсомоторну алалію. Заняття з Єгором проводяться протягом двох років та викликають у хлопчика наявне бажання ці заняття продовжувати, неабиякий інтерес. Під час ігор та малювання в пісочнику з підсвідкою або виконання певних найпростіших ігрових занять, дитина проявляє стійкі позитивні емоції, посміхається, намагається продовжити заняття, навіть коли час його проведення вже вичерпано. В процесі задіяності Єгора в грі можна відмітити збільшення терміну відносної стійкості уваги хлопчика. Що також вважається показником позитивної динаміки в процесі корекції.

Отже, практика багаторічного застосування пісочної терапії в роботі дошкільного закладу з дітьми з особливими освітніми потребами має свої позитивні результати й надалі буде удосконалюватися й розширюватися.

Форми та методи роботи:

1. Мовленнєві ігри та вправи;

2. Бесіди, ігри-обстеження, досліди;

3. Вправи для розвитку емоційно-вольової сфери;

4. Ігри для розвитку психічних процесів;

5. Завдання для розвитку інтонаційної виразності;

6. Кінезіологічні вправи;

7. Sand play;

8. Площинний театр;

9. Пальчиковий ігротренінг для розвитку моторики рук.

Література:

1. Декларація про права інвалідів ООН; [Електронний ресурс]:// Декларація, Міжнародний документ від 09.12.1975. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995-117

2. Українська Конвенція ООН про права дитини; [Електронний ресурс]: // Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСНФ) в Україні. - Режим доступу: https://www.unicef.org/ukraine/ukr/.

3. Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання. Наказ Міністерства освіти і науки України
01.10.2010 N 912. [Електронний ресурс]: // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_11

4. Пісочна терапія в роботі з дошкільниками / Упоряд. Л. А. Шик, Н. І. Дикань, О. М. Гладченко, Ю. М. Черкасова — Х. : Вид. група «Основа», 2012.

5. Проблеми життєдіяльності дітей з особливими потребами в сучасному суспільстві // Сучасна теорія і практика соціальної роботи: зб. наук. пр. / Хмельницький: ХІСТ Університету «Україна»; 2010, - с. 99.

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
0
міс.
2
8
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!