В процесі становлення особистості велике значення належить освіті, основним завданням якої є оволодіння учнем знаннями, практичними уміннями, навичками і в основі якої лежить дидактика, що відповідає на питання: чого навчати? (зміст освіти), як навчати? (принципи і методи навчання), як вчитися? (методи і прийоми самостійної творчої діяльності). Загальні закономірності навчання, що досліджуються дидактикою мають надзвичайно важливе значення. Сучасний педагог повинен знати хоча б їх основи, щоб керувати пізнавальною діяльністю учнів, а для цього потрібно спочатку експериментально вивчити особливості мислення школярів різного віку та співвідношення елементів формально-логічного і діалектичного мислення в їх розумовій діяльності. Це допоможе йому організовувати процес навчання так, щоб учні під його керівництвом змогли якнайкраще та якнайглибше засвоїти матеріал і в подальшому житті ці знання, уміння та навички допоможуть їм знайти своє місце в суспільстві.


