Дидактичний матеріал до занять для дітей старшого дошкільного віку

Опис документу:
Дидактичний матеріал систематизований за темами: Дивинки поруч, Подорожі у зовсім близько, Бабусина хата на добро багата., Краса і затишок у домі, Небезпечна кімната (дрібні предмети) Даний тематичний словник, пояснення значення слів, художня література, дидактичні ігри, Розв’язання проблемних ситуацій, рухливі та спортивні ігри, сюжетно-рольові ігри, будівельно-конструктивні ігри. Рекомендовано вихователям ЗДО.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Словник

Лексичний мінімум для педагогів

Іменники: брама, будинок, вікно, вітальня, вулиця, господа, господар, господиня, дах, двері, димар, дім, домівка, драбина, житло, квартира, кватирка, кухня, куток, комірчина, кімн'ата, коридор, мешканець, оселя, паркан, подвір'я, припічок, поріг, покуття, підвіконня, приміщення, парадне, під'їзд, поверх, піч, підлога, плита, світлиця, стеля, стріха, сходи, стіна, тин, хвіртка, хата, шибка.

Дієслова: відчиняти, відмикати, витирати, зачиняти, замикати, мешкати, мити, нести, підняти, повісити, стояти, скласти, хазяйнувати, чистити. Прикметники: багатоповерховий, великий, домашня, дитяча, затишна, житловий, кособокий, маленька, одноповерховий, просторий, чиста, широка.

Прислівники: високо, вдома, гарно, додому, зручно, знадвору, надворі, навкруги, напроти.

Тлумачний словничок

Брама - в'їзні ворота в огорожі.

Ворота - вхід або в'їзд на подвір'я.

Ґанок - прибудова з площадкою і східцями біля входу в будинок.

Дах - верхня частина будівлі, що служить їй покриттям.

Двір - хата з усім господарством при ній.

Домівка - земляна підлога помазана глиною.

Заливники - тимчасові поселення запорізького козацтва.

Клуня, стодола - господарська будівля для зберігання снопів, сіна, полови.

Комора - приміщення, призначене для зберігання продуктів, хліба, а також

окремих речей побутового вжитку.

Коші - приміщення для зберігання кукурудзи в початках.

Курник - приміщення для курей.

Кухня - кімната, де готували їжу.

Льох, погріб - обладнане в землі приміщення для зберігання харчових продуктів, овочів.

Мури - огорожа, викладена з дрібного каміння без розчину. Надвір'я - ділянка землі коло хати.

Огорожа - перешкода для худоби, звірів, оберіг житла.

Одрини - приміщення для худоби.

Оздоблення печі - прикрашали декоративними деталями, розмальовували різними кольорами, орнаментом рослинного походження.

Оселя - це наша берегиня, усе, що є в хаті, чим збагатилася й освятилася родина.

Паркан - вид огорожі, закладеної у пази вертикальних стовпчиків горизонтальних плах чи горбиків. Переважно дерев'яна.

Пасіка - місце для утримування вуликів.

Передпокій - кімната перед світлицею.

Пліт, перелаз - огорожа між дворами і городами.

Подвір'я - земельний наділ, на якому побудована хата та господарські будівлі. Половники - приміщення для зберігання зерна в снопах.

Прибічка - прибудова, яка розміщувалась під подовженим спуском даху. Прихаток - господарська прибудова, яка розміщувалась під подовженим спуском даху.

Садиба - споруда, призначена для житла, земельна ділянка, на якій в певній послідовності розміщувалися господарські будівлі з подвір'ям, сад, город.

Саж, куча, кармник - приміщення для свиней.

Сарай, возовні, шопи, повітки - приміщення для зберігання сільськогосподарського реманенту.

Світлиця - найбільша кімната в оселі (зала).

Сволок - оздоблювали різьбою, використовуючи різні магічні атрибути.

Село - самоврядний виробничий і соціально-побутовий колектив.

Сінники - для зберігання сіна, соломи.

Сіни - кімната, розташована по центру споруди.

Стайня - приміщення для коней.

Стіни - малювали кольорові смужки і «цятки» біля вікон, решту стін білили вапном із синькою.

Стріха - солом'яна або очеретяна покрівля хати чи господарської будівлі

Теплушка - житлова кімната з піччю.

Тин - огорожа, плетена з лози.

Хата - споруда, призначена для житла, колиска нашого народу, скарбниця родинної мудрості і ремесла.

Хлів - приміщення для домашніх тварин, великої рогатої худоби.

Хутір - населений пункт на декілька подвір'їв.

Чулан, кладочки, комірчини - підсобне приміщення для зберігання продуктів харчування, дрібного реманенту, сезонного одягу.

Коза в заячій хатці

Дика коза унадилась до одного чоловіка в город _ капусту жувать. Чоловік, побачивши шкоду, почав по ночах підстерігати злодія. Одного разу взяв рушницю і засів в кущах. Просидів цілу ніч – кози не було. Та вже стало розвиднятися, іде від лісу коза і прямо до капусти. Чоловік прицілився. Бух! Коза двічі перекинулась і побігла до лісу. Бігла вона не швидко, бо чоловік дуже поранив їй задню ногу. Чоловік побачив, що коза біжить не прудко, кинувся доганяти її. Коза, побачивши, що за нею гониться чоловік, понатужилась швидше бігти і пильно придивлялася, куди б сховатися від чоловіка, бо далеко бігти сили не вистачало.

Побачила коза заячу хатку, підбігла до неї і гукає:

  • Хазяїн дома?

  • Дома! – обізвався заєць.

  • Вийди сюди,,.. я тебе про щось спитаю.

  • Та кажи, я і тут почую.

  • Та ні, вийди сюди, я тобі скажу гарну новинку.

Зайчик вийшов з нори, а коза миттю вскочила в його хатку і каже: «Тепер ти , зайчик, іди погуляй трохи, а я тим часом відпочину, полежу, бо я дуже занедужала».

Засмутився зайчик, незнав, що йому робити. Тільки виткнувсяіз-за куща, а тут біжить чоловік той, що за козою гнався. Заєць як кинеться тікати! Чоловік оторопів, далі не побіг, у нього аж волосся дибки стало. Він вирішив мерщій повернутися додому і всю дорогу мчав без оглядки. Прибіг додому і дума собі: «Що це таке? Підстрелив козу і коза втікла від мене на трьох ногах, а як тільки забігла в кущ, відразу зробилася зйцем і вже на чотирьох ногах помчала. Це схоже, водяний або лісовик».

Заєць пробіг гонів з двоє, спинився, озирнувся навколо – не було нікого близько;чловік уже пішов геть, був від нього длеко. Заєць просидівтрохи і повернувся до своєї хатки. Підійшов до дверей та й каже: «Виходь геть з моєї хатки! Поравже мені відпочити тепер, іди собі куди хочеш». – «Ні, зайчику, іди ти куди хочеш, а я не вийду,поки одужаю; а найкраще – розпрощайся ти з хаткою; ти здоровий, можеш собі нову збудвати». Зайчик відійшов від хатки і почав плакати.

Ішов ведмідь, побачив зайця та й питає:

  • Чого ти , зайчику, плачеш?

  • Так як же мені не плакати? Прийшов якийсь невідомий звір, вигнав мене з хатки і сидить там, мене не пускає.

  • Не журись зайчику, ходім, я зараз його вижену.

Пішли вони. Ведмідь підійшов до заячої хатки і каже: «А хто в заячій хаті? Виходь геть!»

Я з лісу брянського

Отроддя галанського,

Об двох рогах,

На трьох ногах,

За одним махом

Всіх повибивахом.

Злякався ведмідь, побіг геть віз заячої хатки і всю дорогу думав: «Що воно там за страховище? Зроду іще таких звірів не чув і не бачив!».

Залишився зайчик сам і знову почав плакати. Біг вовк, побачив зайця та спитав:

- Чого ти зайчику, плачеш?

- та як же мені не плакати? Поселився в мою хату якийсь звір невідомий і не пускає мене.

- Ходім, зайчику, я його швидко вижену.

Пішли вони . вовк підійшов до заячої хатки і каже: «Хто в заячій хатці? Виходь геть, а то не залишу живого, як не вийдеш!

Я з лісу брянського

Отроддя галанського,

Об двох рогах,

На трьох ногах,

За одним махом

Всіх повибивахом.

Перелякався вовк, побіг без оглядки від заячої хатки.

Залишився зайчик сам і знову почав плакати. Бігла мимо лисичка, зупинилася і питає:

  • Чого ти , зайчику, плачеш?

  • Та як же мені не плакати? Прийшов якийсь невідомий звір, вигнав мене з хатки і сидить там, мене не пускає.

Не журись зайчику, я піду і одразу його вижену.

  • Де там тобі його вигнать! Ведмідь гнав не вигнав, вовк гнав – не вигнав, а тобі й подавно не вигнать.

  • А от будем бачить! Ходім…

Пішли вони. Лисиця підійшла до дверей і питає:

  • А хто в заячій хатці? Зараз же виходь геть.

Я з лісу брянського

Отроддя галанського,

Об двох рогах,

На трьох ногах,

За одним махом

Всіх повибивахом.

Лисиця не злякалась, знову почала казать:

— Не хвалися своєю силою, не боюся тебе ніяк. Зараз нацькую на тебе я своїх вояк. Вони тобі дадуть знати, як зайчика виганяти з хати! Лисиця побачила на будяках шершня і по­чала прохать його:

—Гукни, будь ласкавий, на своїх приятелів, нехай сю­ди прилетять штук з півсотні. Тут требапідсобить зайчиковівигнать з хати звіра.

  • що ти мені даси за те, що звіра виженем?

  • Та я пригощу тебе медом; я знаю в одному місці силу-силенну меду.

  • А де ж той мед?

  • Та тоді я вам покажу сама.

  • Ну, добре, зараз полечу покличу своїх.

Шершень полетів до свого гнізда і прихо­пив із собою цілий рій. Налетіли шершні до заячої хатки, як сипнули у двері, як почали жи­гати козу! Вона як підхопилась, та тікать! Дар­ма, що на трьох ногах, а припустила — аж курява встала. Тут вона, схоже, і четверту ногу пустила в хід, дарма, що була поранена. А шершні від неї не відставали, гнались за нею і одно жигали. Коза пробігла верст з п'ять, доскочила до озе­ра і з розгону прямо у воду.

Шершні кинули її і подались до заячої нори. А лисиця, дожидаючи шершнів, пригадувала, як їх одурить, бо як за роботу їм нічого не дать, там вони і їй дадуть пам'яті.

Шершні прилетіли до заячої хати, побачи-
ли лисицю і кажуть:

— Ну, давай же тепер нам за роботу меду.

Лисиця каже:

— Зараз, зараз, голубчики, пригощу вас. Летіть за мною, я вас проводжу.

Лисиця побігла понад лісом пагорбом і одно придивлялась, чи не трапиться яка нора. А шершні слідували за нею назирці. Лисиця бігла, бігла, побачила нору польової миші, зу­пинилась і каже:

— Ну, хлопці, стій! Ось у цій норі багато меду; я сама давно хотіла поласувати медом, та, на жаль, не могла дістать.

Шершні всі разом кинулись у ту нору. Тільки повлазили всі шершні в нору, лисиця взяла ка­менюку, туго заткнула нею нору... І побігла геть.

Хвилинки - смішинки

П. Глазовий

Солодка хатка

Якось бігло ведмежатко Та й натрапило на хатку. Стоїть вона на льоду Уся в цукрі і меду. Дах примерзлий, не прибитий, Весь морозами покритий. Двері зроблені з млинців, Стіни - з білих бухомців.

- Ось де жити буду я!
Ось де хатка моя!
Ведмежатко сказало,
Потім дах облизало.
Поковтало буханці

і поїло ьсі млинці... Тепер плаче сидить:

- Де ж я, де ж я буду жить?

О. Пархоменко

Дорулила лиска зрання Дітям Рудику й Димку:

- Починайте прибирання,

В домі ж - мов на смітнику. Та на вечір в хаті лиски Агні ладу, ні пуття, Не помиті ложки, миски, Не заметене сміття.

Блиск веселої ріки.

Пофарбовані парканчики,

І кульбаби, і коза,

І морозиво в «стаканчиках»,

І фонтанчик, і базар.

Я ходила до дитсадка.

А за мною котик Лис.

А в зелених палісадниках синьо півники цвіли.

Пахло кропом з магазинчика,

Півень радісно кричав,

А бабусі на ослінчиках колихали онучат. В. Сухомлинський

Кому ж іти по дрова?

Край села живе вдова з трьома синами. Два сини вже дорослі юнаки -високі, ставні, славні, красиві. А третій - підліток Юрко - маленький, тоненький, мов очеретина.

Було це взимку. Впав глибокий сніг, дме північний вітер, тріщить мороз. Мати говорить - немовби сама до себе, але так, щоб і сини чули:

  • Холодно, діти. А дров немає... кому ж іти по дрова? - Мовчать старші сини, нахилили голови, дивляться в землю й нігтями піч колупають.

  • Я піду по дрова, мамо, - каже найменший син.

  • А морозу ж ти не боїшся? - питає мати й на старших синів поглядає.

  • Ні, не боюсь, - відповідає син і одягається.

  • Ну, що ж, іди, Юрку, - сказала мати, важко зітхнула й поцілувала сина.

Пішов Юрко. І враз стало в хаті так тихо, немов усе живе, що є в світі, прислухалося й подумало: що ж воно буде? І вітер надворі затих. Два старших сини підвели голови, подивилися на матір і сказали:

  • Ми теж підемо в ліс, мамо.

  • Ідіть, сини, - прошепотіла мати й заплакала від радості.

Мовленнєвий матеріал до теми

Я люблю свою хату, Подвір'я й садок, Де і сонця багато, І в жару - холодок.

Д. Павличко

Будинок білий біля річки З балконами на кожен бік Будують братик і сестричка, Бо в них і батько будівник.

Бойко

До мого вікна підійшла весна,

Розтопилася на шибці

Квітка льодова.

Крізь прозоре скло

Сонечко зайшло.

Я. Щоголів

На зеленому горбочку

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленька дитинка,

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде з неї мати.

І цо білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

Хата вночі

Хата настовбурчила вуха -

Квіти слухає.

На ній метелики ночують,

А цвіркуни їм спати не дають.

На лаві глечики синіють,

Відро кахикає в кутку,

Хтось воду п'є,

Комусь не спиться. /. Жиленко

Вуличка мого дитинства

Це була надзвичайна вуличка.

Липи. Лави. Квітники.

Школа. Біля школи - «Булочна

В. Білан

НОВИЙ ДІМ

У дворі Лесі подобається. Тут і пісочниця, і лава, і тополя під вікнами росте. А за парканом — пустир. Леся вже п'ять років живе у своєму будинку,

І всіх дітей знає. Разом бігають, граються на подвір'ї. Якось Толя

каже:

  • Давай на пустир глянемо! Сергійко здивувався:

  • Там же немає нічого...

  • А от і є! Пішли!

Підбігли всі до паркану, у щілину зазирнули. І справді, не впізнати пустир: посередині великий рівний майданчик, а попід парканом біла цегла акуратно складена.

З воріт машини в'їжджають: екскаватор з блискучим ковшем і величезні автомобілі-самоскиди.

  • Навіщо вони приїхали? — питає Леся, ч Толя завжди все знає:

  • Дім новий будуватимуть.

  • Який? Такий, як наш?

  • Ні громадяни, не такий,— раптом почувся чийсь голос. Озирнулись діти, дивляться: біля них незнайома людина стоїть у ватнику і чоботях.

  • Дім буде не такий, як всі. От побачите! — сказав, усміхнувся і пішов далі незнайомий.

Закипіла на пустирі робота. Щодня Леся, Толя і Сергійко біля паркану крутяться. Дивляться, як будівельники величезну чотирикутну яму цеглою обкладають — це фундамент. Як підйомного крана ставлять — щоб цеглу на стіни подавати. Як рами у вікна вставляють, як дах роблять.

— І зовсім звичайний дім,— говорить Сергійко. — Стіни, вікна
такі, як усюди.

— А от і ні,— сперечається Леся.— Глянь, на стінах — ведмедик,
лисичка. А які двері широкі, які вікна великі!

— Незвичайний дім,— погодився Толя.— Тільки хто у ньому
житиме?

Вирішили у будівельників спитати.

— Невже не здогадалися? — засміялися майстри.— Цей дім —
ваш. Збирайтеся, скоро сюди прийдете...

...У своєму дворі Лесі подобається. Але в новому все-таки краще. Тепер мама ніяк її додому з дитячого садка не докличеться.

Українська народна казка «Яу звірі хату бужували»

Обридло волові всю зиму тремтіти на морозі. «Не хочу я жити в холодній країні; переживу сю зиму, перелітую, і як тільки птиця почне летіти до вирію, подамся і я до теплого краю»

Пролетіло літо, як один день, не встиг віл оглянутися, як настала осінь, мокра та холодна. Він гнувся, гнувся в загороді й згадав про теплий край...настав день, віл піднявся і пішов з двору на городи. Побачили його півень та качка й питають:

  • Куди ти йдеш?

  • Та тікаю від зими, йду шукати літа. _ І ми підемо з тобою.

  • Що ж, ходім, гуртом веселіше буде.

Вийшли вони з двору, а на воротях сидить кіт; побачив їх і спитав:

  • Куди ви йдете?

  • Тікаємо від зими, йдемо шукати літа.

  • Візьміть і мене.

  • Ходім, коли хочеш, гуртом веселіше буде.

Пішли вони далі. Аж у полі їм зустрівся баран. Порівнявшись із ними спитав:

  • Куди ви йдете, земляки?

  • Тікаємо від зими, йдемо шукати літа.

  • Візьміть і мене.

  • Ходи, коли хочеш, гуртом веселіше буде.

Пішов і баран з ними.

А далі свиня пристала до гурту.

Пішли. Дорогою вже й підтоптались, а до літа ще далеко. Аж ось випав сніг, вдарили морози, занесло дорогу... далі йти несила. Зайшли вони до лісу, забились у затишок і стали, тулячись один до одного. А далі віл і каже:

- Давайте, братці, збудуємо собі хату, перебудемо в ній до тепла, а потім
далі.

Як давай, то давай. Гурт не малий...

- Треба місце добре відшукати, - каже кіт.

Пішли, знайшли таке місце, взялися до роботи.

Віл зі свинею риють, качка воду носить, свиня місить, півень глевки робить, а баран із котом мастять. Поклали вони хату, а качка й каже:

- Коли поклали хату, то ще викопаймо в хаті таку яму, щоб вода була: як
прийде зима, щоб мені не ходити далеко.

Свиня вирила таку яму, й качка наносила її повну води. А кіт каже:

- Коли поклали хату, то покладімо ще й піч, щоб мені було де в зимі
погрітися.

А півень собі:

- Коли поклали хату, то покладімо ще й жердку, бо я не призначений на
голій землі спати.

Та й як уже вони ту жердку та піч поклали, тоді баран каже:

  • Що ви хотіли, то вже маєте; зробіть же тепер постіль і для барана, й для свині, й для вола. Тоді віл каже:

  • Тепер ходім, назносім собі всякої поживи.

Порозходилися вони всі, кожне взялося розбудувати поживи для товариства. Волові та баранові - кукурудзи сухої, сіна, соломи просяної дістали; свині - картоплі, буряків нарили; качці -- бурякового листу наносили, ячменю, проса багато; котові - мишей ловити допомогли, горобців; півневі - зерна поназбирали різного, хробаків усяких. Наносили вони всього того досить, зробили собі сани та й стали складати. Що на сани покласти не можна було, на себе взяли, та й рушили помаленьку до хати.

Поскладали вони все те в порядку, посідали та й сидять у теплі та добрі. Кіт на печі мурчить, півень на жердці виспівує, качка в воді хлюпочеться, а свиня простяглася на постелі, лежить і рохкає. Надворі мороз та заметіль, а в них затишок і їсти є що.

Аж ось бігла повз їх хату лисиця, вчула, як півень виспівує «кукуріку», «кукуріку», й захотілося їй курятиною поласувати.

Зупинилась, кортить її, та в хату піти боїться, бо чути, що там не один півень, а крім нього, ще хтось гомонить. Метнулася тоді вони по лісі, знайшла ведмедя та вовка й каже:

  • Я надибала цілий скарб. До нашого лісу забрела ватага тварин із села -там чути голос півня, качки та й ще когось... так ходім, розділимо їх поміж собою.

  • Ну, ходім; ми з ними розправимося по - своєму.

Підійшли вони до хати й почали турбуватися, кому поперед іти в хату. Лисичка подумала й каже:

- Якщо йти, так не кому іншому, як ведмедеві. Він найдужчий і
найхоробріший. Іди, ведмедю, а ми тут постережемо.

- Як іти, то іти, - каже ведмідь і посунув до хати.

А тут його тільки й ждали. Віл як кинувся на нього, довбнув його рогами і почав перти до стіни. Баран розгнівався й ну штовхати ведмедя під боки; свиня кинулась його гризти; кіт стрибнув ведмедеві на голову, щоб очі видряпати; півень як закричить що є сили:

- Ку- ку- рі - ку!

Ведмедеві й в очах потьмарило. Зібрався з силою, рвонувся з хати та й побіг світ за очі не оглядаючись. А лисиця й вовк бачать, що непереливки, та за ним... тільки їх і бачили. А віл зі своїми товаришами ще довго жили в хатці, гуртом працюючи та про спільне добро дбаючи.

Дидактичні ігри

ІГРОВІ ХУДОЖНІ ВПРАВИ

Мета художніх ігрових вправ: збагачувати емоційне сприймання краси навколишньої дійсності; заохочувати ініціативу та допитливість; виховувати вибіркове та оцінне ставлення до навколишнього світу, виходячи з естетичних та моральних позицій; сприяти закріпленню в памяті асоціативних емоційних зовнішніх ознак явищ, опорних об'єктів, епізодів з настроєм, музикою та кольором; формувати здібності емоційно-чуттєвої оцінки зовнішніх ознак предметів, об'єктів та явищ.

Маски емоцій

Вихователь пропонує дітям спочатку прослухати слова; промовити їх та пояснити значення, а потім під звучання музики мімікою та пластикою рухів зобразити відповідний емоційний стан:

Радість - я радісний;

Сум - я сумний;

Здивування - я здивований;

Злість - я злий;

Улесливість - я улесливий;

Байдужість - я байдужий;

Спокій - я спокійний.

Запашний букет

Вихователь пропонує дітям під час прогулянки розглянути квіти, звертає увагу на те, як гарно вони пахнуть. Кожна дитина має вибрати та показати квітку, яка найбільше сподобалася. Після цього даються завдання:

  • вдихнути пахощі кількох квіток - першої, яка сподобалася і за власним вибором дитини ще кількох;

  • сказати, які відчуття - приємні чи ні?

  • Визначити, чи однаково квіти пахнуть;

  • Обстежити форму квітів, установити подібність форми квітки до знайомих геометричних фігур;

  • Запам'ятати форму, колір, запах квітів.

Після прогулянки діти під супровід п'єси П.Чайковського «Сентиментальний вальс» розглядають картину «Бузок» П.Кончаловського та передають свої враження про характерні ознаки квітки словами, мімікою, пластикою рухів.

Кольоровий світ природи

Вихователь пропонує дітям (залежно від погодних умов на прогулянці чи у групі) назвати предмети та явища, за якими визначають стан природи (дощ, сніг, мряка, сонце, місяць, небо, хмарки, хмари, калюжі, ковзанки, лід, вітер, вітерець тощо) та зобразити їх жестами, пластичними рухами; назвати різні предмети у групі, на вулиці чи ігровому майданчику (м'яч, кубик, мольберт, аркуш паперу, гімнастичний круг, прапорець, вікно, двері, портфель, книгу, годинник тощо) та визначити їхній колір, форму, відтінок; квіти за кольорами веселки (мак, нагідки, тюльпан, аспарагус, дзвіночок, волошка, ірис тощо); показати пластикою рухів їхні характерні форми.

Відповіді та запитання, які виникатимуть у процесі гри, допоможуть дитині дістати уявлення про природні явища та їхній перебіг, предмети та їх застосування, характерні ознаки (колір, відтінки, форму, звук тощо).

Ігрове заняття «кольорова вікторина»

Діти об'єднуються в дві команди. Дорослий пропонує їм знайти та визначити «колір» вірша, пісні та показати пластикою рухів відповідну дію.

Вихователь читає літературний твір, в якому згадується той чи інший колір. Діти намагаються «знайти» колір та пригадати назву чи фразу з пісні, де б згадувався цей колір, відтінок. Наприклад, звучить фраза «Іди, іди дощику, зваримо тобі борщику у зеленім горщику...». Діти називають: Роман Завадович «Червоніють ягідки»; Микола Трублаїні «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку».

Відгадай колір

Діти сидять у груповій кімнаті. Одна дитина виходить. Інші загадують колір і намагаються зобразити його жестами. (Наприклад, якщо задумано червоний колір, то хтось з вихованців торкається червоної стрічки, інший зображає вогонь тощо). За цими жестами гравець, який виходив, має відгадати, який колір задумано. Можна грати групами. Перемагає та з них, яка відгадає більше кольорів і назбирає більше предметів задуманого кольору.

Мій улюблений колір

Дітям пропонують називати по черзі різні предмети та явища, які їм найбільше до вподоби. Наприклад, якщо улюблений колір рожевий, то називають: захід, бантик, троянда. Коли один гравець розповідає про свій улюблений колір, не називаючи його, інші намагаються відгадати, впізнати його за переліком названих предметів. Потім усім дітям пропонують придумати й домалювати казку про кілька предметів того чи іншого кольору.

Колір музики

Звучить спокійна музика. Дітям пропонують дібрати колір музики та намалювати під її звучання кольорові картинки, плями, образи, явища природи, предмети, все, що в них асоціюється з музикою, яка звучить. Потім діти за допомогою дорослого склеюють малюнки в одну велику кольорову картину.

Кольорові асоціації

Дітям роздають аркуші паперу, на них намальовано клітинки. Пропонують уважно слухати слова та швидко малювати фломастером у клітинки тим кольором, якого кольору предмети та явища, про які йдеться. Якщо дитина не знає, не визначила, не зорієнтувалася, то ставить прочерк. Наприклад: сніг, трава, вода, тигр, клавіші піаніно, сонце, місяць, листя тощо. По закінченні вправи дітям радять згадати, поміркувати і домалювати у клітинках пропущені об'єкти.

Найгарніший колір

Дітям роздають підготовлені різноколірні квадратики. Просять розкласти їх один за одним залежно від того, які кольори подобаються більше або менше. Потім пропонують пояснити, чому ті чи інші кольори подобаються більше або менше.

Знайди колір

Гра проходить у груповій кімнаті. На столі викладають 10 кольорових фішок. Діти уважно розглядають та запам'ятовують кольори, потім діляться на дві групи. Одна група виходить з кімнати, а друга ховає фішки так, щоб синя фішка була поряд із синім предметом у кімнаті, а червона - біля червоного. Ховати можна тільки біля тих предметів, які видно в кімнаті. Наприклад, зелену фішку можна заховати у зелений пенал, що лежить на столі, червоний олівець - у червоний кубик тощо. У процесі пошуків діти можуть ставити запитання:

- зелений колір на зеленій квітці?

- Синій колір у кишені синіх штанців?

Можливі відповіді тільки «так» чи «ні». За кожну незнайдену фішку група отримує штрафне очко. Перемагає той, хто знайде більше фішок та отримає менше штрафних очок.

Звідки цей колір?

Дітей розподіляють на кілька груп. На дошці вивішується кілька «неправдивих» картинок із зображенням предметів, наприклад: синій кавун, зелені заячі вуха тощо. Діти мають придумати невелику веселу казку про те, як вуха стали зеленими. Це завдання можна виконувати групами. Групі, що розповіла найвеселішу казку, присвоюється звання «веселих винахідників».

Створення сприятливих умов для прояву дітьми творчих здібностей - запорука становлення креативності як базової якості особистості.

ГРА «АБЕТКА НАСТРОЮ»

Використовуються незавершені речення на зразок: «Я радію, якщо...», «Мама сумує, коли...», «Тато сердиться, якщо...».

ВПРАВА «СХОЖЕ ТА ВІДМІННЕ»

Дітям пропонують дібрати синоніми та антоніми до слів, що позначають певні переживання.

БЕСІДИ

Орієнтовні запитання до обговорення:

  • У тебе буває сумний настрій?

  • Що ти при цьому відчуваєш?

  • Що думаєш?

  • Як виходиш із сумного стану?

  • Як собі допомагаєш?

ЗАВДАННЯ-ВПРАВА «ДОМАЛЮЙ КАРТИНУ»

Дошкільнику пропонують розглянути незавершений малюнок. Поміркувати, пофантазувати, придумати закінчення малюнка. Продумати план та способи виконання завдання. Самостійно дібрати матеріали, інструменти, визначити техніку виконання для продовження малюнка, закінчити його.

ЗАВДАННЯ-ВПРАВА «ПАРАЛЕЛІ»

Дитині пропонують аркуш паперу з намальованими попарно паралельними лініями. Завдання - доречно використати паралельні лінії для власного зображення.

ПРЕДМЕТИ НАВКОЛО

Тема. "Небезпечна кімната" (дрібні предмети)

Програмовий зміст. Дати поняття про функціональне призначення небезпечних предметів (ґудзики, намистинки, насіння рослин та ін.), які за невмілого користування можуть зашкодити здоров'ю.

Словник: ґудзик, намистинка.

Матеріал: різноманітні дрібні предмети.

Загадки про предмети.

Ознайомлення з предметами.

Бесіда про функціональне призначення кожного з продемонстрованих дрібних предметів.

Ознайомлення з правилами поведінки з дрібними предметами.

Тема. "Небезпечна кімната" (поводження з електроприладами)

Програмовий зміст. Навчити дітей безпечної поведінки з електроприладами. Словник: праска, розетка, телевізор.

Матеріал: ілюстрації, електроприлади та обладнання, доступне для сприймання дітьми старшого дошкільного віку.

  1. Ознайомлення з наявними електричними приладами, що знаходяться в кімнаті.

  2. Бесіда про прилади, які є вдома та як вони допомагають усім членам родини, їхнє функціональне призначення та правила техніки безпеки

Гра «Сімейне господарство»

Мета. Закріплювати знання дітей про деякі знаряддя праці й предмети, необхідні в хатньому господарстві мами, тата, дитини. Учити класифікувати предмети, називати можливі дії з ними. Матеріал. Предмети, знаряддя праці, необхідні в хатньому господарстві: для тата -молоток, кліщі, цвях, гвинтик, шурупчик, викрутка тощо; для мами - нитки, п'яльця, наперсток, праска, ложка, сковорідка, щітка, віник і т. ін.; для дитини -іграшки (кубики, літак, лялька, ведмедик, м'яч і т. д.; іграшки можна замінити картинками).

Хід гри Вихователь розповідає: «Є родина: мама, тато, хлопчик Сашко. У них велике господарство: у мами своє, у тата своє/у дитини своє. Якось раз займалися вони кожне своєю справою, раптом задзвонив телефон — маму й тата терміново викликали на роботу. Мама з татом пішли, а Сашко залишився вдома сам. Вирішив він навести лад у квартирі й прибрати всі речі: мамині — у «мамине господарство», татові — у «татове господарство», свої речі — у «своє господарство».

Педагог пропонує дитині класифікувати всі предмети. Гру можна проводити з трьома дітьми, запитавши, чиї речі прибиратиме кожний із них. За сигналом діти виконують завдання. Перемагає той, хто першим правильно збере господарство певного члена сім'ї.

Потрібно звернути увагу дітей на те, що кожний член сім'ї має постійні хатні обов'язки; уточнити, які в них є обов'язки; учити поважати свою працю і працю членів сім'ї. Доцільно використовувати в роботі педагогічні ситуації, наприклад: «Були собі бабуся та внучка. Бабуся все по хаті робила, а внучка Настя на сонечку сиділа... Стали сусіди соромити Настю: "Ти ж велика вже, а робити нічого не вмієш, білоручкою живеш". Настя подивилася на свої білі ручки, і їй стало соромно: "Бабуню, не прибирай мою постіль, я сама приберу, адже я вже велика". Прибрала Настя постіль — та й самій ніяково стало. Щось не так вийшло. Бабуся побачила її постіль — хоч смійся, хоч плач: "Іди гуляй, Настю, я сама приберу, ти не вмієш". І хоч за яку справу Настя візьметься, нічого не виходить. Так усе й залишилось, як раніше. Бабуся все робила сама, а онучку не примушувала. Настя дивиться на свої білі ручки й дивується: "Чому ж це я нічого робити не вмію?" Діти, як допомогти Насті?».

Важливо переконати батьків у тому, що дітей необхідно залучати до посильної участі в готуванні різних сімейних свят.

ЛЯЛЬКА МАРІЙКА КУПИЛА МЕБЛІ

МЕТА: Вчити дітей орієнтуватися в просторі за допомога елементарного плану.

МАТЕРІАЛ: 1) Макет лялькової кімнати. Це велика коробка без кришки 50x50 см, з намальованими з боків вікнами і дверима 2) Лялькові меблі: стіл, стілець, канапа, табуретка. Повинно бути 3-4 предмета різної форми. Якщо меблів немає, їх можна виготувати з сірникових коробок; 3) Вирізані з картону геометричні фігури, які підходять за формою і величиною до лялькових меблів; 4) Аркуш паперу із зображенням лялькової кімнати. (Див. малюнок № 1)

ХІД ГРИ: Гра проводиться, як у молодшій групі. Ускладнюється ігрова ситуація. Додаються нові предмети в ляльковій кімнаті і їх кількість збільшується. Завдання: Розставити лялькові меблі за планом, який склав дорослий. При цьому план не викладається з картонних фігурок, а накреслюється дорослим раніше. Вихователь пропонує дітям наступну ситуацію: «Лялька Марійка вирішила переставити меблі. Ведмедик вирішив допомогти Марійці. Він узяв аркуш паперу і намалював, як повинні стояти меблі в кімнаті». Показ готового плану супроводжується поясненнями: «Сюди Ведмедик поставив стіл, сюди - канапу». Далі вихователь пропонує дітям розташувати меблі так, як запропонував Ведмедик. Якщо завдання виконано правильно, наступна дитина розташовує меблі за іншим планом.

Дидактична гра на тему:

« У бабусі у селі».

Мета: розвивати образну та слухову пам'ять, вчити користуватися прийомами смислового запам'ятовування та пригадування.

Хід гри.

Запропонувати дітям прослухати розповідь дівчинки Олі, яка гостювала у бабусі, що живе в селі: «Прокинулась Оля в бабусиній хаті вранці, а бабусі немає. Вийшла вона на подвір'я, а там гуртом зібралися кури, що клювали пшеницю, їх загукував голосистий півень, ліама-квочка з курчатами греблися у травичці; качки, наївшись, ішли до водички. Бабуся видоїла корівку і внесла молоко в дійничці, а за нею біг котик і просив молочка. Песик Жук охороняв це велике господарство».

Розкласти картинки із зображенням тварин, запропонувати дітям вибрати малюнки тих тварин, про яких розповідала Оля.

Гра «Знайди собі пару».

Ця гра має декілька варіантів.

1 варіант. Вихователь пропонує дітям взяти зі столу по
одній предметній картці із зображенням посуду. Діти повинні,
спілкуючись між собою, знайти пару до предмета, наприклад:
тарілка — ложка, каструля — ополоник, глечик — чашка.

Перед грою вихователь звергає увагу дітей на основне правило: один предмет посуду має доповнювати інший, наприклад, ложкою (або виделкою) їдять їжу з тарілки, з глечика наливають молоко в чашку тощо.

2 варіант. Вихователь пропонує дітям поділитися на дві
групи. Одна група дітей бере на столі у вихователя предметні
картки із зображенням посуду, інша — картки із зображенням
їжі, яку можна помістити в цей посуд. Діти розходяться по
групі й знаходять парну картку до свого малюнка.

Коли утворяться всі пари, вихователь пропонує дітям довести свою думку: чому вони з'єднали свої картки таким чином

Дидактична гра : «Будиночки»

Мета: вдосконалювати вимову свистячих та шиплячих звуків, сонорних (л), (р); розвивати фонетичний слух, вправляти у диференціації звуків (ш) - (ж); (с) - (з); (л) - (р).

Обладнання: до картонної підставки прикріплені 2 будиночки. На даху першого будиночка зображено літеру «ш», а на даху другого - літеру «ж», набори картинок із предметними малюнками, у назвах яких з звуки (ш) - (ж); (с) - (з); (л) - (р).

Хід гри

Перед будиночками на столі викладені картинки.

В назвах одних із них є звук (ш), в назвах інших -(ж).

Педагог пропонує дитині розселити мешканців у свої будиночки. Тобто так, щоб у будиночок із літерою «ш», а в будиночок із літерою «ж» поселились ті, в назвах яких є звук (ж), аналогічно проводиться гра з іншими звуками (с) - (з); (л) - (р) і т. д.

"ЩО ГОВОРИТЬ ЛЯЛЬКА"

Мета: Вихователь приносить гарну ляльку, говорить, що до дітей в гості

прийшла дуже розумна, привітна, ввічлива лялька. Пропонує дітям по черзі взяти ляльку так, щоб вона дивилась на дитину. «Що говорить тобі лялька?» Дитина повинна відповісти прямою мовою. Наприклад, «Оля (ім'я іншої дитини), охайна дівчинка». ДИТИНА МАЄ САМА СОБІ СКАЗАТИ КОМПЛІМЕНТ.

"ЧАРІВНИК"

Мета: Виховувати дружні взаємини між дітьми, вміння виявляти увагу та

турботу.
Хід: Дітям пропонують уявити, що вони чарівники і можуть виконати

будь-які побажання інших. ДІТИ БАЖАЮТЬ ОДИН ОДНОМУ

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО.

"ВОГНИК МРІЇ"

Мета: Вчити елементам релаксації, умінню керувати своїми почуттями,

розповісти про свої переживання.
Хід: Діти зручно всідаються навколо свічки, уважно дивляться на

вогник, заплющують очі на 2-3 секунди і розповідають, які образи

побачили у вогнику.

Розв'язання проблемних ситуацій

Пошук альтернатив

Діти мають придумати якомогатЗільше варіантів розв'язання проблем. Наприклад, їм показують картинку (малюнок, фотокартку, мультфільм) і запитують: Наталя хоче пограти м'ячем, а Христя його їй не дає. Як Христині одержати м'яч?» дітям пропонують придумати якомога більше різноманітних дій для розв'язання проблемної ситуації.

Завбачення наслідків

Вихователь розповідає дітям про хлопчика, який без дозволу взяв у дорослого якусь річ (ліхтарик, лупу, прикрасу), і пропонує припустити, як зреагує на це конкретна людина (мама, тато, брат, сестра, бабуся, дідусь).

Розуміння причинно-наслідкових зв'язків

Педагог розповідає вихованцям історію. В ній ідеться про дівчинку, з якою ніхто не хоче грати, яка плаче і кличе маму. Педагог просить дітей подумати, чому так сталося, що спричинило сльози дівчинки, як їй можна зарадити, чи зміниться тоді її поведінка.

Народ скаже, як зав'яже

Фразеологічні звороти «Під батьковою (батьківською) стріхою» - у рідній хаті у своїй сімї; «Не держатися хати» - часто бувати вдома; «Чистий як скло» -надзвичайно прозорий (про матеріал, речовину, рідину), дуже чесний, відвертий (про людину); «Підпирати стелю головою; Ростом під стелю» -дуже високий; «Зачиняти двері перед ким, кому» - позбавляти можливості користуватися, займатися чим-небудь.

Прислівя

«У чепурній оселі й життя веселе»; «Хата господинею красна»; «Де хата наметена, там дівка не плетена»; «Із хати світа не оглянеш»; «У своїй хаті і стіни допомагають»; «Моя хата скраю, я нічого не знаю» - мене це не стосується; «В порожню комору вовк не лізе»; «На пусту комору замка не вішають»; «Роби надворі - й буде у коморі».

Рухлива гра на тему:

«Будиночок Кози та Вовк».

Мета: вдосконалювати навички бігу, розвивати спритність, швидкість, кмітливість, вміння орієнтуватися в просторі. Виховувати увагу, витримку, бажання гратися з однолітками.

Хід гри.

Вихователь нагадує зміст казки. Разом із дітьми обирають Маму-Козу, Вовка, інші діти - козенята.

Вихователь на одному боці майданчика креслить коло - це будиночок Вовка, на іншому боці - будиночки козенят (обручі або накреслені кола).

Мама-Коза ходить по майданчику і промовляє такі слова:

Діти-козенята, ви мої малята.

Біжіть до матусі гратися в ладусі.

Після цих слів усі діти-козенята вибігають із своїх будиночків і бігають по всьому майданчику. Вовк тим часом тихенько виходить із свого будиночка.

Коза, побачивши Вовка, промовляє: «діти, всі додому! Сірий Вовк іде». Козенята швидко біжать до своїх будиночків разом із Козою, а Вовк намагається їх наздогнати.

УскладненняЗбільшити або зменшити відстань між; будиночками; збільшити кількість вовків

(2-3). Козенята замість бігу стрибають. Козенята бігають у парах та трійках по майданчику, долаючи перешкоди. Ввести танцювальні рухи. Вовк ловить дітей із завязаними очима. Спіймана дитина виконує завдання (фант).

Рухлива гра на тему:

«Поросячі будиночки і вовк».

Перший варіант гри.

Мета: вдосконалювати навички бігу, стрибків, уміння входити в образ, швидко реагувати на сигнал про небезпеку, сприяти розвитку кмітливості, виховувати почуття колективізму, інтерес до рухливих ігор за сюжетами казок.

Хід гри.

Лічилкою обирають Вовка, решта — поросята. Вихователь проводить лінію, за якою поросята граються, бігають, стрибають. На відстані двох метрів від лінії розміщені обручі різних кольорів - це будиночки поросят. Між лінією та обручами розкидані кубики, кольори яких відповідають кольорам обручів. Вовк сидить на території між: лінією та обручами.

Вихователь промовляє слова: «Поросята граються, жують жолуді, але вечір настає, треба повертатися в будиночок. Швидко, швидко, щоб Вовк не впіймав Біжімої»

На сигнал діти біжать до будиночків. По дорозі кожен обов'язково має взяти якийсь кубик і вскочити в обруч такого ж кольору.

Кого Вовк упіймав, той виходить із гри. Той із дітей, хто вскочив в обруч без кубика чи з кубиком, який не відповідає кольору обруча, теж: виходить із гри.

Ускладнення. збільшити кількість вовків; збільшити відстань між: лінією та обручами; зменшити кількість обручів-будиночків; Вовк ловить дітей із зав'язаними очима.

Другий варіант гри.

Мета: вдосконалювати навички ходьби та бігу. Розвивати спритність, швидкість.

Вихователь за допомогою лічилки вибирає трьох дітей-поросят і одного Вовка.В одному кінці майданчика ( або спортивної зали) ставлять три стільці (це будиночки поросят), в іншому кінці - стілець для Вовка. Діти, які виконують ролі поросят, беруться за руки й утворюють коло. Інші діти теж утворюють коло позаду трьох поросят. Вовк сідає на свій стілець. Всі діти водять хоровод: поросята в один бік, діти - у протилежний. Коли вихователь промовляє Вовк іде!, діти що позаду поросят, піднімають угору руки, а поросята тікають від Вовка. Кого Вовк упіймав, того забирає до своєї нори. Гра починається знову.

Ускладнення. поросята замість хороводу виконують танцювальні рухи; впіймане порося виконує рух на замовлення Вовка. Збільшити відстань між: будиночками Вовка та поросят.

Як прибрати кімнату?

Насамперед треба одягнути робочий одяг і обов'язково щось на голову. А чому?

Далі - відчинити кватирку. А ця порада навіщо?

Взяти суху ганчірку й змести пил з меблів, з підвіконня. Чому не можна спочатку пилососи ти, а потім витирати пил?

Тепер - за підлогу. Обов'язково змочи віник водою, потім струси його, щоб він бруд не розмазував. А найкраще замітати щіткою, огорнувши її вологою марлею.

Завдання:

Поділися своїми секретами прибирання: Як мити дзеркало? Квіти? Посуд?

Чому так кажуть: У чепурній оселі і життя веселе.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Географічні задачі»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.