(Діти під спокійну музику заходять до кімнати, в якій розташована фотовиставка книг з творами письменниці Лесі Українки)
Вихователь : Діти, ви любити мріяти? А що означає мріяти? Поміркуйте, чому мрію порівнюють із пташкою? Куди летять ваші думки, коли ви мрієте»
Послухайте, як про дитячу мрію пише у своєму вірші видатна українська поетеса Леся Українка.
(Звучить спокійна мрійлива музика, вихователь читає вірш «Тішся, дитино, поки ще маленька…)
Вихователь: Діти, ким ви мрієте стати, коли виростете? Пропонує помріяти. Хочете, я скажу, ким ви станете напевне? (робить загадкову паузу)
Ви напевне станете… Матусями й татусями! Згідні зі мною?
(З’являється дівчинка в українському одязі)
Вихователь: Хто ти дівчинко мала?
ДТИНА: Українка молода,
Одягнула вишиваночку,
Щоб пограти в Подоляночку.
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ГРА «ПОДОЛЯНОЧКА»
Вихователь: А чи знаєте хто любив грати в цю гру? (Леся Українка.)
Хто така Леся Українка?(укр..поетеса, яка писала вірші, казки)
Так правильно. Тож запрошую вас на екскурсію до музею, де на кілька хвилин ми повернемося в минуле, до чудового волинського краю, де народилася дівчинка Леся.
(Вихователь звертає увагу дітей на портрет письменниці)
Ми сьогодні зібралися , щоб відсвяткувати день народження української поетеси - Леся Українки. Ось її портрет! Подивіться, яка вродлива жінка. Зростала Леся в сім’ї, в якій було шестеро дітей. Вона була лагідна, добра дівчинка. Леся ніколи не ходила до школи навчала її мама, і в чотири роки вона вже добре читала. Зростала Леся серед розкішної природи, разом з сільськими друзями, бігала у полі, пасла корови.
ГРА «Пазоли»
В 9 років вже написала свій перший вірш.
У 10 років Леся з братом пішла на річку подивитись, як святять воду, там промочила ноги і дуже промерзла, застудилась і почала хворіти. Лесю довго лікували, але хвороба не відступала. Дівчинка не могла рухатись, кожен рух приносив не стерпний біль.
Закрийте, будь ласка очі, уявіть хвору дівчинку… (Звучить запис музики «Хвороба ляльки»)
Що ви відчуваєте? Як же вела себе дівчинка? Дівчинка не здавалась, боролась з хворобою, перемагаючи біль навчалась, грала на фортепіано, малювала, писала вірші, записувати допомагали рідні.
(на екрані з’являється зображення зоряного неба)
Вихователь: Діти, чи ви відпочивали з батьками на березі річки або моря? Леся дуже любила море й у своїх віршах писала про нього. Пропоную уявити себе біля моря.
(діти слухають музику шуму моря і виконують відповідні рухи)
Вихователь: Обережно спускаємося до берега зі схилу. Ось ми й біля води. Від неї віє прохолодою, а сонце пече неймовірно. Пропоную вам лягти, уявити, як шумлять хвилі, відчути запах моря і послухати ліричний вірш Леся Українки «Тиша в морі»
Тиша в морi… ледве-ледве
Колихає море хвилi;
Не колишуться од вiтру
На човнах вiтрила бiлi.
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтос, малим човенцем,
В’ється стежечка золотиста.
Вихователь: Море потихеньку стихає, вже не чути, як шумлять хвилі… А нам вже час подорожувати далі.
Леся дорослішає, її вірші стають серйозними, глибокими, але вони знову ж про людей та природу рідного краю.
ВИВЧЕННЯ ВІРША:
Як дитиною, бувало,
Упаду, собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» — мене питали
Але я не признавалась —
Я була малою горда,—
Щоб не плакать, я сміялась.
Вихователь: Назбиралося віршів у Лесі чимало, потрібно першу книгу видавати. Постало питання, як назватися авторці своїм ім’ям, чи взяти псевдонім. А хто знає, що таке псевдонім?
Псевдонім прийнято називати вигадане ім’я, яким письменник іноді підписує свої твори. Порадилась Леся з мамою і вирішили залишити ім’я Леся, а прізвище взяла Українка. Як ви думаєте, чому саме таке прізвище обрала письменниця? А якби ви були письменниками, який псевдонім обрали? Давайте виберемо по картинці, яка вам допоможе у виборі псевдоніма.
Дуже цікаві ваші псевдоніми – «куманець», «Козачок». «Барвінок»…Ви справді любити свій рідний край.
Час вже прощатися з віршами Лесі Українки.
Що ви відчували коли їх слухали? Чи хотіли б ви стати поетами?
Наостанок пограємо в гру «маленькі поети». Я називатиму початок рядка, а ви спробуйте його закінчити, дібравши риму.
Ось – книжка, а у ній – сторінки,
На ній вірші …(Лесі Українки)
Нам дуже приємно усім на душі,
Як слухаємо Лесі Українки…(вірші)
Вірші Лесині я не забуду,
Вірним завжди Україні я…(буду)
Українську природу я буду любити
І так чесно й мужньо, як Леся …(жити)
Ведуча: Леся Українка казала: «Я буду вічно жити!». І вона живе — у наших іграх, у наших піснях, у кожному вашому усміхненому обличчі.
Хоровод: Діти беруться за стрічки вінка, який тримає Ведуча в центрі, і йдуть по колу під пісню про Україну. Хоровод то звужується (діти підходять до центру), то розширюється, імітуючи розквітлу квітку.
Ведуча: Нехай Лесине слово завжди світить вам, як сонечко!
