Анотація: у статті осмислено українознавство як цілісний культурно-освітній інструмент розвитку мислячої, творчої та культурно свідомої особистості учнів у процесі вивчення української мови та літератури. Акцентовано увагу на переході від формального засвоєння мовних і літературних одиниць до глибокого осмислення смислів, закладених у слові, тексті та культурному контексті. Розкрито потенціал українознавчого підходу у формуванні національної ідентичності, ціннісних орієнтацій, критичного та креативного мислення, мовленнєвої культури й здатності до інтерпретації художніх і публіцистичних текстів. Обґрунтовано доцільність інтеграції мовного, літературного, історико-культурного та світоглядного компонентів навчання як умови особистісного розвитку учнів і формування активної громадянської позиції. Підкреслено роль учителя української мови та літератури як модератора смислотворчого освітнього простору, у якому слово постає не лише засобом комунікації, а й джерелом духовного та інтелектуального зростання.
