Анотація: у статті розкрито педагогічний потенціал гри як провідного механізму навчання молодших школярів в умовах реалізації концепції Нової української школи. Проаналізовано можливості інтеграції дидактичних, рольових та цифрових ігор у формуванні ключових компетентностей учнів початкової школи, зокрема критичного мислення, комунікативних умінь, креативності, навчальної самостійності та цифрової грамотності. Висвітлено інноваційні підходи до організації ігрового освітнього середовища, застосування гейміфікації, інтерактивних платформ, навчальних симуляцій та сюжетно-рольових моделей у навчальному процесі. Обґрунтовано роль гри як інструменту мотивації, емоційної залученості та активізації пізнавальної діяльності молодших школярів. Акцентовано увагу на практичній спрямованості ігрових методик, що забезпечують формування компетентностей, необхідних для успішної соціалізації та подальшого навчання в умовах сучасного цифрового суспільства.

