Урок починається з короткої мотиваційної бесіди, під час якої вчитель пропонує учням пригадати знайомі слова та спробувати визначити, чи схожі вони між собою. Діти висловлюють свої припущення, а вчитель підводить їх до думки, що слова можуть мати спільні частини. Поступово учні доходять висновку, що слово складається з окремих частин, кожна з яких має своє значення та виконує певну роль.
Далі вчитель переходить до пояснення будови слова. Учні знайомляться з коренем як головною частиною слова, що містить спільне значення для споріднених слів. Учитель наводить приклади рядів слів, у яких учні самостійно знаходять корінь. Після цього розглядаються префікс і суфікс — частини слова, що допомагають утворювати нові слова та змінювати їхнє значення. Учитель показує, як вони “приєднуються” до кореня, змінюючи слово або створюючи нове: наприклад, біг — вибіг — пробіг — бігун — пробіжка. Учні виконують вправи, добираючи споріднені слова та визначаючи, які частини змінилися.
Окрему увагу приділено закінченню — змінній частині слова, яка показує зв’язок слова з іншими словами в реченні. Учитель порівнює слова в різних формах і наголошує, що закінчення може змінюватися або бути нульовим. Учні практикуються у визначенні закінчення, змінюючи слово за питаннями чи за зразком.
Після пояснення проводиться інтерактивна робота. Учитель пропонує дітям набір слів, серед яких вони повинні знайти споріднені, визначити корінь і додаткові частини. Учні працюють у парах, обговорюють свої міркування і пояснюють вибір. Потім клас разом перевіряє відповіді.
До уроку включається також міні-гра «Майстри слова», де учні мають утворити нові слова за допомогою префіксів і суфіксів. Ця вправа допомагає їм краще зрозуміти роль цих частин слова та розвиває мовне чуття.
Наприкінці уроку вчитель підсумовує матеріал: діти повторюють, які частини має слово, яку роль виконує кожна з них. Учні виконують коротке підсумкове завдання, визначаючи будову кількох слів, і усвідомлюють, що знання частин слова допомагає правильно утворювати, писати й розуміти слова.
Урок завершується рефлексією: учні відповідають, що нового дізналися, що було складним, а що — цікавим. Учитель підкреслює, що вміння “розбирати” слово на частини є важливою навичкою, яка стане в пригоді під час подальшого вивчення мови.
