Активізація пізнавальної діяльності школярів шляхом інтерактивних методів на уроках історії

Опис документу:
Інтерактивне навчання допомагає відкривати, засвоювати та удосконалювати основні знання та вміння в історичній науці. Звичайно, що велике значення у цьому процесі відіграє мотивація учня, тобто внутрішнє спонукання до активної діяльності, дитина налаштовується на успіх, реалізує свої потенційні можливості. Інтерактивні методи дають найбільший простір для реалізації учнів у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу та розвитку пізнавальних інтересів і потреб особистості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вікторовська О.В.

вчитель історії

Хижівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Дубрівської об’єднаної територіальної громади

с.Хижівка, Баранівський район, Житомирська область, Україна

Активізація пізнавальної діяльності школярів шляхом інтерактивних методів на уроках історії

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є підготовка людей, спроможних приймати критичні рішення, спосіб спілкування в новому оточенні.[1]

Головною ідеєю Нової української школи є формування компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності, які необхідні кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначені Законом України «Про освіту». [2]

Ми живемо в час компютеризації та інтерактивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні.

Сучасні уроки мають відрізнятися новизною, інноваційністю, творчістю та нетрадиційністю. Зробити їх такими допоможе використання інтерактивних технологій. Завданням інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в суспільстві. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Такі уроки надають учням основні пізнавальні вміння, навички і зразки поведінки. Уроки захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійному мисленню та діям.

Інтерактивне навчання допомагає відкривати, засвоювати та удосконалювати основні знання та вміння в історичній науці. Звичайно, що велике значення у цьому процесі відіграє мотивація учня, тобто внутрішнє спонукання до активної діяльності, дитина налаштовується на успіх, реалізує свої потенційні можливості.

Метою шкільної історичної освіти є формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні цінності і керується морально-етичними критеріями та почуттями громадянської відповідальності у власній поведінці; прищеплення толерантності і поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно-значущих цілей; виховання засобами історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття, приналежності до власної країни та її спільних історичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети і згоду в суспільстві. [3]

Працюючи в школі та спостерігаючи за школярами ми приходимо до висновку, що є частина учнів, які на уроці перестають слухати, втрачають інтерес до уроку, або ж то навпаки: роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий матеріал їх не зацікавив з самого початку. Щоб запобігти цьому на уроці, подачу нового матеріалу потрібно підпорядковувати природній допитливості школяра: новий факт не виникає з «нічого», потрібно разом з дітьми з’ясувати можливості і його застосування, а форму організації навчання обирати оптимальною. Отже, завдання, яке поставлене перед учителем – здобути здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожне завдання, яке поставив учитель. [4]

Творчий вчитель завжди прагне:

  • пропонувати посильний рівень вимог відповідно до рівня навченості та научуваності;

  • вчити учнів концентруватися та максимально викладатися в обмежений час;

  • створювати умови для свідомого та самостійного вибору учнями рівня засвоєння навчального матеріалу;

  • дати можливість навіть слабкому учневі отримати високу оцінку;

  • дати можливість сильним учням проявити свої творчі здібності.

До сьогодні у сучасній педагогічній літературі і досі не існує єдиних вичерпних, уніфікованих визначень понять: освітні, педагогічні, навчальні технології. Та усі ці «технології» управління педагогічними процесами – способи організації діяльності учнів, різноманітні методи та прийоми досягнення педагогом навчальної мети та інше. Таким чином, інтерактивні технології – це комплекс, що складається із:

  • запланованих результатів;

  • засобів оцінки для корекції та вибору оптимальних методів, прийомів навчання, найкращих для даної конкретної ситуації;

  • набору моделей навчання, розроблених вчителем на цій основі.

Інтерактивні методи дають найбільший простір для реалізації учнів у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу та розвитку пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, відкриті і активні. Основою цього є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя.

Інтерактивне навчання, на відміну від традиційного, - система в якій навчальний процес є цілісною взаємодією двох рівноправних її учасників – учня та вчителя; основною метою є розвиток особистості та різноманітних форм мислення кожного учня; позиція вчителя зорієнтована на особистість учня, переважають організаційна і стимулююча функції; стиль спілкування – демократичний, ініціатива учнів підтримується; у пізнавальній діяльність на перший план висуваються творчі і реконструктивні завдання. Цілі і завдання розробляються спільно вчителем і учнями; основними формами навчання є групова та індивідуальна, що ґрунтується на довірі до дитини, опорі на її здатність відповідати за себе, стимуляції почуття гідності та самоповаги; максимальне залучення до навчання власного досвіду учнів, мислення, фантазії; основу мотивації учнів становить досягнення успіху і самореалізація особистості.

Одним із варіантів інноваційного навчання, який не потребує заміни класно-урочної системи і ґрунтується на добре відомому проблемному навчанні, поєднанні фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи, тому не вимагає організаційних перетворень. Але таке навчання неможливо, якщо вчитель дотримується авторитарного стилю, не рахується з думкою учнів, прагне передусім до запам’ятовування учнями програмного матеріалу.

Спочатку створюється навчальна проблема, розв’язання якої потребує залучення наявних в учнів знань і досвіду, що дає змогу висунути робочу гіпотезу (припущення) про ймовірний перебіг подій, але остоточне їх розв’язання потребує додаткової інформації. Далі створюється інформаційний блок – отримання учнями інформації, необхідної для розв’язання проблеми, але поданої таким чином, щоб вона не була прямою відповіддю, а залишала місце для роздумів. Тоді діти повертаються до робочої гіпотези, доводять її або спростовують. І на кінець узагальнення і фіксація основних моментів шляхом усного закріплення, записів на дошці і у зошитах, тощо. Школярі вчаться вислуховувати і відокремлювати точки зору окремих учнів, подавати інформацію і знаходити вдалі способи їх фіксації.

Інформаційний блок – це обов’язково розповідь учителя. Джерелом її може бути текст підручника, з яким учні працюють індивідуально чи в групах, історичне джерело, яке досліджується (практична робота) учнями на уроці чи вдома, театралізована вистава, виклад матеріалу заздалегідь підготовленим учнем (відкритий урок) та багато іншого.

Ось приклад вивчення теми «Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств у Монгольській імперії (Золотій Орді)» у 7 класі в курсі історії України.

  1. З курсу історії середніх віків нам уже відомі монголо-татарські племена, які створили величезну азіатську державу. Пригадайте, що ви знаєте про соціально-економічне життя монголів на початку ХІІІ століття, їхнього правителя та його політику? Чим були викликані їх завоювання? Які території були ними завойовані в першій чверті ХІІІ століття? Де були монгольські війська на початку 20-х років ХІІІ століття?

У київському літописі під 223 р. записано: У рік 6732 [1224]. У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані | татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали [супроти них. Але навіть хан] Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам,— [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: «….»

- Як ви думаєте, яке було прийнято рішення? Свою думку обґрунтуйте. Спробуйте припустити, як розгортатимуться події далі?

У діях князів при підготовці і під час битви багато такого, що здається незрозумілим Чому в перших рядах опинилась половецька кіннота? Чому Мстислав Київський був осторонь воєнних дій? Чому князі у таборі припинили боротьбу? Чому монголи не дотримали свого слова? Спробуйте дати цьому пояснення. Чому незважаючи на перемогу у битві на річці Калка, монголи не рушили вглиб Русі, а повернулися у монгольські степи?

Головні елементи інформаційних блоків фіксуються в опорному конспекті.

При розв’язанні 3 завдання учням можна запропонувати виконати практичну роботу. Такий вид робіт новий і дуже цікавий для учнів, але потребує часу на розв’язання нових для них завдань. Тому найдоцільніше домашнє виконання роботи групою учнів перед уроком, на якому вивчається ця тема. Звітом про виконану роботу стає докладна відповідь школярів з накресленою ними на дошці картосхемою події. Зазвичай вчитель коригує відповідь, якщо від групи виступає один учень, який найкраще виконав завдання. Перед доповіддю, учням класу пропонується пізнавальне завдання – виявити причини поразки русько-половецьких військ, тобто одне із завдань дослідницької групи. Школярі висловлюють власні судження, а «дослідники» відіграють роль рецензентів.

На уроках історії велику популярність має технологія «Мікрофон». Вона використовується протягом всіх етапів уроку. Кожен учень отримує можливість сказати швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи власну думку чи позицію. «Мікрофон» передають між собою учні класу, або за вибором вчителя.

Правила проведення:

  • говорити має той, у кого символічний «мікрофон»;

  • подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

  • коли хтось висловлюється, решта не має права перебивати, щось говорити.

Метод «Мікрофон» можна використовувати і як роботу з епіграфом до уроку. Так у 7 класі під час вивчення теми «Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави» зачитується епіграф до уроку: «Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многії, і церкви поставив… Сей же Данило був другим по Соломоні…» Галицько-Волинський літопис.

Перевага інтерактивних ігор полягає в тому, що учні відповідно до своїх знань, умінь і навичок застосовують рівні пізнання (розуміння, використання, оцінювання) у класах збільшується кількість учнів які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Інтерактивні технології стали потребою часу, яка відповідає змінам у психології учнів, а завдання вчителя – уміло та доречно застосовувати їх системно. Сьогодні замало мати певні знання, уміння і навички, потрібно вчитися самостійно здобувати їх на практиці, знаходити шляхи розв’язання життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Баханов К.О. Використання пізнавальних задач для створення навчальної ситуації на уроках // Історія та правознавство. – 2012. -№11.

  2. Закон України про освіту.

  3. Мельник В.В. Інтеграція в освітньому процесі : технологія організації // Управління школою. – 2006. -№13. – С.15-34.

  4. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К. – 2000. – 368 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!