МАРІЯ ЯКОВЕЦЬ
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ПЕДАГОГА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
Анотація: в даній статті зазначено, що розвиток освіти та науки неможливий без неухильного дотримання принципів академічної доброчесності, яка є індикатором суспільного прогресу. Відповідно, одне із ключових завдань соціуму полягає у формуванні середовища, що ґрунтується на цих принципах. Наголошується, що академічна доброчесність включає систему етичних норм і встановлених законодавством правил, яких повинні дотримуватись учасники освітнього процесу під час навчальної, викладацької, наукової та творчої діяльності. Це сприяє зміцненню довіри до результатів освіти та наукових досягнень. Підкреслено, що основним інструментом забезпечення академічної доброчесності в освіті є Кодекс честі.
Ключові слова: академічна доброчесність, освіта, етичні норми, кодекс честі, студент, університет.
Постановка проблеми. Поняття академічної доброчесності, за дослідженнями В. Сацик [3], має багатовимірний характер і охоплює моральні цінності, механізми їх реалізації та інструменти впровадження в освітньо-науковий простір. Особливу увагу звернено на необхідність усвідомлення внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на академічну нечесність, таких як морально-культурні, інституційні та освітньо-виховні аспекти. Розуміння цих чинників - ключ до розроблення ефективної національної політики забезпечення академічної доброчесності.
Відповідно до Закону України «Про освіту» (05.09.2017), визначено види порушень академічної доброчесності, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикацію, фальсифікацію, списування, обман, хабарництво та необ’єктивне оцінювання. Також окреслено специфіку дотримання принципів доброчесності науково-педагогічними працівниками та здобувачами освіти.
Освіта й інтелектуальний розвиток нині розглядаються як стратегічний ресурс суспільного прогресу, а також важливий чинник особистісної самореалізації, підвищення конкурентоздатності та добробуту. У цьому контексті пріоритетним завданням є формування спільноти, що дотримується принципів академічної доброчесності. Особливу увагу слід приділити професійним спільнотам, для яких ці принципи є основою моральних норм і невід’ємною складовою діяльності.
Ступінь розробки теми. Концептуальні та правові основи академічної доброчесності закріплені в таких ключових документах, як Національна доктрина розвитку освіти (2002), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013), Закон України «Про авторське право і суміжні права» (2015), а також Закон України «Про освіту» (2017).
Питання формування академічної доброчесності у майбутніх фахівців освіти під час їхньої професійної підготовки стало предметом досліджень багатьох науковців, серед яких І. Каменщик, С. Мельничук, Н. Пеньковська, В. Ромакін, В. Шерстюк, М. Жарикова, В. Касаджик, К. Васильєва, В. Сацик, О. Коробкіна, Т. Яворська, І. Жиляєв та Т. Фініков.
Мета дослідження: проаналізувати методичні розробки, представлених на освітянських платформах, з метою визначення ефективних підходів до формування та підтримки академічної доброчесності педагогів загальноосвітніх шкіл.
Виклад основного матеріалу. У Законі України «Про освіту» одним із ключових аспектів державної політики визначено академічну доброчесність, яка трактується як сукупність етичних норм та правових правил, обов’язкових для дотримання всіма учасниками освітнього процесу. Це стосується навчальної, викладацької, наукової та творчої діяльності, головною метою якої є забезпечення довіри до отриманих результатів освіти чи наукових досягнень [2, с.42, п. 1].
Закон також містить чітке визначення основних положень щодо дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними працівниками та здобувачами освіти, окреслює типи можливих порушень і встановлює форми академічної відповідальності за їх скоєння.
Аналізуючи матеріали, розміщені освітянами на відомих платформах, таких як "На урок", "Всеосвіта" та ін., було виявлено, що 8 із 10 педагогів не дотримуються принципів академічної доброчесності. Це проявляється у неякісних методичних розробках і навчальних матеріалах, які вони викладають. Академічна доброчесність є ключовим елементом освітнього процесу, адже забезпечує довіру до результатів навчання та наукових досягнень. Її дотримання передбачає самостійне виконання навчальних завдань, правдивість у наданні результатів досліджень, дотримання авторських прав та чесність у професійній діяльності.
Порушення цих принципів, таких як плагіат, фабрикація даних, списування та інші форми академічного шахрайства, підриває довіру до педагогів і загалом знижує якість освіти. У законодавстві України підкреслюється важливість дотримання академічної доброчесності та встановлення чітких механізмів контролю за її впровадженням. Вищі навчальні заклади, як осередки академічної культури, зобов’язані формувати у своїх працівників і студентів розуміння цінності таких принципів, як чесність, справедливість, повага до інтелектуальної праці та відповідальність [1].
Виконання цих норм залежить не лише від законодавчих регуляцій, а й від індивідуальної етичної культури кожного учасника освітнього процесу. Розвиток академічної культури вимагає комплексного підходу, враховуючи міжнародний досвід, національні особливості та специфіку суспільного розвитку. Лише за умови суворого дотримання етичних стандартів освіта стане ефективним засобом інтелектуального та морального розвитку суспільства.
Висновки. Академічна доброчесність – це невід’ємна складова якісної освіти та наукових досліджень. Задля її ефективного впровадження недостатньо лише нормативних документів або моральних настанов. Важливо, щоб кожен учасник освітнього процесу усвідомлював свою відповідальність за дотримання загальнолюдських норм етики та моральності.
Ключовим механізмом підтримки академічної доброчесності мають бути чітко визначені та прозорі Кодекси честі, які враховують як етичні принципи, так і санкції за їх порушення. Ці документи повинні охоплювати всіх учасників освітньої спільноти. Важливо, щоб правила були зрозумілими, справедливими та мали механізми контролю за дотриманням.
Лише за умови всебічної взаємодії між викладачами та адміністрацією в межах спільно напрацьованих етичних норм можна досягти справжнього прогресу в утвердженні академічної доброчесності як основи якісної та доброчесної освіти.
Література.
Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених: кол. моногр. / за заг. ред. Н.Г. Сорокіноі, А.Є. Артюхова, І.О. Дегтярьовоі. – Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2017. – 169 с.
Закон Украіни «Про освіту»: станом на 22 вересня 2017 р. / Верховна Рада Украіни. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2017. – 122 с.
Сацик В. Академічна доброчесність: міфічна концепція чи дієвии інструмент забезпечення якості вищоі освіти? Режим доступу: http://education-ua.org/ua/articles/930-akademichnadobrochesnist-mifichna-kontseptsiya-chi-dievij-instrumentzabezpechennya-yakosti-vishchoji-osviti
