Агресивна поведінка дітей
Агресія – індивідуальна або колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.
Агресивна поведінка виявляється вже в ранньому віці, випробовуючи батьківське терпіння і створюючи напруження у стосунках із однолітками.
Агресивна поведінка дітей є вельми актуальною. Підвищена агресивність дітей — одна з найгостріших проблем не тільки для педагогів і психологів, але й для суспільства. Агресія — активна форма вираження гніву, що виявляється у завданні шкоди людині чи предмету. Агресія притаманна кожному з нас, бо вона є інстинктивним способом поведінки, спрямованим на самозахист і виживання у світі. Гнів має і позитивний вплив на людину, бо він мобілізує енергію, підвищує здатність до самозахисту і впевненість у собі. Отже, агресивність як прояв активності властива всім людям. Тому в широкому розумінні агресивність не можна тлумачити як негативне явище. Позитивний бік агресивності — це готовність до подолання перепон, боротьба за виживання, самовдосконалення.
Коли дитина йде у перший клас, навантаження на неї різко більшає, зміни довкола відбуваються дуже швидко, і не кожен школяр здатен одразу
сприйняти їх. Відвідування школи, необхідність сидіти на уроках, робити домашні завдання — все це для першокласника достатньо складно і потребує часу на звикання (адаптаційний період). У різних дітей він відбувається по різному, але проявляється в примхливості, негативізмі, виникає опір, бажання, щоб усе було так, як і раніше. Саме в цей час багато дітей починають грубіянити, відмовляються виконувати вимоги дорослих, не реагують на зауваження. Якщо учень не може впоратися зі шкільною програмою (а в початковій школі статус залежить від успішності), то ймовірність розвитку агресивності зростає.
Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб:
задоволення потреб у спілкуванні;
самовираження та самоствердження;
відреагування на неблагополучну обстановку в сім’ї та на жорстоке ставлення з боку батьків;
досягнення значущої мети.
Поради батькам конфліктних дітей:
Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими.
Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитини в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення,
Головні сфери, що провокують агресивність у дітей:
• шкільне навантаження;
• спілкування з учителем;
• взаємодія з іншими дітьми;
• стосунки в родині.
Види агресивності у дітей:
1. Фізична — з використанням предметів,спрямованих на інших (дорослого, тварину, однолітка).
2. Словесна.
3. У формі погроз.
Основні методи роботи:
1. Ігрова корекція агресивності.
Найефективнішою для дітей молодшого шкільного віку є ігрова корекція агресивної поведінки. Гра — це імпровізація, що дозволяє зрозуміти, як дитина пристосовується до світу, пізнає його. Для дитини гра — серйозне, повне сенсу заняття, яке сприяє її психічному, фізичному і соціальному розвитку. Це також одна з форм «самотерапії», завдяки якій можуть бути відреаговані різні конфлікти й негаразди. Під час гри дитина має шанс поставити себе на місце товариша, оцінити свою поведінку збоку.
2. Тематична бесіда.
Агресивних дітей необхідно навчати розуміти свої почуття. Це можна зробити у процесі бесіди, акцентувавши увагу на фізичних відчуттях, пов'язаних із гнівом.
3. Програвання ситуацій із подальшим їх аналізом.
Така форма роботи допомагає навчити дітей розуміти почуття не лише свої, а й інших.
4. Метод малювання — спрямований на зниження емоційного напруження, розвиток здатності розуміти й адекватно висловлювати власні почуття.
5. Казкотерапія — це казки, орієнтовані на конкретну проблему. У казках розповідається про певні ситуації, в які часто потрапляє дитина,
описуються почуття, що виникають у школяра.
Робота з казкою проводиться таким чином:
1. Розказування казки та її обговорення. При обговоренні дитина повинна бути впевнена, що вона може висловлювати будь-яку думку, яка не викличе осуду.
2. Малювання найважливішої для дитини події.
3. Драматизація, тобто програвання казки.
Дитина інстинктивно обирає для себе потрібну роль, яка буде для неї цілющою.
Кожен етап обговорюють, бо почуття дитини дуже важливі.
Пам'ятайте! Кращий спосіб знизити агресивну поведінку дитини — виявляти любов до неї.
