Адаптації уроку в інклюзивному класі для дітей з інтелектуальними порушеннями

Опис документу:
Психолого-педагогічні адаптації – це адаптації навчального процесу - зміна навчальних підходів, пристосування форм і методів педагогічного впливу до пізнавальних можливостей учнів. Вони передбачають урахування специфічних особливостей процесу навчання дітей із порушеннями інтелектуального розвитку.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Психолого-педагогічні адаптації уроку в інклюзивному класі для дітей з інтелектуальними порушеннями

Головне завдання асистента вчителя інклюзивного класу – забезпечувати у тісній взаємодії з учителем пристосування уроку (навчального процесу) до конкретних потреб і можливостей учня. Це означає – проводити модифікації (зміни у змісті навчання) та адаптації (зміни у методах навчання).

Розрізняють 3 види адаптацій:

  1. Пристосування фізичного середовища.

  2. Психолого-педагогічні адаптації.

  3. Адаптації навальних матеріалів.

Психолого-педагогічні адаптації – це адаптації навчального процесу - зміна навчальних підходів, пристосування форм і методів педагогічного впливу до пізнавальних можливостей учнів.

Вони передбачають урахування специфічних особливостей процесу навчання дітей із порушеннями інтелектуального розвитку:

  • провідна діяльністьпредметно – практична ( забезпечує наочну основу для формування понять, оволодіння предметним світом, навколишнім середовищем);

  • провідна форма роботипредметно – дієве навчання: кожну навчальну дію супроводжувати показом у повільному темпі;

  • використання доступних методів навчання.

Доступними методами і прийомами навчання дітей з інтелектуальними порушеннями вважають наступні:

  • введення в навчальну ситуацію елементів гри, сюрпризних моментів: ігрове забарвлення навчального матеріалу, ігрові способи научіння ;

  • постійна опора на наочність: кожну навчальну дію бажано підкріплювати наочністю; дозовано використовувати словесні вказівки та вербальні методи - мовлення не передує практичним діям і не замінює їх;

додаткове унаочнення навчального матеріалу,підкріплення завдань наочністю, але наочність для дітей з інтелектуальними порушеннями повинна бути конкретною, без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання головного;замість словесної інструкції – наочні інструкції (схеми, умовні позначки); використання матеріалізованих опор (предметів, муляжів, речей ,матеріалів);

  • використання збережених емоцій : емоційна насиченість занять, забезпечення емоційно позитивного тла навчання, емоційна забарвленість уроку, емоційно забарвлені виховні моменти, бесіди, розмови, емоційна насиченість подачі навчального матеріалу);

  • метод наслідування (демонстрація, показ), кожна навчальна дія супроводжується показом, якщо це не допомагає – проводимо супровідні дії;

  • метод імітації (наслідувальні практичні дії за зразком);

  • метод багаторазового повторення матеріалу з включенням його до різних навчальних завдань та занять;

  • метод поступового ускладнення і розширення самостійних дій(метод переходу від наслідувальних дій до дій за словесною інструкцією); розширення «зони самостійних дій»: супроводжуючий з’являється саме тоді, коли це потрібно дитині, передає їй певний ресурс дій у даній ситуації і відходить, зменшуючи підказки, надаючи можливість учневі виробити у себе самостійність, ініціативність і взяти на себе вирішальну роль, стати суб’єктом, а не об’єктом навчання; формувати вміння самостійно виконувати завдання та перевіряти отриманий результат;

  • метод «покрокового» навчання: поділ завдання на етапи, коментування етапів; складні дії поділяються на простіші елементи і тільки після засвоєння кожного об’єднуються в єдиний процес, дозоване та покрокове пред’явлення інформації з багаторазовими повтореннями та покроковим контролем її засвоєння;

  • метод «кооперативного навчання» (введення учня в мікро-групу однокласників для виконання колективного завдання, робота в парі з однолітком);

  • метод підтримуючої дії: значна організуюча, стимулююча та спрямовуюча допомога дорослих, надання підказок, опор, додаткових інструкцій, але коли це потрібно, - зменшення підказок, передача дитині певного ресурсу дій; спільне навчання з дорослим; часта невідкладна реакція з боку вчителя та асистента;

  • методи «стимулювання навчальної діяльності»: використання різних видів заохочень, спонукань до активної праці (бонусів, сертифікатів, наліпок, подяк), вияв особистого ставлення асистента та вчителя до учениці або учня; надання можливостей для вибору й альтернатив (створення ситуацій вибору); активатори уваги(паузи, модуляції голосу, музичний фон, музичний ритм,) - привертання уваги різними стимулами; різні види вказівок (усні, письмові, демонстрації, моделювання);

  • метод активізації( навчання та виховання) УСПІХОМ, переважання позитивних, а не негативних оціночних стимулів (ніколи не ставити оцінку за те, чого НЕ виконала дитина, а тільки за те, ЩО вона виконала); прийом «амортизації поразки» - «завдання складне, але якщо ти не справишся, нічого страшного не буде»; створення «ситуацій успіху» за методикою збудження розумового апетиту: підбадьорюючого – вимушеного - реального; мотиваційні заохочення позитивні підкріплення,ситуативні підбадьорювання; позитивна оцінка проміжного етапу розв’язання завдання; максимально пом’якшувальний оцінювальний режим у сфері неуспіху (не порівнювати результат з еталоном ), демонстрація віри в можливості дитини,похвала не тільки за успіх, а за зусилля, старання; зниження рівня домагань, цінності шкільного балу; розширення сфери успіху дитини за рахунок пошуку нових престижних видів діяльності для її самореалізації та підтримання почуття самоцінності;

  • метод «врахування особистих зацікавлень дитини» як один із найкращих засобів підтримки інтересу до навчання;

  • метод інтегрованого навчання з наскрізним включенням навчального матеріалу на різних предметах та у позакласній діяльності;

  • метод алгоритмізації навчальних дій;

  • метод опору на конкретний життєвий матеріал: зв’язок навчальної інформації з реальністю, практикою;

  • метод мовленнєвого опосередкування навчальної дії: розвиток внутрішньомисленнєвої діяльності (проговорювання про себе, проговорювання вголос, супровід навчальної дії багаторазовим промовлянням).

Вчителі та асистенти вчителів інклюзивних класів активно використовують ці адаптації на уроках для пристосування навчального процесу до пізнавальних можливостей учнів з інтелектуальними порушеннями. В журналі спостережень асистента вчителя вони фіксуються у графі «індивідуальний супровід дитини».

  • 31.10.2019
  • Інклюзивна освіта
  • 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас
  • Інші методичні матеріали
  • 203
  • 0
  • 16
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
1
міс.
1
8
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!