Зараз в ефірі:
Семінар:
«
Досягнення та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні
»

Адаптація дітей молодшого віку до умов дошкільного навчального закладу

Психологія

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

18.03.2020

338

8

0

Опис документу:
Зосередити увагу педагогічних працівників на проблемі адаптації дітей до умов ДНЗ, враховуючи індивідуальні особливості адаптації дітей різного віку. Чітко визначати методи і прийоми в роботі педагогів з дітьми адаптаційного періоду.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Семінар – практикум для вихователів на тему

«Адаптація дітей раннього віку до умов ДНЗ»

Вступ

Кожному, хто працює в дошкільному закладі, відомо: початок навчального року - важка пора для дітей раннього віку, так як це - період адаптації до нових для них умов. Малюки важко переносять розлуку з мамою, приходять у відчай, опинившись у незнайомій обстановці, в оточенні чужих людей. Важко і батькам, які бачать невтішне горе свого завжди життєрадісного малюка. Нелегко доводиться і персоналу групи: діти плачуть, чіпляються, не дають працювати, а вихователю потрібно все встигнути, все зробити по режиму, хоч на час заспокоїти малюка, дати іншим перепочинути від крику новенького.

Адаптаційний період - серйозне випробування для малюків. Викликані адаптацією стресові реакції надовго порушують емоційний стан дітей. Цей період не проходить безслідно навіть при його сприятливому закінченні, а залишає слід в нервово-психічному розвитку дитини.

Мета: зосередити увагу педагогічних працівників на проблемі адаптації дітей до умов ДНЗ, враховуючи індивідуальні особливості адаптації дітей різного віку. Чітко визначати методи і прийоми в роботі педагогів з дітьми адаптаційного періоду.

Обладнання: горішки, дошка, маркери або крейда, папір, ручки, бейджики.

Методи: лекція, творче завдання, вправа, анкетування, обмін досвідом.

Практична частина

Добрий день, дорогі колеги! Я рада вас всіх сьогодні бачити. Сподіваюся, що час, проведений з вами, буде цікавим і корисним. Подивіться, який сьогодні день. Я посміхаюся вам, і ви посміхніться один одному і подумайте: як добре, що ми сьогодні тут разом! Ми спокійні й добрі, привітні і ласкаві. Ми завжди здорові. Що ми побажаємо сьогодні ... (називаються імена присутніх, згадуючи їх заслуги). А що ви хочете побажати мені? (Відповіді учасників.) Вдихніть глибоко і з видихом забудьте образи, злість, занепокоєння. Я бажаю вам гарного настрою і дбайливого ставлення один до одного. Ми зібралися сьогодні з вами, щоб поговорити про маленьких дітей, які тільки-тільки прийшли до нас в садок. Придумайте собі таке ім'я, яким би ви хотіли називатися сьогодні. Назвіться, будь ласка, і запишіть нове ім'я на бейджику.

Лекція «Адаптація дітей до умов дошкільного закладу»

Адаптація поділяється на психологічну й фізіологічну.

Як узагалі відбувається ця сама адаптація і що це, власне кажучи, таке?

Адаптація — це пристосування організму до нової обстановки, а для дитини дитячий садок безсумнівно є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейних стосунків, що склалися, від умов перебування в дошкільному закладі.

Головне, треба пам'ятати, що до 2-3 років у дитини немає досвіду спілкування з однолітками. У цьому віці дорослий виступає для дитини як партнер по грі, взірець для наслідування і задовольняє потребу дитини в доброзичливій увазі та співпраці. Однолітки цього дати ще не можуть, оскільки самі потребують того самого. Тому дитина не може швидко адаптуватися до дошкільного закладу, оскільки сильно прив'язана до матері, і її зникнення викликає бурхливий протест малюка, особливо якщо він вразливий і емоційно чутливий.

Психологи вказують на такий парадокс: чим раніше дитина буде віддана до дошкільної установи (наприклад, до одного року), тим більш товариськи вона буде настроєною надалі.

Але слід ураховувати можливість, що первинний емоційний контакт така дитина встановить не з матір'ю, а з однолітками, і це може не кращим чином позначитися на розвитку її емоційної сфери — надалі у такої дитини можуть виникати складності з відчуттям глибокої любові, прихильності, співчуття.

Таким чином, чим розвиненіший емоційний зв'язок з матір'ю, тим важче проходитиме адаптація. Тому на час адаптації дитини важливо організувати співробітництво мами з вихователями. Треба роз'яснювати матері, що їй слід допомагати дитині звикати до дитячого садка.

За спостереженнями психологів, середній термін адаптації дітей в нормі складає:

  • у яслах —7-10 днів;

  • у дитячому садку в три роки — 2—3 тижні;

  • у старшому дошкільному віці — 1 місяць.

Зазвичай кожна дитина по-різному реагує на нову ситуацію, проте є і певні загальні ознаки.

Завжди нелегко звикають до дитячого садка або ясел єдині в сім'ї діти, особливо надмірно опікувані, залежні від матері, ті, що звикли до виняткової уваги, невпевнені в собі.

Гірше за інших почуваються в дошкільних установах діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дитячого садка: не можуть швидко одягнутися, зібратися на прогулянку, поїсти. А якщо вихователь не розуміє проблем такої дитини, то починає ще більше підганяти малюка, при цьому емоційний стрес діє таким чином, що дитина ще більше загальмовується, стає млявішою, байдужішою.

Такій дитині потрібні постійна увага і підтримка з боку вихователя, оскільки інші діти схильні дратувати й кривдити слабких і залежних. При цьому, зазвичай, надмірна вимогливість і принциповість вихователя буде серйозним гальмом.

Перші кроки дитини в дитячому садку, як правило, непрості. Початок відвідування дошкільного навчального закладу — це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти та обов'язки. Це дуже напружений період, який потребує від кожного малюка активних психологічних і фізичних форм пристосування. Звикання до дитячого садка часто супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності.

Соціально-психологічна адаптація до дитячого садка у різних дітей відбувається не однаково, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, стилю виховання в сім'ї, родинних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо.

Враховуючи вищезазначене, можна виділити три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

  • Перша група — ті, для кого процес адаптації проходить легко і безболісно. Ці діти цікавляться іграшками й діяльністю, комунікабельні, самостійні, врівноважені. У сім'ї спілкування батьків з дитиною доброзичливе, поважне.

  • Друга група — малюки, які адаптуються повільніше й важче, їх поведінка характеризується нестабільністю, періоди зацікавлення грою змінюються періодами байдужості, вередування, їм бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей. Навички гри та спілкування у таких малюків розвинені недостатньо. Ці діти часто бувають малоініціативними, менш самостійними, дещо можуть робити самі, але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків спостерігається нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, розважливі звертання змінюються окриками, погрозами або послабленням вимогливості, неувагою.

  • Третя група — діти, які важко пристосовуються до нового середовища. Як правило, вони несамостійні, неконтактні, звичні до нестабільності в режимі дня, швидко втомлюються. Ігрові навички у них часто бувають не сформовані. Такі діти нерідко зіткаються з проявами авторитарності, жорстокості або, навпаки, зайвого лібералізму з боку дорослих, що спричиняє острах, недовіру до вихователя чи повне ігнорування його й інших дітей. Сон, апетит у таких дітей часто бувають погані або зовсім відсутні, їм притаманна висока захворюваність, яка ще більше уповільнює звикання до нового оточення і нових вимог.

Процес адаптації дитини до умов дитячого садка, окрім певної тривалості у часі, що є різним для кожної дитини, має кілька основних етапів (фаз). Це, зокрема, такі:

    1. «Шторм» — у відповідь на комплекс нових впливів усі системи організму дитини відповідають бурхливою реакцією і значним напруженням. Підвищуються збудливість, тривожність, можливе збільшення агресивності або заглиблення у себе. Погані сон, апетит, настрій. Фізіологічна і психологічна «буря» триває від 2-3 днів до 1-2 місяців (в окремих дітей).

    2. «Шторм ущухає» — період нестабільного пристосування, коли дитячий організм шукає оптимальні варіанти реакції на зовнішні впливи. Малюк продовжує придивлятися до нового оточення, робить спроби долучатися до спільної діяльності, стає більш активним, зацікавленим, урівноваженим. Цей період триваліший, ніж перший,— від 1 тижня до 2—3 місяців.

    3. «Штиль» — період відносно сталого пристосування. Організм знаходить найбільш сприятливі варіанти реагування на нові умови життя, режим дня, спілкування. Дитина починає активно засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, брати реальну участь у заняттях. Зменшується захворюваність, стабілізуються сон, апетит, настрій. Цей період триває від 2—3 тижнів до півроку.

Вправа «Горішок»

Мета: активізувати досвід вихователів з питань індивідуального підходу до дітей в кризові періоди.

Матеріал: горішки однакові за формою, але зовнішньо незначно відрізняються один від одного.

Завдання: (із словесним супроводом)

  • Виберіть свій горішок;

  • подивіться на нього уважно;

  • покладіть на місце;

  • знайдіть свій горішок знову;

  • опишіть його (письмово);

  • поміняйтесь описами;

  • спробуйте за описом знайти горішок.

Запитання: Це завдання для вас було легким чи складним. Чому ?

Підсумок: Це не складно по відношенню до горішка, але в 1000 разів важче по відношенню до дитини.

Анкета «Тип темпераменту»

Темперамент є одним із чинників адаптації дитини, дорослим варто про нього знати, а також потрібно знати і про власний тип темпераменту для узгодженості дій у вихованні малюка. Пропоную анкетування «Тип темпераменту» .

ТЕСТ НА ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ (М.М.Обозов)

Інструкція: Вам пропонують вибрати одну з чотирьох характеристик поведінки, яка найчастіше проявляється у Вас. В бланку відповідей поставте хрестик в клітинці, що йде під номером: 1, 2, 3, 4.

Характеристика

поведінки

Тип темпераменту

1

2

3

4

1

Врівноваженість

Нерівноважений

Врівноважений

Дуже врівноважений

Дуже нерівно-важений

2

Емоційні переживання

Сильні, короткочасні

Поверхневі, короткочасні

Слабкі

Глибокі, тривалі

3

Настрій

Нестійкий, з переважанням бадьорого

Стійкий, життєрадісний, веселий

Стійкий без особливих радощів і смутків

Нестійкий, з переважанням песимізму

4

Мова

Дуже гучна

Гучна

Монотонна

Тиха

5

Терпіння

Слабке

Стримане

Дуже велике

Дуже слабке

6

Адаптація

Добра

Відмінна

Повільна

Складна

7

Товариськість

Нерівномірно товариський

Рівномірно товариський

Нетовариський

Відлюдний

8

Агресивність

Агресивна в поведінці

Миролюбна

Стримана

Істерична (обурення і відхід у конфлікті)

Обробка результатів: Після заповнення бланку підрахуйте в стовпчиках кількість хрестиків. Відносне переважання хрестиків в однім з чотирьох стовпчиків вказує на тип темпераменту: 1 – холерик, 2 – сангвінік, 3 – флегматик, 4 – меланхолік.

В якості інструменту діагностики можна використовувати і більш повну описову характеристику типів темпераменту.

Холерик

Сангвінік

Флегматик

Меланхолік

1.

Неврівноважена поведінка

Гарна врівноважена поведінка

Чудова врівноважена поведінка

Дуже неврівноважена поведінка

2.

Сильні, короткотривалі емоційні переживання

Поверхневі короткотривалі емоційні переживання

Слабкі емоційні переживання

Глибокі і тривалі емоційні переживання

3.

Настрій нестійкий, з переважанням бадьорого

Настрій стійкий, життєрадісний

Настрій стійкий без особливих радощів і смутків

Настрій нестійкий з переважанням песимізму

4.

Мова гучна нерівномірна

Мова гучна, жива, плавна

Мова монотонна, повільна

Мова тиха

5.

Терпіння слабке

Терпіння помірне

Терпіння дуже велике

Терпіння дуже слабке

6.

Адаптація гарна

Адаптація відмінна

Адаптація повільна

Адаптація складна

7.

Товариськість висока

Товариськість рівномірна

Товариськість невисока

Товариськість низька, відлюдний

8.

Агресивність в поведінці

Миролюбна поведінка

Стриманість в поведінці

Істеричність поведінки (обурення і відхід у конфлікті)

9.

Ставлення до критики збуджене

Ставлення до критики спокійне

Ставлення до критики байдуже

Вразливе ставлення до критики

10.

Завзята, захоплива поведінка і діяльність

Енергійна (ділова) або балакуча поведінка

Поведінка невтомного трудівника

Нерівномірна, реактивна поведінка (як відповідь на активність інших)

11.

Позитивне ставлення до нового

Байдуже ставлення до нового

Негативне ставлення до нового

Оптимістичне ставлення змінюється песимістичним і навпаки

12.

Ставлення до небезпеки бойове, ризиковане , без особливого розрахунку

Розважливе, без особливого ризику, ставлення до небезпеки

Холоднокровне, незворушне ставлення до небезпеки

Тривожне, розгублене, пригнічене ставлення до небезпеки

13.

Прагнення до мети сильне, з повною віддачею

Прагнення швидкого досягнення з униканням перешкод

Досягнення мети повільне, завзяте

Прагнення до мети то сильне, то слабке, с униканням перешкод

14.

Значна переоцінка своїх здібностей

Певна переоцінка своїх здібностей

Більш реальна оцінка своїх здібностей

Частіше недооцінка своїх здібностей

15.

Стримана навіюваність і підозрілість

Незначна навіюваність і підозрілість

Слабка навіюваність і підозрілість

Велика навіюваність і підозрілість

Обробка анкети: підрахуйте кількість відміток у кожному стовпчику. Тип темпераменту за яким набрано найбільшу суму балів, і є основним:

А) холерик;

Б) сангвінік;

В) флегматик;

Г) меланхолік.

Тренінгова вправа «Коловий малюнок»

Мета: розвиток групової взаємодії, зняття напруги…

Завдання: Звучить музика, всі танцюють, як тільки вона закінчується, кожен учасник повинен намалювати на ватмані предмет, який полегшує процес адаптації малюка до умов ДНЗ. Презентація творчих робіт.

Обмін досвідом

Друзі, давайте разом назвемо ті зміни, які відбуваються в поведінці і настрої малюка, поки він звикає до дитячого садка.

Негативні емоції - небажані супутники психічного стану малюка при адаптації до дитячого садка. Дитина постійно змінюється: то вона сидить як скам'яніла, не відповідає на питання, не йде на контакт, то раптом починає бігати по групі. Вона виривається із рук вихователів і нянь, постійно підбігає до дверей, чекаючи приходу батьків.

Сльози. Малюк часто плаче - від тимчасового пхикання до постійного, майже безперервного плачу. А іноді навіть плаче «за компанію» з іншими дітьми.

Страх. Дитина боїться багато чого: незнайомої обстановки, нових людей - вихователів, часом і однолітків. А найбільше боїться, що мама не прийде за нею і не забере її додому.

Гнів, агресія. Це стресові реакції, що виливаються у всілякі конфлікти і навіть бійки між новоспеченими вихованцями в дитячій групі. Потрібно розуміти, що в цей важкий для себе час дитина дуже чутлива, тому спалахи гніву часом проявляються «з нічого», без приводів. Тому розумніше буде їх ігнорувати, розбираючи проблемні ситуації в спокійні моменти.

Розвиток назад. Часто буває, що малюк, прекрасно навчений всім соціальним навичкам: самостійно їсти, мити руки, одягатися і справляти нужду в спеціально відведеному для цього місці, - геть-чисто забуває про свої можливості. І годують його тепер з ложечки, і штанці мокрі змінюють.

Мовний розвиток не тільки призупиняється, але і тимчасово деградує. Раптом з'ясовується, що дитина пам'ятає тільки дієслова і вигуки ...

Пізнавальна активність і засвоєння нових знань призупиняється: лише ненадовго малюка можуть заманити чимось новим, але інтерес швидко проходить.

Що вже говорити про комунікабельність .. Навіть якщо дитина раніше легко знаходила спільну мову з однолітками, зараз у неї не вистачає моральних сил весь день перебувати в групі настирливих, нестерпних дітей. Тільки коли вона стане звикати до свого нового кола спілкування - налагоджувати нові контакти, тоді адаптаційний криза піде на спад.

Сон і апетит. Денний сон, до якого малюк звик вдома, в саду під час адаптації збивається, часом дитина не лягає спати взагалі. Апетит теж залишає бажати кращого, а то й відсутній зовсім.

Малюк, опинившись у новій обстановці з незнайомими дітьми і дорослими, відчуває хвилювання, тривогу, страх, гнів. Дитина переживає: «Як я без мами? Чи не кинули мене?». Дітям здається, що якщо мама пішла, то це назавжди. Звикання до дитячого садка - процес непростий. Адаптивні можливості дошкільника обмежені, і якщо звикання протікає важко, малюк може захворіти.

Щоб знизити емоційну напругу, необхідно переключити увагу малюка на діяльність, яка приносить йому задоволення, - на гру, а також створити умови для виникнення довіри між вихователем і дитиною.

Основне завдання ігор в цей період - формування емоційного контакту, довіри дітей до вихователя.

Дитина повинна побачити у вихователі добру, завжди готову прийти на допомогу людину (як мама) і цікавого партнера в грі. Емоційне спілкування виникає на основі спільних дій, які супроводжуються посмішкою, інтонацією, проявом турботи до кожного малюка.

Вправа «Шпаргалка»

Завдання: зазначити що цікавого, корисного, нового в семінарі вихователі отримали для себе.

Підсумок семінару

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.