Абетка — це сукупність усіх літер або символів писемності певної мови, розташованих у встановленому порядку. Вона є основою для читання й письма. [1]
Також для її означення в українській мові використовують синоніми алфавіт та азбука. У переносному значенні цим словом називають базові основи, найпростіші знання з чого-небудь (наприклад, «абетка професії»). [1, 2]
Особливості української абетки
Літери: Сучасна українська абетка складається з 33 літер.
Походження назви: Слово «абетка» утворилося від злиття назв перших двох її літер — «А» (аз) та «Б» (буки). Для порівняння, слово «алфавіт» походить від грецького «альфа» та «віта».