Орієнтування на місцевості: Основи та методи
Знає основні види місцевості та їх тактичні властивості. Розуміє, як елементи місцевості впливають на бойові дії. Здатен використовувати орієнтири, азимути та дирекційні кути для визначення свого розташування та прокладання маршруту. Вміє читати та інтерпретувати інформацію з паперових та електронних топографічних карт, включаючи аерознімки.
ОСНОВНІ ВИДИ (РІЗНОВИДИ) МІСЦЕВОСТІ ТА ЇХ ТАКТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
За характером рельєфу місцевість поділяють на рівнинну, горбкувату і гірську, яка в свою чергу поділяється на низькогірну, середньогірну і високогірну.
Рівнинна місцевість характеризується відсутністю різко виражених нерівностей земної поверхні, відносно невеликими перевищеннями (до 25 м) і порівняно малою стрімкістю схилів (до 2?). Абсолютні висоти над рівнем моря – до 300 м.
Відкрита, слабопересічена рівнина придатна для бойових дій усіх родів військ, її глинисті, суглинні, супіщані й торф’яні ґрунти дають можливість рухатися бойовій техніці в суху погоду влітку, але значно ускладнюють рух у період дощів, весняного й осіннього бездоріжжя. Відсутність значних перевищень забезпечує достатню видимість в усіх напрямках і ефективність вогню з усіх видів зброї.
Разом з тим рівнина ускладнює організацію маскування підрозділів. Рівнинна місцевість, як правило, більш сприятлива для організації й ведення наступу й менш сприятлива для оборони.
Горбкувата місцевість характеризується хвилястим характером земної поверхні, яка утворює нерівності (горби) з абсолютними висотами до 500 м, відносними перевищеннями 25-200 м і переважною стрімкістю схилів 2-3°.
