Зовнішня будова кроля

Мета: Ознайомити учнів з зовнішньою будовою кроля; вміти розпізнавати та аналізірувати: виховувати відповідальне та дбайливе ставлення до тварин.

Давайте з’ясуємо, з чого насправді складається кролик і які особливості має, тим більше, що дуже часто цей тип ссавців проживає в домашніх умовах. Хоча бувають і господарства, де кроликів розводять для продажу або вживання в їжу.

Анатомія кроля схожа з анатомією будь-якої іншої тварини, які вигодовують своїх дитинчат молоком. Кроляче тіло має власне саме тулуб, голову, а також кінцівки, кожна з яких кріпиться до грудини або тазу. Якщо розглядати будову кролика в цілому, то можна помітити дуже коротку шию, що з’єднує голову і тулуб, а також короткий хвостик.

Зазвичай при відборі кроликів для відтворення потомства приділяють велику увагу правильній статурі і якості вовни. Кролик повинен бути з міцними кістками і правильною формою голови, розвиненою спиною, а також з прийнятою по стандартам довжиною лап.

Кісткова і мя⁢з⁢о⁢в⁢а⁢с⁢и⁢с⁢т⁢е⁢м⁢и⁢є⁢о⁢р⁢г⁢а⁢н⁢а⁢м⁢и⁢р⁢у⁢х⁢у⁢к⁢р⁢о⁢л⁢и⁢к⁢а,а⁢т⁢а⁢к⁢о⁢ж⁢з⁢а⁢х⁢и⁢щ⁢а⁢ю⁢т⁢ь⁢в⁢і⁢д⁢з⁢о⁢в⁢н⁢і⁢ш⁢н⁢і⁢х⁢в⁢п⁢л⁢и⁢в⁢і⁢в⁢й⁢о⁢г⁢о⁢в⁢н⁢у⁢т⁢р⁢і⁢ш⁢н⁢і⁢о⁢р⁢г⁢а⁢н⁢и.⁢С⁢к⁢е⁢л⁢е⁢т⁢к⁢р⁢о⁢л⁢и⁢к⁢а−о⁢с⁢н⁢о⁢в⁢а⁢й⁢о⁢г⁢о⁢к⁢і⁢с⁢т⁢к⁢о⁢в⁢о⁢ї⁢с⁢и⁢с⁢т⁢е⁢м⁢и,о⁢п⁢о⁢р⁢а⁢т⁢і⁢л⁢а.⁢В⁢і⁢н⁢с⁢к⁢л⁢а⁢д⁢а⁢є⁢т⁢ь⁢с⁢я⁢з⁢к⁢і⁢с⁢т⁢о⁢к,н⁢е⁢р⁢у⁢х⁢о⁢м⁢о⁢і⁢р⁢у⁢х⁢о⁢м⁢о⁢п⁢о⁢вязовасистемиєорганамирухукролика,атакожзахищаютьвідзовнішніхвпливівйоговнутрішніоргани.Скелеткролика−основайогокістковоїсистеми,опоратіла.Вінскладаєтьсязкісток,нерухомоірухомоповязаних в єдине ціле за допомогою звя⁢з⁢о⁢к,с⁢у⁢г⁢л⁢о⁢б⁢і⁢в,мязок,суглобів,мязової тканини і хрящів. Незважаючи на існуючі особливості в будові кісткових структур тварин, скелети їх виконують одні і ті ж функції.

Скелет - частина опорно-рухової структури кролика.

У скелеті кролика є ті ж складові, що і в кістковій системі інших ссавців. Але деякі кістки ссавців важче і масивніше. Внутрішні порожнини таких кісток заповнені жировим складом - кістковим мозком. Кость зовні покрита гіаліновим хрящем і окістям. У кісткової тканини постійно протікають процеси руйнування і оновлення.

Характерна будова кролика: скелет його, як і у всіх тварин, що риють нори в грунті подовжений. Змінна також будова кісток кінцівок кролика, що відповідає характеру його пересування. Кістки ніг мають трубчасту і тонку будову.

При розведенні кроликів важливе значення має залежність між якістю мя⁢с⁢а⁢і⁢с⁢т⁢у⁢п⁢е⁢н⁢е⁢м⁢р⁢о⁢з⁢в⁢и⁢т⁢к⁢у⁢п⁢о⁢п⁢е⁢р⁢е⁢к⁢о⁢в⁢и⁢х⁢х⁢р⁢е⁢б⁢ц⁢і⁢в.⁢В⁢и⁢б⁢и⁢р⁢а⁢ю⁢ч⁢и⁢д⁢л⁢я⁢р⁢о⁢з⁢п⁢л⁢о⁢д⁢у⁢к⁢р⁢о⁢л⁢и⁢к⁢і⁢в⁢мясаіступенемрозвиткупоперековиххребців.Вибираючидлярозплодукроликівмясних порід, потрібно звертати увагу не тільки на живу масу тварини. Важливо також будова кролика, скелет якого повинен мати досить широкий поперековий відділ.

БУДОВА СКЕЛЕТА КРОЛИКА

Скелет кролика складається з 212 кісток і підрозділяється на периферичний і осьовий. Периферичний скелет містить плечові і тазові кістки, що зчленовують задні і передні кінцівки з тулубом. Осьовий скелет кролика містить кістки тулуба, голови і хвоста. Кістки тулуба кролика мають між собою таке ж зє⁢д⁢н⁢а⁢н⁢н⁢я,с⁢у⁢г⁢л⁢о⁢б⁢и⁢і⁢з⁢вєднання,суглобиізвязки, як і у інших ссавців.

Хребет, що відноситься до кісток тулуба складається з 5 відділів: грудного, шийного, поперекового, крижового і хвостового. Він включає в себе 46 кісткових сегментів. З них: 7 поперекових, 7 шийних, 4 крижових, 12 грудних і 16 хвостових хребців. Кожен з них містить кістковий мозок. Хребці з’єднуються за допомогою хрящових дисків. Це обумовлює гнучкість хребта.

Грудні хребці, грудна кістка і ребра утворюють замкнену з боків, знизу і зверху грудну клітку. Грудна клітка захищає від зовнішніх впливів серце і легені кролика. З кожним з 12-ти грудних хребців з`єднані ребра, що утворюють грудну клітку.

У кролика розрізняються справжні ребра - 7 пар і помилкові - 5 пар. Дві пари помилкових ребер зє⁢д⁢н⁢у⁢ю⁢т⁢ь⁢с⁢я⁢з⁢х⁢р⁢я⁢щ⁢а⁢м⁢и⁢с⁢у⁢с⁢і⁢д⁢н⁢і⁢х⁢р⁢е⁢б⁢е⁢р,а3⁢і⁢н⁢ш⁢і⁢в⁢і⁢д⁢о⁢к⁢р⁢е⁢м⁢л⁢е⁢н⁢і⁢в⁢і⁢д⁢г⁢р⁢у⁢д⁢н⁢о⁢ї⁢к⁢л⁢і⁢т⁢и⁢н⁢и⁢і⁢л⁢е⁢г⁢к⁢о⁢з⁢м⁢і⁢щ⁢у⁢ю⁢т⁢ь⁢с⁢я.⁢Н⁢и⁢ж⁢н⁢я⁢ч⁢а⁢с⁢т⁢и⁢н⁢а⁢г⁢р⁢у⁢д⁢н⁢о⁢ї⁢к⁢л⁢і⁢т⁢и⁢н⁢и⁢м⁢а⁢є⁢г⁢р⁢у⁢д⁢н⁢у⁢к⁢і⁢с⁢т⁢к⁢у,щ⁢о⁢с⁢к⁢л⁢а⁢д⁢а⁢є⁢т⁢ь⁢с⁢я⁢з⁢ш⁢е⁢с⁢т⁢и⁢ч⁢а⁢с⁢т⁢и⁢н,с⁢п⁢о⁢ч⁢а⁢т⁢к⁢у⁢зєднуютьсязхрящамисусідніхребер,а3іншівідокремленівідгрудноїклітиниілегкозміщуються.Нижнячастинагрудноїклітинимаєгруднукістку,щоскладаєтьсязшестичастин,спочаткузєднаних хрящами. З віком хрящ костеніє і грудна кістка набуває цілісність.

Скелет голови складається з великого числа кісток, що утворюють мозковий і лицьовий відділи.

Кролики є відмінними стрибунами. Скелет кролика влаштований таким чином, що маючи невеликі розміри, він здатний здійснювати стрибки на висоту більше одного метра. Офіційно зареєстрований стрибок кролика-чемпіона в довжину. Цей рекорд дорівнює трьом метрам.

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ НІГ КРОЛИКА

Кістки передніх ніг кролика короткі. На них розташовані 4 довгих пальця і 1 короткий внутрішній. Задні ноги - довгі і великі, мають 4 подовжених пальця. Задні кінцівки несуть все навантаження при стрибках, а передніми кролики лише спираються на землю.

Процес еволюції вніс зміни в будову кролика, скелет його відрізняється від кісткової структури його диких предків. Він має збільшену довжину, як і у всіх тварин, що риють нори. Кістки його міцні і легкі. Скелет кролика не перевищує 10% його загальної ваги. Цей факт робить співвідношення м`яса і кісток вигідним щодо продуктивності.

Органи почуттів

Особливості фізіології і будови кролика та його органів почуттів полягають у тому, що вони особливо чутливі до оточуючих запахів. Їх зір і слух в кілька разів перевищують якість сприйманого сигналу ззовні, тому вони спритні і швидкі. Зорові якості кролика визнані монокулярними, це означає що він може бачити нарізно і лівим, і правим оком, а ось бінокулярний зір у нього практично відсутній через накладання поля зору одного ока на поле зору іншого в дуже малих відсотках. Плюсом кролячого зору є і те, що накладання поля зору обох очей відбувається позаду, а значить, тварина забезпечено круговим оглядом, що також сприяє швидкій реакції.

Кінцівки і тулуб

Незважаючи на згорблену поперек і спину, їх кісткова структура досить сильна. В кінці тулуба розташований загнутий маленький хвіст, під яким мається задній прохід, а також сечостатеві отвори і органи (залежно від того, якої статі кролик). Чоловічі статеві органи приховані шкіркою і покриті хутром, тому помітні тільки випирає крапкою.

Передні лапи, прикріплені до грудини, слабкі, так як їх участь в пересуванні на сімдесят відсотків нижче, ніж у задніх. Зате задні кінцівки, зокрема ступні, наділені великою силою і міццю. Передні лапи є лише опорою, а задні лапи основним руховим елементом. Для здійснення стрибка кролик відштовхується відразу двома задніми кінцівками.

Тіло ссавців складається з голови, тулуба та хвоста, шия зазвичай добре виражена. Як і плазуни, ссавці мають дві пари кінцівок: передні та задні. Але кінцівки ссавців розташовані не з боків тулуба, а під ним, завдяки чому тіло підіймається над поверхнею землі.

На голові ссавців можна помітити вушні раковини та зовнішній слуховий прохід. Вушні раковини рухливі й допомагають краще вловлювати звуки. Очі ссавців, на відміну від інших наземних хребетних тварин, захищені лише двома повіками: верхньою та нижньою, а миготлива перетинка майже зникла. Рот оточують рухомі губи.

Покриви ссавців. Шкіра ссавців доволі еластична і має складну будову. У ній звичайно добре розвинені різні типи залоз: потові, сальні, молочні, пахучі. Потові залози відкриваються на поверхню шкіри. Вони беруть участь у регуляції температури тіла та у виведенні продуктів обміну речовин. Температура тіла тварини знижується завдяки випаровуванню поту з його поверхні, що дає змогу уникати перегрівання. Секрет сальних залоз змащує волосся та поверхню шкіри, запобігаючи їхньому зношуванню та намоканню.

Важлива роль у спілкуванні особин одного виду належить виділенням пахучих залоз. За їх допомогою тварини мітять свою територію: так інші особини виду дізнаються, що певна ділянка вже зайнята. За допомогою виділень пахучих та інших залоз малята знаходять шлях до гнізда або ж батьки розшукують своє потомство. Але найважливішими для ссавців є молочні залози. Виділенням цих залоз (молоком) ссавці вигодовують своїх малят.

За рахунок верхнього шару шкіри у ссавців утворюються різні похідні: волосся, кігті, нігті, копита, роги тощо. Волосяний покрив складається з волосків різних типів. Є волоски товсті та пружні. Вони мають назву остьові і виконують захисну функцію. їх забарвлення зумовлене особливими пігментами. Коротке і м’яке пухове волосся — підшерстя. Воно утримує в собі прошарок повітря, що дає змогу зберігати тепло тіла.

Своєю основою волоски пов’язані зі спеціальними м’язами. При їх скороченні волосся настовбурчується і прошарок повітря збільшується, що також сприяє кращому утримуванню тепла. В теплу погоду, навпаки, волосся притискається до поверхні шкіри. Повітряний прошарок при цьому зменшується, і тварини більше тепла віддають у довкілля.

Крім остьових і пухових волосків, на певних ділянках тіла ссавців можна помітити довгі чутливі волоски — вібриси. До основи вібрис, які зазвичай виконують функції органів дотику, підходять нервові закінчення. Найчастіше вібриси розташовані на голові. У деяких видів (їжаки, дикобрази) волосся видозмінилось на голки, що виконують функцію захисту від ворогів.

Під шкірою є шар жирової клітковини. Він розвинений у мешканців водойм, бо допомагає зберігати тепло тіла. Крім того, жир легший від води і сприяє плавучості тварини. Жир, який запасається у підшкірній жировій клітковині, є також запасом поживних речовин і джерелом води (у разі її нестачі).

Мускулатура. Для ссавців характерна наявність особливого м’яза — діафрагми. Цей м’яз поділяє порожнину тіла тварин на грудну та черевну. Діафрагма бере участь у дихальних рухах ссавців: завдяки її скороченню змінюється об’єм грудної порожнини. Добре розвинені також м’язи спини, кінцівок та їх поясів, а також жувальні м’язи, які рухають нижню щелепу. Слід зазначити, що у деяких груп ссавців (наприклад, у мавп) добре розвинені мімічні м’язи. За допомогою скорочення цих м’язів тварини можуть виражати різні емоції: задоволення, страх тощо.

16 жовтня - Всесвітній день хліба. Хліб одна з найважливіших святинь нашого народу. Хліб на нашому столі з'являється завдяки нелегкій праці людей. Давайте подивимось як він потрапляє до нашого столу

Бережіть його!