Земельні ресурси України. Охорона земель.

Земельні ресурси – вид природних ресурсів суходолу. До них належать землі, що використовуються або можуть бути використані людиною для сільського чи лісового господарства, містобудування тощо. Значна частина сільськогосподарських угідь розташована у зоні чорноземів, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства. Ці грунти є національним надбанням України. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га.

Освоєність земельної площі в Україні досягла майже 70%.

Найвищу сільськогосподарську освоєність території мають:   

За цільовим призначенням та функціональним використанням земельний фонд України охоплює:

Так, фундаментом економічного розвитку України є земля, або  земельні ресурси.  Та як відомо, один гектар сільськогосподарських угідь  в Україні  дає продукції лише на 450 доларів США, тоді як у Німеччині -  на 2650, Франції – на 1450, Нідерландах – на 8900 доларів. Навіть у Фінляндії 1 га сільгоспугідь забезпечує в чотири рази більше продукції, ніж в Україні. Територія України відзначається найбільшою в світі землеробською освоєністю, що не є екологічно виправданим. Частка ріллі в загальній площі України перевищує 79%, а розораність – 57,1%. За цим показником Україна лідирує у світі: у Німеччині, США, Франції, Великій Британії цей показник не перевищує 32%.

Оранка, що деформує природний родючий шар,  призвела до його виснаження. А головне – зруйнувала механізм самовідтворення чорнозему. Чорноземний шар, на утворення кожного сантиметра якого пішло 300 років, можна знищити за 3 роки. За підрахунками вчених кожного року знищується 50 тонн родючого грунту.

Усі грунти України потребують дбайливого використання і охорони. Адже грунти найважливіші природні ресурси держави, національне багатство українського народу. І все ж запрошую фахівців до розмови, для з’ясування факторів та обставин, від яких потерпають грунти.

Найбільше руйнують землю відкриті гірничі розробки (кар’єри). Найбільше їх у Донбасі, Кривбасі, Придніпров’ї, Прикарпатті. Під час видобутку мінеральних ресурсів кар’єрним способом, відбувається розсіювання на великі площі дрібних частинок сірки, калійних солей, що негативно впливає на родючість грунтів. Землі порушуються також великими відвалами пустих порід шлаків. За існуючим законодавством, порушені землі мають бути відновлені шляхом рекультивації (будують дороги, меліоративні споруди, відновлюють родючість грунтів тощо.) Важливе значення має рекультивація порушених господарською діяльністю земель.

Запроваджена і тривалий час  використовувана екстенсивна (пов’язана з розширенням площ) та відвальна монокультурна (вирощування тільки однієї сільськогосподарської культури) система землеробства спричинили вітрову й водну ерозію та завдали значних збитків сільському господарству. 

Водна і вітрова ерозія грунтів  повністю знищують грунти або значно зменшують у них вміст родючих речовин.

Водна ерозія буває внаслідок змивання й вимивання частин грунту опадами, талими та проточними водами Цьому негативному явищу сприяє активне утворення ярів, зумовлене діяльністю людини, вирубування лісів на схилах, знищення трав’яного та чагарниковоо покриву, неправильне розорювання землі тощо.. Цей вид ерозії поширений на розораних схилах і гірських ландшафтах.

Вітрова ерозія виникає там, де немає перешкод сильним вітрам, і де відсутній природний рослинний покрив, що захищає поверхневі шари грунту, розораного на великих площах. Причиною вітрової ерозії може бути  неправильний обробіток грунту, надмірне випасання худоби в посушливих степах, яке призводить до знищення дернини. При інтенсивній вітровій ерозії виникають так звані чорні бурі, під час яких у повітря піднімаються мільйони тонн грунту. Чорні бурі катастрофічно знижують родючість грунту не тільки в тих місцях, де вони виникають, а й завдають шкоди сільському господарству в тих районах, де відкладаються пилові маси.

Вітрова й водна ерозія повністю знищують грунти або значно зменшують в них вміст азоту, фосфору, калію, мікроелементів – усього того, від чого залежить родючість. Активізують ерозію грунтів часті оранки, культивації, боронування, ущільнення, трамбування колесами та гусеницями важкої сільськогосподарської техніки.

Спустелювання – процес, унаслідок якого родючий грунт стає неродючим. Причиною його є надмірне використання земель під пасовиська, коли худоба поїдає й витоптує слабкий трав’янистий покрив, а населення вирубує на дрова нечисленні дерева й кущі.

Щоб уникнути цього явища необхідно обробляти грунт таким чином, щоб звести до мінімуму шкоду, та сприяти його відновленню.

Основними засобами відновленя грунтів на оголених ділянках є насадження лісозхисних смуг, екологічно обгрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, що дозволяє грунту, що обробляється, зберігати свою родючість, завдяки тому, що в різні роки на ньому вирощують різні культури; періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває»).

Незамінна допомога сільському господарству – ліс. Знижуючи швидкість вітру він захищає поля від надмірного випаровування вологи, регулює надходження і стік води, тим самим захищаючи землю від ерозії, підвищує родючість грунту. З опалого листя і хмизу утворюється гумус, який є головним концентратом азоту в грунті.

Для збереження родючості необхідні комплексні заходи. Таку сукупність заходів щодо істотного покращення земель з метою дострокового підвищення їх родючості або загального оздоровлення місцевості називають меліорацією. Меліорація забезпечує сталі врожаї, сприяє раціональному використанню землі.

А нераціональне використання мінеральних добрив та засобів захисту рослин викликало значні екологічні проблеми. Підвищення вмісту в грунті солей азотної кислоти – нітратів, призвело до різкого зниження якості сільськогосподарської продукції. Грунт – це природний скарб країни, його використання повинно відбуватися з урахуванням екологічно чистих технологій. 

Сьогодні ми маємо згадати і про згубну дію радіації на грунти. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році постраждала частина земельних ресурсів України. На цих землях стала неможливою будь – яка господарська діяльність, забруднено 3млн 758 тис. га земель.

Як бачимо зміни та забруднення земель України пов’язані, насамперед, з надзвичайно високою розораністю, малою залісеністю, значним техногенним навантаження, варварською, непродуманою  експлуатацією грунтів, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар’єри й промислові споруди тощо.

Основними напрямами охорони земель має бути запобігання водній і вітровій ерозії грунтів, зсувам, заболочуванню, засоленню, забрудненню пестицидами, стічними водами, промисловими і комунальними відходами. 

1.Запропонуйте власні шляхи розв’язання проблеми збереження, відтворення

та раціонального використання  земельних ресурсів.

2.Які заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів необхідно запровадити у нашому районі, місті?

3.Чи можливо чекати сталих врожаїв на землях, що виділялися під городні наділи на заплавних землях нашого міста? Чому?

4.Що відбудеться, якщо заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів, не будуть реалізовуватись?

5.З власних спостережень наведіть приклади раціонального використання земель у фермерських господарствах.

6.Чи доводилося особисто бачити наслідки відтворення земельних ресурсів? (засипання кар’єрів, звалищ тощо).

7.Поясніть народну мудрість: «Хліб по хлібу сіяти – не молотити, не віяти»

Презентація «Земельні  ресурси України. Основні заходи раціонального використання і охорони земельних ресурсів».