Зарубіжні поети про природу: Й.В. Ґете «Нічна пісня подорожнього».

Тема природи в поезії Гете посідає провідне місце. Поет був упевнений у тому, що саме природа є основою життя, а людина – її невід’ємною частиною. Він вважав, що людина і природа – єдине ціле, а гармонія та спокій у природі – віддзеркалення внутрішнього стану людини.

 Гармонія природи – це гармонія душі, яку не можна виміряти нічим. Для людини важливо не руйнувати, а навчитися розуміти все, що її оточує. Цей шлях приведе до гармонії, яка є всередині, в душі людини. Спостерігаючи за життям природи, людина відчуває зв’язок із нею, осягає сенс власного життя.

Перед тим, як перейти до творчості  Й. В. Ґете, пригадаємо, що означає  поняття «Пейзаж». Запишіть поняття в зошит.

Пейзаж — один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу. За тематикою пейзажі поділяються на лісові,степові,гірські,морські.

Вправа «Ніч»

Закрийте очі і уявіть картину. Ніч, світ  людей завмирає. Один за одним гаснуть вікна будинків, на вулицях стає порожньо. Навколо панує темрява, а в небі спалахують міріади зірок.  Через кілька хвилин з’являється повний місяць. Зі сходом місяця стає так світло, що легко можна розрізнити силуети будинків та дерев, навіть окремих листочків на них. На землю падає їх чітка тінь. Здається, що якийсь художник вкрив нічний світ сріблястою фарбою. І незважаючи на те, що більшість людей солодко сплять вночі, нічне життя в природі продовжується. Ніч заворожує та надихає. 

Повторення вивченого матеріалу

Аналіз «Нічна пісня подорожнього».

Історія написання вірша “Нічна пісня подорожнього”.

Цей твір був написаний в 1780 році неподалік від Ільменау в мисливській сторожці на вершині гори, де Гете зупинився перепочити (тоді йому йшов 31-й рік). Опинившись на лоні природи, поет знову відчув приплив творчих сил, усвідомив власну єдність з вічним і водночас молодим світом Природи.  У 80 років (за рік до смерті) Ґете знову приїхав на те місце, із сумом оглянув той самий краєвид і промовив останній рядок свого вірша: «…скоро ти теж відпочинеш»

Про що вірш? Втомлений мандрівник,  який дивиться на зоряне небо і молиться Богові за те, щоб відчути всю повноту життя.

Тема: опис нічної природи.

Ідея: оспів ночі як чарівну пору роздумів, відпочинку, творчого натхнення та любові.

Сюжет: втомлений мандрівник,  який дивиться на зоряне небо і молиться Богові за те, щоб відчути всю повноту життя.

Жанр: вірш-враження.

Настрій: душевний спокій, який особливо підкреслюється спокоєм природи.

Художні засоби: метафора: зорі зійшли, ніч приспала пташину; метафора: ліг супокій, вітрець не лине.

Ліричний герой: ліричного героя вражає природа, що ніби заснула

Висновок

Вірш "Нічна пісня подорожнього" — усесвітньо відомий твір Й. В. Гете. Він перекладений понад 130 мовами світу. Перший український переклад твору здійснив М. Старицький наприкінці XIX ст.

У маленькому шедеврі Ґете змальовано картину світу: спочатку виникають гірські верхів я, потім — рослинний світ, а далі — тваринний світ (пташки). Картина нічної природи оповита тишею, мирним спокоєм...

Гете вважав, що в природі гармонійно поєднано різні природні сфери и людина також є її органічною часткою, вона має дослухатися до природи, жити з нею одним життям, шукати в ній духовної розради.

Запишіть тему та ідею вірша.

1. с. 135,138 підручника, переглянути різні переклади. 

2.Вивчити вірш напам"ять - прикріпити

Гете “Нічна пісня мандрівника”

На всі вершини

Ліг супокій.

Вітрець не лине

В імлі нічній.

Замовк пташиний грай.

Не чути шуму бору.

Ти теж спочинеш скоро –

Лиш зачекай.