Закони Джунглів і закони та цінності людського життя
Закони Джунглів суворі. Виживає найсильніший.
За законами Джунглів, наприклад, навіть грізний тигр Шер-Хан не може змінювати місце полювання, нікого не попередивши. Батько Вовк каже, що Шер-Хан і так накоїв багато лиха. Ось і зараз він полює на людину, а це ніяк «не личить мисливцеві».
Закони Джунглів жорстокі навіть щодо самотнього Вовка Акели, Ватажка Зграї. Дванадцять років він водив стаю. За цей час ніхто з Вовків не потрапив у пастку, нікого не було покалічено. Це був справжній Ватажок — мудрий, сильний, чесний, хоробрий. Але варто було схибити один раз, як Зграя відмовилась йому підкорятися. Тим більше, що втрутився підступний Шер-Хан. «Ви маєте вбити мене тут, на Скелі Рад, — казав Акела, звертаючись до Вільного Племені і до Шер-Ханових шакалів. — …Хто візьметься покінчити з Самотнім Вовком?..» Такі жорстокі слова пролунали на Скелі Рад не випадково. Вони були підказані суворою дійсністю, законами Джунглів.
Але водночас із такою суворістю сусідують співчуття і милосердя. Шер-Хан вимагав віддати йому Людське дитинча, але Акела запропонував тигрові своє власне життя за життя Мауглі. Він нагадав про честь Зграї і запевнив, якщо Ма-углі вільно піде до своїх, він, Акела, жодним зубом їх не займе. Він урятував хлопчика. Минуло небагато часу, і в грізному бою з рудими собаками Мауглі допоміг Акелі і врятував Зграю. Помираючи, старий Акела сказав: “Я зобов’язаний тобі життям. А сьогодні ти врятував Зграю, так само як колись я врятував тебе…”
А хіба ми, люди, не вживаємо вислів «жити за законами джунглів»? Варто згадати, як чинили люди в боротьбі за золото, коштовності, які були сховані під землею, у безлюдному зруйнованому місті. Навіть жахливий старий Білий Клобук розумів, що скарби несуть смерть і що Мауглі не варто повторювати приклад тих жалюгідних людей, які заради золота готові жертвувати власним життям.
У мешканців Джунглів дивним чином переплітаються жорстокість і милосердя, нещадність і зворушлива чуйність. Коли Бандар-Доги викрадають Мауглі, і чорна пантера Багіра, і ведмідь Балу, і пітон Каа поспішають йому на допомогу. Допомагає навіть Шуліка Гіль. Він скрикнув від здивування, коли побачив хлопця, якого тягнули мавпи на верхівку дерева, і почув Владичне Слово Шулік: «Ми однієї крові — ти і я!» Це він оповістив Багіру і Балу, куди понесли мавпи хлопця. Вперше в житті Багіра билась до загину, не за своє життя, а рятуючи Мауглі від мавп.
Коли Мауглі було врятовано з мавпячого полону, він сказав кам’яному пітону Каа: «Ми однієї крові — ти і я! Цієї ночі ти врятував мене від смерті. Моя здобич буде твоя здобич, коли ти будеш голодний…» У відповідь Каа сказав, що у Мауглі хоробре серце, і поквапив його: «А тепер швидше йди зі своїми друзями. Не треба, щоб ти дивився на те, що зараз тут відбудеться…» Мала відбутися жорстока розправа Каа над мавпами. Що тут вдієш: такий закон Джунглів.
.png)