Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «До радості». Пафос твору, який став гімном Євросоюзу

Запис у зошиті

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «До радості».

Пафос твору, який став гімном Євросоюзу 

Німецький письменник Фрідріх Шиллер прожив всього 46 років. Його життя було нелегким. Він хворів на сухоти, терпів матеріальну скруту, але працював до останніх днів життя. Тема радості від людської співдружності широко розгортається у оді «До радості», набуваючи різних варіацій і філософського змісту: радість — рушійна пружина світу, радість пробуджує дружбу та кращі людські якості. У цьому вірші поет зумів передати душевний підйом, який виражав не лише очікування царства розуму та свободи, а й споконвічне прагнення людства жити в радісній згоді й мирі

Пригадай вивчене про митця

Опрацюй!

Для допитливих

Розширюємо світогляд

Масонство, франкмасонство (фр. Franc-maçonnerie, англ. Freemasonry, «вільне каменярство») — морально-етичний рух у вигляді закритої організації. Найбільш поширене означення масонства — це «система моралі, викладена в алегоріях та проілюстрована символами»; також — всесвітнє братство, всесвітній орден: масони — це члени духовно-етичних організацій «вільних каменярів».

«Ода до радості». Рукопис Ф. Шиллера з автографом

Поет багато розмірковує над сенсом людського буття. На думку Шиллера, цивілізація мала для життя людини не тільки позитивні наслідки (наука, техніка, удосконалені закони), а й негативні. А найстрашнішим було те, що людина втрачала кращі моральні риси (простоту, щирість, сердечність, віру). Вона ставала надто раціональною. Шиллер уважав, що повернути людину на правильний шлях зможе мистецтво. Ось чому він говорив: «Краса мусить спрямувати людей на шлях істини».

«Ода до радості» (нім. Ode an die Freude), у якій звеличено єдність усіх людей, написана 1785 року для дрезденської масонської ложі. Незважаючи на популярність вірша, сам Шиллер негативно відгукувався про нього, відзначаючи, що ода «далека від реальності».

Згодом текст оди, зокрема ключове слово в ній, було змінено. У первинному варіанті автор використав поняття «свобода», а не «радість», однак незабаром Шиллер замінив його заради того, щоб відокремитися від політики. Найбільшої популярності вірш здобув після того, як Людвіґ ван Бетховен поклав його на музику та увів до складу завершальної частини знаменитої Дев’ятої симфонії.

Спершу «Ода до радості» зажила слави як гімн ФРН, потім — як гімн Ради Європи, пізніше — як гімн ЄЕС, а з 1993 року стала відома як гімн Європейської Співдружності.

Історія створення в схемі-опорі

Виконай усно! Перевір себе!

Завдання

• «Сторіччя поки не дозріло. Я — громадянин тих століть, що прийдуть»,— писав свого часу Ф. Шиллер. Як ви вважаєте, прийшли ці століття чи ще ні?

• Поясніть, чому «Ода до радості» зажила слави як гімн Євросоюзу, здобула світову популярність і є актуальною і сьогодні.