Євген Маланюк. Художнє осмислення трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми». «Напис на книзі віршів…» – ліричний роздум про призначення поезії

Прочитайте матеріал підручника з аналізом поезії "Уривок з поеми"

Спільною ідейно-стильовою ознакою представників «празької школи» поетів є єдина історіософська концепція. В історіософській ліриці серед усіх давніх символів та образів, до яких вдавався Є. Маланюк, найпоширенішими є ті, що пов’язані з козацтвом. Яскравим прикладом «козацької лірики» є вірш «Уривок з поеми».

За епіграф Є. Маланюк узяв слова популярного на той час бельгійського поета-символіста Е. Вергарена «Je suis un fils de cette race...», що в перекладі означають: «Я син цієї породи». З перших рядків читач дізнається про «породу» ліричного героя Є. Маланюка: він «внук кремезного чумака» і «січовика блідий праправнук», тобто в його жилах тече чумацька й козацька кров, яка не дає ліричному героєві забути про своє українське походження.

В «Уривку з поеми» Є. Маланюк художньо осмислює героїчну й трагічну історію України. Уся поезія рясніє алюзіями на історичних персонажів: перед читачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Ґонти, які малюють в уяві цілу епоху. Ліричний герой сприймає історію України як героїчну поему, тож стає прозорою назва поезії — «Уривок з поеми». І цей уривок — період від часів Б. Хмельницького до сучасників Є. Маланюка. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі до ХХ ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славетні звитяги та перемоги українських козаків. «Поет намагався пробудити в читача психологію переможця, згадуючи колишні перемоги прадідів, що: “уміли кинуть п’яний сміх / В скривавлене обличчя — муці”, у жилах котрих “рокоче запорозька кров”. Навіть тоді, коли “держава рухнула”, у козаків не опустилися руки: “Вони взяли свячений ніж, / Залізняка майбутні діти!”» (В. Шапіро). Алюзії — «Вставайте! Кайдани порвіте!» і «Не паралітик... народ мій» — відсилають читача до Шевченкового «Заповіту» і Франкового «Мойсея»; цими натяками автор уселяє оптимістичну віру у свій народ та його світле майбуття, що і є провідним мотивом вірша. Поезія «Уривок з поеми» — це складний оркестр з алітерацій, асонансів, алюзій, ямба, перехресного римування, риторичних звертань, диригує яким «залізних імператор строф».

Прослухайте аудіовірш "Уривок з поеми" Є. Маланюка

Прочитайте поезію "Уривок з поеми" Є. Маланюка та виконайте завдання

Уривок з поеми (1924)

Je suis un fils de cette race...

E. Verhaeren

Виконайте завдання

Завдання 1 (3 бали). Поясніть, як ви зрозуміли назву поезії "Уривок з поеми" Євгена Маланюка. Зокрема, зверніть увагу на слово "уривок", на що воно натякає, виходячи з головної думки поезії.

Завдання 2 (2 бали). У своїй поезії Євген Маланюк згадує видатних історичних діячів, які асоціюються з боротьбою за незалежність України (імена підкреслені у тексті). Але в поезії охоплено події до часів самого письменника. З часу написання вірша минуло 100 років, і за цей період трапилося багато героїчних подій. Доповніть список Євгена Маланюка сучасними героями (на ваш розсуд), поясніть ваш вибір

Прочитайте матеріал підручника з аналізом поезії "Напис на книзі віршів"

У пролозі до збірки «Земля й залізо» (1930), що має назву «Напис на книзі віршів», автор аргументує, «чому стилетом був мій стилос і стилосом бував стилет». Тут сконцентроване й викристалізоване Маланюкове бачення себе в літературі.

Після цих рядків Є. Маланюка в літературному світі почали називати «імператором залізних строф».

Вірш «Напис на книзі віршів» — це ліричний роздум про призначення поезії, важливість місії поета закарбувати свій час для нащадків. «Поет утверджує в мистецтві монолітну єдність гострого розуму й залізної волі, високої гідності й вояцького азарту. Адже наказовий характер епохи вимагав такого ж категоричного звучання від слова, що прокладало міцні містки між героїчним минулим, напруженою сучасністю та бажаним майбутнім» (І. Немченко). Яке ж призначення поета, на думку Є. Маланюка? Співець модерної доби мусить тонко відчувати пульс часу, бачити перспективу, щоб переконливо й упевнено вести за собою інших: «...булаву гранчасту / Скеровую лише вперед...», «...це ще не лет, але вже наступ». Світ поетових витворів відкритий для нащадків, як і та висока мета, якій Є. Маланюк віддав свій хист. За допомогою повтору дієслова доконаного виду «збагнеш» автор утверджує свій оптимізм щодо сприйняття його ідей співвітчизниками. Історична (тисячолітній порох, імператор, Батурин) і військова атрибутика (когорти, булава, наступ) своєрідно перемежовуються у вірші з літературознавчими поняттями (строфи, стопи, ямб, утопії, дифірамб). Вдало дібрані епітети («важкі та мускулясті стопи», «громовий дифірамб»), інверсії («залізних імператор строф», «пруживий одбивають ямб»), порівняння («вірші, як когорти») створюють ілюзію військового маршу, переможної й неспинної ходи. Маршового темпоритму додає алітерація вібруючого [р] та асонанс з [у]:

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». м. Батурин. Сучасне фотоПозаду — збурений Батурин

В похмурих загравах облуд, —

Вони ж металом — morituri —

Сурмлять майбутньому салют.

Прослухайте аудіовірш "Напис на книзі віршів" Євгена Маланюка

Прочитайте поезію Євгена Маланюка "Напис на книзі віршів"

Напис на книзі віршів (1925)

Виконайте завдання

Завдання 3 (4 бали). Порівняйте поезії про роль поета в житті народу, які ми вчили в минулому році, - це вірші Шарля Бодлера "Альбатрос" та Лесі Українки "Слово, чому ти не твердая криця?" Яка з поезій ідейно ближча до вірша Євгена Маланюка "Напис на книзі віршів"? Поясніть чому, з огляду на те, що література тісно пов'язана з суспільними та історичними умовами, в які вона створюється.

Леся Українка "Слово, чому ти не твердая криця?"

https://sluhay.com.ua/6591473:lesya-ukrayinka-slovo-chomu-ti-ne-tverdaya-kricya

Шарль Бодлер "Альбатрос" (переклад Д. Павличка)

https://bul.in.ua/b/bodler-sharl/albatros/