Визначення мінеральних добрив за зовнішніми ознаками

Мета: Продовжуємо формувати знання про добрива, вчимося розрізняти мінеральні добрива за їх зовнішніми ознаками.

Овочеві культури дуже вимогливі до родючості грунту, до вмісту поживних речовин у ньому. Вони виносять з урожаями багато поживних речовин. Тому для підтримання родючості грунту та постійного зростання врожаїв потрібно вносити органічні й мінеральні добрива.

Добрива — органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.

В залежності від кількості елементів живлення, добрива поділяють на:

односторонні (містять один який-небудь основний елемент, наприклад калійні добрива), та

багатосторонні або комплексні.

Добрива, до складу яких входять макроелементи (N, P, K, Ca, Mg, S), називаються макродобривами наприклад, фосфорні добрива, азотно-фосфорні добрива), мікроелементи (B, Fe, Mn, Cu, Mo, Zn), — мікродобривами (марганцеві добрива, бормагнієве добриво і т.і.). Добрива можуть складатися також одночасно з макро- та мікроелементів. За агрегатним станом розрізняють добрива тверді (кристалічні, гранульовані, порошки), рідкі та газоподібні.

Добрива — основа підвищення кількості та якості сільськогосподарської продукції. Їх доцільне використання покращує родючість ґрунтів, підтримує позитивний баланс біогенних елементів та гумусу. Близько 50 % загального врожаю одержують за рахунок добрив. Правильне застосування їх дає змогу активно втручатися у кругообіг речовин на Землі, створювати, зокрема, позитивний баланс поживних речовин у землеробстві.

Правильне застосування добрив досягається лише за успішного проведення також інших сільськогосподарських робіт.

Види добрив. Мінеральні добрива містять основні елементи живлення рослин азот, фосфор,калій. Залежно від вмісту цих елементів вони поділяються на азотні, фосфорні та калійні. Крім того, розрізняють ще прості та складні, або комбіновані. У простих добривах міститься один якийсь елемент живлення, а в складних – два, три і більше.

Азотні добрива

Одними з основних завдань, які виконують азотні добрива, є утворення нового листя, ущільнення кореневої системи, розвиток квіток і плодів. Особливо необхідне азотне живлення плодово-ягідним культурам, оскільки вплив азотних добрив позначається не тільки на кількості плодів, але і на їхній якості. Для засвоєння азоту підходять будь-які ґрунти, будь то чорнозем, торфовище або підзолисті ґрунти.

Азот міститься і в органічних добривах, але їх мінус у тому, що органічний азот сприяє збільшенню числа шкідників, які можуть погубити рослини. Для того щоб азот був корисним, а не завдавав шкоди, рекомендується використовувати тільки азотні мінеральні добрива.

Недолік азоту супроводжується слабким ростом рослин, поганим розвитком вегетативних органів. Листя стає дрібніше, а його забарвлення стає жовтуватим, листя рано осипається, що послаблює цвітіння і період плодоношення скорочується.

Найбільш поширені азотні добрива.

Карбамід (сечовина) — найбільш поширена назва цього добрива — сечовина. Процентний вміст азоту становить близько 50%. Це мало гігроскопічна сіль білого кольору, яка майже не злежується і добре розчиняється у воді. Сечовина швидко засвоюється рослинами і вноситься в якості основної підгодівлі при весняній підготовці ґрунту до посадки насіння. Якщо ж карбамід вноситься восени, то його концентрація повинна бути в кілька разів більше.

Натрієва селітра — крім 17% азоту містить 27% натрію. Це дрібнокристалічна сіль білого або сіруватого кольору, сипуча і легко розсівається. Рекомендується для кислих ґрунтів, оскільки є лужним добривом. Широко використовується метод внесення натрієвої селітри спільно з фосфорними добривами. Кальцієва селітра також є лужним добривом, тому застосовується на кислих ґрунтах. Рекомендується змішувати кальцієву селітру та калійні добрива. Оптимальним варіантом є внесення кальцієвої селітри в рідкому розчині навесні.

Сульфат амонію — кристалічний порошок білого або сірого кольору, містить близько 21% азоту, мало гігроскопічний, майже не злежується, добре розсівається і розчиняється у воді.

Аміачна селітра – основне азотне добриво, у вигляді гранул розміром 1 – 3 мм, лусок або кристаликів, частіше білого, іноді жовтуватого кольору. Містить34 – 35% азоту, швидко розчиняється у воді.

Різні азотні добрива, використовуються залежно від типу ґрунту, пори року і типу культур. Найбільше грунт потребує азоту у весняний період. Тому перше внесення добрив такого типу необхідно при перекопуванні ґрунту.

Необхідно ретельно дотримуватися концентрації добрив. Не варто забувати, що використання азотних добрив гарно в міру і їх надлишок не менш шкідливий, ніж недолік.

Фосфорні добрива

Найбільш широко застосовують простий і подвійний гранульований суперфосфат.

Суперфосфат простий містить 14 – 19,5% фосфору. Він буває порошкоподібний і гранульований, сірого або білого кольору Є гарним добривом для культур, що позитивно реагують на сірку (бобові, картоплю, хрестоцвіті).

Подвійний суперфосфат містить 38 – 54% засвоюваного фосфору,буває у вигляді гранул від світлого до темно-сірого кольору.

Фосфоритне борошно містить 16 – 22% фосфору, який не розчиняється у воді і частково розчиняється в слабких кислотах. Це порошок сірого, темно – сірого або коричневого кольору, не гігроскопічний, не злежується, добре розсівається. Застосовувати цого слід лише на кислих грунтах.

Калійні добрива

Застосування калійних добрив сприяє підвищенню імунітету рослин до різних грибкових захворювань. Овочеві теплолюбні культури при повноцінному калійному живленні краще переносять холодні температури і несприятливі погодні умови.

Значення калійних добрив дуже важливо і в тому випадку, якщо рослина відчуває гостру нестачу калію, її стебло погано розвивається, має вигнуту форму, бліде забарвлення. Коренева система таких рослин погано розвинена, у зв’язку з чим, значно знижується врожайність, плоди стають дрібними і пухкими, а листя і стебла уражаються різними захворюваннями.

Те, що рослині необхідні калійні або азотні добрива, можна помітити по листках, які по краях чорніють, згортаються і висихають.

Залежно від різновиду культур і проблем, пов’язаних з нестачею калію та інших елементів, застосовуються калійні добрива.

Хлористий калій — основне калійне добриво містить до 50 – 60% калію. Це білі або кремові кристалики з домішкою червоних та оранжевих. У ньому мінімальний вміст хлору на одиницю калію. Внаслідок цього хлористий калій може застосовуватися під всі культури і на будь-яких грунтах, як у вигляді основного добрива, так і в підгодівлі.

Сірчанокислий калій — дрібнокристалічна сіль сіруватого кольору, розчинна у воді. Містить 46-50% Може застосовуватися на будь-яких грунтах і під всі культури. Особливо придатний для культур, чутливих до хлору (картопля, цибуля, огірок та ін.).

Сульфат магнію — біла кристалічна речовина, що містить 14% окису магнію Дуже гігроскопічна. Зберігати треба в невеликих герметичних ємкостях в сухому місці.

Сульфат калію — це калійне добриво вважається одним з найкращих і універсальних. У ньому міститься близько 50% калію і відсутній хлор. Це добриво розчиняється у воді дуже добре. Сульфат калію вноситься як основне добриво у весняний період.

Калімагнезія — містить 35% калію, хлор і магній, добриво не гігроскопічне, не злежується, добре розсівається. Прекрасно засвоюється кореневою системою рослин, тому часто використовується в якості основної підгодівлі.

Для ґрунтів з дефіцитом магнію, таке добриво необхідно. Добриво не гігроскопічне, не злежується, добре розсівається. Рекомендується для всіх типів грунтів, але найкраще діє на легких грунтах і при внесенні під бобові культури та картоплю.

Калійні солі — це найбільш сильні калійні добрива, які підходять для будь-яких овочевих культур. Високий процентний вміст хлору робить це добриво небезпечним для таких чутливих рослин, як помідори, картопля. Калійні солі потрібно вносити в грунт в осінній період при підготовці ділянки до зими.

При використанні мінеральних добрив необхідно слідувати рекомендованої норми в дозуванні.