Визначення бур’янів за зовнішнім виглядом, визначниками. Правила техніки безпеки під час зимових канікул

Мета: За допомогою визначників, малюнків навчитися визначати, розпізнавати, порівнювати, давати характеристику
Бур’яни – це дикі рослини, які ростуть на сільськогосподарських угіддях і завдають їм шкоди. За місцем поширення бур’яни поділяють на сегетальні ( бур’яни які засмічують польові угіддя та рудеральні – бур’яни які поширені на смітниках (кропива, дурман), біля будівель, огорож, подвір’ях. За походженням бур’яни поділяють на антропохори й апофізи.
Антропохори – бур’яни, які трапляються виключно на полях разом з культурними рослинами і розвиток яких залежить від господарської діяльності людини. Їх розвиток збігається з розвитком культурних рослин. Серед цих бур’янів є такі, що засмічують посіви тільки певних видів культурних рослин. Це так звані спеціалізовані бур’яни або бур’яни – супутники ( наприклад, овес – вівсюг; пшениця – пажитниця п’янка; льон - повитиця льонова,шпергель льоновий; просо – куряче просо тощо).

Апофіти є членами природного угрупування. Вони характеризуються великою відтворювальною здатністю своїх підземних вегетативних органів ( хвощ, молочай, кульбаба тощо).

Антропохори переважають в посівах ярих однорічних культур,апофізи – в групі багаторічних культур.
За біологічними ознаками ( час появи сходів, інтенсивність росту, розвитку, тривалість життя, спосіб розмноження) їх можна класифікувати:
1). Бур’яни – непаразити – мають автотрофний тип живлення, тобто мають розвинену кореневу систему, за якою засвоюють з грунту вологу і мінеральні поживні елементи, а також зелене листя, за допомогою якого можуть створювати органічні речовини в процесі фотосинтезу.
За тривалістю життя бур’яни – не паразити поділяють на мало річні та багаторічні. Мало річні бур’яни живуть не більше двох років, розмножуються переважно тільки один раз ( монокарпіки). Багаторічні бур’яни живуть протягом кількох років, розмножуються як насінням, так і вегетативно, плодоносять щороку протягом життя ( полікарпіки).
2). Бур’яни – паразити – Це переважно однорічні рослини. Вони не мають зеленого листя ( відсутній хлорофіл), та не здатні асимілювати вуглекислоту й синтезувати органічні речовини. Вони мають спеціальні присоски, за допомогою яких всмоктують з рослини – живителя, створювані нею готові пластичні речовини.

3). Бур’яни – напівпаразити мають зелене листя і здатні до фотосинтезу, але разом з тим мають присоски за допомогою яких паразитують на інших рослинах.
Малорічні бур’яни – рослини з дуже коротким періодом вегетації ( 1,5 – 2 місяці) здатні давати кілька поколінь за літо.

Пізні ярі.

(амброзія полинолиста. Лобода біла, курай або зольник, дурман звичайний, мишій сизий, мишій зелений, куряче просо, щириця звичайна, паслін дзьобоподібний)

Озимі бур’яни.

( метлюг звичайний, стоколос житній)

Зимуючі бур’яни.

(тонконіг однорічний, грицики звичайні, ромашка не пахуча, талабан польовий, волошка синя, жовтозілля весняне звичайне, сокирки польові)

Дворічні бур’яни

(болиголов плямистий, буркун лікарський або буркун жовтий, буркун білий,куколиця біла, лопух великий)

Кореневищні бур’яни

(пирій повзучий, хвощ польовий, кропива дводомна)

Коренепаросткові

(осот жовтий, осот рожевий, берізка польова, льонок звичайний, осот голубий, щавель горобинний, гірчак звичайний, степовий молочай)

Стрижнево – кореневі

кульбаба звичайна. Подорожник ланцетолистий, полин звичайний. Цикорій дикий)

Повзучі

(жовтець повзучий, гусячі лапки)

Бульбові

(чина бульбиста, чистець болотний)

Бур’яни паразити
Стеблові (повитиця конюшинна, повитиця льонова)

Кореневі (вовчок соняшниковий)

Бур’яни внутрішнього карантину (амброзія три роздільна, амброзія багаторічна, паслін, соняшник дикий, шавлія відігнута)

Бур’яни зовнішнього карантину (амброзія приморська, бузинник пазушний, паслін лінійнолистний, соняшник шорсткий, стрига жовта)

Правила техніки безпеки під час зимових канікул
https://youtu.be/x4sSfbWLTPg?si=IO5H025HwIV0JHbx