Виникнення українського козацтва та перших січей

Актуалізація знань

1. Назвіть основні стани українського суспільства.

2. За картою атласу визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні.

3. Чи можна вважати, що українське південне порубіжжя було територією протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.

1. Виникнення українського козацтва.

Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.

Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на українських землях на той час. Саме тоді південно-східна межа розселення українців досягала так званого Дикого Поля — не обжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.

Міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходників, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій викликало протистояння з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля.

Козацтво — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й сусідніх державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Його вживали щодо вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом суспільства.

Дніпровський Низ — землі з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

Великий Луг — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від острова Хортиця приблизно на 100 км, шириною від 3 до 25 км; загальна площа — понад мільйон десятин землі; майже вся територія Великого Лугу в середині XX ст. була затоплена штучним Каховським морем.

Запорожжя — землі в нижній течи Дніпра на південь від дніпровських порогів.

Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об’єднуватися перед татарською небезпекою.

Із часом уходників, які вирушали до Дикого Поля, здійснювали походи в Степ проти татар або захищали від них власні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість із них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх повсякденних занять. Основними причинами виникнення українського козацтва стали процеси, пов’язані з освоєнням українцями степів Дикого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної Київщини й Східного Поділля від набігів татар.

визначте та запишіть основні причини виникнення козацтва

2. Поява перших козацьких січей. Діяльність Д. Вишневецького.

Від кінця XV ст. набіги татар на українські землі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-уходники почали будувати дерев’яні укріплення — «городки» й «січі». Переважна більшість козацьких січей була розташована на Дніпровському Низі. Спираючись на них, козаки спочатку витіснили звідти татарські улуси, а потім поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.

У середині XVI ст. литовський уряд вирішив використати досвід козаків і розпочати на південному порубіжжі будівництво фортець для відсічі набігам татар. Проте через брак коштів цю ідею не було втілено в життя. Реалізувати її вдалося лише князю Дмитру Вишневецькому.

Князь Д. Вишневецький (Байда)

Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого князя литовського Ольгерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишнівець на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він уже був черкаським і канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-городок, який вважається попередником Запорозької Січі. Деякі дослідники називають замок-городок, що з'явився на о. Мала Хортиця близько 1552 р. (за іншими даними — 1554—1555 рр. або 1556 р.) Хортицькою Січчю. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана.

Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Д. Вишневецький узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Аслан-Кермен.

На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острів Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».

3. Життя та побут козаків.

У XVI ст. у складі населення України поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювалося з міжстанового прошарку населення на окремий стан його соціальної структури. Козакування як побутове явище ставало звичним для тогочасного українського суспільства. Поширювалося покозачення. Із південноукраїнських замків і сіл прямували до Степу ватаги шукачів легкої здобичі. Спочатку «ходити в козацтво» означало насамперед рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали низовим козацтвом. Пізніше, коли головним завданням козацтва стало протидіяти набігам татар в українському порубіжжі, «козацьким хлібом» почали називати воєнну службу. Звичні до військової справи козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів.

Покозачення — перехід представників різних верств українського суспільства до козацтва як один зі способів зміни свого соціального стану.

Низове козацтво — назва, що вживалася стосовно козаків-запорожців, які селилися в нижній течії Дніпра.

Запорозька Січ

Опишіть за ілюстрацією вигляд Запорозької Січі.

Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими, вимагали фізичної витривалості, здатності переносити холод і спеку, негаразди воєнного життя. Жили козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором — шапка.

Козацька їжа була простою, але поживною. Козаки готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, вживали смажену дичину та в’ялену рибу. Воєнна служба козаків поєднувалася із заняттями різноманітними промислами, лагодженням зброї та спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. У вільний час козаки любили співати, грати на кобзі й танцювати.

Після воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те що козаки захищали порубіжжя від набігів татар, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, козаки створювали чимало незручностей великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського та Брацлавського воєводств покладалися обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх самостійних походів проти татар.

Із листа кримського хана Сагіб-Гірея до польського короля Сигізмунда І (початок 40-х рр. XVI ст.)

...Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вас про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухала. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.

Як козацькі походи ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом?

Історики дотримуються різних точок зору на проблеми походження українського козацтва й виникнення перших січей. Опрацюйте їх за допомогою додаткової літератури або Інтернету та підготуйте повідомлення.