Реєстрове козацтво — це частина українського козацтва, яка з другої половини XVI століття була офіційно прийнята на військову службу Речі Посполитої та внесена до спеціального списку — реєстру. Уперше реєстр було створено в 1572 році за наказом короля Сигізмунда II Августа, і до нього увійшло 300 козаків. Реєстровці отримували грошову платню, звільнення від податків, право на землю, а також власне самоуправління зі своєю старшиною.
Їхнім завданням була охорона південних кордонів від татарських набігів і стримування нереєстрових козаків від самовільних походів. Проте між реєстровцями та запорожцями часто виникали суперечності, адже реєстрове козацтво частково підпорядковувалося польській владі. Згодом, під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, більшість реєстровців приєдналася до повстання, і реєстр значно розширився