Викривальна й повчальна спрямованість байок письменника ("Муха й Бджола", " Жаба й Віл")

Мої вітання, діти. Сьогодні ми працюємо над викривальними та повчальними творами. Дуже смішними видаються люди заздрісні, які прагнуть дорівнятися до інших, не маючи ні здібностей, ні можливостей для того. І зовсім огидні люди ледачі, що звикли безсоромно користуватися плодами чужої праці. Про це говориться в байках Л. Глібова в алегоричній, але від того не менш дотепній і дошкульній формі.

«Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом із тобою буде сміятися із себе, своїх якихось хиб, недоліків», — так зазначав у своєму щоденнику Остап Вишня. І дійсно, сміятися треба вміти так, щоб не образити, не поранити людську душу, навіть говорячи про найнепривабніші речі. Творча натура будь-якого гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім шукати дотепне , влучне слово, щоб дошкульно висміяти , чи доброзичливо покепкувати над ними. Завдання це нелегке: як же треба любити людину, щоб, глузуючи з неї, дбати про її і всієї нації моральне здоров'я! Із сумною іронічною посмішкою розкривають гумористи і менталітет українця, його негативні національні риси . Але творче кредо письменника-гумориста — писати щось веселе; тому найвищий гонорар для гумориста — веселий блиск в очах народу.

• Перегляньте відео. З відеоуроку запишіть у робочі зошити "Робота в зошиті", ( 4хв.25с та 6хв 56с) "Аналіз твору"(9хв.33с)

• Однією з поширених людських вад є дурість і пихатість. Саме вони найчастіше чинять шкоду і самому власникові, і тим, хто його оточує. Л. Глібов влучно висміює ці негативні риси в байці “Жаба й Віл”, показуючи наслідки, до яких може призвести нерозумна поведінка. Дурна Жаба, побачивши Вола, хоче дорівнятися йому за розмірами, аби бути найкращою та здивувати всіх.

  Для того, щоб збільшитися, Жаба починає надуватися все більше й більше і, нарешті, лопається. Як бачимо, героїню згубила власна дурість.

  Зневага до людей надокучливих, ледачих, що живуть за рахунок інших і навіть не соромляться цього, висловлюється в байці “Муха й Бджола”. У творі протиставлені дві ідеології життя: чесного, хоч і сповненого важкої праці, і безсоромного, безтурботного. Бджола цілими днями працює, їй навіть ніколи присісти, зате до неї добре ставляться, поважають.

  Муха ж тільки шукає, де би поживитися задурно, і тому кожний її ганяє, зневажає. Але їй байдуже, бо вважає себе найрозумнішою, оскільки може все одно обдурити людей, аби отримати від них те, що хоче. Такі хитрощі й засуджує автор.

  Наприкінці твору Л. Глібов іронічно зазначає, що байка адресована мухам, “щоб не сказали часом люде, що надокучив їм”. Ми розуміємо, що серед людей багато таких, як Бджоли, але ж чимало зустрічаємо й Мух!

  Художня форма, яка передбачена жанром байки, дає змогу показати різноманітні негативні прояви суспільного буття або людської сутності. Під масками тварин ми впізнаємо інколи своїх знайомих, а інколи самих себе. Тож кожна байка змушує читача замислитися, проаналізувати свої вчинки й зробити певні висновки.

• Домашнє завдання:

  -- Зроби висновок, кого або що засуджує автор цією байкою" Муха й Бджола"

  -- Чи зустрічалися тобі марнославні люди?Розкажи випадок із життя, який є прикладом пихатості. Байка " Жаба й Віл"

  (Відповіді писати на ВСЕОСВІТУ.)

• Прочитай байки на сторінці 220- 222 свого підручника

Чи уважні ви читачі? Не поспішайте.