Вишивка в українській традиції — це не лише оздоблення, а й потужний оберіг, що розміщувався на найвразливіших і найвидимиших місцях одягу та інтер’єру: на комірі, манжетах, пазусі сорочки, по подолу, на рукавах («морщинці»), щоб захищати людину від злих сил; на покутних і весільних рушниках, скатертинах, наволочках і подушках — щоб наповнювати дім достатком, любов’ю й красою. Кожен стібок мав значення: геометричні ромби й хрести — родючість, калина й троянда — дівоча краса й кохання, дерево життя — зв’язок поколінь. Сьогодні ця традиція оживає по-новому: вишиті футболки, худі, шопери, кросівки й декоративні панно доводять, що стародавні символи можуть виглядати стильно й сучасно, продовжуючи оберігати нас і прикрашати наше життя.













