Розгляньте таблицю з видами мистецтва.
Зверніть увагу на те, якими засобами кожне мистецтво передає образ, що спільного вони мають з літературою, і чим відрізняються.
🖼️ Вид мистецтва | 🎨 Засіб вираження | 🌟 Спільне з літературою | 🔍 Відмінне від літератури |
|---|
Живопис | Колір, форма, композиція | Створення образу, передача емоцій | Візуальне, миттєве сприйняття |
Музика | Звук, ритм, мелодія | Емоційний вплив, атмосфера | Абстрактність, відсутність конкретного сюжету |
Театр | Мова, дія, міміка, сценографія | Сюжет, персонажі, конфлікт | Живе виконання, гра акторів |
Кіно | Відео, звук, монтаж | Візуалізація літературного сюжету | Технічна обробка, залежність від екрану |
Література | Слово, текст, уява | Створення образів, глибина думки | Вимагає активного читання та уяви |
Мистецтво – це галузь людської культури, процес самовираження (творча діяльність людини), а також результат художнього відтворення дійсності, яким митець ділиться з іншими людьми.
Література та інші види мистецтва
Унікальність мистецтва полягає в тому, що воно є засобом пізнання світу, процесом творення і водночас сприяє спілкуванню між людьми. Оскільки немає гірших чи кращих видів мистецтва, тож література – «перша з-поміж рівних».
Художня література – це вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, засобами образного слова створює нову художню реальність.
Літературні твори надихають художників, музикантів, скульпторів, кінорежисерів. Але література є не лише джерелом тем, сюжетів та образів для інших видів мистецтва, вона споріднена з ними. Як і просторові види, вона створює зображення об’єкта, пластичні образи; з музикою літературу єднає наявність ритму; до синтетичних видів її наближає драматизм і схильність до гри.
А чим література відмінна від інших видів мистецтва?
Письменник свої емоції, знання, гру власної фантазії відтворює словом. Тому зображує навіть те, що неможливо побачити, торкнути рукою: думки, внутрішні переживання та відчуття. Це відрізняє літературу від просторових мистецтв. Часові й синтетичні мистецтва орієнтовані на безпосереднє сприйняття. А ось літературний твір дає можливість відірватися від книги і повернутися до неї згодом. Крім миттєвого емоційного сприйняття, розуміння літератури настає в процесі, а часом і набагато пізніше за прочитання.

Художній образ та особливості його сприйняття
Книга і статуя, музика і картина, будівля й кінофільм, попри їхню разючу відмінність, мають спільну рису – це наявність художнього образу. Художній образ неначе «примушує» нас повірити в художній світ, зрозуміти творчий задум митця і водночас отримати від твору мистецтва естетичну насолоду. Тому образність – це основа мистецтва.
Художній образ – це втілення загального уявлення про життя, природу, людину і людські стосунки в конкретних предметах, явищах.
Твір мистецтва залишає глибокий слід у серці й свідомості людини. Що ж змушує нас переживати побачене, почуте, прочитане? Чому про один будинок ми кажемо, що це просто житло, а інший вважаємо витвором мистецтва? Чому одна картина залишає глядачів байдужими, а іншою милуються, про неї сперечаються сотні років?
Художній твір дає змогу подивитися на звичні речі іншими очима: від вигляду місячної ночі чиєсь серце починало битися частіше, а хтось позіхав і йшов спати. Аж ось Микола Гоголь написав: «Дивно сяє місяць! Важко розказати, як добре вештатися такої ночі між юрбою дівчат і між парубками, охочими на всякі жарти й витівки, які тільки може навіяти ця ніч, що весело сміється». І читачі навіть у далеких від України землях сповнювалися бажання пройтися українським селом і насолодитися цим дивом.
Людина сприймає дійсність за допомогою органів чуття і запам’ятовує її в образах. Образи є відбитками дійсності, які зберігаються в пам’яті, а згодом відтворюються уявою. Митець на основі образів пам’яті створює художній образ, який не тільки відображає дійсність, а й вибудовує інший світ, вигаданий і перетворений.
Художній світ - створена уявою письменника та втілена у творі образна картина, що складається з явищ, подій, постатей і виражених ними уявлень, думок, переживань, висловлень тощо.
Розгляньте інфографіку за казкою О. Уайльда «Хлопчик-зірка», щоб зрозуміти, як образи розрізняються за змістом (предметом зображення).

За місцем у творі художні образи можуть бути головними, другорядними чи епізодичними. За походженням - фольклорними (створеними народом) чи авторськими (створеними уявою письменника).
Деякі художні образи неначе виходять за межі як конкретного твору, так і епохи, коли вони були створені. Такі образи сприймаються багатьма поколіннями людей як щось «традиційне» або й «вічне», тому їх часто так і називають - вічними (традиційними) образами.