Вплив попередників на врожайність овочевих культур.

Мета: продовжуємо формувати знання про сівозміну, вивчати попередники та їх вплив на ріст та розвиток культур, виховувати дбайливе відношення до природи.

Сівозміна на городі є корисним заходом, вона являє собою зміну овочевих культур на одній ділянці.

Чергувати рослини можна по-різному, але потрібно враховувати правила. Головне — дотримуватися агротехнічних вимог, тобто повинна вийти продумана схема, яка представляє собою перелік категорій рослин, які потрібно висаджувати по черзі.

Хаотичні насадження призводять до зниження плодоношення і, як наслідок, поганого врожаю в наступні роки.

Прийоми та рекомендації сівозміни дозволяють розподілити культури на ділянці з максимальною користю:

Найродючіші грядки відводяться під «ненажерливі» культури (кабачки, капуста, огірки) з попереднім внесенням органіки і мінеральних добрив. Після збору врожаю для підвищення родючості ділянку засівається сидератами, які після заорювання покращують родючість навіть краще гною;

Бідніші грунти підходять для томатів, перців, редису, цибулі, зелені .

Морква, буряк, петрушка, ріпа добре плодоносять і в бідних грунтах, при цьому глинисті грунти обов’язково потрібно розбавити піском для підвищення повітропроникності;

Розподіл культур на ділянці відбувається з урахуванням потужності і довжини коренів. Люцерна і кукурудза мають довге коріння (до 2 м), трохи коротше коренева система у томатів (близько метра), а капуста, огірки і цибуля беруть поживні речовини з поверхневого шару. Цей фактор враховується при чергуванні культур на ділянці;

При складанні схеми посадки проводиться чергування ділянок для культур, що збагачують грунт азотом (боби, горох, квасоля). Як сидерати найбільшу користь в цьому відношенні приносять конюшина, люпин, люцерна;

Багаторічні культури (ревінь, любисток, багаторічні луки, щавель, естрагон, спаржа) розміщуються по краях ділянки, поблизу огорожі і будівель;

Культури з загальними хворобами і шкідниками не розміщуються не тільки один за одним по часу, але і рядом на грядці так, як висока ймовірність взаємного зараження.

Якщо щороку на одній ділянці садити однакові рослини і не міняти їхї місцями, то в грунті збираються шкідливі речовини і мікроорганізми, личинки комах. Вони в наступні роки будуть сильно пошкоджувати культури.

Споріднені рослини використовують аналогічні поживні компоненти. І якщо їх висаджувати на ділянці кожен раз без перерв, то потім не вистачить корисних речовин, що негативно позначиться на розвитку культур. Коренева система буде виділяти токсичні речовини, через що якість грунту для подібних рослин в одній групі різко погіршиться.

Подібні негативні моменти поступово накопичуються. Без правильної сівозміни грунт з кожним роком стає біднішим. Таку ситуацію не врятує навіть своєчасно внесення відповідних добрив.

Сівозміна є однією з головних частин грамотного вирощування рослин на городі.

При плануванні сівозміни необхідно обов’язкове дотримання умови — на колишні місця, що відносяться до одного сімейства, овочі висаджуються з проміжком від 3 до 4 років, а чим цей період буде тривалішим, тим краще.

Винятком є: картопля, суниця, квасоля, які можна садити роками на одному і тому ж місці, за умови відсутності спеціалізованих шкідників і високого ступеня розвитку захворювань.

При невеликій площі городу більшість дачників вимушено висаджувати окремі культури на постійному місці, особливо це стосується картоплі, яка займає на ділянці найбільшу площу.

Для запобігання одностороннього виснаження грунту, посадку рослин чергують з урахуванням того, які їм потрібні поживні речовини. Це чергування вершків і корінців (наприклад, після капусти або томатів садиться морква).

Після часнику і цибулі допускається посадка будь-яких культур, але повторна висадка їх самих на одному місці вкрай небажана.

При чергуванні овочевих культур в сівозміні потрібно враховувати: посівне чергування.

Подібний захід допоможе виправити проблему з вмістом корисних компонентів в грунті. Обов’язково потрібно враховувати такі правила:

Заборонено висаджувати ту ж культуру кілька років поспіль на одному місці. Причому таке правило стосується і родинних рослин з однієї групи. Це пояснюється тим, що у них загальні шкідники і схожа реакція на токсичні речовини.

Завжди робити перерву, щоб ділянка встигала відпочити після висадженої рослини. Стандартно період становить пару років, хоча багато хто стверджує, що досить і 1 року. Для деяких рослин період відпочинку повинен бути більше. Для огірків, петрушки і моркви потрібно 4 роки, а капусті 7 років.

Рослини не тільки вбирають з грунту корисні речовини, але і удобрюють її за рахунок складу, який присутній в їх кореневій системі спочатку. Завдяки цьому, якщо правильно чергувати культури, не тільки збережеться запас поживних компонентів в грунті, а й покращиться його склад. Наприклад, бобові сприяють розпушуванню землі і вносять в неї мінеральну складову. Гречка і диня насичують кальцієм, а дурман-трава — фосфором. Якщо замість бур’янів висадити тютюн, то підвищиться рівень кальцію, а якщо кропиву — то заліза побільшає.

Обов’язково потрібно застосовувати компост після того, як зібраний урожай. Завдяки цьому грунт стане свіже і здоровіше.

Від шкідників теж допомагає висадка рослин. Наприклад, від попелиці рятує часник і тютюн, від колорадського жука — чебрець.

Після важких культур потрібно висаджувати легші.

Якщо порушувати такі правила, то це призведе до того, що грунт стане збідненим.

Рекомендоване чергування з урахуванням попередників

Це найбільш простий спосіб складання сівозміни. Але і з його допомогою можна значно підвищити врожайність. У таблиці перераховані найбільш часто вирощувані овочі та надано рекомендації щодо допустимих попередників.

У зв’язку з тим, що картопля здебільшого займає великі площі, її можна виключати з сівозміни. На деяких ділянках вона може рости до 5 років, при цьому потрібно тільки міняти різні сорти.

Одним з головних факторів, що впливають на рівень врожайності на будь-якій ділянці, є родючість грунту. Якщо з року в рік на одному місці здійснюється вирощування однієї і тієї ж культури, то неминуче настає стан грунту, відоме як «стомлюваність». Чому ж настає виснаження ґрунту на певній ділянці?

Токсичні кореневі виділення, або Колліни, що виділяються рослинами з року в рік, особливо згубно впливають на самі рослини (петрушка, буряк). Несприйнятливі до Колінн цибуля-порей, бобові та кукурудза;

Родючість будь-якого грунту не безкінечна, і не всі з мікроелементів можна відновити органікою і мінеральними добавками. Культурам одного сімейства потрібно схожий набір мінералів, і вирощування на одній ділянці рослин, наприклад, гарбузів або хрестоцвітих, загрожує зникненням з грунту певних поживних речовин;

Грибкові хвороби і яйця шкідників, властиві сімейства пасльонових або зонтичних, будуть з’являтися на ділянці навіть після ретельних обробок, якщо не користуватися правилами сівозміни.

Овочеві рослини одного виду споживають з грунту однакові поживні речовини, виділяють подібні токсини, мають одних і тих же шкідників. При вирощуванні культур на постійному місці грунт сильно виснажується. Відбувається розмноження шкідників, заражаються хворобами, а також відбувається ріст бур’янів.. Настає стомлюваність грунту, знижується його родючість. Для підвищення врожайності овочів необхідно виконувати наступні умови:

чергування вирощуваних культур на городі;

збагачування грунту мінеральними та органічними добривами;

вибір місця для посадки з урахуванням потреби в освітленні і поливі;

облік попередників.

Культури, що вирощують на дачній ділянці споживають з грунту різні речовини. Тому змінювати грядки місцями треба постійно. Для здійснення сівозміни необхідно враховувати їх потребу в харчуванні та стан грунту.