Внутрішня будова кроля

Мета: Ознайомити  учнів з особливостями  внутрішньої будови кроля, функціями які вони виконують, формувати нові знання з кролівництва, виховувати дбайливе ставлення до тварин, любити та охороняти.

Травна система починається з перед ротової порожнини, відокремленої за допомогою ясен та зубів від ротової. Перед ротова порожнина та м’ясисті губи, за допомогою яких схоплюється й утримується їжа, є лише у ссавців. У ротовій порожнині їжа подрібнюється за допомогою зубів, а також починає перетравлюватись під дією травних ферментів слини. Зуби ссавців, залежно від виконуваних функцій, поділяються на групи: різці, ікла та кутні. Різці допомагають тваринам зрізати їжу, ікла — відривати шматки їжі та утримувати здобич. До того ж ікла слугують надійним захистом від ворогів. Кутні зуби мають плоску жувальну поверхню, їх функція — перетирання їжі. Зуби ссавців складаються з коронки та кореня. Коронка виступає над поверхнею щелеп, тоді як корені розміщуються у їх комірках. Ззовні коронки вкриті міцною емаллю, яка захищає їх від зношування. У більшості ссавців протягом життя відбувається зміна зубів. Перші зуби не мають коренів, їх називають молочними. Згодом вони замінюються на постійні, що мають корені. У дорослих кролів 28 зубів.

У ротовій порожнині ссавців розміщений м’ясистий язик. Він перемішує їжу і забезпечує її ковтання. Крім того, язик — це орган смаку. З ротової порожнини їжа через глотку та стравохід надходить до шлунка, де перетравлюється.

Кишечник у ссавців, як і в інших хребетних тварин, поділяється на два відділи: тонкий і товстий. У тонкому кишечнику їжа остаточно перетравлюється і поживні речовини всмоктуються у кров і лімфу. Неперетравлені рештки їжі виводяться через анальний отвір.

Видільна система складається з парних квасолеподібних нирок, сечоводів і непарних сечового міхура та сечівника. У нирках із крові відфільтровуються кінцеві продукти обміну речовин і надлишок води, які виводяться назовні.

Дихальна система ссавців складається з дихальних шляхів і легень. Дихальні шляхи починаються носовою порожниною, куди ведуть парні ніздрі, і включають носоглотку, гортань (де розташовані голосові зв’язки), трахею та парні бронхи. Бронхи заходять у губчасті легені і розгалужуються на дрібні бронхіоли. Бронхіоли утворюють альвеолярні ходи, які закінчуються дрібними міхурцями — альвеолами, стінки яких обплутані капілярами. Завдяки великій кількості альвеол значно збільшується поверхня легень, через яку відбувається газообмін.

Дихальні рухи у ссавців здійснюються завдяки скороченню та розслабленню міжреберних м’язів, діафрагми і м’язів стінки черевної порожнини. Інтенсивність дихальних рухів залежить від розмірів тварини, а також її функціонального стану.

Нервова система ссавців за будовою подібна до нервової системи плазунів і птахів. Але у ссавців головний мозок має більший об’єм. Насамперед, добре розвинені півкулі переднього мозку та мозочок, а також кора півкуль переднього мозку, яка в багатьох видів укрита численними борознами та звивинами, що збільшують її поверхню.

У ссавців добре розвинені різні органи чуттів, особливо зору, слуху, нюху, а також дотику, смаку та рівноваги.

Органи смаку дають змогу розпізнавати якість їжі та відрізняти їстівні об’єкти від неїстівних. Чутливі клітини, які відповідають за сприймання смаку, розташовані у ссавців на язиці та стінках ротової порожнини. Багато нервових закінчень є і в шкірі ссавців. Розвиток нервової системи й органів чуттів визначає складну поведінку ссавців.

Довжина кролячого кишечнику досягає майже п’ятисот сантиметрів, тобто перевищує довжину тулуба дорослої тварини практично в тринадцять разів, а молодого – п’ятнадцять. Це пов’язано з режимом харчування та самої їжею, здебільшого грубої.

Ще однією дивиною, що відноситься до травної темі кроликів, є поїдання власного калу. Згідно з дослідженнями вчених, кролик може з’їдати до вісімдесяти відсотків своїх випорожнень. Причому є відмінність і в самому калі: він ділиться на твердий денний і м’який нічний, найбільше вухаті вживають останній. Все це робиться для поповнення запасів протеїну та інших корисних речовин.

Дихальна система

Легені, як і інші життєво важливі внутрішні органи, розташовані в невеликому грудному відділі, тому всі вони мають невеликий розмір. Частота вдихів і видихів кролика зазвичай дорівнює шістдесяти  разів в хвилину, а при збільшенні температури навколишнього середовища до тридцяти і вище кролик починає дихати до двохсот вісімдесяти разів у хвилину. Якщо в повітрі, який кролик вдихає, з’являється аміак, то тварина серйозно захворює, а у разі підвищення його концентрації до півтора міліграма гине.

Серцево-судинна система

Будова серця кролика значно відрізняється від серцево-судинної системи інших домашніх ссавців. Воно скорочується до ста шістдесяти ударів в хвилину, від чого середньостатистичний кролик живе набагато менше інших котів, собак і так далі. Повний кругообіг крові в тілі тварини відбувається за вісім секунд.

Розподіл крові по судинах, самого серця, печінки і інших органів відбувається у розмірі один до чотирьох. Всього крові в організмі кролика від тридцяти до сімдесяти міліграмів.  Серце розвинене слабо і зміщене в ліву сторону. Воно витягнуте з косою внутрішньої частини грудини.

Молочні залози

Як самі молочні залози, так і їх соски – це шкірні похідні і розвиваються виключно після початку годування самкою своїх дитинчат. В інший час вони знаходяться в редукованому вигляді і сховані під шерстю в черевній порожнині. Кількість сосків залежить від анатомії і фізіології розмноження кроликів, особливо відмінність помітно у різнопорідних особин. На жіночому тулуб соски розподіляються від живота до грудей, захоплюючи пахову стінку. Кожен сосок забезпечений від одного до чотирнадцяти молочних ходів, на кінцях відкриваються назовні.

Поки кроленятам не виповниться двадцять днів, мати годує їх своїм молоком, а сама лактація продовжується до сорока днів після пологів. Середньостатистична витрата молока на одного кроленяти добу становить до тридцяти міліграмів. Перші три дні молоко містить імуноглобулін і бактерицидні речовини.

Статеві органи і розмноження

Про частину чоловічих статевих органів вже згадувалося. Мошонка, куди вміщається придаток і сім’яників, знаходиться поряд з анальним отвором і захована під шерстю. Більш низька температура всередині мошонки, що відрізняється від температури тіла, дозволяє зберігати насіння спермія. Сім’япровід – це якесь продовження придатка. Він через пах тягнеться в тазову очеревину і зону, де перетворюється в ампулу. Сам статевий член виконує його прямі дві функції – вивільняє сперміїв і виводить сечу, звільняючи сечостатевий канал. При неактивному статевому члені його головка прикривається шкіркою, тим самим захищаючись від можливих пошкоджень.

У самки статеві органи представлені у вигляді парних  яєчників і маткових труб, а також непарних – матки, піхви та зовнішніх статевих органів. Розмноження кроликів можливо при досягненні ними чотирьох місяців. В цей час вже дозрівають сперматозоїди у чоловіків і яйцеклітини у жіночої, але найчастіше заводчики, звичайно, не допускають спаровування в такому юному віці, так як організм може не перенести навантаження. Злучка найчастіше відбувається у семимісячному віці.

Для того щоб відбувся контакт, кролицю садять у клітку з самцем, а за два тижні до майбутньої злучки в її раціон господарі додають спеціальні вітамінні корми. Самцеві ж у раціон вводять варену картоплю разом з запареним вівсом. Кролики – це ссавці, тічка у яких провокується часом року і самим процесом спарювання.

У літній час незапліднені кролиці вимагають самця майже через кожні п’ять діб, а взимку через дев’ять. Така поведінка триває до трьох днів. Згідно з особливостями будови кролика-самки, дворога матка у неї. Це означає, що запліднити кролицю можна два рази, правда, кроленята з другого окролу часто народжуються мертвими.