Віхи творчого шляху й художні здобутки Федеріко Ґарсіа Лорки, жанрове розмаїття його лірики

Федеріко Ґарсіа Лорка був андалузцем, і коли в його творах ідеться про Іспанію, вона для нього — синонім Андалузії, пісенної, світлої, багатостраждальної. Він зумів відтворити у своєму мистецтві своєрідну душу іспанця, пристрасну й прекрасну. Твори поета пройняті силою пристрасті, у них біль за сучасне і надія на майбутнє. Саме це надає його поезії як трагічної напруженості, так і оптимістичного колориту.

«Я запрошую всіх читачів до себе в співавтори, Хай кожний додумає, що забажається»,— говорив  Федеріко Ґарсія Лорка. Його вірші сповнені іспанського духу, але в них можна відчути нотки й українських народних пісень, і циганських романсів, і щось таке, що рідне кожному. Давня міфологія і фольклор модернізувалися у творчій уяві поета так, що стали відображенням, символом складного, суперечливого, неймовірного ХХ століття. 

Прослухай урок! Запам'ятай головне!

Побутує така легенда про останній день життя Федеріко Ґарсія Лорки. На світанку, стоячи перед дулами націлених у нього гвинтівок, поет сказав: «І все-таки сходить сонце!». Чи це було прощання зі світом, чи початок так і не написаного вірша, ми ніколи не дізнаємося, як і про те, як насправді помер видатний іспанський поет і драматург ХХ ст. Федеріко Ґарсія Лорка. Його смерть оповита таємничістю, як, зрештою, і має бути зі справжніми поетами:

Коли я помру,

покладіть мене й мою гітару

в піскову труну.

Коли я помру,

поховайте мене в руті-м'яті,

в миртовім гаю.

Коли я помру,

прапорцем на дах мене поставте -

хай помайорю.

Коли я помру...

Переклад Миколи Лукаша

Для допитливих!

Завдання