Варварські королівства в Європі. Практикум

Карта Європи в ранньому Середньовіччі

Як ви пам’ятаєте, варвари ще від IV ст. масово оселялися на території Західної Римської імперії. Тамтешня влада не могла заплатити їм за військову службу грошима, тому розраховувалася землями, на яких переселенці створювали власні «королівства». Поступово вони опановували простори, що підпорядковувалися колишньому величному Риму. У північно-західній частині Піренейського півострова оселилися свеви. Решту півострова та південь сучасної Франції захопили вестготи. На місці римської провінції Африка постало королівство вандалів та аланів. На теренах Італії створили державу остготи, а після них там у VI ст. осіли лангобарди. Англи, сакси та юти переправилися через протоку Ла-Манш і започаткували королівства в Британії. На захоплених територіях прибульці поводилися як господарі, тому корінне населення жило в нелегких умовах. Лише варвари могли служити у війську, за що звільнялися від податків. До того ж, їхні правителі відбирали землі місцевих володільців та роздавали своїм воїнам. Скаржитися на свавілля зазвичай було нікому, адже рішення ухвалювали герцоги – представники германської знаті. Вони мали величезні повноваження і в обмін на підтримку того чи того вождя поводилися на свій розсуд.

Кожне із «варварських королівств» трималося на впливовості та силі правителя. Його смерть призводила до політичної кризи, іноді й до воєн між наступниками, адже керівні структури лише формувалися і не могли вчасно втручатися в проблемні ситуації. Політичний устрій (внутрішня організація влади) часто полягав у налагодженні співіснування германської та колишньої римської знаті. Наприклад, остготський король Теодоріх в Італії славився банкетами, на яких однаково запрошували як його одноплемінників, так і відомих римлян (філософа Северина Боеція, папу Іоана І та інших). Королівство франків стало наймогутнішим з усіх варварських. Слово «франк» перекладається як «вільний», «хоробрий», «дикий». Вони віддавна поділялися на салічних (населяли узбережжя Північного моря) та ріпуарських (жили вздовж річки Рейн). Уперше франки напали на Римську імперію в 242 р. Хоча той напад не вдався, римлян уразила войовничість чужинців. У 481 р. салічних та ріпуарських франків об’єднав Хлодвіг (481—511) із династії Меровінгів, утворивши Франкську державу. У 486 р. війська під його командуванням знищили рештки римської державності в Галлії. До кінця V ст. вони підкорили довкільні племена. Унаслідок нестабільності вже до VIII ст. майже всі римські володіння завоювали візантійці, араби та франки, тож часи «варварських королів» урвалися.

Поява «варварських правд»

Після 476 р. розгалужене і докладне римське законодавство досить швидко забулося – через падіння Західної Римської імперії потреба в цих законах зникла. На відміну від Східної Римської імперії, яка вважала себе наступницею колишньої величі, теренами тогочасної Західної Європи управляли по-іншому. У побутовому житті германці керувалися власними правовими звичаями, які вони спробували припасувати також для своїх нових підданих. Основним було звичаєве право – система правових норм, які склалися внаслідок тривалого історичного розвитку і використання на практиці. Кожне германське плем’я мало свої обряди і традиції, тож уявлення про дотримання порядку було різним. Варварські королі спробували навести лад у цій складній сфері суспільного життя, видавали власні обов’язкові для виконання едикти (постанови). Також важливими стали записи норм звичаєвого права германців, які прийнято називати Правдами (в оригіналі кожна збірка називалися «Lex» – «Закон»). Так з’явилися «Правда саксів», «Правда баварів», «Едикти короля Ротарі» (збірка права ломбардів), «Вестготська правда» та інші. Однією з найвідоміших стала «Салічна правда» – збірка права салічних (приморських) франків, влада яких від початку VI ст. поступово поширювалася територією Європи.

Кого в Римській імперії вважали варварами?

З якими варварськими народами воював Рим?

Після падіння Західної Римської імперії у 476 р. римське законодавство швидко забулося. Натомість варварські королівства керувалися:

а) Звичаєвим правом:

• Система норм, що склалися історично

• Кожне плем'я мало свої традиції та обряди

б) Королівськими едиктами:

• Обов'язкові для виконання постанови варварських королів

в) Варварськими правдами:

• Записи норм звичаєвого права

• Приклади: "Правда саксів", "Правда баварів", "Едикти короля Ротарі", "Вестготська правда"

• Найвідоміша - "Салічна правда" (право салічних франків)

Що таке "варварські правди" і яку роль вони відігравали у правовій системі варварських королівств?

Виконати тест!