Тема: «Ти знаєш, що ти ─ людина?», «Гей, нові Колумби й Магеллани…». Загальнолюдські цінності та ідеї.
Мета уроку: поглиблювати знання учнів про особливості поезій В.Симоненка; формувати знання учнів про особливості поезій В.Симоненка; продовжувати опрацьовувати поетичну спадщину В.Симоненка, допомогти учням усвідомити ідейно-художнє значення твору в розкритті загальнолюдських проблем;
розвивати вміння виразно і вдумливо читати поезії, аналізувати їх, визначати провідні мотиви та ідеї, коментувати художні засоби;
виховувати громадянські та патріотичні почуття, шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей та ідей.
Тип уроку: засвоєння знань, умінь, навичок.
Обладнання: підручник, робочий зошит, портрет В. Симоненка, аудіозапис поезії «Ти знаєш, що ти – людина?», дидактичний матеріал
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Літературна гра «Вірю! – Не вірю!»
Чи вірите ви, що після закінчення Київського університету Василь Симоненко отримав фах художника? (Ні. В.Симоненко отримав фах журналіста).
Чи вірите ви, що Василеві Симоненкові посмертно присуджено Нобелівську премію у 1995 році? (Ні. В. Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка).
Чи вірите ви, що Василь Симоненко прожив 28 років? (Так).
Чи вірите ви, що Василь Симоненко похований у рідному селі Біївці на Полтавщині? (Ні. Поет похований у Черкасах).
Чи вірите ви, що «Тиша і грім» – перша книжка поезій В. Симоненка, яка вийшла друком у 1962 році? (Так).
Чи вірите ви, що жанр поезії «Лебеді материнства» колискова? (Так).
Чи вірите ви, що основна думка вірша «Лебеді материнства» втілена в поетичному рядку: «Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії»? (Ні. Основна думка вірша в інших рядках: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»).
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Переглянути (послухати) пісню на слова В. Симоненка «Ти знаєш, що ти - людина?»
https://www.youtube.com/watch?v=EsHieTRBFSY
Вірш «Ти знаєш, що ти – людина?» є духовним заповітом поета сучасникам і нащадкам. І наше завдання сьогодні – осягнути ідейно-художній зміст поезії – простий і водночас глибокий, дати відповідь на поетове запитання, звернене до кожного з нас: «Ти знаєш, що ти − людина?»
Мотиви написання поезії (історія написання поезії)
У часи, коли наше суспільство струшувало з себе культівське наслання, ніби маніфестом неповторної людської індивідуальності, її цінності й гідності прозвучав вірш «Ти знаєш, що ти – людина?», який належить його збірці «Земне тяжіння». Завдання кожної особистості, кожної людини – усвідомлення своєї унікальності сприятиме гармонізації його стосунків з оточенням, буде запорукою того, що усе – і почуття, й думи, і вчинки, як і оті «Озера, гаї, степи», неповторно повторяться у прийдешніх поколіннях.
2. Прочитати вірш в підручнику
Чи сподобався вам вірш? Які почуття він викликав?
3.Евристична бесіда:
Яким настроєм пронизаний увесь твір?
Чим стурбований поет? (Поета турбує те, що люди не цінують своє життя, свою індивідуальність).
Прочитайте першу строфу вірша. Назвіть головний рядок у першій строфі. («Ти знаєш, що ти – людина»).
Що значить – бути людиною? Чому автор виокремлює усмішку, муку, очі людини?
Прочитайте останню строфу вірша. Чому, на вашу думку, вона майже повторює першу?
Орієнтовний план текстуального аналізу поезії.
1.Історія написання твору.
2.Історична основа (якщо є).
3.Літературний рід, жанр, жанровий різновид.
4. Безпосередній текстуальний аналіз:
а) художній образ (ліричний герой, образ-пейзаж);
б) думки-почуття в їх перебігу;
в) виражальні засоби на 4-х рівнях:
1 рівень – тропи (порівняння, епітети, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, алегорія, символ, іронія, сарказм);
2 рівень – стилістичні фігури (повтор, анафора, епіфора, поетичне кільце, антитеза, паралелізм, градація, риторичні фігури);
3 рівень – засоби звукопису (алітерація, дисонанс, асонанс, звуконаслідування);
4 рівень – лексичні засоби (синоніми, антоніми, діалекти, застарілі слова, жаргонізми).
5. Особливості віршування (строфа, рима, римування, віршовий розмір).
Повторення стилістичних фігур (запис у зошит)
Анафора – стилістична фігура, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку рядка.
Епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі, яка утворюється повтором окремих слів або словосполучень на кінці рядка.
Риторичний оклик – вислів, що має підкреслено-емоційний характер і вводиться з метою посилити увагу на аспекті зображуваного.
4.Послухати поезію «Гей, нові Колумби й Магеллани...»
https://www.youtube.com/watch?v=kIW2cP-g9wg
5.Опрацювання змісту презентації:
https://vseosvita.ua/library/prezentacii-55808.html
6. Прочитати повідомлення про Х.Колумба, Ф. Магеллана.
Христофор Колумб (1451 – 1506). Видатний мореплавець епохи великих географічних відкриттів. Шукаючи шлях до Індії, він здійснив кілька плавань через Атлантичний океан. У 1476 – 1485 рр. Колумб жив у Португалії, брав участь у португальських морських експедиціях. Колумб відкрив острови Куба і Гаїті, де заснував колонію, малі Антильські острови, Пуерто – Ріко, Ямайку, Америку. Під час усіх експедицій Колумб виявив себе не тільки як пристрасний шукач нових земель, але й як колонізатор. Помер Колумб у Вальядоліді (Іспанія).
Фернан Магеллан ( близько 1480 – 1521) – мореплавець, організатор і учасник першої навколосвітньої подорожі. Народився у селі Соброза (Португалія) у збіднілій дворянській родині. У 1505 – 1511 рр. брав участь у португальських завоюваннях в Індії на півострові Малакка, островах Суматра, Ява, Молункських, у Мозамбіку. У 1517 р. Магеллан емігрував до Іспанії. У жовтні 1520 р. експедиція Магеллана, обігнувши Південну Америку, відкрила протоку (згодом названу Магеллановою) і вийшла в океан, який було названо Тихим. У квітні 1521 р. кораблі Магеллана досягли Маріанських, а потім і Філіппінських островів. Ця подорож підтвердила наявність єдиного світового океану і була одним із доказів кулястості Землі.
7.Виразне читання поезії «Гей, нові Колумби й Магеллани»
8.Обговорення змісту вірша:
Прочитайте першу строфу вірша. До чого закликає ліричний герой своїх сучасників? Що означає метафора «Напнемо вітрила наших мрій!»?
Знайдіть і назвіть у першій строфі протиставлення. Поясніть. («Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій». Протилежні метафори «мандри» - «бухта» означають активну та пасивну життєві позиції).
Прочитайте другу строфу вірша. Чому у цій строфі так багато питальних речень? Про що це говорить? (Питальні речення створюють відчуття дискусії, яку ліричний герой веде з тими, хто вважає, що «все вже відкрито» і нема для чого мріяти, прагнути чогось).
Поясніть метафору «Як нам помістити у корито Наші сподіваная молоді»? («Корито» – обмежене, приземлене життя без мрії і руху вперед).
Прочитайте третю строфу вірша. Чому, на вашу думку, у цій строфі так багато окличних речень? (Ліричний герой закликає мріяти, відкривати «духовні острови» «в океані рідного народу»).
Прочитайте п’яту строфу вірша. Поясніть, як ви її зрозуміли.
Прочитайте останню строфу вірша. Назвіть дієслова у перших двох рядках. Чому вони вжиті в неозначеній формі? (Дієслова в неозначеній формі у рядках: «Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні!..» з одного боку допомагають чітко окреслити життєву позицію ліричного героя, з іншого – сприймаються як заклик «нових Колумбів й Магелланів» до небайдужості, мрій і пошуків).
Словникова робота
Вітрила — паруси;
жага — сильне бажання, пристрасть;
нидіє — сумує, не знаходить собі місця;
тужаві — міцні, чіпкі;
каравела — корабель;
шкварити — смажити.
9.Визначити тему, ідею, основну думку поезії (записати в зошит)
IV. Підсумок уроку
Метод «Мікрофон»
Чи змусив вас вірш переглянути своє ставлення до життя?
На які роздуми він вас налаштував?
Чи сподобався вам урок?
Чим ви поповнили на сьогоднішньому уроці власну «скарбничку знань»?
V. Оцінювання навчальної діяльності
VІ. Домашнє завдання: опрацювати ст. 182 – 184; вивчити напам’ять вірш (один на вибір)
