В. Гюго - класик французького романтизму.
Цілі, завдання уроку:ознайомити з біографією письменника, його захопленням діяльністю та творчістю, пояснити, чому саме В.Гюго вважається центральною постаттю літератури французького романтизму.
План уроку:
1.Життя та творчість В.Гюго.
2.Захоплення творчістю Франсуа - Рене де Шатобріана, батька французького романтизму.
3.Романтичні погляди В.Гюго. В.Гюго - теоретик і митець романтизму.
4.Новаторство В.Гюго. Боротьба проти класицизму
Обладнання:
портрет письменника, портрет Шатобріана, презентація слайдів «Життя та творчість В.Гюго»,опорні схеми принципів романтизму.
Проектно-конструкторська модель уроку літератури
I. Інформаційна картка уроку літератури
Тема уроку за програмою : В.Гюго як центральна постать літератури французького романтизму.
Зміст теми: Життя та творчість В.Гюго. Захоплення творчістю Франсуа - Рене де Шатобріана, батька французького романтизму. Романтичні погляди В.Гюго. В.Гюго - теоретик і митець романтизму. Новаторство В.Гюго. Боротьба проти класицизму
1. Тема уроку:
"Хочу бути Шатобріаном або ніким!"
2. Мета літературної освіти:
цілі, завдання:
ознайомити з біографією письменника, його захопленням діяльністю та творчістю Шатобріана; простежити шлях формування романтичних поглядів; пояснити, чому саме В.Гюго вважається центральною постаттю літератури французького романтизму; визначити принципи романтизму; в чому новаторство письменника, його індивідуальний стиль; зацікавити учнів творчістю письменника.
3. Змістові лінії літературної освіти: літературознавча, комунікативно-мовленнєва. когнітивна
4. Компетенції учня-читача: літературознавча, комунікативно-мовленнєва .
5. Очікувані (плановані) результати: . знати основні етапи життя і творчості письменника, хто вплинув на формування світогляду, основні принципи романтизму, вміти пояснити, чому саме В.Гюго вважається центральною постаттю літератури французького романтизму.
6. Тип і різновид уроку (заняття): Урок вивчення життєпису письменника (ВЖП): .
7. Теоретико-літературні поняття: романтизм, французький романтизм,принципи романтизму, універсалізм.
8. Літературно-мистецькі зв"язки : музика, живопис.
9. Наочні засоби навчання: портрет письменника, портрет Шатобріана, опорні схеми принципів романтизму.
10. Варіативне домашнє завдання :
вивчити біографію, скласти хронологічну таблицю, прочитати роман "Собор Паризької Богоматері", повторити визначення роману,його види, підібрати цитати опису історичного тла, опису Собору.
Епіграф уроку:
«Все в твоїх руках!»
II. Модель уроку
Композиція та сюжетно-змістові лінії літературної освіти школярів.
Зачин уроку
І.Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів
І. Організаційний момент.
1.1. Відмітка відсутніх.
1.2.Створення психологічної атмосфери. Гармонізація емоцій. Налаштування на творчий процес. Перегляд відеокліпу: «Сам слепи свое счастье!». Висновок : Все залежить від людини, все в її руках. Людина творець свого щастя. А щасливою вона буде тоді, коли реалізує свою мрію, виконає своє призначення на Землі.
Основна частина
ІІ. Орієнтаційно – прогностична лінія літературної освіти
2.1.Формулювання теми уроку.
На попередньому уроці ми познайомились з основними рисами літературного процесу XIX ст., з новими модерністськими явищами.
Сьогодні ми познайомимось з людиною, яка здійснила свою мрію, виконала своє призначення . До вашої уваги –реформатор французької поезії, теоретик франзузького романтизму, людина нових, передових , прогресивних поглядів – Віктор – Марі- Гюго ( учитель звертає увагу на портрет письменника, на план уроку).
2.2.Визначення особистісно-важливих цілей діяльності.
2.3. Позитивна настанова на вирішення літературно-мистецьких завдань.
Кульмінаційні моменти
розв’язання літературно-мистецьких завдань
ІІІ. Проектно-операційна лінія літературно-мистецької освіти.
Робота над темою уроку. Повідомлення «Життєвий та творчий шлях В.Гюго.»
3.1.1Представлення портрета.
3.1.2.Зачитування спогадів.
3.1.3.Звернення до щоденникових записів.Захоплення творчістю Шатобріана.
В.Гюго - для нас зразок людини, яка передбачає своє майбутнє і цілеспрямовано його творить своїми руками. З дитинства він багато читав, аналізуючи та систематизуючи прочитане. Саме література формувала його світогляд.В 14 років він записав у щоденнику: “Хочу бути Шатобріаном або ніким”. Цей факт свідчить про те, що молода людина усвідомлювала все, що відбувалось на літературному поприщі та уже відчувала майбутнє, актуальне для нього.
3.2.Ціннісно зорієнтоване осмислення образу автора та його творчості.
3.2.1. Питання для роздумів. (конструювання розгорнутих відповідей на питання):
4.Лекція вчителя «Романтичні погляди В.Гюго» з перглядом слайдів про творчість В.Гюго.
У 1827 р. ( У 25 років!) Гюґо звертається до жанру романтичної історичної драми. Перша спроба утвердити романтизм у драматургії.Драма “Кромвель” відображає події Великого Англійського Бунту ХУІІ ст. Гюго розкриває в ній двоїстість людини, боротьбу між добром та злом. Християнство допомагає людині в тяжкі моменти життя знайти дорогу до добра .Але передмова до драми є набагато більш відомішою, ніж сам твір. “Передмова до “Кромвеля” давно вже розуміється як окрема теоретична праця і вважається маніфестом французького романтизму. Намагаючись довести рівноправність авторитету “давніх” і авторитету “нових”, Гюґо розподіляє розвиток світової літератури на три періоди: перший – первісний ( вершина “Біблія” ), другий – античний (вершина поеми Гомера ) і третій – християнський ( вершина Шекспір ). Таким чином Гюґо руйнує основу класицизму – ствердження незмінності античного ідеалу краси. Більш того, Гюґо висловлює думку про відірваність мистецтва класицизму від реальних потреб людства. Античність давно минула, наступила нова ера, яка вже зовсім по іншому дивиться на людину, розуміючи її не як істоту, абсолютно підкорену космічній необхідності, а як поєднання ангела і звіра, небесного і земного. І хоча рок завжди панує над людством, все ж християнська епоха надає людині свободу вибору між вічним і смертним. Тому мистецтво Франції повинно відмовитися від застарілої орієнтації і піти новим шляхом, шляхом Шекспіра, який відображав життя “природно”, у суміші високого і низького, комічного і трагічного. Але заклик до наслідування природі не привів Гюґо до реалізму. Він по-своєму інтерпретував шекспірівське положення про дзеркало і природу ( “mirror up to nature” ), висунувши вимогу “концентрованого дзеркала”. “Прекрасне має лише одне обличчя, потворне має їх тисячу”, - стверджував Гюґо і розробляв теорію гротеску. Гротеск ( від італійського “печерний” ), є явищем досить молодим. Його не знала античність. На початку ХІХ ст. археологи відкрили неподалік від Риму грот Нерона, розписаний такими чудернацькими і примхливими зображеннями, що один із вчених збожеволів під впливом побаченого. Потворні і одночасно вишукані квіти і тварини переплелися у неймовірних виглядах. Вони захоплювали людей майстерністю художників, що їх створили, і одночасно лякали своєю потворністю. “Божевільний грот” закрито для відвідувачів і зараз, але копії зображень розійшлися по Європі. Так виникло у мистецтві явище гротеску, до якого часто зверталося романтичне мистецтво ( Гофман, Гюґо, По ). Гротеск завжди перебільшує потворні або комічні риси, це не реалістичне, а загострене, чудернацьке зображення. Нібито ми бачимо певний образ не у денному, а у печерному або нічному освітленні, і він лякає і одночасно заінтриговує нас. Гротескними образами є образи Цахеса, Лускунчика у Гофмана, Квазімодо, Гуінплена у Гюґо. Гротеск існує і в сучасному мистецтві, але відкрили його романтики, і заслуга Віктора Гюґо тут є незаперечною.
IV. Рефлексивно-корективна лінія контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів.
4.1.Представлення , демонстрація результатів читацької діяльності
4.1.1. Робота у групах: (5хв.). 1.Спираючись на опорний конспект, охарактеризувати романтизм; 2).Прочитати матеріал, визначити основні принципи романтизму за В.Гюго; 3) Пояснити, що таке гротеск , його роль як засобу художньої виразності.Навести приклади з творів Гофмана, Гюго.
4.1.2. Звіт учнів – читачів за результатами опрацювання різнопланових матеріалів.
4.1.3.Слово вчителя.Гюґо прийшов на позиції романтизму під впливом поезії Шатобріана і Ламартина. Але його власний поетичний дар був набагато міцніший, ніж дар його вчителів. Саме йому судилося провести реформу французької поезії, створити умови для її подальшого розвитку. Збірка “Орієнталії” ( 1828 ) з цього приводу набула символічного значення. Порушуючи класичні вимоги єдності вірша, Гюґо чередує розмір і довжину рядка, створюючи вигадливі картини зустрічі подорожників із джинами в пустелі ( “Джини” ), шаленої скачки гетьмана Мазепи, який програв битву, але не скорився ( “Мазепа” ). Гюґо замінив раціоналістичний вірш класицизму на мову людських почуттів, відмовився від прикрас, запозичених з античної міфології, відмовився від вимоги суворого розділення лексики на “високу” і “низьку”. Класицистична поезія визнавала тільки цезуру ( паузу ), розташовану посередині рядка, а також думку, яка уміщається в один поетичний рядок. Це сковувало художників, не давало можливості вільно проспівати про власне бачення світу. Гюґо увів “смислову” цезуру, а також “переніс”, і таким чином розкріпачив поетичну думку. В галузі ритму поет відмовився від застиглого олександрійського вірша і здивував сучасників різноманітністю ритмів, які передавали то вічний спокій пустелі, то жах людини перед незнаним, то рокіт бурі, то тріск дерев під час урагану. У 1830 р. в статті “Про пана Доваля” Гюґо визначав романтизм як “лібералізм в літературі”, і підкреслював, що “літературна свобода є дитиною свободи політичної”.
Розв'язка уроку
V. Слово – епілог словесника
5.1.1.Останні роки життя.Переклад творів українською мовою.
В останні роки життя Гюґо працював над поетичними збірками «Мистецтво бути дідусем « («L'art d'etre grand-pere», 1877), «Легенда віків» («La legende des siecles», багаторічна праця над цим монументальним твором була закінчена в 1883 p.), сатиричними поемами, опублікував драму «Торквемада» (1882).
Помер Віктор Гюго 23 травня 1885 року. Його смерть була сприйнята французькою громадськістю як національна трагедія, а його похорон перетворився на грандіозну, справді всенародну маніфестацію, в якій взяли участь тисячі людей. Творчість Гюго міцно й назавжди увійшла до золотого фонду французької та міжнародної культури.
Українською мовою перекладено майже всі романи, драми та вірші Гюґо. У справі популяризації його творчості в Україні багато зробив І. Франко, котрий високо поціновував його повісті «Останній день смертника», «Клод Ґе», переклав 9 віршів зі збірки «Кари», 11 віршів з інших збірок, уривок з роману «Знедолені» під назвою «Ватерльо», фрагмент драми «Торквемада»; написав статтю «Соті роковини народження В. Гюго». Твори Гюґо перекладали також Леся Українка, Олена Пчілка, М. Старицький, П. Грабовський, Є. Тимченко, В. Щурат, М. Рильський, М. Бажан, Борис Тен, М. Терещенко, С. Голованівський та ін. Творчість Гюґо досліджували вітчизняні літературознавці О. Білецький, Н. Модестова, Д. Наливайко та ін.
5.1.2.Підсумок уроку:
1.Довести або спростувати твердження : « В.Гюго є центральною постаттю французького романтизму.»
2.Дати відповідь на питання: Який шлях до мрії? Коли людина буде щасливою?
Повернення до епіграфу, до відеокліпу. Гюго цілеспрямовано будував свою власну долю. Спішив жити, творити. М.Горький говорив :»В.Гюго учив людей любити жити життя, красу, правду і Францію»
3. Метод «ПРЕС»:
Сьогодні на уроці я :
«дізнався про…»
«переконався у… »
«усвідомив…»
«вдячний…»
VI. Варіативне домашнє завдання
вивчити біографію, скласти хронологічну таблицю, прочитати роман "Собор Паризької Богоматері", повторити визначення роману,його види, підібрати цитати опису історичного тла, опису Собору, повторити роман В.Скотта «Айвенго», а саме описи проявів середньовічного колориту : панування церкви…
.png)