Короткі відомості про життєвий і творчий шлях письменника
Володимир Галактіонович Короленко народився 15 липня 1853 р. в місті Житомирі. Його батько, Галактіон Панасович, служив повітовим суддею і відрізнявся непідкупною чесністю, що різко виділяла його з-поміж місцевих чиновників. Мати, Евеліна Йосипівна Скуревич, була донькою поміщика середніх статків. Батьки майбутнього письменника були чесними, добрими, порядними людьми, шанобливо ставилися до інших. Саме вони виховали у своїх дітях милосердя, співчуття до знедолених, негативне ставлення до жорстокості.
Дитячі роки Короленка минули на Житомирщині. Там же, у житомирській гімназії, хлопець почав своє навчання. Та незабаром батька перевели до Рівного. Туди ж переїхала вся родина. Володимир продовжив навчання у Рівненській гімназії.
Невдовзі в сім’ї Короленків сталося велике горе: помер батько. Мати і п’ятеро дітей лишились без будь-яких засобів до існування. Володимирові довелося сам на сам зустрітися з величезною несправедливістю, що існувала у світі.
Після закінчення гімназії Короленко у 1871 р. вступив до Петербурзького технологічного інституту, але через матеріальні нестатки мусив покинути навчання. Щоб прогодувати родину, він пішов працювати. У 1874 р. Володимир перейшов до Петровської сільськогосподарської академії у Москві.
У роки навчання в академії Короленко захопився народницьким рухом, брав участь у студентських виступах, і у 1876 р. його виключили з академії. Упродовж року юнакові довелося жити в місті Кронштадт під наглядом поліції. Він працював коректором у друкарнях і репетитором у багатих сім’ях, якийсь час був чоботарем і чорноробом.
За підозрою у революційній діяльності, без слідства й суду, навесні 1879 р. його вислали до В’ятської губернії. Майже шість років провів Короленко у тюрмах та на засланні.
Однак суворі умови життя не зламали волі письменника. Важкі шість років заслання стали часом формування зрілого письменника, дали багатий матеріал для його майбутніх творів.
У 1885 р. В. Короленкові дозволили жити в Нижньому Новгороді. У цьому місті письменник прожив десять років, які стали роками його найактивнішої літературної та громадської діяльності.
У 90-х рр. XIX ст. письменник багато подорожував, відвідував Крим, Поволжя, Кавказ, Південний Урал. У 1893 р. Короленко побував на Всесвітній виставці в Чикаго (США).
Та де б не був письменник, його завжди вабила Україна. У 1900 р. він приїхав з Петербурга до Полтави і відразу й назавжди полюбив це місто. Понад двадцять років письменник мешкав там.
Переїзд до Полтави зблизив Короленка з видатними діячами української культури — Панасом Мирним, М. Коцюбинським, І. Тобілевичем.
У Полтаві письменник і помер 25 грудня 1921 р. Нащадки Короленка і досі живуть у цьому місті.
«Правозахисники»
В. Короленко був не тільки письменником, а й громадським діячем. Він обрав шлях захисника знедолених і скривджених і залишався вірним цьому вибору до останку. Виступи письменника з публіцистичними творами на злободенні теми відіграли помітну роль у суспільному житті його епохи.
Саме письменники В. Короленко і Л. Толстой привернули увагу громадськості до голодомору 1891–1892 рр. (цикл нарисів «У голодний рік»).
Митець виступив на захист удмуртів (одна з народностей Сибіру) від наклепницького звинувачення у вбивстві людини (під час ритуалу), опублікувавши серію статей під рубрикою «Мултанська справа». Його викривальна промова в суді приголомшила всіх. Після чотирьох років бюрократичної тяганини несправедливий вирок було скасовано.
У 1900 р. Короленко був обраний почесним академіком Петербурзької академії наук, але в 1902 р. покинув її на знак протесту проти виключення письменника Максима Горького.
Відомо, що в роки безкінечної зміни влади (1917–1918) письменник урятував життя десяткам людей, стаючи на захист їхніх прав. У Полтаві письменника називали «народним губернатором», його слово було вагомим навіть для влади.
До останнього дня Короленко боровся за правду і справедливість.
«Музеєзнавці»
В Україні шанують пам’ять про письменника і громадського діяча В. Г. Короленка.
У місті Рівне, у будинкові, де знаходилася чоловіча гімназія, зараз розташований музей В. Короленка.
Будинок-музей у 1973 р. відкрито в місті Житомирі, на батьківщині письменника.
Музей-садиба В. Короленка є у Полтаві. У селі Хатки відкрито музей на дачі письменника.
Окрім того, ім’я В. Короленка присвоєно Полтавському національному педагогічному університету, Полтавській гімназії № 10, Харківській державній науковій бібліотеці, Чернігівській обласній бібліотеці, школі в Житомирі.
У 1990 р. Спілка письменників України встановила літературну премію імені Короленка за найкращий твір, написаний російськомовними літераторами України.
2. Робота в парах. Створення сенканів про письменника:
Короленко
інтелігентний, співчутливий;
працює, розуміє, поважає.
Вчить боротися за своє щастя.
Гуманіст
Домашня робота.
Коротко записати біографію. Прочитати "Сліпий музикант"
